Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Захисти себе! Будь медіаграмотним!
Потужний інформаційний потік, глобалізаційні процеси загалом і українське сьогодення зокрема засвідчують нагальну потребу у виробленні навичок критичного мислення та розвитку медіаграмотності.
17 лютого, до Дня єднання України, відбулася відкрита онлайн-лекція доцента кафедри соціальних комунікацій Романа Костромицького «Інфогігієна та протидія медіаманіпуляціям». Саме інфогігієна та критичне мислення є одними з найцінніших компетентностей, за допомогою яких людина ХХІ сторіччя може адекватно сприймати інформацію, аналізувати її та ухвалювати правильні рішення.
Роман Іванович познайомив слухачів із багатьма корисними інтернет-ресурсами та проєктами, які допомагають зорієнтуватися в інформаційному просторі й захиститися від маніпуляційних технологій: Media Sapiens, Медіадрайвер, Stopfake.org, тематичні курси на платформі Prometheus тощо. Також лектор надав перелік книжок, до яких можна звернутися в процесі медіаосвіти.
Під час лекції було розкрито питання щодо тенденцій розвитку сучасних інформаційних технологій, їх впливу на психіку людини, журналістських стандартів, яких повинні дотримуватися медіа, звернено увагу на можливі маніпуляційні інструменти та запропоновано алгоритм перевірки медіаповідомлень, їх аналізу.
Аудиторія подякувала Костромицькому Роману за змістовну лекцію та висловила бажання зустрітися ще, оскільки медіаосвіта дає кожному охочому інструментарій для інформаційного самозахисту, чого потребує сучасна людина з активною життєвою позицією.
Наталія Рула,
старша викладачка кафедри
соціальних комунікацій
Які вони – секрети сторітелінгу?
Сторітелінг – мистецтво творчої розповіді, грамотний виклад історії, яким повинні володіти не лише викладачі та журналісти. Володіння сторітелінгом допоможе кожному правильно донести свій меседж.
Про це у п’ятницю, 11 лютого, на гостьовій лекції для студентів і викладачів факультету філології та соціальних комунікацій і всіх охочих, розповідала кандидатка економічних наук, доцентка кафедри маркетингу та логістики, директорка офісу промоцій Сумського національного аграрного університету Ксенія Блюмська-Данько.
Для сторітелінгу характерні доступність та яскравість інформації, спілкування автора зі своїм слухачем/читачем, при цьому аудиторія розуміє мету розповіді. Ваша історія має мотивувати інших, підштовхнути до роздумів. Для цього жанру важливо наповнювати власні історії персонажами, з якими слухач буде себе порівнювати, співставляти чи протиставляти.
Цікаві приклади якісного сторітелінгу пані Ксенія показала на прикладі соціального ролика футболіста Златана Ібрагімовича (привернув увагу до людей, які вмирають від голоду), реклам «Gillette» (про те, що, якщо ви не звертаєте уваги на проблеми, це не допоможе їх позбутися, а навпаки може тільки погіршить ситуацію) та «Rolex» (застосовуючи прийом «спільного інтересу», автори відеоролику продемонстрували, що неважливо, якої ти раси, національності, ми всі маємо щось спільне між собою) тощо.
Тетяна Волканова,
кореспондентка «Університетського слова»
Фотографії: Світлана Литовченко
Презентація соціальних відеороликів здобувачів БДПУ на міському рівні
Міжфакультетський конкурс соціальних відеороликів, проведений у Бердянському державному педагогічному університеті з 10 листопада до 10 грудня 2021 року в рамках відзначення Всеукраїнської компанії «16 днів проти насильства», не лише розкрив творчий потенціал здобувачів вищої освіти університету, дав можливість для виявлення їхньої соціальної позиції, сприяв формуванню у студентської молоді «нульової толерантності» до різних форм насильства, а й привернув увагу соціальних служб міста.
20 грудня 2021 року відбулося засідання Координаційної ради з питань гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми, впровадження Національного плану дій з використання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» при Виконавчому комітеті Бердянської міської ради. На засіданні проректорка із науково-педагогічної роботи Ганна Александрова та завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова виступили з презентацією соціальних відеороликів здобувачів вищої освіти Бердянського державного педагогічного університету.
Члени Координаційної ради й усі присутні відзначили оригінальність відеоробіт, нестандартність розкриття проблеми насильства, інформативну наповненість сюжетів і високий рівень художнього виконання.
За матеріалами відділу виховної роботи
«Концепція прав людини»: відкрите заняття для студентів-журналістів
У межах проведення циклу заходів, присвячених правам людини, 10 грудня доц. Юлія Мельнікова провела відкрите практичне заняття з дисципліни «Журналістський фах (медіаправо, журналістська етика)».
Заняття відбулося у нестандартній формі з використанням дистанційних технологій та цифрових інструментів, викладачка провела опитування з використанням цифрових інструментів. За допомогою віртуального сервісу Ментіметр студенти і присутні викладачі створили хмаринку слів-відповідей на питання «Що таке права людини?» https://www.menti.com/m28j97b4tn).
Враховуючи ситуацію надзвичайно віддаленого навчання, студенти заздалегідь отримали завдання – підготувати презентацію, написати есе або створити відеоролик на одну зі статей із Загальної декларації прав людини. Для урізноманітнення подачі матеріалу Владислав Кушнеренко створив невеличкий відеоролик з оглядом книг.
Усі необхідні супровідні матеріали – віртуальна виставка книжок, цитати з теми «Права людини», корисні посилання, деякі роз’яснення статей Декларації, опитування правозахисної тематики, спеціальні розділи для розміщення виконаних завдань – були розміщені на віртуальній стіні Padlet.
Світлана Литовченко, завідувачка навчальної
лабораторії теле-радіожурналістики
Фото: з архіву Юлії Мельнікової
Змінюємо світ на краще
Символічно, що у Міжнародний день прав людини – 10 грудня, амбасадорка Фонду родини Богдана Гаврилишина у Запорiзькiй областi Наталія Криворучко передала подяки вiд панi Олени Бекреньової, голови Фонду, викладачам кафедри соціальних комунікацій та майбутнім журналістам, які цьогоріч долучилися до святкування Дня відповідальності людини.
Нагадаємо, що постановою Верховної Ради України від 16 липня 2021 року було запроваджене державне свято – День відповідальності людини, яке відзначається 19 жовтня, на честь Богдана Гаврилишина.
У Бердянському державному педагогічному університеті провели низку заходів, присвячених цьому святу: кураторські години провели на гуманітарно-економічному факультеті (19.10.21 р., група 2 пр, куратор – доц. Катерина Дудорова), на факультеті психолого-педагогічної освіти та мистецтв (22.10.21 р., група 13 ММ, куратор – доц. Анетта Омельченко).
Студенти спеціальності «Журналістика» написали есе, в яких розмірковували над статтями, що увійшли до «Декларації відповідальності людини». У 2014 році Богдан Гаврилишин запропонував спільноті лаконічний, але такий важливий для створення демократичного, ефективного та успішного майбутнього документ. У Декларації розглядаються наші обов’язки на різних рівнях – від відповідальності перед собою до відповідальності перед світом та майбутніми поколіннями.
Із роздумами Вікторії Напрягло, Ліани Макар, Вікторії Гузової, Дар’ї Кізілової, Оксани Кіосової, Дениса Писарєва, Сабіни Самаан, Богдана Тараненка, Дарини Таращенко, Андрія Щербини можна ознайомитися у циклі есе «Відповідальність починається з тебе».
Надзвичайно приємно зробити хоча б невеличкий внесок у щасливе майбутнє нашої країни! Дякуємо Фонду родини Богдана Гаврилишина за подяки!
Текст і фото – Дар’я Шевцова, старший лаборант кафедри соціальних комунікацій
Політика, ЗМІ, медіаграмотність – ключові виклики сьогодення
Починаючи з 2014 року, стійкість до дезінформації, підвищення рівня медіаграмотності є одним із завдань журналістської спільноти.
Політики, члени неурядових організацій, медійники спільно докладають зусилля, щоб визнати дезінформацію, однак ці зусилля зазвичай носять спорадичний характер і не координуються між собою
10 грудня 2021 р. відбулась міжнародна онлайн-конференція «Комплексний підхід та вдосконалення медіаграмотності у Грузії, Латвії, Молдові та Україні», до якої долучилися і викладачі кафедри соціальних комунікацій – Роман Костромицький, Юлія Мельнікова, Наталія Рула, Анжеліка Шульженко.
Спільний науково-дослідницький проєкт «Комплексний підхід та розвиток медіаграмотності у країнах Балтії та Східного партнерства», який проводили Балтійський центр досконалості медіа спільно з Балтійсько-Чорноморським Альянсом (BBSA), Фондом розвитку ЗМІ (Грузія), Центром незалежної журналістики (Молдова) та Українським інститутом медіа та комунікації, забезпечив поглиблене дослідження медіаграмотності сектору в Латвії, Грузії, Молдові та Україні.
На конференції окреслили та обговорили основні висновки реалізації проєкту у чотирьох країнах, спробували об’єднати ключових політиків, міжнародну донорську спільноту та виконавців проектів для пошуку шляхів підвищення медіаграмотності та покращення координації між зацікавленими сторонами.
Владислав Кушнеренко, провідний фахівець
зі зв’язків із громадськістю та пресою
І знову наш журналіст виборює золоту медаль із армрестлінгу!
У період із 24 листопада по 3 грудня в м. Бухарест (Румунія) проходив ХLІІ Чемпіонат Світу з армрестлінгу 2021. До збірної України, що змагалася з 38 країнами, потрапив здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня першого року навчання спеціальності 061 Журналістика факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Верещак Дмитро,який напередодні виборов перше та друге місця на ХХХ Чемпіонаті Європи.
Уже в перший день змагань Дмитро єдиний із усієї збірної в категорії sub-juniors завоював золоту медаль! Пишаємося нашим студентом-журналістом, який своїми спортивними здобутками проставляє наш університет, регіон та Україну. Бажаємо Дмитру подальших досягнень у спорті та перемог у житті!
Наталія Рула,
старша викладачка кафедри соціальних комунікацій,
кураторка групи 1ж;
фото – з архіву Верещака Дмитра
Формуємо нову культуру поведінки
У Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, який щорічно відзначається 25 листопада, студенти-журналісти, викладачі та співробітники кафедри соціальних комунікацій стали учасниками/цями тренінгу «Протидія домаганням у громадських місцях». Цей захід відбувся за підтримки освітньої програми StandUP у партнерстві з L’Oréal Paris та організацій Hollaback і UNFPA.
Правозахисниця Валентина Ємельяненко, експертка Фонду народонаселення ООН в Україні, тренерка з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству UNFPA, тренерка з протидії домагань у громадських місцях L’OREAL та ООН детально розповіла про освітню програму StandUP, яка має на меті навчити близько мільйона людей у всьому святі, як протидіяти і запобігати домаганням, познайомила з партнерськими організаціями.
На тренінгу учасники обговорили різні види домагань – від звукових і візуальних небажаних контактів і коментарів до безпосередньо фізичних доторків, штовхань та інших проявів насильства, проаналізували вплив вуличних домагань на життя людей, які стали об’єктами переслідувань. Особливу увагу тренерка зосередила увагу на шляхах попередження таких дій, особливо по відношенню до молодих жінок і дівчат.
Приємним продовженням тренінгу стали косметичні подарунки від компанії L’Oréal Paris для найактивніших учасниць.
Текст і фото – Юлія Мельнікова,
завідувачка кафедри соціальних комунікацій
Коректне висвітлення у ЗМІ гендерно-обумовленого насильства
Проблема насильства з точки зору гендеру вже багато років є однією із найважливіших тем у медіапросторі. Ток-шоу, газетні шпальти, інформаційні ресурси, та, зрештою, подкасти дуже часто висвітлюють події та теми, пов’язані із гендерно-обумовленим насильством.
Вибір даної теми потребує неабиякої відповідальності та професійної зрілості журналіста, адже важливою складовою висвітлення її у матеріалах є толерантність та коректність опису проблеми. З метою поглиблення знань з цієї теми відбувся онлайн-практикум “Гендерно-обумовлене насильство: чи завжди варто шукати героїню для свого сюжету?”, до якого долучилися і студенти БДПУ, які опановують журналістику.
Спікерка Марта Чумало ознайомила майбутніх журналістів із етапами підготовки інтерв’ю з жінками, які стали об’єктами насильства, важливість дотримуватися конфіденційності під час розмови, поважати співрозмовницю у випадку відмови від інтерв’ю та акцентувала на необхідності використовувати коректну мову під час написання матеріалу.
Варто зазначити, що пані Марта також дала практичні поради журналістам, які пишуть на цю тему щодо збереження їх психічного здоров’я, покращення системи стресостійкості та психологічного відновлення після інтерв’ю.
Особливо цікавими для учасників виявились вправи, за допомогою яких вони мали змогу промоніторити власні відчуття під час ознайомлення з матеріалами щодо гендерного насильства. Учасники тренінгу долучилися до дискусії, обговорення цієї чутливої теми, користуючись можливістю отримати вичерпні та кваліфіковані відповіді
На продовження традицій “Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”, з метою підготовки науково-дослідницького медіафоруму 2022 та напередодні старту всесвітньої кампанії «16 днів проти насильства».
Сьогоднішній онлайн-практикум – це вже третій захід, організований Навчально-науковим інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром прав людини ZMINA, Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії, і приурочений до Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства”.
Дарина Тестова, журналістка
Що таке фемінізм та з чим його їдять: спойлер – їдять не чоловіків
Останнім часом у медіа все частіше порушується тема прав жінок. Не дивлячись на це, залишається багато людей, які, в силу свого небажання та незацікавленості в темі, вірять у стереотипи і демонізують сучасних феміністок.
Для детального розбору теми історії фемінізму студентам-журналістам Бердянського державного педагогічного університету провели онлайн-лекцію, де спікеркою виступила радниця Бердянського міського голови та тренерка з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству UNFPA Валентина Ємельяненко.
Фемінізм – це рух за рівні права і можливості жінок і чоловіків. Фемінізм – соціальна теорія і критика патріархату як несправедливого суспільного устрою та рух, який підвищив статус жінок у більшості сферах.
Історія сучасних феміністичних рухів поділяється на три (іноді чотири) «хвилі».
- Перша хвиля включає суфражистські рухи ХІХ – початку ХХ ст., які домагались виборчого права для жінок.
- Друга хвиля почалася у 1960-х і була пов’язана з ідеями та виступами жіночого визвольного руху. У фокусі уваги була правова і соціальна рівність для жінок.
- Третя хвиля, починаючи з 1990-х років, є продовженням і переглядом помилок другої хвилі фемінізму.
Фемінізм, як організований жіночий рух в Україні, виник у 80-х роках ХІХ століття. Першою жіночою організацією вважається «Товариство руських женщин», засноване у 1884 році в Станіславі (тепер Івано-Франківськ) письменницею і феміністкою Наталею Кобринською (1855–1920). У 1887 році вийшов перший жіночий альманах «Перший вінок», виданий Кобринською разом із Оленою Пчілкою. У серії «Жіноча бібліотека» Кобринська видавала твори для жінок, написаних жінками.
