Новини
17 червня на кафедрі української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного університету відбулася творча зустріч із письменницею Тетяною Белімовою. На зустрічі обговорювали її роман “Винуваті люди”. Пані Тетяна розповіла про історію створення та процес написання роману. Дуже дякуємо письменниці за цікаву та змістовну зустріч!
Сам запис зустрічі може знайти на нашому Ютуб каналі, ось тут, а ще підписуйтесь на нас та розсилайте своїм друзям
«Мандри світами Толкіна»
Ювілей Толкіна в Бердянському державному педагогічному університеті святкували з ініціативи викладачів кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства (завідувачка кафедри професор Ольга Харлан). Розпочали з обговорення найвідомішого твору письменника «Гобіт» в рамках читацького клубу «Каліопа» (ведуча доцент Ганна Александрова), де взяли активну участь викладачі та студенти університету. Для проекту ПРОчитай на каналі «ЮГ» з Іриною Аннінською доцент кафедри Ганна Табакова підготувала спеціальний випуск до ювілею письменника.
Майже два місяці тривав квест про життя і творчість Дж.Толкіна, проведений в соцмережах для студентів професором Ольгою Новик та старшим лаборантом кафедри Веронікою Астаповою. Квест містив кілька етапів, різноманітні вікторини й завдання, які сприяли поглибленому вивченню творчості письменника. За кожний етап учасники отримували певну кількість перснів (суму набраних балів), а вже за ними визначили переможців. Серед завдань було й складне творче завдання: конкурс фанфіків. Найкращий фанфік написала Тетяна Гагара, магістрантка групи м1УМЛ (ОПП «Філологія»), яка розгорнула таємницю Персня Саурона від світу Толкіна до реалій нашого університету. Друге місце посів філософський мрійливий фанфік Анастасії Козлової, студентки 4 курсу ОПП «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)».
Переможцями стали:
1 місце: Гагара Тетяна і Козлова Анастасія
2 місце: Лихацька Вікторія
3 місце: Бєтєва Валерія
Здобувачки отримали чудові подарунки від кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства: книги письменника українською мовою, зокрема, подарункове видання «Гобіта» у перекладі О. Мокровольського з післямовою В. Аренєва та інші.
Ольга Новик,
професор кафедри української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства
Унікальні світи Джона Толкіна
23 грудня 2021 року відбулося засідання читацького клубу, присвячене ювілею видатного англійського письменника, лінгвіста, професора Оксфордського університету, одного із найкращих філологів світу, засновника жанру фентезі Джона Толкіна. Під час зустрічі обговорювали казку Джона Толкіна «Гобіт, або Туди і Звідти». Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)» і «Середня освіта (Мова і література (англійська))» та другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Філологія» поділилися враженнями від твору, який у них асоціюється з дитинством і читанням у родинному колі. Усі присутні відзначили майстерність Джона Толкіна у створенні унікальних світів із дивовижною природою Середземномор’я та неповторними істотами, могутніми чаклунами і магами, що їх населяють, із вічним протистоянням добра і зла.
На засіданні виступила завідувач відділу обслуговування читального залу БДПУ Ірина Михайлівна Філон із презентацією трилогії Джона Толкіна «Володар перснів».
Запрошуємо всіх долучитися до наступного засідання читацького клубу, на якому планується обговорення історичної драми Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону».
За матеріалами кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Он-лайн лекція від лауреатки премії ім. М. Рильського Юлії Джугастрянської: лайфхаки для майбутніх перекладачів
3 грудня здобувачі вищої освіти, які навчаються на освітніх програмах «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)», «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», «Середня освіта (Мова і література (англійська))», а також усі бажаючі мали можливість послухати цікаву лекцію кандидатки філологічних наук, перекладачки, лауреатки премії ім. М. Рильського, спеціалістки із нейропсихології читання Юлії Джугастрянської. Вона поділилася цінним досвідом практикуючої перекладачки з англійської, розповіла, з якими складнощами зустрілася, перекладаючи роман Р. Кіплінга «Кім». Студенти й гості ставили багато питань, на які отримали вичерпну відповідь. Зокрема, ми дізналися про особливості перекладу діалектизмів та жаргонізмів, а також, чим переклад нон-фікшн літератури відрізняється від перекладу художнього твору.
Крім того, у лекції торкнулися питань цікавої й малодослідженої теми нейропсихології читання. Виявилося, що протягом уже майже двох років пандемії людство стало читати менше, натомість в інтернеті найбільше часу людина проводить у соцмережах та інтернет-магазинах, яких стало значно більше.
Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства висловлює щиру подяку пані Юлії Джугастрянській за цікаву та змістовну зустріч. До речі, відеозапис цієї та інших цікавих подій, можна побачити на ютьюб-каналі кафедри https://www.youtube.com/channel/UCteTtsxlWWehf_uN5sYGq7A
Доцентка кафедри української та зарубіжної літератури і
порівняльного літературознавства Ганна Табакова
Китайська цивілізація: традиції та сучасність
24 листопада на базі Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського відбулася XV Міжнародна наукова конференція “Китайська цивілізація: традиції та сучасність”.
У конференції брали участь студенти, аспіранти та викладачі різних університетів. Тематика доповідей була зосереджена навколо китайської культури та інших аспектів, пов’язаних з Китайською цивілізацією. Науковий захід мав чотири секції: 1) Дослідження Китайської цивілізації: історія, філософія, культура; 2) Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект; 3) Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю; 4) Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства.
В останній секції виступила студентка 3-го курсу факультету філології та соціальних комунікацій спеціальності «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)» Анастасія Козлова (науковий керівник – к.ф.н., доцент кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ольга Боговін) з доповіддю на тему “”Геній” Мо Яня як синтез рис “темного” західного стилю і галюциногенного реалізму”.
Кожен виступ супроводжувався захоплюючими дискусіями, що сприяло розширенню знань і обміну досвіду.
За матеріалами кафедри української та зарубіжної
літератури і порівняльного літературознавства
Вебінар з перекладацької майстерності: таємниці професії й виклики доби
Професія перекладача складна і цікава водночас. Про це 22 листопада говорили здобувачі першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти із запрошеною лекторкою, кандидаткою філологічних наук, перекладачкою з чеської, редакторко Іриною Забіякою (м. Брно, Чеська Республіка). Пані Ірина радо відгукнулася на запрошення кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства й охоче поділилася власними лайфхаками перекладача зі здобувачами вищої освіти, які навчаються на освітніх програмах «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)», «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», «Середня освіта (Мова і література (англійська))».
Разом з лекторкою намагалися зрозуміти, що мотивує й гальмує фахівців, із чого почати тим, хто хоче спробувати себе в професії, але не знає, як. Вийшла цікава, жвава дискусія, студенти висловлювали власні думки, ставили питання. Пані Ірина поділилася актуальною інформацією з пошуку джерел натхнення для перекладача, адресами відповідних онлайн-платформ, розповіла, як розпочалася її перекладацька діяльність і які труднощі виникали на шляху. Крім того, вона презентувала останній проект, у якому брала участь як упорядник і редактор, книгу оповідань «У чехів», яка нещодавно вийшла у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га», а також переклад повісті Богуміла Грабала “Занадто гучна самотність” (2020, Комора, короткий список премії Львів, місто літератури ЮНЕСКО).
Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства висловлює щиру подяку пані Ірині Забіяці за цікаву та змістовну зустріч.
Вшановуючи Вроцлавську школу україністики
З нагоди 20-річчя кафедри україністики Вроцлавського університету 18–19 листопада 2021 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Ukrainistyka Wrocławska: lingua, litterae, sermo».
Конференцію було проведено кафедрою україністики Вроцлавського університету Інституту словʼянської філології.
Польські, словацькі, німецькі, українські науковці актуалізували віхи історії українознавства в Польщі та в Україні, розглянули широке коло мовознавчих, літературознавчих, культурологічних, філософських та інтермедіальних питань. Фахові виступи супроводжувалися цікавими дискусіями, тож робота була напрочуд продуктивною.
В роботі конференції взяли участь професори кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ольга Харлан (тема доповіді «”Розстріляне Відродження” в сучасній українській літературі: художньо-тематичні моделі») та Ольга Новик (тема доповіді «Супергерой в сучасній дитячій літературі»).