Хоч фемінізм існує і не перший рік, досі існує багато проблем, рішення яких лягає на плечі наступних поколінь, і небажання «загуглити» або «не всі такі» – найменші з них.
Текст і фото – Анастасія Чередниченко,
кореспондентка «Університетського слова»
Знайомство з власними тарганами…
Психологічний майстер-клас є досить ефективною формою спілкування, під час якого відбувається обмін досвідом та знаннями. Саме такий корисний та змістовний захід під назвою “Знайомство з тарганами” провела завідувачка навчальної психолого-консультативної лабораторії кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету Марина Радіонова для здобувачів вищої освіти першого року навчання спеціальності 061 Журналістика. Першокурсники отримали можливість усвідомити та схарактеризувати власних “тарганів у голові”, які можуть завдавати дискомфорту та заважати повноцінно жити.
Сприятлива психологічна атмосфера в колі однолітків допомогла студентам розкритися та проаналізувати, які ресурси необхідні для того, щоб ужитися з думками-тарганами або розпрощатися з ними. Майбутні журналісти отримали неабияке задоволення, а разом із тим цікавий досвід, та інформацію для роздумів.
Дмитро Верещак, група 1Ж: “Мені дуже сподобався цей майстер-клас, на якому ми обговорювали власних “тарганів” та як із ними боротися. Було дуже цікаво та корисно працювати”.
Дарина Таращенко, група 1Ж: “Мені дуже сподобався майстер-клас. Піднявся настрій. І навіть з’явилося натхнення”.
Вікторія Гузова, група 1Ж: “Майстер-клас був чудовий, багато чого взяла до уваги. Чекаю з нетерпінням наступного разу”.
Висловлюємо подяку Марині Радіоновій за корисний психологічний майстер-клас, який допомагає покращити якість життя здобувачів вищої освіти. Таке онлайн-спілкування в неформальному форматі особливо актуальне під час дистанційного навчання. Чекаємо нових зустрічей
Наталія Рула,
старша викладачка кафедри
соціальних комунікацій;
фото з архіву кафедри
Про захист прав журналістів: бути чемним, але наполегливим
У п’ятницю, 19 листопада, на онлайн платформі Zoom пройшов тренінг «Як журналісту захистити право на використання техніки», організований ГО “Центр соціальних ініціатив “Атом” та інформаційним агентством “Варіанти” за підтримки грантом Чорноморського фонду регіонального співробітництва (BST) у межах програми ЄС “Прямуємо разом”.
Про правові аспекти діяльності журналістів, гарантії і особливості використання технічних засобів, захист та охорону фізичних осіб при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок, межі допустимості прихованої зйомки та заборону використання спеціальних технічних засобів розповідав виконавчий директор ГО “Платформа прав людини”, адвокат і медіа-тренер Олександр Бурмагін. Випускник Вищого міжнародного курсу з прав людини, у сфері захисту прав ЗМІ та журналістів, він веде юридичну практику з 2001 року, співпрацює з Європейською комісією за демократію через право Ради Європи, Офісом Ради Європи в Україні.
На основі багаторічного досвіду медіаюрист запропонував аналіз судових рішень, телевізійних сюжетів та інших журналістських матеріалів у межах тематики тренінгу. Учасники півторагодинної зустрічі, серед яких були доцентка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова зі студентами денної і заочної форми навчання, розглянули закони, які регламентують журналістську діяльність, практичні кейси, актуальні приклади із сучасного життя допомогли зануритися у реалії журналістської професії. Важливою частиною тренінгу став запропонований Олександром Бурмагіним алгоритм, «напрацьований суто практичними кейсами, – що і як говорити, як захищати власне право на використання техніки у певних конфліктних ситуаціях».
Текст і фото – Арсеній Мельніков, студент 2 курсу ФФСК
Вітаємо лауреата обласного конкурсу в галузі науки!
У понеділок, 15 листопада 2021 року, у дистанційному форматі на платформі ZOOM відбулося урочисте нагородження переможців обласного конкурсу для обдарованої молоді в галузі науки. З вітальним словом до переможців звернувся та нагородив їх почесними грамотами та грошовими преміями заступник голови обласної державної адміністрації Руслан Шиханов.
Начальниця Управління молоді, фізичної культури і спорту ОДА Наталія Власова повідомила, що цього року на конкурс було подано 105 наукових робіт, із яких 85 – роботи здобувачів вищої освіти, 15 – молодих науковців та 5 – молодих спеціалістів. Традиційно найактивнішими учасниками конкурсу залишаються молоді науковці Запорізького національного університету, НУ «Запорізька політехніка», Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного та Бердянського державного педагогічного університету.
Приємно, що кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри соціальних комунікацій Анжеліка Шульженко, яка подала на конкурс наукову роботу «Семантичні та лінгвокультурологічні особливості фразеологізмів на позначення відчуттів людини в українській, англійській та французькій мовах», одержала перемогу в номінації «Філологічні науки».
Вітаємо та бажаємо успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні й майбутніх наукових пошуках!
За матеріалами кафедри соціальних комунікацій
Комунікаційні аспекти науки ХХІ століття у доповідях студентів-журналістів
Підкріплення теорії практичними навичками є важливою складовою «знайомства» із професією та подальшого розвитку на шляху до здобуття компетентностей в обраній справі.
Сьогодні, 11 листопада, здобувачі освіти спеціальності 061 Журналістика мали змогу продемонструвати свої наукові доробки у секціях «Журналістика та інформаційні технології» і «Мова медіа та медіаграмотність» під час Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Сучасна наука: комунікаційні аспекти ХХІ століття»
Науковий захід, який стартував цьогоріч, зібрав під своєю егідою 85 робіт здобувачів освіти з 14-ти закладів вищої освіти України. Конференція проводилась за ініціативи Київського університету ім. Бориса Грінченка спільно з Державним університетом економіки і технологій (м. Кривий Ріг). Вона традиційно почалась із вітального слова організаторів конференції, які подякували учасникам за їх активну наукову діяльність та бажання розвиватися.
Наступним етапом конференції було пленарне засідання, на якому учасники мали змогу прослухати наукові доповіді журналіста А. Столярова «Відкриті дані у журналістських розслідуваннях» та кандидатки наук із соціальних комунікацій, доцентки кафедри журналістики і нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка А. Досенко «Крос-медійна журналістика: реалії існування».
Після пленарного засідання здобувачі освіти з різних університетів країни, у тому числі й з БДПУ, презентували власні дослідження. Студенти-журналісти 2–4 курсів презентували наукові роботи з таких тем: «Тематична палітра подкастів на інформаційному ресурсі «НВ»» (Дарина Тестова, 3 курс), «Захист прав жінок від домашнього насильства в умовах пандемії» (Ліана Макар, 2 курс), «Захист прав освітян в умовах світової пандемії» (Вікторія Напрягло, 2 курс), «Основні стандарти подачі інформації» (Анастасія Чередниченко, 4 курс), «Подкастинг у сфері соціальних комунікацій» (Тетяна Волканова, 4 курс), «Специфіка ранкового шоу розважальної радіостанції «Хіт FM»» (Людмила Куликова, 4 курс), «Просвітницька роль медіа у запобіганні торгівлі людьми» (Арсеній Мельніков, 2 курс, заочне відділення)
Крім виступів, доповідачі відповідали на цікаві питання, які були пов’язані з тематикою і проблематикою наукових розвідок.
Такі заходи відіграють важливу роль у становленні майбутніх медіафахівців, адже досвід презентації та захисту власних наукових робіт сприяє формуванню вмінь публічних виступів та написання матеріалів, що є невід’ємною частиною журналістської діяльності.
Дарина Тестова, кореспондентка «УС»
Розпочато цикл заходів до Дня прав людини
Міжнародне свято День прав людини відзначається 10 грудня. Зазвичай за місяць до цього проводяться просвітницькі тренінги, воркшопи, майстер-класи, які популяризують ідеї рівності, розширення прав людини, соціальної відповідальності.
Першим заходом для студентів-журналістів і викладачів кафедри соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету став онлайн-практикум «Запит інформації як інструмент якісної журналістики», який відбувся 10 листопада і був організований Навчально-науковим інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Правозахисним центром ЗМІНА, проєктом «Права людини для України», що реалізується Програмою розвитку ООН у Великій Британії та фінансується МІД Данії.
Разом зі спікеркою – Тетяною Алексіюк, юристкою, експерткою ПРООН, консультанткою Ради Європи – учасники розглянули питання: яку інформацію запитуємо, як формулюємо запитання, у чому полягають відмінності запиту і звернення громадянина, які є форми подання запиту та отримання відповіді, як відшкодувати витрати на копіювання та друк, як оскаржити відмову? Студенти дізналися, що інформаційний запит – це законна вимога громадянина або юридичної особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
У кінці практикуму організатори радо відповіли на запитання студентів та викладачів та запросили долучитися до наступних лекцій, що відбуватимуться щосереди до кінця листопада.
Анастасія Чередниченко, кореспондентка «Університетського слова»
Настановча онлайн-конференція для студентів-україністів
13 жовтня 2021 року в режимі онлайн на факультеті філології та соціальних комунікацій відбулася настановча конференція, мета якої — забезпечити максимально продуктивну й цілісну підготовку здобувачів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) для проходження виробничої практики.
Керівники-методисти професори Володимир Нищета та Ольга Харлан, доцентка Світлана Глазова у своїх виступах пояснили мету й завдання практики, надали слушні методичні поради та ознайомили з вимогами щодо оформлення звітної документації, яку студентам четвертого курсу необхідно надати наприкінці практики.
Бажаємо студентам бути активними й наполегливими та набути нові практичні знання!
Світлана Глазова,
завідувачка кафедри української мови та славістики,
кандидатка філологічних наук, доцентка
Наш студент-журналіст найкращий у Чемпіонаті Європи з армрестлінгу!
25–28 жовтня в м. Вільнюс (Литва) проходив ХХХ Чемпіонат Європи з армрестлінгу. Збірну команду з України (усього взяли участь 22 країни) представляли 120 спортсменів різних вікових категорій.
Одним із учасників чемпіонату в категорії sub-junior був наш студент, здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 061 Журналістика факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Верещак Дмитро. Він продемонстрував видовищну боротьбу та виборов заслужені 1 і друге місця.
Ми пишаємося нашою збірною, яка здобула перше місце й стала найкращою в командному заліку. Особливо переповнює почуття гордості за нашого студента Верещака Дмитра, який здобув найвищі нагороди. Вітаємо майбутнього журналіста з перемогою та бажаємо подальших спортивних звершень на благо нашої країни!
За матеріалами кафедри соціальних комунікацій
Отримання практичних навичок у роботі з візуалізацією даних
Будні сучасних журналістів не можливі без роботи з базами даних та інтернет-ресурсами. Важливою складовою пошуку певної інформації є її упорядкування та візуалізація. Саме з цією метою 25 жовтня для здобувачів освіти спеціальності 061 Журналістика БДПУ громадська організація «Платформа Суспільної Взаємодії» провела онлайн-тренінг з основ використання програми Flourish.
Спікер заходу – журналіст, шеф-редактор «Локатор.online» – Олександр Пилипенко наголосив на важливості обробки даних у роботі журналіста з інформацією, пояснив сутність поняття «відкриті дані» та презентував деякі сайти, які надають відкриті дані, зокрема, усім відому «Дію». Після загальної інформації журналіст познайомив майбутніх колег з інтерфейсом програми «Flourish» та за допомогою демонстрації екрану на власному прикладі показав етапи створення графіку. Студенти дізналися про можливості програми та різноманіття шаблонів, які вона використовує.
«Кожен користувач «Flourish» має змогу працювати з лайнчартами, проєкційними картами, картками та масою інших шаблонів» – додав Олександр.
Вагомою перевагою даної програми для майбутніх журналістів виявилась можливість зміни зовнішнього вигляду діаграм та графіків за допомогою обирання кольору, товщі стовпців та корекції шарів даних.
Завідувачка кафедри соціальних комунікацій БДПУ Юлія Мельнікова наголосила, що подібні програми слугують справжніми помічниками у привернені уваги читачів до публікацій.
Наприкінці заходу спікер порадив здобувачам освіти ще декілька програм для візуалізації даних, зокрема Tableau та Datawrapper.
Дякуємо Ресурсному центру ГУРТ у співпраці з організаціями TechSoup Europe та Haus des Stiftens gGmbH за фінансування SAP та Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини за можливість отримати нові корисні знання та практичні навички.
Дарина Тестова, кореспондентка «Університетського слова»
Фото: Юлія Мельнікова
Європейські тижні кодування пройдуть
на кафедрі соціальних комунікацій БДПУ
Співпраця між навчальними закладами та громадськими організаціями приносять свій позитивний синергічний ефект. Ось і зараз в рамках проведення Європейських тижнів кодування пройдуть інноваційні навчальні заходи на кафедрі «Соціальних комунікацій» Бердянського державного педагогічного університету. Ініціаторами проведення заходів виступає ГО «Платформа Суспільної Взаємодії», а завідувачка кафедри – кандидатка філологічних наук, доцентка Юлія Мельнікова – радо пропозицію підтримала.
Отже, 25 та 26 жовтня 2021 року в режимі онлайн пройдуть тренінги «Використання програми «Flourish» для візуалізації великих обсягів даних». Тренером та ментором події виступає журналіст, шеф-редактор Інтернет-ресурсу «Локатор.online» – Олександр Пилипенко, член Незалежної медіа профспілки України, переможця в номінації «Симпатія журі» у всеукраїнському конкурсі журналістських розслідувань, організованому ГО «РЕОМ» за участі «Слідство.Інфо» та підтримки Міністерства Закордонних Справ ФРН; лауреат II конкурсу журналістських розслідувань ім. героя Василя Сергієнка; переможця в номінації «Вклад в регіональну журналістику розслідувань» у всеукраїнському конкурсі журналістських розслідувань, організованому ГО «РЕОМ» за участі «Слідство.Інфо» та підтримки Міністерства Закордонних Справ ФРН.
Упродовж двох днів студенти та студентки, майбутні журналісти та журналістки, зможуть дізнатися про можливості програми «Flourish», перспективи її застосування у журналістиці та у будь-якій іншій професійній діяльності, практичній цінності при підготовці аналітичних статей та матеріалів тощо.
Усі учасники та учасниці подій отримають відповідні Сертифікати.
Нагадуємо, що подія відбувається у межах ініціативи Meet and Code, яка впроваджується в Україні Ресурсним центром ГУРТ у співпраці з організаціями TechSoup Europe та Haus des Stiftens gGmbH за фінансування SAP та Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини.
Наталя Криворучко, голова ГО «Локатор-Медіа»
Як створити актуальний сюжет: сценарист Майкл Даґґан поділився секретами професії
Освітня платформа PITCH UA – просвітницький проєкт, який проводить безкоштовні тренінги для творців аудіовізуального контенту. У четвер, 21 жовтня, студенти-журналісти Бердянського державного педагогічного університету приєднались до майстер-класу «Як зробити сюжет актуальним – соціальні меседжі в різних жанрах контенту».
Спеціальним гостем заходу став Майкл Даґґан – сценарист та телепродюсер з понад 40-річним досвідом роботи. У своєму доробку Даґґан має такі відомі телесеріали як «Закон і порядок», «Поліція Маямі», «Грімм», «Земля 2», «Злочин і кара», художні фільми «Пішло воно» та «Громадянин Ікс».
Розмову з Майклом провели контент-стратег, сценарист та продюсер з Лос-Анджелесу Адам Сіґел та засновник продюсерського центру Sea Smoke Entertainment Джош Війнсток. Ведучі нагадали історію створення телебачення, його зміни на вимогу часу.
З 1960-х років мережі почали задумуватися, що громадяни можуть зробити для держави. 1970-ті роки представляють у США епоху війни, час різних протестних рухів. У цей же час виникає ідея, щоб про ці події зняв фільми Голівуд. Так виникають комедії, з сюжету яких люди мали сміятись, але не насміхатись. У 1980-х роках почали з’являтись фільми з багатошаровими ідеями – надзвичайно стилізовані шоу з не завжди щасливим фіналом.
Майкл Даґґан пояснив, що телеландшафт і контент змінюються з часом. Спочатку все вирішували мережі, а варіанти перегляду кіно були обмежені. Для серіалів було важливо зачепити актуальні теми, дозволити глядачам отримати нові знання і самостійно зробити висновки. Сам сторітелінг став складнішим, зі складнішими персонажами – більше фокусувались на героях з недоліками.
Майкл Даґґан зауважив: «Не завжди серіал може бути про соціальне питання, зробіть головною – історію».
Текст і фото – Тетяна Волканова, кореспондентка «Університетського слова»
Презенти від професора Лизанчука
Випускники факультету журналістики Львівського національного університету – це окрема своєрідна «республіка», каста, об’єднання людей, які не тільки впродовж багатьох десятиліть несуть у своїх серцях повагу та любов до рідного факультету, а й час від часу зустрічаються в стінах рідного університету, випускають книги роздумів, спогадів, досягнень, а й не соромляться щось та й попросити одне в одного…
Цього разу все вийшло отак: коли випускник факультету 1977 року – наш Степан Герилів (співробітник кафедри соціальних комунікацій ФФСК БДПУ) випадково натрапив у соцмережах на інформацію про те, що під редакцією іншого випускника факультету – доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри радіомовлення і телебачення, академіка АН ВО України Василя Лизанчука недавно вийшов друком колективний підручник «Телевізійна та радіокомунікація: історія, теорія, новітні практики». Степан Миколайович відразу звернувся із проханням подарувати примірник цього видання нашій кафедрі до декана факультету – доктора історичних наук, професора Івана Крупського, до речі, також випускника факультету ЛНУ.
І яким було здивування нашого колеги, коли учора від Василя Лизанчука «Новою Поштою» доставили до Бердянська більш як шестикілограмову посилку зі Львова із сімома примірниками різних видань із чудовими автографами автора – для бібліотеки університету, студентів і викладачів кафедри.
Сьогодні Степан Герилів вручив ці книги завідувачці кафедри соціальних комунікацій БДПУ Юлії Мельніковій та завідувачці бібліотеки БДПУ Світлані Білокінь.
«Університетське слово»
Світлини редакції
Стипендіати Фонду Ковшевич від БДПУ прослухали лекцію старшої спеціалістки з соціального захисту Світового банку
Стипендіатам Фонду Катерини Ковшевич надається можливість відвідати онлайн-вебінари з іноземними фахівцями, які популяризують науково обґрунтовані новини про навколишнє середовище та здоров’я. У середу, 20 жовтня, учасники зустрілись зі старшою спеціалісткою з соціального захисту Світового банку. Темою конференції стало кредитування Світовим банком на підтримку бідних домогосподарств в Україні під час пандемії Covid-19.
Спікерка Катерина Петрина має понад 20-річний досвід аналітичної роботи з соціальним захистом, соціальним обслуговуванням, пенсіями та іншими сферами. Пані Катерина керувала операціями Банку в Україні, Хорватії, Молдові, Казахстані, Словацькій Республіці. Зараз основна мети її роботи – це покращити ефективність української системи соціальної допомоги для малозабезпечених сімей.
Проєкт Модернізації мереж соціального захисту в Україні у розмірі 300 млн доларів є найбільшою операцією кредитування Світового банку у Східній Європі та регіоні Центральної Азії.
Через коронавірусну кризу економіка України скоротилась на 6,5% у 2020 році. Локдаун призвів до різкого росту безробітних. Від 12 березня до 31 серпня 2020 року 444 млн. українців залишилося без роботи та отримали допомогу по безробіттю.
У 2016 році Міністерство соціальної політики України запустило пілотний проєкт «Рука допомоги». Мета проєкту – допомогти вимушеним переселенцям та членам малозабезпечених сімей позбутися залежності від соціальних виплат, отримати достойну роботу.
За роки існування учасниками програми стали 5 тис. 681 українців, з яких 2 тис. 145 були працевлаштовані через Державну службу зайнятості. 237 учасника відкрили власний бізнес і тепер їхній місячний дохід становить 25–150 тис. грн.
Наприкінці, учасники ставили свої запитання до спікерки. Серед цікавих питань був пункт про запобігання корупції або шахрайству на всіх етапах допомоги. Як розповіла Катерина Петрина, для цього була створена соціальна інспекція, здатна ефективно виявляти та виправляти неправомірності виплат, пов’язані з помилками та шахрайством. Проєкт включав розробку оперативних посібників для соціальних інспекторів, тематичні перевірки, розробку системи оцінки ризиків бенефіціарів, яку використовують для тематичної перевірки.
Тетяна Волканова, кореспондентка «УС»
Навіть найменша практика набагато цінніша за будь-яку теорію
З 18 жовтня по 27 листопада здобувачі вищої освіти 4 курсу спеціальності 061 Журналістика Бердянського державного педагогічного університету проходять газетно-журнальну виробничу практику, яка забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх фахівців з їх практичною діяльністю у засобах масової інформації, сприяє формуванню творчого ставлення до своєї діяльності, визначає ступінь його професійної здатності й напрям журналістської спеціалізації.
Напередодні виробничої практики, 13 жовтня, викладачі кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова та Наталія Рула провели настановчу конференцію для студентів-практикантів, під час якої познайомили майбутніх журналістів із вимогами освітньо-професійної програми до такого виду освітньої діяльності та завданнями, які спрямовані на відпрацювання вмінь писати журналістські матеріали для друкованих ЗМІ. Студенти отримали інформацію про оформлення документації, структуру звіту, а також про терміни подання необхідних матеріалів керівникам.
Виробничу практику здобувачі вищої освіти проходять у різних типах засобів масової інформації регіонального рівня: редакціях місцевих газет, із якими укладені відповідні угоди, та в інформаційній газеті БДПУ «Університетське слово».
Керівники також звернули увагу на специфіку проведення виробничої практики із застосуванням дистанційних технологій у разі переходу регіону в зону з вищим рівнем епідеміологічної небезпеки поширення Covid-19.
За інформацією кафедри соціальних комунікацій БДПУ
Дотик до секретів журналістської професії
Сучасний освітній процес неможливо уявити без постійної тісної співпраці здобувачів вищої освіти та зацікавлених осіб. У межах такого співробітництва журналісти-початківці з кураторкою, старшим викладачем кафедри соціальних комунікацій Наталією Рулою та гарантом програми 061 Журналістика, доцентом Юлією Мельніковою відвідали редакцію Бердянської суспільно-політичної газети «Південна зоря».
Директорка газети «Південна зоря», секретарка Бердянської міської первинної організації Національної спілки журналістів України Юлія Тисленко тепло зустріла майбутніх колег, поділилася секретами підготовки матеріалів, особливостями роботи у тижневику, познайомила студентів із основними віхами історії газети, яка наступного року святкуватиме своє 105-річчя.
Редакція «Університетського слова» запитала студентів, чим запам’яталася екскурсія.
– Мене вразила гостинність редакції, дуже тепла атмосфера в колективі. І, звісно ж, подарунки у вигляді газети, – поділилася Маргарита Кочеткова.
Валерії Бабенко сподобалось, з яким захопленням Юлія Леонідівна проводила екскурсію і розповідала про улюблену роботу.
А Ліані Макар найбільш цікаво було переглядати старі публікації газети “Південна зоря”:
– Так нам вдалося зануритися в історію минулих років і відстежити, як розвивалася газета упродовж більш, ніж ста років.
«Підшивки газети «Південна зоря» зберігаються в редакції з 1947 року. Для нас це важливо тому, що студенти можуть обирати теми для написання курсових та інших наукових робіт, розробляти їх, базуючись на багатому фактологічному матеріалі. Показово, що газета – як машина часу. Я знайшла номер газети за 23 вересня (у день відвідин), але 2000 року. На одній зі сторінок побачила публікацію про університет, що свідчить про нашу довгу і тісну історію дружби. Рада, що студенти познайомилися з бердянською легендою журналістики – головним редактором газети Віктором Михайличенком, який працює у «Південці» вже майже півстоліття. Звісно, що однією екскурсією ми не обмежимося. Як тільки дозволять карантинні умови провести спільний захід, ми це зробимо! Важливо, щоб навчання студентів не було відірваним від життя і на шляху становлення у професії вони розуміли, з чим можуть зустрітися», – вважає завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова.
Наталя Рула підтримала колегу:
– Такі зустрічі мотивують, зацікавлюють наших студентів. Говорять, що газета – це школа спостереження за життям. Тому екскурсії до редакцій, крім іншого, також наштовхують на роздуми щодо головних принципів роботи журналіста, його призначення в суспільстві, адже журналістський продукт – складник історії. До того ж здобувачі мають можливість побачити процес зсередини, відчути робочу атмосферу.
Анжеліка Шульженко, старший викладач кафедри соціальних комунікацій
Фотографії: Ліана Макар, Юлія Мельнікова
Наситити журналістику цінностями
Для втілення такої благородної мети в життя 29 викладачів і викладачок журналістики з різних регіонів зустрілися в межах проєкту ПРООН «Права людини для України» 17–18 вересня 2021 року, щоб спільно з Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром прав людини ZMINA провести сесію стратегічного планування співучасті викладачів/ок щодо змін у журналістській освіті на цінностях прав людини та підбити підсумки ІІІ «Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики».
В Академії за чотири роки її проведення підвищили кваліфікацію і пройшли міжнародне стажування 74 освітяни з 27 кафедр і факультетів журналістики закладів вищої освіти з усієї України.
На відкритті сесії стратегічного планування виступив директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, професор Володимир Різун, керівниця проєкту ПРООН «Права людини для України» Світлана Колишко, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. А постійний супровід учасників і з організаційних, і з освітніх питань забезпечили доцент Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Шендеровський і журналістка, координаторка Академії, ZMINA Ірина Виртосу.
Урочисте привітання учасників сесії стратегічного планування змін у журналістській освіті на цінностях прав людини завершилося врученням сертифікатів про закінчення ІІІ Академії і подяк випускникам І і ІІ Академії.
Змістовною і цікавою була презентація результатів дослідження «Що українці знають і думають про права людини. Оцінка змін» (2016–2020) та їх інтерпретація для змін в журналістській освіті, яку провели Тетяна Печончик та Світлана Колишко.
Для формування актуалізованої правозахисної адженди був обраний формат «Світового кафе». З учасниками сесії працювали, спілкувалися, надихали координатор Проекту «Без кордонів» Максим Буткевич, голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Важливим етапом зустрічі було стратегічне планування змін у журналістській освіті на цінностях прав людини на найближчі два роки. Для цього учасники поділилися на групи, щоб актуалізувати наміри та встановити пріоритети. Фасилітатором виступив журналіст, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
Конкретизації форм, засобів спільних дій за обраними пріоритетами був відведений наступний день роботи сесії. Крім Андрія Юричка, до роботи була залучена медіатренерка (регіон Східної Європи та Центральної Азії), директорка ГО «Пенітенціарна ініціатива», координаторка з технічної допомоги Євразійської коаліції зі здоров’я, прав, гендерного та сексуального різноманіття (Таллінн) Олена Герман.
Два дні наполегливої творчої праці дали змогу учасникам спільно з організаторами і фасилітаторами виробити дорожню мапу співучасті викладачів та викладачок журналістики університетів України щодо змін в журналістській освіті на цінностях прав людини.
Серед учасників була випускниця ІІ Академії, завідувачка кафедри соціальних комунікацій, доцент Юлія Мельнікова. Вона прокоментувала: «Запрошені експерти поділилися думками, закцентували на актуальних подіях, надали поради. Мені здається, що кожному і кожній важливо відчувати себе частиною якоїсь професійної спільноти – там, де всі говорять однією мовою, там, де відчувається синергія, там, де розумієш усе з півслова.
Завдяки колу професіоналів-однодумців ми змогли самоідентифікуватися, визначити «хто ми?», «куди рухаємося?», «з якою метою», спрямувати зусилля на активізацію студентської і викладацької спільноти у просуванні цінностей прав людини. Надзвичайно приємно було після довгих місяців спілкування на відстані нарешті вживу обмінятися думками, відчути атмосферу дружби, ще й отримати офіційні подяки за особистий внесок, наполегливість та активну роботу з підготовки медіафахівців на цінностях прав людини. Пишаюся, що під час її вручення голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко відзначив, як активно і потужно працює Бердянський осередок НСЖУ (секретар – Юлія Тисленко).
Найбільше сподобався формат «світового кафе», але було замало часу на спілкування з тренерами. Хотілося б зустрітися знову! Вважаю, що саме такі заходи, живе спілкування дають творчий імпульс для просування спільної справи».
Роман Костромицький, доцент кафедри соціальних комунікацій
Фотографії: Юлія Мельнікова, Тетяна Печончик
Радіємо черговому гранту
Колектив кафедри соціальних комунікацій одержав перемогу у конкурсі грантових програм, що проводився Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні.
Виділена сума $ 13 413 буде спрямована на модернізацію навчальної лабораторії телерадіожурналістики.
Виконання проєкту передбачає створення дослідницько-навчального медіахабу БДПУ. Виконавці гранту – доценти Юлія Мельнікова і Роман Костромицький планують закупити обладнання для оновлення навчальної лабораторії телерадіожурналістики, організувати ряд тренінгів, воркшопів і майстер-класів від топових тренерів-медіафахівців із виготовлення контенту і роботи на новому обладнанні.
Для кафедри соціальних комунікацій за тринадцять років існування це вже третя перемога в конкурсах від Посольства США в Україні. У 2010–2011 н.р. за рахунок Фонду сприяння демократії Відділу преси, освіти та культури була реалізована програма «Розвиток та сучасне технічне оснащення лабораторії радіожурналістики БДПУ для підвищення якості навчання студентів-журналістів» (керівник – доцент Юлія Мельнікова). А у 2017–2018 н.р. за рахунок Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні був успішно впроваджений грант «Навчальна телестудія медіацентру Бердянського державного педагогічного університету» (керівник – доцент Анастасія Носко).