Вероніка Астапова,
старший лаборант кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Обмін думками про актуальні питання літературознавства
18 листопада на базі Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася VI Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Актуальні проблеми літературознавства і мовознавства».
Метою конференції було обговорення актуальних проблем стилів, жанрів та історично-культурних параметрів літератури, різноаспектних проблем лінгвістики.
У конференції взяли участь як студенти, аспіранти, так і викладачі різних університетів. Проблематика доповідей була різноманітною: історико-культурні параметри творчості українських письменників, стильове розмаїття української та світової прози, генологія літератури: взаємовпливи та еволюція, різноаспектні проблеми функціювання української мови, сучасна теоретична лінгвістика, актуальні питання прикладної лінгвістики, міжкультурна комунікація: лінгвістика, переклад, методика викладання іноземних мов, методика викладання мови та літератури в сучасних умовах інформатизації освіти.
Бердянський державний педагогічний університет представила здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОПП «Філологія» Ольга Пономарь. Студентка виступила з доповіддю «Ознаки українського детективу в романі Бориса Крамера “Зламані сходи”».
Кожна доповідь супроводжувалася активною дискусією учасників. Організатори та керівники секцій звернули увагу на змістовність, інформативність на актуальність кожного виступу.
професор кафедри української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства
Майстер-клас з Оленою ОʼЛір
Здобувачі факультету філології та соціальних комунікацій взяли участь у майстер-класі з перекладу від Олени ОʼЛір, організований кафедрою української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства до Дня української писемності та мови.
Олена ОʼЛір (Олена Бросаліна), поетеса, перекладачка, кандидатка філологічних наук, редакторка. Співробітниця видавництва «Астролябія». Бере участь у проєкті видання творів Дж.Р.Р.Толкіна українською мовою, у рамках якого переклала «Гобіта» (2007), «Пригоди Тома Бомбадила» (2009), «Легенду про Сіґурда та Ґудрун» (2010), «Падіння Артура» (2016), «Берен і Лутієн» (2018), «Загибель Ґондоліна» (2021), «Сер Ґавейн і Зелений Лицар» (2021) та окремі поезії англійського письменника. Також, у видавництві «Астролябія» вийшов друком її переклад «Беовульфа» (2012). Майстерність художніх перекладів «Беовульфа» та поеми Дж.Р.Р.Толкіна «Легенда про Сіґурда та Ґудрун» відзначено Літературною премією імені Григорія Кочура (2012).
Під час майстер-класу пані Олена розповіла про методику перекладу своїх вчителів, Ігоря Качуровського та Віктора Коптілова, джерела натхнення, вихідні принципи перекладацької праці. Ознайомила із технікою перекладу давньоанглійського алітераційного вірша на прикладі поеми «Беовульф», специфікою роботи із «римою навпаки» (алітерація), ритмічно-інтонаційними паузами у середині рядка (цезура) та особливостями побудови підрядника. Наприкінці заходу здобувачі мали можливість поставити запитання шановній перекладачці, тож, відбулася невеличка дискусія.
Здобувачі вищої освіти, які навчаються на освітніх програмах «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)», «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», «Середня освіта (Мова і література (англійська))», учасники майстер-класу продемонстрували не тільки вміння засвоювати складний теоретичний навчальний матеріал, працювати з першоджерелами, формулювати гіпотези і аргументувати їх, обстоювати власні думки в дискусії, а й високий розвиток «soft skills», самостійності і креативності у перекладацькій праці та академічної комунікації.
Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства висловлює щиру подяку пані Олені ОʼЛір за цікаву та змістовну зустріч.
Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства вітає
Анастасію Козлову та її наукового керівника Ольгу Боговін
29 жовтня відбувся круглий стіл та нагородження переможців
VІІ конкурсу наукових статей «Мистецтво жити разом» від Міжнародного центру «Сяйво». Цього року було обрано таку тему досліджень: «Роль організації громадянського суспільства у запобіганні розбрату та виникненню конфліктів». Конкурс орієнтований на студентів-політологів, соціологів та юристів, але цими науковими галузями не обмежується. Роботи, які подаються на конкурс, розподіляються за трьома категоріями: аспірантура, магістратура, бакалаврат; у залежності від рівня вищої освіти претендента. У кожній категорії визначаються два переможці та троє номінантів, розподілених за місцями. Усі переможці нагороджуються грамотами та цінними подарунками від центру та запрошених гостей.
Здобувачка першого рівня вищої освіти факультету філології та соціальних комунікацій спеціальності «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)» Анастасія Козлова здобула друге місце у номінації серед претендентів категорії «Бакалаврат» і була нагороджена грамотою та цінним подарунком (смарт-годинник). Тема наукової статті: «Уособлення колоніалізму ХІХ століття у романі А. Кримського “Андрій Лаговський”». Науковий керівник – к.ф.н., доцент кафедри Ольга Боговін.
Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства вітає переможницю та її наукового керівника і бажає цікавої подальшої співпраці та нових наукових злетів!
За матеріалами кафедри української та зарубіжної
літератури і порівняльного літературознавства
Перше засідання у розширеному складі
Минулого четверга на кафедрі української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства відбулося перше цього навчального року засідання студентського наукового гуртка «Secret history» у розширеному складі, роботу якого присвячено поглибленому вивченню сучасного світового літературного процесу. До складу гуртка увійшли такі студенти: Ілля Кращенко (2ГМЛА), Анастасія Сало (2АМЛ), Анастасія Козлова, Ксенія Ніколаєнко та Олена Роговік (3ГМЛА), Олександра Холецька (3УМЛ), Тетяна Помазан та Альона Чернишенко (4ГМЛА), Тетяна Гагара та Яна Коваленко (М1УМЛ), Дарʼя Сластьонова (М2АМЛ). Керівник наукового гуртка – к.ф.н., доцентка кафедри Ольга Боговін.
Перше засідання присвятили обговоренню тематики та планів наукових робіт, які готуються до участі у міжнародних та всеукраїнських конкурсах: Т. Гагари «Національні архетипи у ліричних текстах українських дарк-вейв музикантів», Т. Помазан «Дослідження постмодерних рис в опері Пертту Ківілааксо “Індиго”», А. Козлової «Трансформація традиційного образу Елейн із Астолата в англійській літературі та живописі кінця ХІХ – ХХ століть».
Засідання відбулося он-лайн на платформі Zoom у дружній невимушеній атмосфері. Студенти ставили запитання, робили зауваження і правки, вибудовували концепцію та стратегію дослідження. Зокрема, Д. Сластьонова, виходячи із позицій системності, внесла ряд стратегічних правок до проєктів наукових робіт. Т. Гагара наголосила на необхідності чіткіших вихідних позицій теоретичного підґрунтя дослідження Т. Помазан. Загалом усі члени гуртка зауважили новизну запропонованої тематики, цікаві обʼєкти та безумовну актуальність робіт.
Наступне засідання заплановано на грудень 2021 року. Запрошуємо всіх бажаючих!
Ольга БОГОВІН
Філологи з Бердянська на львівській конференції
28 жовтня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Література та історія: антропос – топос – тропос», що була організована кафедрою теорії літератури та порівняльного літературознавства і була присвячена 20-річчю цієї кафедри та 360-річчю ЛНУ. У науковому заході взяли участь більше 50 учених з України та Польщі. Бердянськ представили професорка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Софія Філоненко та студентка 4 курсу факультету філології та соціальних комунікацій Альона Чернишенко (освітня програма – «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)»).
Професорка Софія Філоненко на пленарному засіданні конференції виголосила доповідь «Вавилон-Львів: жанрові мандрівки детективу в історію в романах Богдана Коломійчука», де сфокусувалася на взаємодії жанрової літератури та історичного дискурсу, жанрі історичного детективу в сучасному українському письменстві. Студентка Альона Чернишенко взяла участь у секційному засіданні з доповіддю «Гостя з майбутнього»: жанр історичного фентезі в романі «Чужоземка» Діани Гебельдон» (науковий керівник – проф. С. О.Філоненко). Доповідачка висвітлила специфіку жанру історичного фентезі, проаналізувала романний цикл американської авторки.
Виступи бердянських філологів завершилися дискусією про актуальні жанри історичної прози. Конференція сприятиме обміну досвідом та новими ідеями в літературознавстві.
За інформацією кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ
Нова альтернативна історія чи метафора майбутнього?