Хочеться підкреслити, що однією з умов надання грантів є фінансова підтримка самого закладу-претендента. Так, внесок від університету був також вагомим – це й ремонти в радіо- і телестудії, це і сучасні меблі для лабораторії, і потужний комп’ютерний клас. В.о. ректора, професор Ігор Богданов запевнив, що і надалі надаватиме всіляку підтримку як в реалізації гранту, так і в організації освітнього процесу здобувачів освітньо-професійної програми Журналістика.
Текст і фото – Юлія Мельнікова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій
Якщо Ви не управляєте конфліктом, – конфлікт управляє Вами
3 червня викладачки кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова та Анастасія Носко взяли участь у двогодинному онлайн-семінарі «Модерація конфліктних ситуацій у навчальному процесі. Практики роботи з опором», організованому ГО «Український інститут медіа та комунікації».
Спікеркою виступила Діана Проценко – старша викладачка факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія, співзасновниця та президентка Національної̈ асоціації̈ медіаторів Україні.
У ході зустрічі обговорювали питання причин виникнення конфліктних ситуацій, їх роль, стадії та сценарії розвитку, ділилися власним практичним досвідом, ставили запитання та дискутували, а також намагалися з’ясувати, як управляти конфліктними ситуаціями.
Усього до заходу приєдналося 23 учасника, що викладають на спеціальності «Журналістика» у таких ЗВО, як: Бердянський державний педагогічний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, Донецький національний університет імені Василя Стуса (Вінниця), Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова.
За матеріалами кафедри соціальних комунікацій
Підсумки роботи наукового гуртка
«Сучасні проблеми масової комунікації»
31 травня 2021 року на засіданні наукового гуртка «Сучасні проблеми масової комунікації», що діє при кафедрі соціальних комунікацій (керівник – старша викладачка Анжеліка Шульженко), було підведено підсумки його роботи, що, незважаючи на карантинні обмеження, виявилася досить плідною.
Упродовж року студенти денної та заочної форм навчання спеціальності 061 Журналістика брали участь у роботі наукових конференцій. Зокрема, ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Суспільство і особистість у сучасному комунікаційному дискурсі», Запоріжжя, 28 квітня 2021 року (Тетяна Волканова, Ростислав Генералов, Вікторія Напрягло, Ліана Макар, Вікторія Мельник, Дмитро Отрішко, Дарина Тестова); IV Міжрегіональній студентській конференції «Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа», Бердянськ, 11 травня 2021 року (Людмила Куликова, Валентин Самойленко, Олександра Костиніч, Тетяна Волканова, Дарина Тестова, Ольга Лемешева, Арсеній Мельніков), а також стали учасниками секції на Днях науки-2021 у Бердянському державному педагогічному університеті (Тетяна Волканова, Ростислав Генералов, Максим Ладний, Арсеній Мельніков, Анастасія Чередниченко).
Наукові здобутки студентів опубліковані у збірниках: Суспільство і особистість у сучасному комунікаційному дискурсі: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 28 квітня 2021 р., м. Запоріжжя [Електронний ресурс] / В. Л. Погребна, В. М. Попович, Н. В. Островська, О. О. Турба та ін. Електрон.дані. Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2021. 448 с. Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 13 травня 2021 року. Том 1. Суспільні науки. Бердянськ : БДПУ, 2021. 606 с. та Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа: ІV Міжрегіональна студентська конференція, 11 травня 2021 р. : тези доповідей. Бердянськ : БДПУ, 2021. 95 с.
Здобувачі вищої освіти брали також участь у тренінгах професійного спрямування. Так, 20–21 березня у студії творчого розвитку «Інсайт» за підтримки Запорізького обласного благодійного фонду «Гендер ЗЕД» відбувся тренінг під назвою «Школа толерантності з питань СОГІ», серед учасників якого були студенти-журналісти 2 та 3 курсу разом із завідувачкою кафедри соціальних комунікацій Юлією Мельніковою. 19 до 22 травня, на онлайн-платформі Zoom відбувався семінар-тренінг «Висвітлення проблематики торгівлі людьми в медіа». Його організатори – Сьодерторнський Університет (Стокгольм, Швеція), Міжнародна організація з міграції, Рада країн Балтійського моря та Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка – запросили до участі в семінарі 20 студентів-журналістів з різних куточків України. І серед них – першокурсник заочного відділення спеціальності 061 Журналістика Арсеній Мельніков.
Студентка 3 курсу Тетяна Волканова підготувала дослідження на тему «Телепередачі з ознаками патогенності в українському телевізійному просторі» до ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі знань «Журналістика» (науковий керівник – доцент кафедри соціальних комунікацій Анастасія Носко).
У ході засідання наукового гуртка найактивніші здобувачі вищої освіти були відзначені нагородами.
Тетяна Волканова, студентка 3 курсу, була відзначена Подякою ректора за активну наукову діяльність, Подякою Ради молодих вчених БДПУ за популяризацію сучасної науки та активну наукову діяльність та Грамотою за активну участь у конференції «Медіакартина світу : формування особистості під впливом медіа».
Ростислав Генералов, студент 4 курсу, відзначений Подякою Ради молодих вчених БДПУ за популяризацію сучасної науки та активну наукову діяльність.
Дарина Тестова, студентка 2 курсу, та Арсеній Мельніков, студент 1 курсу, були відзначені Грамотами за активну участь у конференції «Медіакартина світу : формування особистості під впливом медіа».
Принагідно на засіданні гуртка співробітнику кафедри Степану Гериліву було вручено Грамоту за активну міжнародну діяльність, а доцентці кафедри соціальних комунікацій Анастасії Носко – Подяка ректора університету за активну наукову діяльність, підготовку студентів до Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт
Наступного дня, 1 червня, на відкритому засіданні вченої ради були нагороджені завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова Подякою Запорізької облдержадміністрації за багаторічну сумлінну працю, плідну науково-педагогічну діяльність, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, упровадження сучасних методів, навчання і виховання молоді та з нагоди Дня науки, завідувачка навчальної лабораторії телерадіожурналістики Світлана Литовченко – Подякою міського голови за сумлінну працю на освітянській ниві, плідну науково-педагогічну діяльність, високий професіоналізм та з нагоди Дня науки, старша викладачка Анжеліка Шульженко – Грамоту ректора БДПУ і Грамоту Міністерства освіті і науки України за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, за плідну науково-педагогічну діяльність.
За матеріалами кафедри соціальних комунікацій
Захист практики студентів-журналістів
31 травня 2021 року у студентів 3 та 4 курсів, що навчаються за освітньою програмою 061 Журналістика, відбулися захисти редакційної та виробничої (радіотелевізійної) практики відповідно.
У зв’язку з карантинними обмеженнями практика для студентів відбувалася в дистанційному форматі і її завдання були адаптовані для цього кафедрою соціальних комунікацій. Викладачами-керівниками від ЗВО було призначено доцентів Юлію Мельнікову та Романа Костромицького, а також старшу викладачку Анжеліку Шульженко. Базами для проходження практики стали: газета БДПУ «Університетське слово», Навчальна лабораторія телерадіожурналістики БДПУ, радіостанція «Азовська хвиля» ТОВ «Інформаційна група «ПРО100», креатив-продакшн студія «ALOXA» та КП «Бердянська міська телекомпанія «ТБ-Бердянськ» Бердянської міської ради.
У ході захисту студенти поділилися своїми очікуваннями, враженнями, досвідом підготовки матеріалів. Наприклад, студентка 4 курсу Валерія Чорна, яка проходила практику в лабораторії телерадіожурналістики університету, розповіла про втілення ідеї авторської програми про жіночу психологію. Вона розповіла, як брала участь у марафоні за тематикою програми, спілкувалася з експертами-психологами. Ростислав Генералов, який проходив практику на радіо «Азовська хвиля», розповів про авторську програму «Рок драйв». Вікторія Мельник, яка вже має досвід роботи у тележурналістиці, дала цінні поради студентам, які хочуть своє майбутнє пов’язати з телебаченням. Студенти 3 курсу, для яких досвід проходження практики був першим, також поділилися своїми думками, проблемами, а більше – сподіваннями на реальний досвід взаємодії із журналістами-практиками у реальних польових умовах.
Керівники практики проаналізували роботу студентів, дали рекомендації щодо підготовки журналістських матеріалів, оформлення звітів проходження практики, озвучили рекомендовані оцінки. За результатами найкраще впоралися із завданнями практики студентки 3 курсу Тетяна Волканова і Людмила Куликова та студенти 4 курсу Ростислав Генералов і Вікторія Мельник.
Людмила Куликова,
студентка 3 курсу спеціальності 061 Журналістика
Торгівля людьми: як медіа висвітлюють проблему
Упродовж чотирьох днів, з 19 до 22 травня, на онлайн-платформі Zoom відбувався семінар-тренінг «Висвітлення проблематики торгівлі людьми в медіа». Його організатори – Сьодерторнський Університет (Стокгольм, Швеція), Міжнародна організація з міграції, Рада країн Балтійського моря та Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка – запросили до участі в семінарі 20 студентів-журналістів з різних куточків України. І серед них – першокурсник заочного відділення спеціальності 061 Журналістика Арсеній Мельніков, який поділився враженнями з редакцією:
– Усі чотири дні були надзвичайно цікавими, різноманітними і насиченими! Ми переглядали соціальні реклами і були учасниками пресконференції, слухали реальні історії та переймали досвід спікерів, які мали справу з постраждалими.
Неможливо виділити якусь головну мету семінару, бо цілей було декілька: виявити проблеми торгівлі людьми, висвітлити цю тематику та привернути увагу молоді до неї, провести брейнсторм щодо шляхів її вирішення.
Що таке торгівля людьми і які сучасні масштаби та форми? Чому торгівля людьми «невидима» і яку шкоду торгівля людьми завдає людині, родині, соціуму, суспільству? Чому нам, у сучасному світі, так потрібна інформація про це ганебне явище і чим можуть допомогти медіа? Які міфи, стереотипи панують у медіа та як подолати типові помилки у висвітленні цієї теми Україні. Як розповідати у ЗМІ про людей, що мають трагічний досвід і як допомогти особам, які постраждали від торгівлі людьми?
На всі ці й багато інших питань ми намагалися знайти відповідь разом з національним експертом, тренером з протидії торгівлі людьми, керівником правозахисної ГО «Велес+» Віктором Вальчуком, старшою спеціалісткою з питань політики та адвокаціі Програми захисту мігрантів Агенції ООН з питань міграції Вікторією Мазуренко, к.н.с.к., доцентом Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, викладачем соціальної та правозахисної медіадіяльності Костянтином Шендеровським.
Також модератори підготували практичні завдання: написати журналістський звіт або замітку за підсумками пресконференції, підготувати однохвилинний переконливий виступ.
Однак основним завданням можна виділити підготовку конкурсної роботи, пов’язаної із протидією торгівлі людьми. Це самостійне дослідження студентів та їх керівників. Отже, нам з моїм науковим керівником, доцентом кафедри соціальних комунікацій Романом Костромицьким, необхідно буде ознайомитись з матеріалами, обрати тему та реалізувати її.
Переможці, яких визначить журі, восени поїдуть до Стокгольму і захищатимуть роботу вже там.
Університетське слово
Фото: з архіву Арсенія Мельнікова
11 травня 2021 року на базі кафедри соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету в дистанційному форматі (на платформі Zoom) відбулася IV Міжрегіональна студентська конференція «Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа», проведена в межах Всеукраїнського фестивалю науки – 2021. Співорганізатором заходу виступив Національний університет «Запорізька політехніка».
Так, до оргкомітету конференції надійшло понад 30 заявок та тез доповідей здобувачів вищої освіти не лише з нашого університету, а також із ЗВО Києва, Запоріжжя, Сєвєродонецька, Рівного.
З вітальним словом до учасників звернулася декан факультету філології та соціальних комунікацій, докторка педагогічних наук, професорка Ірина Глазкова та завідувачка кафедри соціальних комунікацій, кандидатка філологічних наук, доцентка Юлія Мельнікова. Модератором заходу виступила кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри соціальних комунікацій Анжеліка Шульженко.
Учасники конференції виступили з різноманітними науковими доповідями, де порушувалися питання формування особистості засобами візуальної комунікації; тренди новітніх медіа; інформаційна грамотність, медіаосвіта, медіакомпетентність тощо. За участь у заході кожен здобувач закладу вищої освіти отримає сертифікат учасника та збірник наукових доповідей студентів.
Дякуємо оргкомітету та учасникам конференції за плідну співпрацю, цікаві та змістовні доповіді, гарну організацію та проведення заходу.
Знати, щоб запобігти
Щорічно, 24 березня, у світі відзначають День боротьби з захворюванням на туберкульоз. Завдання журналістів – підвищувати рівень обізнаності аудиторії щодо глобальної епідемії туберкульозу, розповідати про способи профілактики та лікування.
На кураторській годині, яку провела завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова, були присутні здобувачі освіти спеціальності “Журналістика” 2 та 3 курсу. Захід провели відповідно до карантинних обмежень задля безпеки всіх присутніх.
Майбутні журналісти подивилися відео “Три історії про туберкульоз”. У підбірці йшлося про звичайних людей, які несподівано дізналися про свою хворобу. Хтось з них ще лікується, а хтось, після своєї перемоги над туберкульозом, став працювати в організації, що спеціалізується на допомозі людям, які живуть з цим діагнозом.
Студенти також переглянули документальний фільм, в якому були показані справжні умови проживання хворих у в’язницях. Стрічка Анни Тохмахчі «Лікувати/Карати» порушує не тільки проблему боротьби з туберкульозом, а й демонструє труднощі, пов’язані з життям хворих на туберкульоз у жахливих умовах «казенних домів» – притулків, тюрем, інтернатів. Авторка розмірковує: чому порушуються права людини, чому досі вмирають від туберкульозу, хоча від нього є ліки?
Запропоновані стрічки нікого не залишили байдужими.
Пам’ ятайте, щороку від туберкульозу помирає близько 4,5 тисяч людей, у 8–9 млн осіб виявляють хворобу, але, якщо ми об’єднаємося та змінимо своє ставлення до неї, то в нас буде шанс змінити ці показники!
Софія Нікітіна, «Університетське слово»
Фотографії: Дар’я Демченко
Лекція від ОБСЄ: важливі питання – приємні нагороди
Питання прав жінок гостро стоїть і у сучасному світі. Суспільство часто забуває про те, як довго і якими зусиллями жінки виборювали собі право на участь у виборах, право на опанування певними професіями та можливість підніматися кар’єрними сходинками.
На початку березня здобувачі освіти факультету філології та соціальних комунікацій відвідали онлайн лекцію координаторки з гендерних питань Дніпровського офісу СММ ОБСЄ Людівін Естьєн, під час якої з’ясували для себе аспекти діяльності ОБСЄ та гендерне спрямування організації.
Спікерка підкреслила, що жінки наразі повинні брати участь у соціальному житті та проявляти себе у медійному просторі. Людівін Естьєн також згадала про життя жінок на окупованих територіях та про надання їм гуманітарної допомоги. Лекцію доповнили невеличкий фільм, продемонстрований за допомогою новітнього надчутливого обладнання, і опитування щодо гендерних проблем та важливості їх вирішення.
16 березня у 5Б корпусі декан ФФСК, професорка Ірина Глазкова нагородила подарунками від ОБСЄ найактивніших учасниць опитування: Сівер Ксенію, Харченко Катерину, Алексеєнко Анжеліку (1ГМЛА) та Михайлишину Ольгу (3ГМЛА). Кожен учасник лекції також отримав невеличкі приємні сувеніри.
Тестова Дарина
Екскурсія студентів-журналістів із завідувачкою кафедри соціальних комунікацій Юлією Мельніковою до Міського палацу культури ім.Т.Г.Шевченка спільно з Антикафе «Час Є» Мурал Код: Гендер
Зі смачними святами!
Цього тижня ми відзначаємо одне з найсмачніших свят – Масляну. І з цієї нагоди всі факультети Бердянського державного педагогічного університету запросили своїх студентів та викладачів на частування.
11 березня студентська рада факультету філології та соціальних комунікацій організувала пригощання налисниками на базі літературно-фольклорної лабораторії кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства. Тут лунала весела музика, гості смакували млинцями, ділилися щирими усмішками, а кожен охочий отримав передбачення та побажання. Студрада від усього серця зичить, щоб усі вони збулися!
У рамках заходу також був проведений збір коштів для Обласного соціального центру матері та дитини. Студенти та викладачі долучилися до цієї благодійної акції, щоб допомогти тим, хто цього потребує.
Софія Нікітіна, студентка 2Ж групи
Кафедра соціальних комунікацій долучається до акції 16 днів активізму проти насильства. Пропонуємо підбірку матеріалів студентів, які стосуються важливих тем – дотримання прав дитини, протидія насильству, подолання стереотипів щодо людей з інвалідністю
Цикл тематичних лекцій розпочався з «дитинства»
Хто така дитина? Чим вона відрізняється від дорослого? На ці та багато інших запитань шукали відповідь журналісти-першокурсники разом із доц. Юлією Мельніковою на тематичній лекції, присвяченій «Всесвітньому дню дитини», який відзначається 20 листопада.
Захід проходив в інтерактивному форматі «запитання-відповідь-інформація», за допомогою сервісу Mentimeter, що стало для нас новим та цікавим досвідом. Ми переглянули фотографії різних часів, на яких зафіксовані певні порушення прав дитини, – використання дитячої праці, діти на війні, неналежне ставлення, а також дізналися про життя дітей у тоталітарних державах.
Ця лекція була цікава не тільки тим, що здобувачі вищої освіти пригадали деяку інформацію або ж занотували нову, а й тим, що поміркували над важливими питаннями: Які права має дитина? Хто повинен забезпечувати дотримання прав дитини? Хто чи що впливає на дітей в суспільстві? Які фактори змушують порушувати права дітей?
Усім надзвичайно сподобався такий формат заняття. Ми з нетерпінням чекаємо нової тематичної лекції.
Насильство: скажи «ні»
Напрягло Вікторія, студентка 1 курсу спеціальності Журналістика
«Людина повинна вирішувати всі конфлікти без помсти,
агресії і розплати, бо корінь усього – це любов»
Мартін Лютер Кінг
З кожним роком ми намагаємося все більше говорити про те, що кілька десятиліть тому вважалося табу, а сотні років – нормою. Насильство. Це одне, здавалося б, невагоме слово, але його сенс може руйнувати цілі сім’ї та життя. Ми, як цивілізоване суспільство, прагнемо викорінити його з наших життів, але для того, щоб запобігти розповсюдження насильства, треба розумітися, яке воно буває та що за цим стоїть.
Насильство буває: фізичне – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалої; психологічне – пов’язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю; економічне – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право; сексуальне – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього(-ої).
Кожне з цих насильств посягає на права людини, які закріплені у Конституції України:
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ми повинні вчити наших дітей, що це погане, але було б добре і самим це зрозуміти. Часто буває так, що люди не здогадуються, що вони здійснюють насильство щодо іншої людини. Вони заперечують це та виправдовують себе, говорячи «Я б’ю свою дитини, тому що по-іншому вона не розуміє. Це усього лиш метод виховання. Мої батьки мене били і я буду». Багато людей росли з думкою, що є насилля на благо, і це норма. Але це не так. Важно це розуміти та навчитися стримувати себе.
Софія Нікітіна, студентка спеціальності Журналістика
На красивого дивитись гарно?
Лукiнiзм, або дискримінація за зовнішністю, впевнено тримає тверді позиції. Вплив поверхневих сигналів ми сприймаємо як самостійне, раціональне рішення, коли бачимо людину красиву або людину, яка має непривабливу зовнішність. Проте ще у 90-х роках економіст Денiел Хамермем виявив, що красивi люди заробляють на 10-12 відсотків більше. Тож у всьому світі продовжується приховане та неприховане насильство над людиною з негарними рисами обличчя. А починається все ще у школі, де діти порушують права когось зі своїх однокласників, хто “не вийшов обличчям”.
Інтелектуально розвиненiй людині неважко зрозуміти, що зовнішність ніхто сам собі не обирає при народженнi. Тож скорiше за все й красива людина навряд чи може похвалитися своєю красою, як досягненням. Так чому i досі у всьому світі продовжується насильство над людьми із зовнішніми вадами та просто некрасивими людьми? Кримінальний кодекс України за 1960 рік включав статтю 126-а – за наклеп та образу. У сучасному законодавстві до цієї статті внесено змiни, тому, зіткнувшись із насильством та образою особистого характеру, захистити себе в Українi буде складнiше, нiж у країнах Європейського Союзу. Але ж насамперед, кожен з нас повинен пам`ятати, що людина із зовнішніми вадами –повноцінний громадянин, i ніхто не має права проявляти насильство.
Яна Каловська, студентка 3 курсу спеціальності Журналістика
Забути про ярлик інвалідності
Кожен з нас зустрічав на своєму життєвому шляху певні стереотипи, що обмежували, не давали повноцінно діяти, любити, дружити, розвиватися, бути щасливими, інколи навіть ламали нас із середини…
У даному тексті йтиметься саме про стереотипи щодо людей з інвалідністю. Кожен з нас чув, а може й сам так помилково вважав, що люди з інвалідністю негарні, нещасливі, пасивні, знедолені, не схожі на всіх та ображені на весь світ. Ці аморальні тези витають у повітрі віками, але настав час викреслити їх з історії людства та почати адекватно ставитися до осіб з інвалідністю, а не жити заангажованими стереотипами, що сформувалися у соціумі.
Дуже прикро, що більшість вважає, ніби від їхнього співчуття, жалості та промов з опущеними очима, людям з інвалідністю стане краще – ні! Усе, що їм потрібно – відчувати любов, підтримку, а, головне, – звичайне ставлення, без призми особливості і святості. Це звичайні люди – зі своїми думками, мріями, поглядами та амбіціями… так, саме амбіціями! Талановиті, розумні, активні, які можуть реалізовуватися, досягати певних цілей. Проте, якщо звичайній людині легше дійти вершини, то особі з інвалідністю треба докласти більше зусиль та відповідно терпіння. Впевнена, що саме це робить їх сильнішими та більш цілеспрямованими.
Забудьте про «ярлик інвалідності»!!! Часто медіа допускають грубі помилки в матеріалах про талановитих та знаменитих людей з інвалідністю, висуваючи на перший план саме інвалідність, а вже потім досягнення. Журналісти піклуються про зацікавленість аудиторії, клікабельність матеріалів, але зовсім забувають про коректність та людяність. ЗМІ навпаки повинні змінювати ставлення до осіб з інвалідністю, ламати стереотипи та показувати цих людей з позитивного боку.
У сучасних книжках, де висвітлюється проблема ставлення до людей з інвалідністю, лейтмотивом звучить, що жалість та холодні погляди психологічно вбивають людей з інвалідністю. Уявіть собі, зустріти, наприклад, двадцять людей за день і від кожного почути: «Мені так прикро…», «Тримайся, все буде добре» та інші подібні вислови. Усе, що їм по-справжньому потрібно – відчувати себе людьми, яких не вважають тягарем.
Облаштовувати зручні умови, не позбавляти прав на повноцінне життя, вселяти надію на щасливе майбутнє та ставитися з повагою – ось, що суспільство повинно робити для людей з інвалідністю!
Стереотипам – НІ! Дискримінації – НІ! Жалості – НІ!
Ліана Макар, студентка 1 курсу спеціальності Журналістика
У вівторок, 24 листопада, старша викладачка кафедри соціальних комунікацій Анжеліка Шульженко отримала диплом кандидатки філологічних наук. Завдяки своїй наполегливій праці з науковим керівником кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри іноземних мов і методики викладання Аллою Сердюк.
87-ма річниця Голодомору в Україні
Страшно згадувати жахливі події, які пережив український народ у 1932–1933 роках. Моторошні картинки одразу з’являються перед очима тих, хто хоч раз чув про той жорстокий геноцид, який назвали голодомором. Він став ціною, яку заплатив український народ за прагнення до свободи. Комуністична влада всіма способами намагалася протистояти відродженню українською самобутності: цілеспрямовано знищуючи простих людей, вона намагалася змусити їх мовчати. Але українській народ, який завжди відрізнявся своєю незламністю, і на цей раз не полишив надій на світле майбутнє. Тому і ми, його нащадки, не забуваємо про загиблих під час голодомору пращурів.
За традицією цьогоріч студенти факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ невеличкою колоною, з дотриманням усіх карантинних заходів, ушанували пам’ять жертв голодомору покладанням квітів до пам’ятника Жертвам голодомору 1932–1933 у Бердянську.
Своїм прикладом студенти показали, що навіть плин років не змусить забути роки страшного геноциду, а глибока повага до загиблих залишиться у серцях і думках нащадків.
Дарина Тестова, студентка 2 курсу ФФСК
Фотографії: Оксана Рева, студентка 3 курсу ФФСК
ЗупиниТи насильство
25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, доцентка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова провела відкрите заняття з журналістами-третьокурсниками у межах дисципліни «Журналістська етика» на тему: «Дискримінаційні практики в медіа та шляхи їх подолання».
До обговорення проблеми у межах заняття викладачка запросила експерток: Наталю Тонких, журналістку, феміністку, волонтерку Центру допомоги постраждалим від сексуального чи сімейного насильства (м. Хайфа, Ізраїль), та Аллу Мельничук, співзасновницю Першого Антикафе Бердянська «Час Є».
Завчасно Юлія Мельнікова запропонувала студентам та гостям – викладачам кафедр факультету – поставити низку питань, на які вони хочуть почути відповіді у ході заняття, і від викладача-організатора, і від запрошених експерток. Свої питання усі охочі могли анонімно розмістити на віртуальній стіні, скориставшись мультимедійним ресурсом Padlet.
Заняття розпочалося із опитування присутніх: «З чим у вас асоціюється насильство?» Студенти та гості за допомогою сервісу інтерактивних презентацій Mentimeter поділилися емоціями, які співвідносяться у них з цим явищем, утворивши спільну візуалізовану «хмарину асоціацій». Депресія, страх, несправедливість, біль, дискримінація – саме такі почуття відчувають постраждалі від насильства.
Далі – студенти проголосили доповіді про види насильства та вказали на ознаки, за якими їх можна розпізнати.
Алла Мельничук розповіла про акції, спрямовані на боротьбу з насильством стосовно жінок на місцевому рівні, адже для Бердянська, на жаль, ця проблема актуальна. Також спікерка анонсувала проєкт Першого Антикафе Бердянська «Час Є» спільно з Відділом молоді та спорту виконавчого комітету БМР, кафедри соціальних комунікацій та кафедри української та зарубіжної літератури та порівняльного літературознавства – «16 днів протидії насиллю»*, який стартував 25 листопада.
У свою чергу, Наталя Тонких поділилася міжнародним досвідом допомоги особам, що постраждали від насильства, на прикладі Ізраїлю. Вона розповіла про свій шлях від теоретичного фемактивізму до практичного, про гнітючу статистику, про досвід роботи у Центрі допомоги постраждалим від сексуального чи сімейного насильства «Маслан».
Проведене відкрите заняття, стало своєрідним майданчиком, який дозволив привернути увагу до актуальної проблеми та отримати відповіді на конкретні питання, що цікавили його учасників. Наприклад, «До кого в університеті може звернутися студент, з метою захисту від насильства?» У відповіді на це питання Юлія Мельнікова зазначила, що у Бердянському державному педагогічного університеті з лютого 2020 року існує Положення «Про політику попередження і боротьби із сексуальними домаганнями та дискримінацією у Бердянському державному педагогічному університеті», в якому зафіксована процедура врегулювання ситуацій, пов’язаних із сексуальними домаганнями та дискримінацією. Вона передбачає розгляд скарг від працівниць/ків і студенток/ів, якщо вони вважають, що до них в університеті було вчинене сексуальне домагання або дискримінацію, також у Положенні прописані способи вирішення ситуацій, пов’язаних із сексуальними домаганнями і дискримінацією, зокрема бесіди зі сторонами, надання психологічної допомоги, розгляд ситуації тимчасовою спеціальною комісією
Юлія Мельнікова також повідомила, що з квітня 2019 року у нашому місті функціонує притулок для постраждалих осіб від насильства за ознакою статі, а також працює мобільна група з реагування на випадки домашнього насильства «Поліна».
Головна мета заняття – донести до студентів меседж: не проходьте повз, коли стаєте свідками насильства, не мовчіть, якщо самі потерпаєте від нього.
Телефони, за якими можна звернутися у разі необхідності:
102 – Бердянський міський відділ поліції
4-59-37 – Бердянський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді виконавчого комітету Бердянської міської ради
3-31-75 – Служба у справах дітей виконавчого комітету БМР
(099) 701-46-87 – Бердянська міська організація Товариства Червоного Хреста України
(050)830-14-86 – Притулок для жінок, які постраждали від насильства (притулок з тимчасовим перебуванням)
*Починаючи з 25 числа в Україні розпочалася акція «16 днів проти насилля». Запрошуємо долучитись до акції в якості інфлюєнсерів.
Що для цього потрібно? Обрати собі одне з посилань, які є нижче, і написати в своїх соцмережах допис зі своїм ставленням до проблеми та відмітити організаторів цієї акції.
Ваш пост допоможе читачам зрозуміти неприпустимість насильства, а, можливо, і зможе допомогти постраждалим від насильства.