На засіданні читацького клубу обговорили роман Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене»
28 жовтня 2021 року на кафедрі української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ відбулося чергове засідання читацького клубу, на якому розглядали роман «Не відпускай мене» сучасного британського письменника японського походження, лауреата Нобелівської премії (2017 р.) Кадзуо Ішіґуро.
Викладачі разом зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)» і «Середня освіта (Мова і література (англійська))» та другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Філологія» під час обговорення акцентували увагу на жанрових особливостях твору (антиутопія з елементами наукової фантастики, альтернативна історія, роман-притча, роман-метафора), проблемах свій/інший (ми/вони, ми/люди), трагізму удаваної свободи людини-клона, відсутності права вибору, неминучого трагізму тощо. Раді були бачити на засіданні клубу і випускниць нашого факультету Дарʼю Ставбун та Вікторію Гогунську. Дякуємо дівчатам за активну участь в обговоренні роману.
Своєрідною інтермедіальною паузою під час онлайн зустрічі стала презентація відеоролику «Щасливого Гелловіну!», підготовлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Середня освіта (Мова і література (англійська))» Владиславою Чеботарьовою і Катериною Муренко разом зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Журналістика» Тетяною Волкановою і Ігорем Фуклєвим за мудрим наставництвом завідувачки навчальної лабораторії телерадіожурналістики Світлани Литовченко. Здобувачі презентували цікаву тематичну добірку художніх творів до свята Гелловін.
Відео можна переглянути на сторінці StudMedia BSPU: https://www.youtube.com/watch?v=EGuRul8mYy0&ab_channel=StudMediaBSPU.
Запрошуємо всіх приєднуватися до засідань читацького клуб!
За матеріалами кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ
Сучасні літературознавчі концепції: лекція для студентів-філологів
21 жовтня 2021 року на факультеті філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету була проведена гостьова лекція доктора філологічних наук, професора Запорізького державного медичного університету Тетяни Гребенюк «Метамодернізм в українській літературі: соціокультурний контекст формування феномену».
Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», «Середня освіта (Українська мова і література). Англійська мова» та другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОПП «Філологія» ознайомилися з теорією метамодернізму в трактуванні сучасного літературознавства.
Ініціаторами проведення стали викладачі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства. Лекція відбувалася на платформі Zoom, тому можливість приєднатися мали і представники інших навчальних закладів України. Захід завершився дискусією з актуальних питань сучасного літературознавства.
Зустрічі з провідними літературознавцями та письменниками стали традицією на факультеті філології та соціальних комунікацій БДПУ. Вони сприяють удосконаленню теоретичної та практичної підготовки майбутніх вчителів нової української школи.
Ольга ХАРЛАН,
професор кафедри української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства
Здобувачки факультету філології та соціальних комунікацій отримали цінні подарунки
Здобувачі факультету філології та соціальних комунікацій регулярно беруть участь у різноманітних наукових заходах, які проходять на базі українських та зарубіжних університетів. Так, студентки Анастасія Козлова, Ксенія Ніколаєнко та Альона Чернишенко, здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», за участь у Міжнародній науковій конференції «Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проєкціях» отримали іменні сертифікати учасника та цінні подарунки. У ході роботи цього наукового заходу молоді дослідниці представили на розгляд різноманітну тематику: Анастасія Козлова: «Інтерпретація легенди артурівського циклу на полотні Джона Вільяма Вотергауза» (науковий керівник – к.ф.н., доцентка кафедри Ольга Боговін); Ксенія Ніколаєнко: «Коли скинуті маски: образ акторки на сцені і поза нею в романі Сомерсета Моема «Театр»»; Альона Чернишенко «Джига, ріл і волинка: реконструкція шотландських танців і музики в циклі романів «Чужоземка» Діани Гебелдон та в його телеадаптації» (науковий керівник – д. ф. н., професорка Софія Філоненко).
Здобувачі вищої освіти, які навчаються на освітній програмі «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», учасниці наукової конференції продемонстрували не тільки вміння проводити наукові дослідження, працювати з науковими першоджерелами, формулювати гіпотези й аргументувати їх, обстоювати власні думки в дискусії, а й високий розвиток «soft skills», лідерських якостей, самостійності і креативності в науковому пошуці, академічної комунікації, вміння працювати з інформацією.
Ольга Боговін,
кандидат філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Сонячні кларнети: танець, музика, театр
у літературних проєкціях
23–24 вересня 2021 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбулася міжнародна наукова конференція «Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проєкціях». Конференція проходила в дистанційному форматі на платформі Zoom.
З вітальним словом виступили декан факультету філології та соціальних комунікацій Ірина Глазкова, заступник декана з наукової та міжнародної діяльності Ганна Вусик та завідувач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ольга Харлан.
У науковому заході взяли участь більше 120 літературознавців, з них 23 учених представили онлайн-доповіді, решта учасників опублікували тези в збірнику матеріалів конференції та взяли участь в обговоренні доповідей. Серед учасників – 19 докторів наук і 52 кандидати наук із закладів вищої освіти та наукових закладів України і зарубіжжя, 10 студентів і магістрантів БДПУ. Також у конференції взяли участь представники Німеччини та Польщі.
Під час роботи секцій обговорювали наступні питання: образ митця в літературі; література і музика; театральність як принцип поетики; танець як культурна універсалія в літературі; інтермедіальність і синтез мистецтв; мультимедійність і освітні технології тощо.
24 вересня в онлайн-режимі в рамках конференції відбулася творча зустріч з українським письменником Богданом Коломійчуком (Львів).
Бібліотекою БДПУ підготовлено книжкову виставку, присвячену проблемі інтермедіальності в літературознавстві.
Софія ФІЛОНЕНКО,
професор кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Фото – з архіву кафедри
Від Львова до Бердянська: літературна подорож у країну минулого
У п’ятницю, 24 вересня, відбулась онлайн-зустріч з популярним львівським письменником Богданом Коломійчуком у рамках Міжнародної наукової конференції «Сонячні кларнети: танець, музика, театр в літературних проєкціях».
Другий день учасники та учасниці наукового зібрання говорять про різні прояви інтермедіальності у художній літературі та інших видах мистецтва. Уже 21 рік поспіль існує традиція запрошувати на подібні заходи відомих українських письменників. Цього року гостем уже вдруге став Богдан Коломійчук.
Пан Богдан дуже стрімко ввірвався до української літератури після перемоги у конкурсі «Коронація слова» 2013 року, де отримав гран прі з романом «Людвисар. Ігри вельмож». У 2014 році у видавництві «Фоліо» почалося видання серії книжок історико-детективного жанру, героєм якого є лемберський комісар поліції Адам Вістович. Пізніше вийшов біографічний роман «Моцарт із Лемберга» (2018 р.), присвячений постаті сина Вольфганга Амадея Моцарта – Францу Ксаверу.
Ідея написати роман про Франца Ксавера, сина Вольфганга Моцарта, належала землячці письменника і відомій диригентці Оксані Линів, а твір мав стати літературним дітищем і продовженням до фестивалю «LvivMozArt». Франц Ксавер переїхав до Львова у 17 років, де прожив 36 років з 53. Поступово вивчаючи його біографію, юнацькі протести, перші досвіди, ці знання перетворились в один з найсуперечливіших романів Богдана Коломійчука. Завдяки цій роботі автор поповнив реєстр відомих львів’ян і репрезентував Львів своїм читачам.
Пан Богдан багато працював над різними документами, листами. Така копітка та рутинна робота швидко вимотує. Письменник, намагаючись відпочити і перезавантажитися, під час прогулянок вечірнім Зальцбургом, спостерігав, як спілкуються між собою жителі, покладався на тактильні відчуття:
«Мені було навіть важливо торкнутися поверхні річки, плеса річки. Можна подумати, ніби Дніпро має іншу воду, ніж Дунай. Я, мабуть, виглядав диваком. Але така професія, трошки напівбожевільна».
Наприкінці Богдан Коломійчук порадив звернути уваги на розвиток польської літератури у творах Щепана Лех Твардоха (романи «Морфій», «Король») та Марека Краєвського, зазначив, що окремої уваги заслуговує Фолькер Кутчер.