Чим відрізняється домашнє насилля від просто насилля
Про згоду на секс
Що таке домашнє насильство
Тетяна Волканова,
студентка 3 курсу спеціальності 061 Журналістика
До Всесвітнього дня дитини
Напередодні святкування Всесвітнього дня дитини у межах курсу «Журналістської етики» доц. Юлія Мельнікова провела тематичний захід . За допомогою інтерактивного сервісу для створення і проведення опитувань Mentimeter здобувачам вищої освіти спеціальності журналістика було запропоновано дати відповіді на декілька питань. Зокрема, третьокурсники розмірковували над питаннями, якими цінностями та якостями будуть наділені діти, які дорослішають, та хто повинен створити умови, щоб ці мрії стали реальністю. Відповіді на ці важливі запитання утворили «Хмаринки слів». Також викладачка ознайомила учасників заходу з основними положеннями Конвенції про права дитини, спонукаючи майбутніх журналістів до дискусії.
Під час заняття також була застосована освітня платформа Stories that Move. Студенти переглянули відеоролики, які містять свідчення молодих людей про власний досвід зіткнення з дискримінацією. Лекції передувала участь доц. Юлії Мельнікової у вебінарі «Права дитини: практичні методи викладання майбутнім журналістам», який провела психологиня, методистка освітніх проектів для підлітків, директорка ГО «Освітній центр «Простір толерантності» Анна Ленчовська. Вебінар відбувся у межах Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики, був ініційований Інститутом журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центром прав людини ZMINA та Програмою розвитку ООН «Права людини для України» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії
Лекція, присвячена правам дитини, відкриває цикл заходів і обов’язково матиме продовження, оскільки тема прав людини є надзвичайно важливою і багатогранною.
Людмила Кондакова, доцентка кафедри соціальних комунікацій
Фото: Юлія Мельнікова
Бердянський слід «Червоної рути»
Наша країна здавна славиться своїми культурними здобутками. Скільки надзвичайно мелодійних пісень, що гріють душу віршів, запальних танців та надзвичайно чарівного живопису «народилося» завдяки талановитим українцям. Важко переоцінити внесок композиторів та виконавців пісень у скарбницю нашої неньки України. Саме тому, 15 вересня у актовій залі головного корпусу БДПУ відбулась виставка, присвячена 50-річчю пісні Володимира Івасюка «Червона рута». Цей захід було проведено у рамках проєкту «Яка твоя історія», організаторами якої є Чернівецький музей Володимира Івасюка, музей історії Бердянського порту та Бердянський державний педагогічний університет.
Захід розпочався з прослуховування пісні-іменинниці. Директор музею Бердянського морського порту Євген Денисов розказав про родину відомого композитора Володимира Івасюка, а також наголосив на тому, що заспівавши «Червону руту» за кордоном ти обов’язково відчуєш фідбек, адже цю пісню знають далеко за межами нашої країни.
Філологи, журналісти та історики з неабиякою цікавістю слухали історію життя та тернистого шляху Івасюка, адже деякі члени його родини проживали у Бердянську, а мати і взагалі навчалась у нашому університеті.
Професорка Ольга Харлан, завідувачка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ поділилася спогадами про батька композитора Михайла Григоровича, який викладав у Чернівецькому державному університеті. Ольга Дмитрівна розказала, що Михайло Івасюк був енциклопедично освіченою людиною, майстерно проводив лекції з літератури, з легкістю вписуючи постаті українських митців у світовий контекст. Напевно, Володимир саме від батька успадкував тонкий талант до написання своїх творів.
Професор Ігор Лиман, завідувач кафедри історії та філософії БДПУ, звертаючись до одного з томів виданої Історії БДПУ («Бердянський інститут соціального виховання. Педагогічний інститут. Учительський інститут (1932 – 1953 роки). Упорядники: В.М. Константінова, І.І. Лиман. Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІV. К.: «Освіта України», 2009. 782 с.), підтвердив, що мати Володимира Івасюка, Софія Корякіна навчалася і закінчила з відзнакою Осипенківський учительський інститут.
У свою чергу, музей Бердянського морського порту дав можливість студентам та викладачам ФФСК і ГЕФ доторкнутися до історії написання пісні – у актовій залі були розміщені стенди з сімейними фотографіями Василя Івасюка, його листами. Ймовірно, враження, отримані талановитим композитором, під час численних відвідин нашого міста, стали поштовхом до створення «Червоної рути», стала неофіційним спортивним гімном України, який залюбки слухають люди різних поколінь та поглядів. Наразі кожен, хто прагне дізнатися про тернистий шлях автора цього шедевру, може відвідати Музей історії БДПУ.
Дарина Тестова, студентка 2Ж групи
Фотографії: Світлана Литовченко,
завідувачка навчальної лабораторії телерадіожурналістики
Intro для журналістів
Сьогодні, 15 вересня четвертий корпус Бердянського державного педагогічного університету радо зустрів своїх першокурсників. Завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова показала майбутнім журналістам лекційні аудиторії, оновлений комп’ютерний клас, а також телестудію та кабінет радіожурналістики, оснащені новітнім обладнанням. Після цього першокурсники дізналися багато корисної інформації щодо майбутнього навчання від свого куратора Анжеліки Шульженко. Журналісти-початківці мали змогу поринути в атмосферу своєї професійної діяльності, що їх неабияк зацікавила. Сподіваємось, що вони стануть майбутньою гордістю нашого університету.
Дарина Тестова, студентка 2Ж групи
Фотографії: Світлана Литовченко,
завідувачка навчальної телерадіолабораторії
Медіафестиваль «Праволюдяність 2020»
Ось і добіг кінця третій щорічний медіафестиваль «Праволюдяність: Mediafest-3». Ще на початковій стадії підготовки до онлайн-конференції, незмінні куратори фестивалю Константин Шендеровський та Ірина Віртосу запропонували долучитися до фестивального дійства під назвою «COVID-19: нові виклики й можливості для прав людини та медіа в Україні». Онлайн івент тривали з 4 по 13 вересня та зібрали 83 учасників та учасниць, з яких 59 студентів, 24 викладачі з 21 університету України та навіть одна старшокласниця. Організаторами фестивалю традиційно виступили Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, Центр прав людини ZMINA та Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН). А творити відео допомагала потужна команда Real Stories Production.
Під час медіафесту усі бажаючи мали нагоду поспілкуватися наживо з крутими правозахисниками та правозахисницями – Ларисою Денисенко, Оленою Розвадовською, Наталією Гладких, Юлією Сачук, Миколою Ябченком, Христиною Кіт, Альоною Луньовою, Іриною Сєловою, Віталієм Єловим, Маргаритою Тулуп, Анною Медко, Людмилою Панкратовою, Юлією Бєліковою та іншими.
Паралельно з майстер-класами від досвідчених професіоналів, 5 груп, розподілені за власними уподобаннями, готували відеопродукти за темами: «Розвиток інклюзивного суспільства», «Права дитини», «Конфлікт і права людини», «Місця несвободи та права людини» та «Рівні права для жінок і чоловіків».
Хоч учасники заходу знаходилися одночасно у різних містах країни, це аж ніяк не заважало їм плідно співпрацювати, пропонувати все більше нових ідей та версій до відеоробіт. Старий добрий ZOOM об’єднав їх погляди, голоси та візуалізував живу присутність. Одні створювали сценарії, інші пробували себе в ролі оператора, треті терпляче монтували, четверті вживалися в роль вигаданих персонажів та намагалися відчути на собі реальні проблеми соціуму.
У кожної групи відеоролики вийшли доволі гідними та пронизуючими, змушуючи задуматися та звернути увагу на людей, що потребують моральної підтримки та порозуміння.
В останній день фестивалю групи демонстрували свої напрацювання та ділилися враженнями, студенти та викладачі дякували одне одному за незамінний досвід колективної співпраці та за порушення таких важливих соціальних питань.
Не оминули обговорення тем, що захопили значну частину інформаційного простору – Російсько-Української війни на Донбасі, пропозицій вирішення проблем вимушених переселенців та епідемії коронавірусу,
Наостанок куратор Константин Шендеровський подякував усім учасникам онлайн-заходу за теплу атмосферу, за приємні відчуття та запропонував знову зустрітися вже наступного 2021 року і не залишатися осторонь та висвітлювати загалу порушення прав та їх наслідки для кожної людини.
Сергій Сінча,
магістрант БДПУ
Захищаючи свободу слова…
У сучасному світі правда втрачає свою першопочаткову потребу та значення. У часи постійних бізнесових війн та соціального непорозуміння досить важко, а іноді навіть небезпечно висловлювати власну думку, правдиво висвітлювати події. Часто бажання журналіста донести до аудиторії таку жадану правду призводило до невтішних наслідків. Через подібні ситуації 8 вересня визначається Міжнародний день солідарності журналістів, який пов’язують із днем страти відомого журналіста Юліуса Фучіка.
Студенти-журналісти 2Ж групи не змогли оминути дану тему та підготували презентацію про “Вбитих за правду”, у якій згадали журналістів, що постраждали від переслідування представниками влади та кримінальними авторитетами за свої гострі матеріали. Кожен присутній відчув атмосферу жалоби та гордості за героїв-журналістів, що ціною власного життя давали читачам змогу дізнатися таку важливу інформацію, захищали свободу слова.
По закінченню заходу, студенти віддали данину пам’яті загиблим журналістів хвилиною мовчання. Для нас, майбутніх медіафахівців, цей захід став своєрідним поштовхом до дій, висвітлення інформації, що має значення для сучасного суспільства, поштовхом для продовження справи своїх трагічно загиблих колег. “Це день, коли журналісти повинні показати свою згуртованість, свою відданість справі”, – зауважила завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова.
Дарина Тестова, здобувачка першого (бакалаврського) рівня спеціальності Журналістика
Фото: Світлана Литовченко
Права людини як атрибут громадянського суспільства
Тема прав людини є невід’ємним складником у діяльності журналістів/ок. Особливої ваги вона набуває у викладацькій роботі. Упродовж 2019–2020 навчального року завдяки спеціальній партнерській програмі 26 викладачів і викладачок журналістики з різних закладів вищої освіти України опановували майстерність підготовки фахівців для медіадіяльності, заснованої на правах людини.
Підвищення кваліфікації і стажування в умовах спеціально сформованого експертного середовища було побудоване у форматі практикумів і семінарів, що дало можливість не тільки опановувати нові знання з тем, присвячених журналістській етиці, медіаправу, міжнародним та національним механізмам захисту прав людини, універсальному дизайну, але й сформувати нові навички викладання.
У рамках «Академії з прав людини для журналістів та журналісток» слухачі провели публічні заходи, присвячені основній темі Програми, розробили тексти лекцій з актуальних медіатем, здійснили науковий супровід студентських робіт другого Всеукраїнського конкурсу «Права людини в медіа: від розуміння до змін».
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центр прав людини ZMINA, Програма розвитку ООН в Україні, Міністерство закордонних справ Данії, які виступили організаторами Програми, повсякчас сприяли навчанню в Академії. Для супроводу професійного стажування було створено спеціальну сторінку в мережі Фейсбук і сформовано ресурсний хаб Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка для студентів і викладачів «Права людини та медіадіяльність». Організатори дали можливість пройти також міжнародне стажування і взяти участь у Круглому столі «Формування та реалізації політики попередження і боротьби із сексуальними домаганнями та дискримінацією в університеті: вимоги та рекомендації ПРООН».
Інформаційне та методичне забезпечення, спілкування з найкращими представниками правозахисних медіа, благодійних фондів, волонтерських центрів та громадських організацій дало можливість повноцінно зануритися у тематику медіадіяльності, побудованої на цінностях прав людини.
По закінченню Програми учасники отримали сертифікати про успішне професійне стажування в обсязі 210 годин і підвищення кваліфікації викладача журналістики в обсязі 210 годин, сертифікат про міжнародне стажування від німецького мовника, Програму ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми медіапростору», збірник конспектів лекцій «Права людини та мас-медіа в Україні», календар з правозахисними реальними історіями та неодмінний атрибут року 2020 – захисну маску.
Звісно, що локдаун відкоригував роботу Академії – завершити її ми змушені були в онлайн форматі, проте ці обмеження ще раз довели, що права людини – це те, що стосується кожного з нас, і ті принципи універсального дизайну і доступності, про які йшлося на заняттях, є необхідними у сучасному світі.
Текст і фото – Юлія Мельнікова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій
Права людини. Рівність. Толерантність
25 червня відбулося підбиття підсумків Конкурсу студентських журналістських робіт «Права людини в медіа: від розуміння до змін».
Урочиста конференція відбулася на платформі Zoom. Конкурсне журі, до складу якого увійшли медіа експерти та представники організаторів конкурсу – Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центр прав людини ZMINA та Програма розвитку ООН в Україні – визначило переможців у трьох номінаціях – графічні роботи, відео та письмові роботи.
«Людина повинна бути обізнаною про те, що вона пише!» – заявила Уповноважена з прав людини у Верховній раді Людмила Денисова.
У вітальному слові Постійної представниці ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої прозвучало, що глобальна, смертельно небезпечна та багатовимірна криза, спричинена COVID-19, продовжує стояти на шляху людського розвитку, поглиблюючи бідність, посилюючи нерівність та ставлячи під загрозу демократію і права людини. Пані Ґерчева закликала усе людство «об’єднатися, щоб подолати кризу та викорінити усі види насильства та дискримінації»!
Загалом на конкурс було подано понад 170 робіт від студентів 25 університетів та одного журналістського гуртка. Конкурс мав на меті сприяти якісним змінам у журналістській освіті, стимулювати розвиток медіадіяльності на цінностях прав людини. Перемогли у конкурсі 24 студенти, які подавали роботи індивідуально або у співавторстві. Усі вони отримали цінні подарунки та спеціальні призи.
І хоча бердянці виступили у Конкурсі за олімпійським принципом – головне участь, а не перемога, усі були раді долучитися до правозахисної тематики та журналістської діяльності, побудованої на основах прав людини, рівності та недискримінації.
Текст і фото – Світлана Литовченко, «Університетське слово»
Фінальний акорд конкурсу «Права людини в медіа: від розуміння до змін»
Студенти-журналісти БДПУ, Вікторія Мельник, Ростислав Генералов, Сергій Сінча, Дар’я Демченко взяли участь у Конкурсі студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін» є спільною ініціативою Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центру прав людини ZMINA та проєкту ПРООН «Права людини для України», який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Цього року до оргкомітету було подано 171 роботу, загалом – 267 авторів та авторок із 25 університетів та одного журналістського гуртка.
Науковий супровід конкурсних робіт бердянських учасників здійснювала завідувачка кафедри соціальних комунікацій доц. Юлія Мельнікова у межах професійного стажування / підвищення кваліфікації викладача журналістики за програмою «Академія з прав людини для журналістів та журналісток».
Церемонія підведення підсумків та нагородження Конкурсу студентських робіт за участі почесної гості заходу Людмили Денісової, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини відбудеться 25 червня о 16.00 на платформі ZOOM. Переможців й переможниць у кожній з категорії (письмові, відео- та аудіроботи й графічні роботи) назвуть представники Real Stories Production, Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Zmina.info, Програми Розвитку ООН.
Модеруватиме захід Ірина Славінська, продюсерка Радіо Культура, координаторка кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага».