Текст і фото – Тетяна Волканова,
кореспондентка «Університетського слова»
До 160-річчя від дня народження Трохима Зіньківського
Цього року знаковою подією не лише для бердянців, а й для всієї України стало вшанування пам’яті талановитого прозаїка, драматурга, байкаря, публіциста, громадського діяча Трохима Зіньківського (1861–1891).
Його творчість вплинула на суспільство того часу і залишається актуальною в ХХІ столітті. Дуже прикро, що проблеми, які порушував наш земляк, мають відгук у сьогоденні. Однією з таких проблем є національне питання, що для українців завжди було одним з найважливіших. Т. Зіньківський осмислював проблему функціонування української мови, історію нашого народу, його керманичів та ін. Йому боліла тодішня бездержавність українців.
Студенти-філологи українських закладів освіти вивчають біографію, художні, наукові та публіцистичні твори нашого талановитого земляка. Філологи Бердянського державного педагогічного університету здійснюють шефство над його могилою. Студенти 2УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій прийняли естафету від попередніх курсів – відвідали місце захоронення видатного письменника. Після прибирання могили посадили ніжні квіти – хризантеми.
Усі присутні сповнилися повагою до постаті величної людини. Моменти з його життя можуть слугувати кожному з людей прикладом та поштовхом для самовдосконалення. Його рішучість у навчанні та завзятість у творчості здатні надихнути кожного, хто має бажання йти уперед та досягати своїх цілей, не дивлячись на несприятливі обставини й невідповідне оточення.
Оксана АНГЕЛОВА,
студентка групи 2УМЛ
факультету філології та соціальних комунікацій
Філіп Дік і початок засідань читацького клубу в новому навчальному році
Кафедра української та зарубіжної літератури та порівняльного літературознавства БДПУ почала новий навчальний рік засіданням читацького клубу, на якому учасники зібрання розглянули роман американського письменника-фантаста Філіпа Діка «Чи мріють андроїди про електричних овець?». Викладачі разом зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньо-професійними програмами «Середня освіта (Мова і література (англійська))» та «Філологія» поділилися враженнями від роману та його екранізацій.
Текст твору спонукав присутніх до роздумів про роль людини у світі, постапокаліпсис і проблеми свій/чужий, людина/машина, людина/андроїд, проблему емпатії, а також арахнофобію автора і її трансформацію в романі.
Приємним є той факт, що на засіданні активну участь у обговоренні взяли першокурсники, здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література). Англійська мова», які виразили власну позицію стосовно твору і схвально відгукнулися про формат засідання читацького клубу в цілому.
Ринок праці сьогодні вимагає від особистості всебічного розвитку, який забезпечував би конкурентоспроможність фахівця вже на початку його професійної діяльності. Під час засідань читацького клубу ми надаємо важливого значення не тільки професійним вмінням майбутніх філологів і вчителів-словесників аналізувати художній твір, а також їх здатності оперативно реагувати на вимоги ринку, безперервно займатися самоосвітою, вміти спілкуватися і брати відповідальність за результат власної діяльності. Підготовка спеціаліста такого рівня передбачає розвиток таких вмінь як здатність вести переговори, знаходити компроміс, аналізувати інформацію, збирати необхідні факти, формулювати та аргументувати власну думку тощо. Вирішення цього питання ми вбачаємо у розвитку універсальних soft skills у студентів під час засідань читацького клубу.
Запрошуємо усіх зацікавлених приєднатися до наших зібрань, які відбуваються кожного останнього четверга місяця. До наступного засідання читаємо роман Наталії Довгопол «Куба-якої-не-було!».
Ганна АЛЕКСАНДРОВА
Доцент кафедри української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства
Міжнародний науковий симпозіум «Леся Українка: особистість, нація, світ»
Ольга Боговін, канд. філ. наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства взяла участь у роботі Міжнародного наукового симпозіуму «Леся Українка: особистість, нація, світ», приуроченого до 150-річчя від дня народження, який проходив 11–13 червня 2021 року на базі практики табору «Гарт» Волинського національного університету імені Лесі Українки на озері Світязь. Організаторами заходу виступили: Науково-дослідний інститут Лесі Українки ВНУ імені Лесі Українки, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».
Під час пленарних засідань першого робочого дня симпозіуму свої доповіді виголосили такі відомі українські дослідники творчості Лесі Українки як Микола Жулинський, Лукаш Скупейко, Ольга Турган, Марія Моклиця, Світлана Кочерга. Другого робочого дня відбулася презентація наукових та художніх видань, зокрема проректор з навчальної роботи ВНУ імені Лесі Українки презентував нове найбільш повне на сьогодні і перше в незалежній Україні чотирнадцятитомне видання Лесі Українки, виконане науковцями цього університету. Два примірники цього видання отримала і бібліотека нашого університету. Під час роботи симпозіуму працювали пʼять секцій офлайн та шість онлайн, у роботі яких взяли участь науковці чи не з усього світу. Серед іноземних учасників найбільше було представлено доповідей дослідників з Польщі, Білорусі та Грузії.
Наш університет було представлено доповіддю Ольги Боговін на тему «Авторська інтерпретація коду Беатріче у вірші Лесі Українки “Забута тінь”», яка викликала жваве обговорення у рамках роботи секції «Рецепція творчості Лесі Українки. Поезія». Доповідь була підготовлена у межах роботи над докторською дисертацією Ольги Боговін (науковий консультант – док. філ. наук, проф. Вікторія Зарва).
Ганна АЛЕКСАНДРОВА
кандидат філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
«Науковий травень» на кафедрі української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Цьогоріч травень на кафедрі української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства видався досить спекотним, насиченим науковими заходами та подіями. Пропонуємо Вашій увазі наш дайджест.
Професорка Ольга Харлан 5 травня взяла участь у роботі спеціалізованої вченої ради К 20.051.13 у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» зі спеціальності 10.01.05 – порівняльне літературознавство (як член спецради), також виступила опонентом кандидатської дисертації Кость С. С. «Романтична концепція національної ідентичності у слов’янських літературах 30–60- х років ХІХ століття (на прикладі творчості Карела Запа)».
10–11 травня професорка Вікторія Зарва взяла участь у роботі спеціалізованої вченої ради Д 26.001.39 (спеціальності 10.01.03 – література слов’янських народів; 10.01.04 – література зарубіжних країн; 10.01.02 – російська література) Київського національного університету імені Тараса Шевченка (як член спецради).
Професорка Ольга Новик 5 травня взяла участь у засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 64.053.023 з правом прийняття до розгляду і проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю «035 – Філологія» і виступила опонентом дисертації Вакуленко К.Р. «Олекса Мишанич – дослідник давньої української літератури».
11 травня професорка Ольга Новик виступила першим офіційним опонентом під час захисту кандидатської дисертації Борщ С.М. «Дискурс української середньовічної літератури в науковій спадщині Івана Франка» за спеціальністю 10.01.01 – українська література у спеціалізованій вченій раді Д 26.178.01 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Дні науки в університеті на кафедрі розпочалися із відкритого засідання студентського наукового гуртка «The Secret History» (науковий керівник – к.ф.н., доцентки кафедри Ольга Боговін) на тему «Актуальні напрямки сучасної європейської літератури».
Далі здобувачі вищої освіти Ольга Пономарь, Ганна Столяр (наук. кер. – д. ф. н., професорка Ольга Новик), Тетяна Гагара (наук. кер. – к.ф.н., доцентка кафедри Ольга Боговін), Ксенія Ніколаєнко, Альона Чернишенко (наук. кер. – д.ф.н., професорка Софія Філоненко), презентували свої наукові роботи, які пройшли у ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2020–2021 навчальному році. Організатори та учасники привітали призерку конкурсу зі спеціальності «Українська література» Ольгу Пономарь (наук. кер. – д. ф. н., професорка Ольга Новик).
Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ФФСК Анастасія Козлова, Вячеслав Вишняков та Тетяна Гагара взяли участь у роботі ІV Міжрегіональної студентської конференції «Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа», яка проходила на базі кафедри соціальних комунікацій БДПУ (завідувачка кафедри Юлія Мельнікова) і представили до обговорення цікаві доповіді: «Формування нової естетичної хвилі dark academia під впливом соціальних мереж», «Становлення та розвиток жанру фанфік: історіографія питання», «Цифрова опера як новий жанр digital-поезії» (наук. кер. – к.ф.н., доцентка кафедри Ольга Боговін).