Анастасія Носко, доцент кафедри соціальних комунікацій
Важливий подарунок для майбутніх журналістів
16 червня бібліотека кафедри соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету збагатилася новою навчальною і художньою літературою.
Дві торбинки корисних видань – підручників та посібників, важливих для формування професійних навичок майбутніх працівників телебачення та радіо, подарувала нам директорка «ТБ-Бердянськ» Дарина Братанова.
У рамках громадської ініціативи телевізійників «подаруй TVкниги Alma mater», крім навчальних посібників Івана Омелянюка «Цифрове ефірне телебачення», Івана Мащенка «Телевізійні аномалії», Романа Ширмана «Умное телевидение» та його літературно-художнього видання «Теперь я буду любить тебя», в дарунок кафедрі Дарина Григорівна передала книги з особистої бібліотеки.
Діяльність Клубу «Подаруй Книгу!» розпочалася 2016 року під час XXІІ Київського міжнародного Телерадіоярмарку. Мета цієї громадської культурної ініціативи полягає у благодійному (безоплатному) зборі та передачі навчальної і художньої літератури. Цьогорічна акція «Подаруй TVкниги про медіапрофесії Alma mater/ВНЗ» поповнила фонди 25 закладів вищої освіти.
Як зазначив на своїй Facebook-сторінці президент клубу Василь Яцура, «у міру сил купуємо по собівартості тиражні хвостики докризових книг-посібників про медіа, виданих моїм ТРК, та даруємо їх профільним ВНЗ – історія, теорія і практика – довічний скарб:) першоджерел для курсових, дипломних, дисертацій:)
Кафедра соціальних комунікацій щиро вдячна клубу «Подаруй книгу!», його президентові Василю Яцурі та директорці «ТБ-Бердянськ» Дарині Братановій за корисні та несподівані подарунки!
Дар’я Демченко, «Університетське слово»
Фото авторки
Сім’я – осередок збереження духовних і культурних традицій нації
15 травня відзначають міжнародний день сім’ї. Цей день встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році й покликаний привернути увагу світового співтовариства до проблем сім’ї, підвищити рівень поінформованості у цьому питанні та поглибити знання соціально-економічних і демографічних процесів.
Сім´я завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Наявність у родині певних ритуалів свідчить про те, що вона згуртована. У кожному домі є свої способи відзначати ті чи інші свята, проводити обряди та святкувати важливі дати. Опираючись на це, поцікавимось у жителів міста, що вони вкладають в слово «сім’я» та які традиції присутні в їх родинах.
Ганна, 46 років
«Родина – це щоденна праця…праця над собою: промовчати, поступитися принципам. Уміти поєднувати лагідну мати – розуміючу дружину – домогосподарку. Уміння поставити на перше місце родину, а потім роботу… кар’єру.
Сімейні традиції: подорожі (зараз). Раніше: перегляд фільмів і їх обговорення.»
Олександр, 29 років
«Сім’я – це кожен раз, повертаючись після контракту (я працюю моряком), бачити обличчя рідних, пригорнути їх до себе. Знати, що є той, хто чекає на тебе вдома. Сім’я – це можливість бути відвертим і нічого не приховувати, це постійна підтримка.
Традиції в моїй сім’’ї –це чаювання на кухні, перегляд кумедних (і не завжди цензурних) відео, новин, спільні святкування.»
Лілія, 24 роки
«Для мене родина – це дуже вузький круг людей. Бабуся, тато і мама. Так вже сталося, що ми не збираємо навколо себе всіх існуючих кровних родичів. Для мене це ніби місце, де тебе завжди зрозуміють, підтримають, дадуть пораду.
Нашою традицією є обговорення теорій заговору та політики. Жодні теревеньки за столом не обходяться без цього. Ми ділимося своїми думками стосовно будь-чого – від пришельців до геополітики.
Стала дорослою і зрозуміла – як цікаво слухати історії з дитинства моїх родичів, перепитувати у них про їх минуле. Бо це ніби частина мене і маленька історія, що стосується лише нас».
Євген, 23 роки
«Для мене сім’я – це ті люди, які є частиною мене, це підтримка, це мамина любов, рідні брати та сестри. Це той куточок, де мене завжди чекають та раді бачити.
Кожна сім’я різна, в кожної сім’ї є свої традиції… в нас все просто – сімейні вечори разом, святкування днів народження, дарування подарунків, перегляд фільмів увечорі та поїздки на море (ми їздимо на море всією сім’єю)»
Тетяна, 19 років
«Сім’я – це ті, завдяки кому ти є такою, якою є. Це перша і остання інстанція. Це ті, хто залишаться, коли всі підуть.
Моїй мамі пощастило народити мене у свій день народження. Якось подруга запитала її, чи в неї вже 19 років нема свята. Мама обурилась і відповіла, що в неї вже 19 років свято щодня.
Насправді наш день народження не про тусовки з друзями, то правда. Щороку ми збираємось разом, де б не були, хоч особливо не святкуємо. Кілька років тому ми жартома порахували разом, скільки нам буде в сумі, аби визначити, чи старші ми за бабусю. Так тепер щороку відзначаємо сумарний вік. Цього року виповнилось 67, наприклад. Чекаємо сторіччя, якщо доживемо, обов’язково влаштуємо грандіозну вечірку. Приходьте!»
Слід пам’ятати, що традиції – це не завжди щось грандіозне і якщо вам здається, що вони відсутні у вашому домі, то уважно придивіться. Навіть повсякденні, банальні дійства – це певні ритуали вашої родини: ранкова кава або обговорення подій ввечері, недільні походи до магазину або запланований прийом гостей. З таких, здавалось би, дрібниць, формується атмосфера затишку.
Емоції та враження об’єднують – не соромтеся ділитися переживаннями та радощами з «домашніми». Живіть у злагоді, мирі та нехай кожен день у вашому домі буде «Днем сім’ї».
Валерія Чорна, кореспондентка «Університетського слова»
Level up: як студенти–журналісти практику проходитимуть
Дистанційне навчання для закладів освіти триває – викладачі та студенти активно працюють завдяки можливостям інтернету.
8 травня у груповому відеочаті Messenger відбулась настановча конференція для студентів-журналістів третього курсу. Мотивували та інформували здобувачів вищої освіти керівники практики – викладачі кафедри соціальних комунікацій: доценти Юлія Мельнікова та Анастасія Носко, асистент Олена Созанська.
Під час роботи ми обговорили основні моменти, на які потрібно звернути увагу під час практики, викладачі надали нам методичні рекомендації щодо виконання завдань. Попри карантин, підготовка майбутніх журналістів буде проводитись відповідно до навчальних програм та робочих планів. Проходження навчально-ознайомчої практики з фаху відбудеться в онлайн-форматі у студентській газеті БДПУ «Університетське слово». З 12 травня по 7 червня 2020 року студенти-журналісти «виточуватимуть пера» для написання своїх матеріалів.
Текст і фото – Валерія Чорна
«Наука в ліс не веде, а з лісу виводить»
Напередодні професійного свята Дня науки, який цьогорік відзначають 16 травня, у Бердянському державному педагогічному університеті зазвичай проводять тиждень науки. Педагоги різних кафедр організовують презентацію студентських наукових робіт. Однак у зв’язку з карантином, який встановила держава внаслідок пандемії COVID-19, зустріч проведуть дистанційно. За допомогою онлайн-платформ науковці матимуть змогу вислухати всі доповіді на суспільно-важливі теми та обговорити нагальні питання. Студентство та педагоги кафедри соціальних комунікацій не залишились осторонь. У вівторок 12 травня об 11 годині буде проведено засідання студентської секції, на якій майбутні журналісти презентуватимуть свої доповіді. Наприкінці заходу буде обрано декілька найкращих наукових робіт.
Дистанційні Дні науки у студентів-журналістів
12 травня у БДПУ розпочалися традиційні Дні науки, студенти-журналісти взяли участь у засіданні наукової секції «Медіа в Україні». Особливістю цьогорічних Днів науки-2020 є їх онлайн формат, тому усі виступи і дискусія відбулися у режимі відеоконференції на платформі Zoom. Студенти і викладачі активно ставили запитання колегам – майже кожна доповідь викликала дискусію, адже теми, обрані для досліджень, були актуальними і цікавими – це соціальна і спортивна журналістика, гумористичні програми, рекламний дискурс. Не обійшли увагою і тему, яка стала провідною у всіх світових ЗМІ, – пандемію Covid-19 та її висвітлення.
Керівник секції доц. Р. Костромицький зазначив, що «Науковий дискурс, крім власне дослідження і пошуку істини, – це вміння доводити свою точку зору та ставити влучні запитання». Доповіді Вікторії Грицай («Своєрідність ток-шоу соціальної тематики на українському телебаченні» науковий керівник – к.філол.н., доц. Людмила Кондакова ), Ростислава Генералова («Вигаданий образ Майкла Щура як складова іміджу Романа Вінтоніва» науковий керівник – канд.наук із соц. ком., доц. Анастасія Носко) та Ангеліни Кружкової («Висвітлення пандемії Коронавірусу як дискримінаційні практики у ЗМІ» науковий керівник – к.філол.н., доц. Юлія Мельнікова) визначені кращими.
Завкафедри Ю. Мельнікова подякувала за плідну роботу: «Була дискусія, прагнення істини, драйв і радість спілкування! Вітаю моїх першокурсниць з науковим дебютом! Дякую студентам-заочникам, що взяли участь – послухали, зрозуміли, як відбуваються наукові секції, отримали, сподіваюся, позитивний поштовх, дякую колегам за модерацію!».
Дар’я Демченко, фото – з архіву кафедри соціальних комунікацій
Наш переможець!
Радуємось із Вами перемозі й від душі дякуємо, що Ви взяли участь в 13-му щорічному Національному конкурсі «Благодійна Україна-2019», що Ви розділяєте з нами нашу місію добра й благочинності!
Дякуємо, що в важкі для нашої країни часи Ви залишаєтесь гідними і небайдужими до тих, хто потребує допомоги. Знаходите час і мужність проводити проекти, акції, займаєтесь благодійною та волонтерською діяльністю, допомагаєте тим і там, де в цьому є потреба. Тільки Ви і ваші вчинки спонукають десятки людей не зупинятися та рухатись далі, не дивлячись ні на які зовнішні обставини, кризи та перепони.
Щиро дякуємо за Ваше сумлінне втілення добра.
Цінуємо Вас, як волонтерів та благодійників, що зберігають та множать скарби людських цінностей. Сподіваємось на нашу подальшу співпрацю, бо тільки разом ми зможемо подолати перешкоди всіляких негараздів.
Від імені колективу та членів Асоціації благодійників України та Оргкомітету Національного конкурсу «Благодійна Україна» принагідно вітаємо Вас із Великодніми святами! Нехай ці дні – вісники оновлення, мрій і сподівань – принесуть Вам, Вашій родині та колегам мир, спокій, радість. Бережемо один одного та творимо добрі справи!
Асоціація благодійників України – це неприбуткова організація, яка обрала своєю місією єднання заради добра. Її мета – розвиток в Україні ефективного соціально-орієнтованого благодійництва, підвищення рівня довіри та відповідальності в благодійній діяльності, зростання професіоналізму та сталість у провадженні доброчинності.
Сьогодні Асоціація об’єднує понад 60 всеукраїнських та регіональних благодійних фондів, громадських і волонтерських організацій, соціально-відповідальний бізнес, приватних осіб. Свою діяльність ми скеровуємо на створення максимально сприятливих умов для розвитку благодійності в Україні, впровадження системи трансферу сучасних технологій ведення благодійної діяльності, модернізацію сучасного законодавства, яке регулює здійснення благочинної діяльності в Україні, широку популяризацію доброчинності в суспільстві. Якщо Ви бажаєте стати членом великої родини Асоціації благодійників України, просимо звертатись за нашим телефоном для уточнення деталей.
Також Ви можете зробити свій внесок у діяльність наступного Національного конкурсу «Благодійна Україна» та фінансово підтримати нашу діяльність і виготовлення сувенірної продукції. Усі деталі можна обговорити при особистій зустрічі чи за нашим контактним телефоном.
У додатку надсилаємо Диплом Конкурсу та бурштинового Ангела Добра, який вже незабаром стане Вашим.
Нова реальність – нові можливості
Розпочала роботу четверта сесія Академії з прав людини для викладачів/викладачок журналістики. Це спеціальна програма підвищення кваліфікації і стажування, однією зі слухачок якої є завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова. Організатори – Інститут журналістики КНУ ім.Т. Шевченка, Центр прав людини #Zmina, UNDPUkraine/ПРООН в Україні. Остання сесія, на відміну від перших трьох, буде розтягнута у часі і просторі. І хоча звичний режим роботи був змінений відповідно до умов соціального дистанціювання, незмінно цікавими й актуальними є теми, які пропонуються для розгляду:
– нові виклики для прав людини через пандемію короно вірусу (Covid-19);
– формування та реалізація університетських політик попередження сексуальних домагань та дискримінації.
– особливості висвітлення медіатеми полонених, літніх людей, безпритульних людей, та людей із наркозалежністю;
– зміни клімату та загострення питань реалізації прав людини;
– висвітлення діяльності правозахисних організацій в Україні в медіа.
Навчання планується проводити двічі на тиждень до кінця квітня на платформі хмарних конференцій Zoom.
Інформація кафедри соціальних комунікацій стосовно наукової та організаційної роботи у період соціального дистанціювання
- Доц. Мельнікова Ю. О. взяла участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми медіапростору» ( секція: Громадянські медіа / Bürgerlichen Medien), організовану Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Тема доповіді: Громадянське медіа Бердянська: розробка концепції (фото 1, 2).
- 9–10 квітня 2020 р. у Національному університеті «Запорізька політехніка» відбулася заочна ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Суспільство і особистість у сучасному комунікаційному дискурсі», у якій взяли участь студенти спеціальності «Журналістика» Ростислав Генералов, Кристина Точка, Сергій Сінча, Вікторія Грицай, магістрантка Дар’я Демченко зі своїми науковими керівниками Романом Костромицьким, Анастасією Носко, Юлією Мельніковою. Тези доповідей будуть представлені у збірнику «Суспільство і особистість у сучасному комунікаційному дискурсі: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції» (фото 3, 4, 5).
- Доц. Роман Костромицький взяв участь у фіналі міського фестивалю дитячо-юнацької журналістики «Прес-хвиля 2019-2020». Він оцінював конкурсні роботи заочного туру фестивалю у номінації “Фоторепортаж” за темою “Життя у соціумі” і надав відеокоментар і поради щодо якості кадру (фото 6; коментар тут: https://www.facebook.com/lika.rudnickaya/videos/2761290620772300).
Зав.кафедри Юлія МЕЛЬНІКОВА
Карантин – не перешкода навчанню
У зв’язку з карантином більшість закладів освіти перейшли на дистанційне навчання, яке реалізується різними шляхами – викладачі надсилають студентам завдання, щоб не відставати від навчального процесу, та проводять онлайн конференції зі своїх дисциплін за допомогою спеціальних додатків. До такого способу проведення пар, із використанням платформи Zoom, залучилися і студенти-журналісти.