11 травня відбулися секційні засідання «Літератури світу в їхній перспективі» та «Українська література в просторі культури і цивілізації», за результатами роботи яких кращими були визнані доповіді Тетяни Гагари «Символіка поезій Анни-Варні Кантодеа в альбомі «Songs From The Inverted Womb» («Пісні з вивернутої утроби»)», Вʼячеслава Вишнякова «Поетика жанру “фанфік” у сучасній літературі», Анастасії Козлової «Специфіка інтепретації образу університета у романах Д. Тартт «Таємна історія» та А. Левкової «Старшокласниця. Першокурсниця» (науковий керівник. – к.ф.н., доцентка кафедри Ольга Боговін), та Анастасії Маркової «Трансформація образів Каїна та Авеля в творі Ольги Кобилянської “Земля”» (науковий керівник – д. ф. н., професорка Ольга Новик), Олександри Семеренко «Естетичний аналіз драми Олександра Довженка “Потомки запорожців”» (науковий керівник. – д. ф. н., доцентка Валентина Школа), Ростислава Черньонкова «Жанрово-стильові особливості повісті Володимира Бірчака “Проти закону”» (науковий керівник. – к.ф.н., доцентка Марина Богданова).
Завершував студентський фестиваль науки семінар «Популярні жанри літератури» під керівництвом професорки Софії Філоненко, що став підсумком вивчення вибіркових та факультативних дисциплін «Масова література», «Бестселери ХХ–ХХІ століття» та «Детектив, пригоди, фантастика: популярні жанри літератури та масової культури». У семінарі взяли участь здобувачі: Альона Чернишенко, Ксенія Ніколаєнко, Оксана Рева, Дарʼя Сластьонова (науковий керівник. – д.ф.н., професорка Софія Філоненко), Вячеслав Вишняков (науковий керівник. – к.ф.н., доцентка кафедри Ольга Боговін).
Здобувачі вищої освіти, які навчаються на освітніх програмах «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)», «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, друга – німецька)», «Середня освіта (Мова і література (англійська))», учасники наукових заходів продемонстрували не тільки вміння проводити наукові дослідження, працювати з науковими першоджерелами, формулювати гіпотези і аргументувати їх, обстоювати власні думки в дискусії, а й високий розвиток «soft skills», лідерських якостей, самостійності і креативності в науковому пошуці, академічної комунікації, вміння працювати з інформацією.
12 травня на кафедрі відбувся науковий семінар «Жанрові трансформації в літературі та живописі: особливості вивчення», під час якого з доповідями виступили професорка Ольга Харлан та доцентка Ольга Боговін.
14 травня в разовій спеціалізованій вченій раді ДФ 18.092.001 Бердянського державного педагогічного університету відбувся захист дисертації на здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія Оксани Мітракової (науковий керівник – Ірина Школа, к.ф.н., доцент кафедри іноземних мов і методики викладання БДПУ). Голова ради – професорка Ольга Харлан.
Ольга Боговін,
кандидат філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Про Чакалку, Бабая і Жерара
У вівторок 23.03.2021 року студенти факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету поспілкувалися з Іваном Андрусяком, відомим українським письменником, редактором дитячої редакції видавництва «Наш формат», лауреатом численних премій, в тому числі, премії ім. Лесі Українки.
Зустріч відбулася в рамках тижня читання дитячих книг, організована професоркою кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ольгою Новик. До зум-конференції долучилися Ольга Харлан, Ніна Анісімова, Валентина Школа, Юлія Мельнікова.
Іван Андрусяк поділився новими творчими задумами, цікавими історіями, відповів на питання учасників зустрічі, познайомив бердянських студентів із діяльністю видавництва, дав рекомендації для дитячого читання.
Тепло, щиро і невимушено обговорили його твори – «Стефа та її Чакалка», «Морськосвинський детектив», «Сірка на порох», «Лякація», «8 днів з життя Бурундука» та інші. Говорили як про творчість для дітей, так і про поезію для дорослих.
Студенти, які вивчають українську дитячу літературу, щиро вдячні Іванові Андрусяку за таку атмосферну зустріч, розмову і поради.
За інформацією кафедри української та зарубіжної літератури та порівняльного літературознавства
Методичний семінар з проблем навчання онлайн
Впровадження дистанційної та змішаної форм навчання вимагає безперервного підвищення кваліфікації викладачів Бердянського державного педагогічного університету. З 16 по 26 листопада 2020 року докторка філологічних наук, професорка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ Софія Філоненко пройшла методичний тренінг «Майстерність викладання online», що був організований ГО «Вище» за сприяння Саксонського центру дидактики вищої школи (Німеччина). До участі в тренінгу були відібрані 12 викладачів з усієї України, які представляють різні спеціальності: медичні, юридичні, філологічні, педагогічні, – та мають різний досвід роботи в університетах – від 1 до 25 років. Під час онлайн-занять обговорювалися питання мотивації студентів і цілей освітніх програм та окремих дисциплін, проблема зворотнього зв’язку, стратегії та планування онлайн-курсів, оцінювання здобутків студентів. Кожне питання викликало жваві дискусії, оскільки всі викладачі прагнули обмінятися своїм досвідом організації навчання онлайн упродовж 2020 року і перейняти кращі знахідки колег.
Однією з умов отримання сертифікату про проходження цього тренінгу було поширення досвіду у своєму університеті. Тому 3 лютого 2021 року кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ (завідувачка – професорка Ольга Харлан) провела науково-методичний семінар з теми «Дистанційне навчання: виклики і відповіді». На ньому професорка Софія Філоненко виступила з доповіддю і презентувала результати проходження тренінгу. В обговоренні взяли участь професори Ольга Харлан, Ольга Новик, Вікторія Зарва, Ніна Анісімова, Олена Колінько, Валентина Школа, доценти Ганна Александрова, Ольга Боговін, Марина Богданова, Ганна Табакова. Загальний інтерес викликали питання залученості студентів під час онлайн-лекцій, дотримання академічної доброчесності під час заліків та іспитів в онлайн-форматі, використання нових цифрових інструментів (Miro, Padlet, Canva тощо). Такі заходи сприятимуть удосконаленню практики викладання у вищій школі на філологічних спеціальностях відповідно до викликів нашого часу.
За матеріалами кафедри української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства БДПУ
Звітна конференція з виробничої практики
21 грудня 2020 року в режимі онлайн відбулася звітна конференція з виробничої практики студентів 4 курсу факультету філології та соціальних комунікацій спеціальності «Середня освіта (Мова і література (англійська)). Болгарська мова».
Практика тривала з 16 листопада по 11 грудня 2020 року в загальноосвітніх школах м. Бердянська та за місцем проживання студентів (Запорізька, Донецька та Дніпропетровська області). Перший тиждень практиканти відвідували уроки вчителів-предметників, а з другого тижня –проводили їх самостійно. Під час шкільних канікул допомагали педагогам із документацією.
Студенти виступили зі звітами про результати проходження виробничої практики, презентували фотоматеріали практики. Методисти Олена Ярова, Ольга Боговін та Ганна Александрова підвели підсумки результатів роботи практикантів, обговорили проблеми організації процесу залучення студентів до педагогічної діяльності, обмінялися враженнями і пропозиціями.
За матеріалами кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Читаємо, аналізуємо, робимо висновки: на кафедрі літератури відбувся захист курсових робіт
19 грудня на Миколая на кафедрі української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства відбувся захист курсових робіт студентів 3-го курсу спеціальності 035 Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська).
Комісія у складі професорки Софії Філоненко та доценток Ганни Александрової, Ольги Боговін працювала в режимі онлайн на платформі Zoom.
Відповідно до робочого навчального плану студенти 3-го року навчання виконували наукове дослідження з дисципліни «Історія зарубіжної літератури». Головною домінантою написання курсової роботи є принцип науковості, який полягає у тому, що зміст дослідження має бути повністю узгодженим із сучасними науковими розвідками. Крім того, курсова робота повинна відповідати вимогам актуальності та практичної цінності. Тому при написанні курсових робіт студенти разом з аналізом сучасної наукової літератури використовували й матеріали власної дослідницької діяльності.
Доцентка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства, канд. філ. н, доц. Ганна Александрова у вступному слові наголосила, що написання та захист курсової роботи дозволяють студентам не лише поглибити свої теоретичні знання з цієї дисципліни, а й сформувати навички самостійної наукової роботи. Студенти також мали змогу оволодіти методикою побудови та проведення літературознавчих досліджень з використанням інструментарію сучасних методологій; набути досвіду, отримати навички формулювання власних теоретичних і практичних висновків з теми дослідження.
Під час захисту курсових робіт студенти 3-го курсу представили власні наукові доробки з різних актуальних питань сучасної літературознавчої науки: поетика жанру фанфік, «вік джазу», напрямок «young adult literature», теологічний детектив, інтермедіальні студії та ін. Для аналізу було обрано тексти переважно англомовних авторів у оригіналі.
Кращими було визнано роботи: В’ячеслава Вишнякова, Анастасії Пономаренко, Ольги Неліпи, Тетяни Помазан, Альони Чернишенко, Дарії Радченко, Данила Хабарова, Марії Філонової, Єлизавети Тимченко, Юлії Краснової, Юлії Кириченко.
Члени комісії зауважили високий рівень сформованості у студентів основних компетентностей згідно з навчальною програмою курсової роботи з історії зарубіжної літератури. Молоді учені продемонстрували здатність до збирання й аналізу, систематизації та дослідження літературних фактів, перекладу та інтерпретації тексту; вільно оперувати спеціальною термінологією для розв’язання професійних завдань.
Публічний захист наукового дослідження був орієнтований на розвиток власної активної та відповідальної професійної позиції студентів, а також став своєрідним способом підготовки до написання наукових тез та статей за темою наукового дослідження.
За матеріалами кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
Естетичне виховання майбутніх вчителів-словесників
Образотворче мистецтво – це один із засобів естетичного виховання майбутніх вчителів-словесників. Саме з такою метою 6 жовтня 2020 року студенти 1УМЛ та 1АМЛ груп разом із викладачами кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ Валентиною Школою і Ганною Александровою відвідали презентацію персональної виставки відомого сучасного київського художника, члена Національної спілки художників України Вадима Жуковського.
Присутні мали унікальну можливість поспілкуватися з митцем, доторкнутися до його художнього світу, представленого у живописі, графіці й скульптурі. Бронзові, мармурові, дерев’яні та кам’яні експозиції вразили присутніх витонченою пластикою і настроєвістю. Своїми враженнями поділилася студентка першого курсу факультету філології та соціальних комунікацій Анастасія Сало: «Я вперше була в такому музеї і взагалі вперше на власні очі бачу художника, його полотна та скульптури, ще й так близько. Я просто в захваті! На мою думку, людям варто відвідувати мистецькі виставки, а особливо – молоді, для того, щоб знайомитися з творчістю майстрів різного часу, пізнавати культурно-мистецькі традиції, отримувати естетичне задоволення, побачити роботи наших сучасників, послухати самого їх автора та підтримати його».
Дякуємо співробітникам художнього музею імені І. І. Бродського за запрошення і багаторічну співпрацю!
За матеріалами кафедри
«Стражденник син стражденника народа…»: філологи вшанували пам’ять Трохима Зіньківського
20 вересня 2020 року студенти та магістранти факультету філології та соціальних комунікацій разом з доцентом кафедри української та зарубіжної літератури Валентиною Школою відвідали могилу письменника-земляка Трохима Зіньківського.
Трохим Зіньківський народився 4 серпня 1861 року в Бердянську. Навчався у приходській школі міста, а з осені 1873 по червень 1876 в. – у двокласному міському училищі. 1877 р. вступив Феодосійського вчительського інституту, але через хворобу змушений покинути навчання. У Бердянськ повернувся 1879 р. У жовтні цього ж року, після складання іспитів, Зіньківський зарахований на військову службу. 24 серпня 1880 р. вступив до юнкерського училища в Одесі.
Навесні 1886 р. складає іспити при Київській другій класичній гімназії. В місті мешкає у М. Комарова, знайомиться з О. Кониським, М. Лисенком, М. Старицьким, П. Житецьким, Оленою Пчілкою та іншими представниками української інтелігенції. В липні 1887 р. вступає до Петербурзької військово-юридичної академії, яку закінчує в 1890 р. у званні штабс-капітана. З 1 серпня приступає до служби в Київському окружному військовому суді. У грудні через хворобу змушений подати рапорт на звільнення. Трохим Зіньківський залишається в Києві, де морально й матеріально йому допомагають О. Кониський, Л. Скочковський, О. Лотоцький, М. Грушевський та ін.
30 травня 1891 р., важкохворий, письменник вирушає до Бердянська, де помер 20 червня. Поховали його поруч із могилою матері 10 червня.
Художню спадщину Трохима Зіньківського становлять віршові байки, оповідання, драматична сцена «Сумління», публіцистика, ряд перекладів.
Б. Грінченко (за матеріальної допомоги М. Комарова) 1893 р. у Львові видав твори Т. Зіньківського (у двох томах). 1896 р. В.Кравченко розпочав збір коштів на надмогильний пам’ятник, який було встановлено 1911 р. на мармуровому камені висічено слова В. Боровика:
Стражденник син стражденника народа,
Кришталь з його крівавої сльози –
Він не згинавсь, хоч як гула негода,
І не здригавсь від гуркоту грози.
Змагався навіть він з життям самим,
Коли людина ти – зітхни за ним!
Студенти впорядкували поховання, посадили квіти та вшанували пам’ять письменника і громадського діяча.
Вероніка АСТАПОВА,
старший лаборант кафедри української та зарубіжної літератури
та порівняльного літературознавства
Наукове спілкування літературознавців в умовах карантину
10 вересня відбувся Другий Міжнародний науковий конгрес Білоруської культури, організований Національною академією наук Білорусі, Міністерством культури Республіки Білорусь, Державною науковою установою “Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры НАН Беларусі”. Учасником конгресу також була і професорка Бердянського державного педагогічного університету Ольга Новик, яка готувала доповідь «Мотив слави в творчості Симеона Полоцького. Цього року участь в роботі конгресу була тільки дистанційною.
25 вересня 2020 року Ольга Новик, докторка філологічних наук, професорка Бердянського державного педагогічного університету взяла участь у науковій онлайн-конференції «Література для юнацтва: читацькі запити / авторські пріоритети». Конференцію проведено ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва на платформі meet.google.com. Тема виступу Ольги Новик: «Повсякденність і маркери епохи в творах Сергія Оксеника та Ірени Доускової».
Ініціаторами проведення заходу виступили Тетяна Качак та Уляна Баран. Участь в обговоренні нагальних проблем літератури для юнацтва взяли більше 90 осіб, серед яких письменники, науковці, педагоги, бібліотекарі з багатьох міст і сіл України (Бердянська, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Кам’янця-Подільського, Коломиї, Львова, Луцька, Миколаєва, Полтави та інших міст ), а також пані К.Якубовська-Кравчик з Варшави. Розглядали різні аспекти дитячого читання, питання специфіки юнацького сприйняття, класифікації типів читачів, особливостей комунікаційних парадигм; аналізували різноманітні художні твори українського та зарубіжного письменства, при цьому поєднували літературознавчі, педагогічні та філософські підходи до літератури і читання. Цікаво було почути письменниць, які ділилися секретами майстерності. Модератором була Тетяна Качак, яка вміло організовувала роботу конференції в інтернет мережі.
Фотографії з архіву Ольги Новик
Міжнародна наукова конференція
«Citius, Altius, Fortius!»: феномен спорту в літературі та культурі»
24-25 вересня 2020 року на факультеті філології та соціальних комунікацій БДПУ відбулася Міжнародна наукова конференція «”Citius, Altius, Fortius!”: феномен спорту в літературі та культурі». Її ініціювала кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету. Через пандемію наукове зібрання пройшло в онлайн-форматі, у вигляді відеоконференцій на платформі Zoom. Однак це не завадило цікавому і плідному спілкуванню учасників.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися проректорка БДПУ з науково-педагогічної роботи Вікторія Ліпич, декан факультету філології та соціальних комунікацій Ірина Глазкова та декан факультету фізичної культури, спорту та здоров’я, олімпійський чемпіон Сергій Кушнірюк. Вони наголосили на актуальності й важливості спорту і фізичної культури в сучасному світі, побажали учасникам конференції плідної роботи та наукових відкриттів.