У режимі відеоконференції група 1ж разом з доценткою Юлією Мельніковою обговорювали тему «Авторське право у журналістиці», а студенти групи 4ж засвоювали принципи підготовки та написання фактчек-розслідувань разом із викладачем Анастасією Носко.
На думку студентів, такі інтерактивні заняття є доцільними, адже завдяки ним вони можуть краще розібратися у тому, що не зрозуміло, проконсультуватися з викладачем у форматі розмови, отримати новий досвід у роботі з подібними додатками. Те, що студенти знаходилися далеко від їх навчального закладу, зовсім не завадило провести продуктивні і повноцінні заняття, здобути важливі знання для майбутньої професії.
Микита Амелічев, студент 1Ж групи
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. На занятті з журналістського фаху зі студентами-другокурсниками заочного відділення переглядаємо медіапроєкти, підготовлені до цього свята.
Студенти на Азовській хвилі
Студентам спеціальності «Журналістика» завжди цікаво побувати в різних ЗМІ, подивитися на «внутрішню кухню» редакцій. Можливо, в майбутньому – на своє робоче місце. Не дивлячись на складні погодні умови, 6 лютого студенти-журналісти 4 курсу відвідали головну радіостанцію міста Бердянськ – «Азовська хвиля», 106.0 FM. Асистентка кафедри соціальних комунікацій, радіоведуча Олена Созанська, провела екскурсію територією медіахолдингу «PRO100». Вона показала студію телекомпанії «Юг» та продемонструвала на практиці, як треба спілкуватися у прямому ефірі «Азовської хвилі». Олена Володимирівна поділилась власним досвідом роботи у цій сфері, зазначила, що ця професія – суцільне задоволення.
Випускники поспілкувалися з музичним редактором радіостанції, Семеном Шатурський, який пояснив специфіку роботи діджея. Насамперед, він повинен відчувати ритм, музику, вміти імпровізувати, цікавитися новинами та бути завжди на позитиві. Радіоведучий повинен знати програму Sound Empire – автоматизація радіомовлення, яка містить вікно реклами та весь плейліст. Не менш важливою є програма Adobe Audition – редактор аудіофайлів, у якій можна монтувати записи, накладати на них музику. З Audition студенти знайомі, адже під час вивчення радіовиробництва створюють власні медіапродукти. Також ми мали змогу познайомитися з діджейкою, випускницею БДПУ, Кристиною Лисенко, яка у цей час була у прямому ефірі, записувала рекламні блоки та їх монтувала. Завдяки спілкуванню з професіоналами здалося, що нічого складного у цій професії немає. Треба працювати над собою, запам’ятовувати і з досвідом все стане на свої місця.
Вікторія Грицай,
студентка-журналістка 4Ж групи
XI конференція журналістів-розслідувачів
Цьогорічна конференція журналістів-розслідувачів, що проводиться уже в одинадцяте, зібрала 350 учасників з 13 країн світу: США, Канади, Австрії, Данії, Сербії тощо. Організовує цей захід Інститут розвитку регіональної преси – небюджетна громадська організація, заснована у 2006 році, яка сприяє розбудові демократичного громадянського суспільства шляхом розвитку професійних, життєздатних та плюралістичних ЗМІ в Україні.
Упродовж трьох неймовірно насичених днів тема «Журналістика розслідувань у новій медіа-реальності» обговорювалася у форматі дискусійних панелей, презентацій, воркшопів. Власним досвідом поділилися більш ніж півсотні спікерів. Серед учасників була завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова.
У рамках конференції паралельно надавалися юридичні консультації та відбувалися такі заходи: у холі упродовж трьох днів презентували програму перевірки будь-якої компанії чи фізичної особи в YouControl на плазмовому дисплеї в режимі лайф, провели фотоконкурс із тематичними атрибутами для учасників конференції. Команда Bihus.Info надала можливість долучитись до змін через викриття корупційних схем, дізнатись про нові IT-інструменти для розслідувачів і отримати правову допомогу від юристів, що зберегли понад мільярд гривень для бюджету за 2 роки. Представники лабораторії цифрової безпеки консультували з питань захисту соціальних мереж і пошти, сканування комп’ютера на віруси. Проводилися групові сеанси психотерапії для журналістів-розслідувачів. Працював пункт тестування на ВІЛ від Teenergizer, де всі охочі учасники та учасниці змогли пройти експрес-тест.
Цей потужний захід відбувся за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), Politiken Fonden, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Internews Ukraine, IREX та International Media Support (IMS), спільноти розслідувачів #n_ost, Інституту демократії, медіа та культурних обмінів (IDEM).
Дар’я Демченко, кореспондентка «Університетського слова»
Фото – з особистого архіву Ю. Мельнікової
Стажування як джерело натхнення
На чотири дні завідувачка кафедри соціальних комунікацій, доцентка Юлія Мельнікова та ще 25 освітян з усієї України занурилися в атмосферу недискримінації, цінностей прав людини, журналістської етики.
Друга сесії «Академії з прав людини для викладачів і викладачок журналістики», що проходила в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 27 по 30 листопада, була об’єднана темою «Громадянська журналістика: іноземний досвід, рівність та недискримінація в роботі українських ЗМІ».
День, що відкривав роботу другої сесії, був присвячений моделі Громадянського телебачення Німеччини та імплементації досвіду в українських медіа.
Модерували знайомство «академіків» з моделлю громадянських медіа заступник директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, доцент Євген Цимбаленко і координатор Академії, доцент Костянтин Шендеровський. Від німецького мовника модель презентував професор Вольфаганг Рессман (Dr. Wolfgang Ressmann), Федеральний Голова Федеральної Асоціації Громадянських ЗМІ. Подробиці за посиланням: http://us.bdpu.org/stazhuvannia-iak-dzherelo-natkhnennia.html
Активна профорієнтаційна робота триває
Профорієнтація є важливою складовою професійної діяльності викладачів Бердянського державного педагогічного університету. 26-29 листопада 2019 року робоча група у складі доцента кафедри соціальних комунікацій Людмили Кондакової, доцента кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні й інформатики Ганни Алєксєєвої, асистента кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти Наталії Михайленко відвідала заклади загальної середньої освіти м. Волновахи та Волноваського району, м. Вугледара Донецької області. Загалом профорієнтаційною роботою було охоплено 19 шкіл даного регіону, близько 700 здобувачів загальної середньої освіти 9-11 класів.
Представники педагогічного колективу та школярі були ознайомлені з історією та сучасним станом Бердянського державного педагогічного університету: діяльністю факультетів та спеціальностями, за якими готують фахівців; професорсько-викладацьким складом; матеріально-технічною базою; роботою органів студентського самоврядування; перспективами стажування за кордоном та майбутнього працевлаштування; можливостями неформальної освіти та особистісного саморозвитку, які створює університет. Особлива увага школярів зверталася на вибір предметів ЗНО, необхідних для вступу, та свідомий вибір пріоритетів при поданні заяв до закладів вищої освіти під час вступної кампанії 2020 року.
Дякуємо за спряння в організації поїздки деканові факультету філології та соціальних комунікацій Валентині Юносовій, деканові факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти – Вікторії Жигірь, деканові факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти – Ларисі Казанцевій, а також висловлюємо щиру вдячність директорам шкіл та представникам педагогічного колективу за гостинний та теплий прийом!
«Містер Університет-2019»
Довгоочікувана подія – конкурс «Містер Університет-2019» – відбулася 28 листопада в актовій залі першого корпусу Бердянського державного педагогічного університету.
Церемонію вручення нагород проводила проректорка з науково-педагогічної роботи Вікторія Ліпич, яка висловила думку, що абсолютно всі учасники креативні, романтичні, стильні, розумні, неперевершені, сильні мужні та надійні, а тому гідні титулу «Містер Університет-2019» і всіх номінацій.
Цього року перемогу і легендарне звання «Містер Університет-2019» здобув Микола Оверченко (ГЕФ).
Почесне друге місце посів Кирило Азаров (ФППОМ), який отримав титул «Віце-містер Університету». Інші учасники також не залишилися без відзнак:
Містер Романтика – Богдан Лозінський (ФФМКТО)
Містер Популярність – Дмитро Мироненко (ФФСК)
Містер Стиль – Данило Мацухов (ФФКСЗЛ)
Містер Креатив – Богдан Корольов (ФДССО)
«Де живе твій страх»
Майстерня фотографії для юних кореспондентів
26 листопада у 4 корпусі Бердянського державного педагогічного університету відбувся майстер-клас з фотомайстерності від доцента кафедри соціальних комунікацій Романа Костромицького для юних кореспондентів –представників прес-центрів шкіл міста Бердянська.
У гості завітали ЗЗСО № 1 – редакція «Запальнички», ЗЗСО № 2 – редакція «The Citadel», багатопрофільна гімназія № 2 – редакція «Об’єктив», ЗЗСО № 3 – редакція «Стартуємо», гімназія № 3 «Сузір’я» – «Потійська, 13», ЗЗСО № 5 – редакція «Прогресивна молодь», ЗЗСО № 11 – редакція «SMASH: новий погляд», ЗЗСО № 20 – редакція «Юнкор», муніципальний ліцей – редакція «В камышах».
Майстер-клас проводився у рамках VIII Бердянського міського фестивалю шкільних прес-центрів «Прес-хвиля-19–20», організатором якого виступила студія «Юн-прес» Центру дитячо-юнацької творчості (керівник – Анжеліка Бабич). Кафедра соціальних комунікацій традиційно є партнером цього фестивалю, що дозволяє популяризувати спеціальність «Журналістика» в нашому закладі вищої освіти, зацікавити потенційних абітурієнтів та познайомити їх із матеріально-технічною базою, зокрема лабораторіями радіожурналістики та тележурналістики.
Тижневий інтенсив у Львові
У Львові відбулася 5-денна школа культурного менеджменту з 18 по 22 листопада.
Учасники курсу упродовж тижня мали змогу відвідати тренінги та майстер-класи з основ проектного менеджменту, техніки написання заявки, фандрейзингу та шляхів залучення ресурсів, інструментів налагодження командної роботи та комунікації.
Учасниками школи стали не тільки медійники, а й представники пластунів та волонтерських організацій, режисери та бібліотекари, головні редактори, студенти.
Бердянський державний педагогічний університет представляла завідувачка навчальної лабораторії телерадіожурналістики – Світлана Литовченко.
КАДРИ управління – проєкт, орієнтований підтримати розвиток аудіовізуального мистецтва в Україні через підсилення менеджменту творчих організацій.
Літературний альманах «Вітрила» дорослішає!
У малій актовій залі БДПУ студенти-філологи та викладачі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства презентували тринадцятий випуск студентського літературного альманаху «Вітрила».
Кафедру соціальних комунікацій представляли зі своїми творчими здобутками студенти-журналісти Сергій Сінча, Людмила Кравченко та Дарина Тестова.
Дебютували філологи і журналісти
Фінальна серія щорічного фільму талантів молодого покоління закінчилася 20-го листопада дебютом факультету філології та соціальних комунікацій. Не можна сказати, що хтось був кращим, чи в когось щось не вийшло, адже це був неперевершеній виступ з піснями та сценками, танцями та віршами. Молоді та креативні, вони ще не мають якихось шаблонів, вони не обмежені в своїх прагненнях та мріях. Енергійні та сміливі, цілеспрямовані та неперевершені. Кожен з них став частинкою цього дійства, утворюючи цілісну феєрію талантів.
Приємно вразили журналісти-початківці своїм фотостартом – усіх глядачів на вході до актової зали чекала фотосушка, де були представлені роботи у різних жанрах – портрет, макрозйомка, міський пейзаж.
Всі ми рівні
Покоління молодих та креативних
Неочікувана зустріч
Важливі гості у студентів-журналістів
У середу, 30 жовтня, викладачі
кафедри соціальних комунікацій та студенти-журналісти
факультету філології та соціальних комунікацій зустрічали Координатора Державного Департаменту США з питань американської допомоги в країнах Європи та Євразії Джеймса Куліковскі. Разом із паном Джеймсом кафедру відвідали координаторка Державного Департаменту США з питань американської допомоги для України Ерін Спітцер, директорка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Сюзан Фрітц.
Журналісти відвідали редакцію «Південної зорі»
22 жовтня студенти другого курсу спеціальності журналістика разом з асистентом кафедри соціальних комунікацій Анжелікою Бабич відвідали редакцію міської газети «Південна зоря».
Юлія Тисленко розповіла історію газети, показала маленьку інсталяцію з додаткових газет: для дітей – «Дзензик», для садівників – «6 соток», для аналітиків – «Азовський вісник», які випускались до 2012 року.
Гості завітали до Світлани Тітової, яка розповіла про труднощі газетного видавництва сьогодні та реальні уповноваження журналіста. Студентам пощастило зустрітись та поставити кілька питань головному редактору Віктору Михайличенко. Він згадав, що привело його у журналістику, через які етапи пройшов та скромно назвав відомих людей, з якими йому пощастило спілкуватись.
Наприкінці молоді журналісти зайшли до Олександра Старикова. Він розказав про власні студентські роки, поділився особистим досвідом та порадив майбутнім колегам вже зараз напрацьовувати матеріал. Та запевнив, що редакція із задоволенням чекає на молодих спеціалістів.
Тетяна Волканова, кореспондентка «Університетського слова»
Фотографії: Анжеліка Бабич
«Методологія викладання журналістики конфлікту»
3-4 жовтня 2019 року доцентка кафедри соціальних комунікацій Анастасія Носко взяла участь у тренінгу з методології викладання журналістики конфлікту, що проводився Українським інститутом медіа та комунікацій (м. Київ)
Права людини в медіа: від розуміння до змін
26-28 вересня 2019 року завідувачка кафедри соціальних комунікацій, доцентка Юлія Мельнікова взяла участь у першій сесії підвищення кваліфікації в Академії з прав людини для викладачок журналістики (м. Київ).
Тренінг «Технології радіо: математика, лінгвістика, психологія і магія»
27 вересня 2019 року студенти-журналісти Анастасія Чередниченко (2ж) та Олександра Полякова (4ж) відвідали тренінг радіоведучої та співачки Соні Сотник («Радіо Рокс») на тему: «Технології радіо: математика, лінгвістика, психологія і магія», що відбувся в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Поповнення у журналістській родині
«Благослови, мати, весну зустрічати…»
Підтримай найкращий відеоролик!
Медіадизайн для журналістів
На честь Ганса Христіана Андерсена. Міжнародний день дитячої книги
Вікторина для перевірки знань з української мови
Майстерність телеведучого та радіоведучого для учасників «Юн прес»
Журналістика під час виборчий перегонів
Практика студентів-журналістів
Фактчек для журналістів
А конкурс триває!
Робота роботою, але зробити селфі – це святе
Масляна в гостях у студентів-журналістів
Масляна в гостях у студентів-журналістів
Ганна, 46 років
Олександр, 29 років
Лілія, 24 роки 
Євген, 23 роки
Тетяна, 19 років