Гаслом конференції організатори обрали крилатий вислів «Citius, Altius, Fortius!» – «Швидше, вище, сильніше!», що вперше прозвучав на Четвертій Олімпіаді в Лондоні і далі став гаслом Олімпійського руху. 2020 рік мусив стати також роком Олімпіади в Токіо. І хоч сама подія перенесена на майбутнє, але олімпійський дух сили, відваги, завзяття і стійкості не полишає ані спортсменів, ані філологів-науковців.
На обкладинці програми конференції – відомий малюнок Пабло Пікассо «Футбол» 1961 року, де цей геніальний митець у простій і навіть дитячій манері передав легкість, динаміку, живу й радісну енергію цієї популярної гри. Учасники не зупинилися тільки на цій темі і запропонували свої студії про гладіаторські бої, іспанську кориду і англійський крикет, кінні перегони і фігурне катання, про фізичне гартування запорізьких козаків і сучасних стронгменів. Комплексний підхід до теми спорту відбився і в збірнику матеріалів конференції, який відредагувала і підготувала до друку професорка Ольга Новик.
До участі в конференції зголосилися 108 учених з усіх куточків України, а також із Мексики і Польщі. Були представлені такі міста, як-от: Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Дрогобич, Тернопіль, Запоріжжя, Маріуполь, Мелітополь, Острог, Кривий Ріг, Івано-Франківськ, Суми, Рівне, Херсон, Луцьк, Хмельницький, а також Варшава і Пуебло. Серед учасників конференції – професори, доценти, аспіранти, вчителі загальноосвітніх шкіл Бердянська, викладачі коледжів.
Під час онлайн-секцій обговорювалися питання спорту і літератури у філологічному, філософському, педагогічному аспектах, відображення різних видів спорту в літературі, культурі і медіа, біографії та автобіографії спортсменів, аспекти гендеру і тілесності в спорті, мотиви гри, боротьби і змагання в культурі. Загальний інтерес викликали доповіді представників БДПУ – професорок Ольги Харлан та Ольги Новик, присвячені «футбольній» темі в літературі та мистецтві. Були представлені також ґрунтовні доповіді професорів Оксани Гальчук (Київ), Олександри Ніколової (Запоріжжя), Юлії Вишницької (Київ). Змістовними були й доповіді студентів нашого університету, які гідно представили свій навчальний заклад: Анастасії Козлової, Оксани Реви, Альони Чернишенко, Сергія Сінчі (наукові керівники – професорка Софія Філоненко, доцентка Ольга Боговін).
До початку конференції бібліотека університету (завідувачка бібліотеки Світлана Білокінь, завідувачка відділу обслуговування Ірина Філон) підготувала однойменну виставку видань, з якою мали змогу ознайомитися всі охочі.
Наукова конференція продовжила традицію вересневих конференцій у нашому університеті і сприяла обміну думками та ідеями й подальшим науковим дослідженням актуальних питань філологічної науки.
Докторка філологічних наук,
професорка
Софія ФІЛОНЕНКО
Міжнародна наукова конференція
«Citius, Altius, Fortius!»: феномен спорту в літературі та культурі»
24-25 вересня 2020 року на факультеті філології та соціальних комунікацій БДПУ відбулася Міжнародна наукова конференція «”Citius, Altius, Fortius!”: феномен спорту в літературі та культурі». Її ініціювала кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету. Через пандемію наукове зібрання пройшло в онлайн-форматі, у вигляді відеоконференцій на платформі Zoom. Однак це не завадило цікавому і плідному спілкуванню учасників.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися проректорка БДПУ з науково-педагогічної роботи Вікторія Ліпич, декан факультету філології та соціальних комунікацій Ірина Глазкова та декан факультету фізичної культури, спорту та здоров’я, олімпійський чемпіон Сергій Кушнірюк. Вони наголосили на актуальності й важливості спорту і фізичної культури в сучасному світі, побажали учасникам конференції плідної роботи та наукових відкриттів.
Гаслом конференції організатори обрали крилатий вислів «Citius, Altius, Fortius!» – «Швидше, вище, сильніше!», що вперше прозвучав на Четвертій Олімпіаді в Лондоні і далі став гаслом Олімпійського руху. 2020 рік мусив стати також роком Олімпіади в Токіо. І хоч сама подія перенесена на майбутнє, але олімпійський дух сили, відваги, завзяття і стійкості не полишає ані спортсменів, ані філологів-науковців.
На обкладинці програми конференції – відомий малюнок Пабло Пікассо «Футбол» 1961 року, де цей геніальний митець у простій і навіть дитячій манері передав легкість, динаміку, живу й радісну енергію цієї популярної гри. Учасники не зупинилися тільки на цій темі і запропонували свої студії про гладіаторські бої, іспанську кориду і англійський крикет, кінні перегони і фігурне катання, про фізичне гартування запорізьких козаків і сучасних стронгменів. Комплексний підхід до теми спорту відбився і в збірнику матеріалів конференції, який відредагувала і підготувала до друку професорка Ольга Новик.
До участі в конференції зголосилися 108 учених з усіх куточків України, а також із Мексики і Польщі. Були представлені такі міста, як-от: Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Дрогобич, Тернопіль, Запоріжжя, Маріуполь, Мелітополь, Острог, Кривий Ріг, Івано-Франківськ, Суми, Рівне, Херсон, Луцьк, Хмельницький, а також Варшава і Пуебло. Серед учасників конференції – професори, доценти, аспіранти, вчителі загальноосвітніх шкіл Бердянська, викладачі коледжів.
Під час онлайн-секцій обговорювалися питання спорту і літератури у філологічному, філософському, педагогічному аспектах, відображення різних видів спорту в літературі, культурі і медіа, біографії та автобіографії спортсменів, аспекти гендеру і тілесності в спорті, мотиви гри, боротьби і змагання в культурі. Загальний інтерес викликали доповіді представників БДПУ – професорок Ольги Харлан та Ольги Новик, присвячені «футбольній» темі в літературі та мистецтві. Були представлені також ґрунтовні доповіді професорів Оксани Гальчук (Київ), Олександри Ніколової (Запоріжжя), Юлії Вишницької (Київ). Змістовними були й доповіді студентів нашого університету, які гідно представили свій навчальний заклад: Анастасії Козлової, Оксани Реви, Альони Чернишенко, Сергія Сінчі (наукові керівники – професорка Софія Філоненко, доцентка Ольга Боговін).
До початку конференції бібліотека університету (завідувачка бібліотеки Світлана Білокінь, завідувачка відділу обслуговування Ірина Філон) підготувала однойменну виставку видань, з якою мали змогу ознайомитися всі охочі.
Наукова конференція продовжила традицію вересневих конференцій у нашому університеті і сприяла обміну думками та ідеями й подальшим науковим дослідженням актуальних питань філологічної науки.
Докторка філологічних наук,
професорка
Софія ФІЛОНЕНКО
Бердянський слід «Червоної рути»
Наша країна здавна славиться своїми культурними здобутками. Скільки надзвичайно мелодійних пісень, що гріють душу віршів, запальних танців та надзвичайно чарівного живопису «народилося» завдяки талановитим українцям. Важко переоцінити внесок композиторів та виконавців пісень у скарбницю нашої неньки України. Саме тому, 15 вересня у актовій залі головного корпусу БДПУ відбулась виставка, присвячена 50-річчю пісні Володимира Івасюка «Червона рута». Цей захід було проведено у рамках проєкту «Яка твоя історія», організаторами якої є Чернівецький музей Володимира Івасюка, музей історії Бердянського порту та Бердянський державний педагогічний університет.
Захід розпочався з прослуховування пісні-іменинниці. Директор музею Бердянського морського порту Євген Денисов розказав про родину відомого композитора Володимира Івасюка, а також наголосив на тому, що заспівавши «Червону руту» за кордоном ти обов’язково відчуєш фідбек, адже цю пісню знають далеко за межами нашої країни.
Філологи, журналісти та історики з неабиякою цікавістю слухали історію життя та тернистого шляху Івасюка, адже деякі члени його родини проживали у Бердянську, а мати і взагалі навчалась у нашому університеті.
Професорка Ольга Харлан, завідувачка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ поділилася спогадами про батька композитора Михайла Григоровича, який викладав у Чернівецькому державному університеті. Ольга Дмитрівна розказала, що Михайло Івасюк був енциклопедично освіченою людиною, майстерно проводив лекції з літератури, з легкістю вписуючи постаті українських митців у світовий контекст. Напевно, Володимир саме від батька успадкував тонкий талант до написання своїх творів.
Професор Ігор Лиман, завідувач кафедри історії та філософії БДПУ, звертаючись до одного з томів виданої Історії БДПУ («Бердянський інститут соціального виховання. Педагогічний інститут. Учительський інститут (1932 – 1953 роки). Упорядники: В.М. Константінова, І.І. Лиман. Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІV. К.: «Освіта України», 2009. 782 с.), підтвердив, що мати Володимира Івасюка, Софія Корякіна навчалася і закінчила з відзнакою Осипенківський учительський інститут.
У свою чергу, музей Бердянського морського порту дав можливість студентам та викладачам ФФСК і ГЕФ доторкнутися до історії написання пісні – у актовій залі були розміщені стенди з сімейними фотографіями Василя Івасюка, його листами. Ймовірно, враження, отримані талановитим композитором, під час численних відвідин нашого міста, стали поштовхом до створення «Червоної рути», стала неофіційним спортивним гімном України, який залюбки слухають люди різних поколінь та поглядів. Наразі кожен, хто прагне дізнатися про тернистий шлях автора цього шедевру, може відвідати Музей історії БДПУ.
Дарина Тестова, студентка 2Ж групи
Фотографії: Світлана Литовченко,
завідувачка навчальної лабораторії телерадіожурналістики
Стажування в Куявському університеті в Польщі
У серпні і на початку вересня 2020 року докторка філологічних наук, професорка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ Філоненко Софія Олегівна пройшла науково-педагогічне стажування «Педагогічна та психологічна освіта як складова частина системи освіти України та країн ЄС» за фахом «Психологічні та педагогічні науки» у Куявському університеті в місті Влоцлавек, Республіка Польща, у дистанційному форматі.
Тематичний обсяг стажування передбачав розгляд актуальних тем з проблем сучасної освіти, які підвищують фахову компетентність викладача. Зокрема, висвітлювалися такі теми: «Форми організації інклюзії у закладі загальної середньої освіти для дитини з інвалідністю (досвід Польщі)», «Організація співпраці наукового керівника з іноземними аспірантами в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти», «Історичний та сучасний досвід професійної підготовки соціальних педагогів в Польщі», «Використання інтерактивних технологій під час формування комунікативної компетентності студентів», «Комунікативна компетентність викладача як детермінант його готовності до професійної діяльності», «Проблема підвищення якості педагогічної освіти. Досвід останнього реформування освіти Республіки Польща» тощо.
Під час стажування усім учасникам пропонувалася можливість прослухати онлайн-лекції англійською мовою докторки Джоанни Скиби (Куявський університет): «Social media and their role in didactics under COVID-19», «Aspects of academic writing in Poland», «The role of life-learning in innovative economics».
Професорка Софія Філоненко узяла участь у семінарі-тренінгу та впродовж стажування підготувала науково-методичну доповідь з теми: «Підготовка вчителя-філолога до викладання масової літератури в школі». У ній узагальнений досвід викладання вибіркових і факультативних курсів на факультеті філології та соціальних комунікацій БДПУ: «Детектив, пригоди, фантастика: популярні жанри літератури і масової культури», «Масова література». Доповідь надрукована у збірнику наукових праць за результатами стажування:
Філоненко С.О. Підготовка вчителя-філолога до викладання масової літератури в школі. Scientific and Pedagogic Internship “Pedagogical and Psychological Education as a Component of the Education System in Ukraine and the EU countries”: Internship Proceedings, August 3 – September 11, 2020. Wloclawek: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. Pp. 237-240.
Текст і фото – кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства
Друзі!
Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства
ФФСК БДПУ запрошує всіх на чергове засідання читацького клубу, яке відбудеться
27 лютого 2020 року об 11.10 в ауд.5б204.
Пропонується обговорення роману
Дена Сіммонса “Терор”.
Триває профорієнтаційна робота
24 жовтня 2019 року доценткою кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ганна Александрова з метою профорієнтаційної роботи було проведено бесіду з учнями 10 і 11 класів загальноосвітніх шкіл І–ІІІ ступенів у селах Обеточному, Новополтавка, мст Чернігівка, Верхньотокмацького, Богданівського опорних закладів загальної середньої освіти, а також ОНВЗ Чернігівька ЗОШ ім. А. М. Темника Чернігівської селищної ради.
Детально про цю інформацію можна прочитати в «Університетському слові»
«Єднаймося! Ви ж тухольці! Боронімося разом!»
Студенти-філологи відвідали показ кінострічки «Захар Беркут»
16 жовтня 2019 року викладачі й студенти факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ переглянули в кінотеатрі «Космос» екранізацію відомої повісті Івана Франка «Захар Беркут».
Події у фільмі знаного українського режисера Ахтема Сеітаблаєва сягають 1241 року: протистояння тухольців монгольській орді. Слоган стрічки – «У свободі моя сутність» – точно передає настрій та ідею фільму.
Чаруючі краєвиди Карпат, вдалий акторський склад, націотворчі ідеї – усе це робить фільм видовищним і цікавим.
Магістрантка м2рмл групи Анна Пузанова поділилася враженнями від фільму: «Коли я йшла до кінотеатру, то нічого не очікувала від фільму “Захар Беркут”, бо мені здавалося, що буде чергова невдала екранізація відомої однойменної повісті І. Франка, проте я була приємно вражена. Режисер вдало обіграв відомий твір, ми подивилися історію, яка нам близька, як ніколи, яка є особливо актуальною сьогодні. До речі, у фільмі на перший план виходить не образ ватажка і воїна Захара Беркута, а образ-символ народу – незалежного і вільного як птах, оскільки з англійської мови назва стрічки перекладається як “Злітаючий яструб”».
доцент кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ганна Александрова.
Навчаючись граємо
Викладач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ доцент Александрова Г.О. разом зі студентами групи 2амл 8 жовтня 2019 року провели брейн-ринг на тему «Антична класична лірика». Тема заняття складна, включає різні підходи до класифікації лірики, розгалужену термінологію. Тому і вирішили навчатися граючись. Студенти розділилися на дві команди, придумали назви («Зевс та його музи» і «Виноград»), девіз і емблеми своїх команд. Протягом заняття учасники виконували завдання різної складності, які вимагали швидкої реакції, знання античної міфології, творчого підходу, логічного мислення й артистизму. Така форма проведення заняття студентам імпонує, спонукає їх до пошукової і творчої роботи.
Декілька років поспіль викладач завершує вивчення курсу «Історія античної літератури» нетрадиційною формою заняття – брейн-рингом. Цей рік не буде виключенням: наприкінці листопада планується проведення інтелектуального змагання між першим і другим курсами факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ.
Викладачі нашої кафедри – активні науковці!
12–13 квітня у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулася V Міжнародна наукова конференція «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменство («Міжкультурний діалог»)», у роботі якої взяли участь док. філол. наук, проф., завідувач кафедри О. Харлан, док. філол. наук, проф. О. Новик, канд. філол. наук, доц. М. Богданова, канд. філол. наук, доц. О. Боговін та канд. філол. наук, доц. В. Коркішко.
Під час конференції всі учасники мали змогу послухати цікаві доповіді як українських (І. Мегела, В. Пасинок, І. Оржицький), так і зарубіжних дослідників (С. Дель Ґаудіо, Є. Маццола, О. Румянцев, С. Меркантіні) у галузі міжкультурного діалогу; взяти участь у роботі круглого столу «Мультикультуралізм чи міжкультурний діалог?» (модератор Д. Аргіропоулос).
Виступи наших викладачів «Крос-культурний погляд крізь століття: осмислення феномену російської «передової дворянської інтелігенції» Т. Стопардом у драматичній трилогії «Берег утопії» Вікторії Коркішко та «Візуалізація кодів Дантового універсумуна полотнах прерафаелітів: версія Д. Г. Россетті» Ольги Боговін були з цікавістю сприйняті науковим товариством та викликали жваві дискусії.
Доцент кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Ольга Боговін
Міжнародна наукова конференція «Усі ріки течуть у море»: мариністика в літературі та культурі»
