Головна Факультети Факультет філології та соціальних комунікацій Структура факультету Кафедра української мови та славістики Новини Новини кафедри української мови та славістики: частина І

Новини кафедри української мови та славістики: частина І

Онлайн-конкурс читців поезії до Міжнародного дня рідної мови «Живи, моя мово, у серці народу…»

21 лютого 2022 року кафедра української мови та славістики разом зі студентами-філологами спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) відзначили Міжнародний день рідної мови.

Історія свята зумовлена сумними подіями. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Генеральній конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови, який відзначають і в нашій державі.

Цього року ми запропонували студентам узяти участь в онлайн-конкурсі читців поезії «Живи, моя мово, у серці народу…», бо саме вірші про українську мову посідають чільне місце в скарбничці нашого народу. Їх можна читати й перечитувати, і з кожним разом відкривати для себе все більшу й більшу глибину.

Конкурс дав змогу здобувачам-філологам презентувати найкращі і найулюбленіші поезії про слово українське, про рідну мову… Молоді декламатори розкрили перед глядачами пелюстки своїх душ, подарували можливість надихнутися словом-образом, спробували пробудити потяг до краси, добра, відданості, патріотизму.

У конкурсі взяли участь студенти 1–3 курсів спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ.

Компетентне журі (завідувачка кафедри української мови та славістики, доцентка Світлана Глазова, доктор педагогічних наук, професор Володимир Нищета, кандидатка філологічних наук, доцентка Вікторія Ліпич) різносторонньо й об’єктивно оцінило конкурсантів і визначило переможців.

Виступи учасників оцінювалися за 5-бальною системою й такими критеріями: творчий задум та його втілення (добір репертуару); виразність дикції; сценічна культура (поведінка в кадрі, одяг); рівень виконавської майстерності (артистичність, емоційність).

Перемогу в конкурсі читців посіли:

1 місце: Овсієнко Софія (2УМЛ), Рожна Аліна (1УМЛ).

2 місце: Вакула Марина (2УМЛ), Ангелова Оксана (2УМЛ).

3 місце: Губа Вікторія (2УМЛ), Ковальова Влада (1УМЛ).

Вітаємо наших переможців і бажаємо залишатися відкритими перед світом, зберігаючи власну культурну самобутність, талант і невичерпне розмаїття українського слова!

Щира подяка всім шанувальникам рідного слова, хто долучився до проведення нашого урочистя!

Еліна Олійник,

канд. філол. наук, доцентка

кафедри української мови

та славістики

Викладачі кафедри долучилися до святкування Дня єднання

КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ ВИКОНАНА З УРАХУВАННЯМ ДОСЯГНЕНЬ НАУКОВОЇ ДУМКИ В ГАЛУЗІ СУЧАСНОЇ ДИСКУРСОЛОГІЇ

Глибокі й радикальні зміни в сучасному суспільстві сприяють розширенню можливостей для здійснення комунікації. Безперечним є той факт, що комунікація як засіб актуалізації людської думки присутня в усіх сферах суспільства. Процес наукової комунікації – основний механізм функціювання та розвитку науки, що визначається сферою діяльності та характеризується логічністю викладу, доказами істинності чи хибності висловлювань тощо.
Автори колективної монографії «Мовні одиниці в українському науково-педагогічному дискурсі» намагалися осмислити основні риси сучасного наукового дискурсу, проаналізувати функціювання мовних одиниць у ньому та схарактеризувати науково-педагогічний дискурс як об’єкт сучасної лінгводидактики.
У монографії здійснена спроба термінологічного впорядкування й наповнення конкретним науковим змістом як тих характеристик, що структурують текст, так і використовуваних в аналізі дискурсу з урахуванням досягнень наукової думки в галузі сучасної дискурсології. У дослідженні розглянуто новітні підходи до поняття терміна, термінології, системних відношень (омонімія, синонімія, антонімія) у межах термінології. Проведено когнітивний аналіз зоонімних мовних одиниць, що безпосередньо пов’язаний з поняттям мовної картини світу. Розглянуто вплив етнічної ідентичності на збереження та розвиток етнокультурної самобутності в науковому дискурсі.
На широкому фактичному матеріалі досліджено граматичні особливості наукових текстів, зокрема проаналізовано новітні зміни граматичного ладу наукового мовлення; на матеріалі термінологічної лексики схарактеризовано функційно-семантичний потенціал форманта –к(а) у композитивно-суфіксальній деривації іменників. Значну увагу приділено синтаксису наукового дискурсу: проаналізовано становлення поглядів на пояснювальні конструкції представників різних напрямів синтаксичної науки; розглянуто сполучникові складносурядні речення в науковому дискурсі; визначено cклад лексико-синтаксичних моделей складнопідрядних з’ясувальних речень, що функціюють у науковому дискурсі, а також описано роль з’ясувальних конструкцій як засобу введення чужого мовлення в науковому текcтi.
Описано науково-педагогічний дискурс як об’єкт сучасної лінгводидактики. Проаналізовані шляхи формування дискурсивної компетентності майбутнього вчителя-філолога в контексті інноваційного розвитку освіти.
Джерельною базою дослідження слугували тексти різних сфер науки: природничих – фізики, хімії, географії; гуманітарних – історії, філософії, політології, права, мовознавства; поведінкових – психології, науково-епістолярні тексти тощо.
Розділи колективної монографії написали: професор Загороднова Вікторія Федорівна («Науковий дискурс як об’єкт навчального моделювання у вищій школі»), доценти Павлик Неля Віленівна («Загальні тенденції текстотворення науково-епістолярного дискурсу»), Крижко Олена Анатоліївна («Зооніми в українській науковій картині світу»), Вусик Ганна Леонідівна («Дослідження феномену етнокультурної ідентичності в науковому дискурсі»), Юносова Валентина Олександрівна («Новітні тенденції розвитку граматичного ладу української літературної мови початку ХХІ сторіччя (на матеріалі наукового стилю)»), Ліпич Вікторія Миколаївна («Функційно-семантичний потенціал форманта –к(а) у композитивно-суфіксальній деривації іменників на позначення термінологічних понять в українській мові»), Глазова Світлана Миколаївна («Еволюція поглядів на пояснювальні конструкціїї у первинному науковому дискурсі»), Рула Наталія Володимирівна («Сполучникові складносурядні речення в науковому дискурсі»), Олійник Еліна Вікторівна («З’ясувальні складнопідрядні речення в науковому дискурсі»), Алєксєєва Лариса Олександрівна («Формування дискурсивної компетентності майбутнього вчителя-філолога в контексті інноваційного розвитку освіти»).
Автори висловлюють вдячність рецензентам монографії: доктору філологічних наук, професорові кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Вікторові Мойсієнку та докторці філологічних наук, професорці кафедри українознавства та іноземних мов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Ірині Царьовій.

Світлана Глазова,
завідувачка кафедри української мови та славістики,
кандидатка філологічних наук, доцентка

В Україні 22-го січня відзначається День Соборності. До цієї дати представники влади та громадськості Бердянського району Запорізької області та Маріупольського району Донецької області створили «Живий ланцюг єднання». До акції долучилися й викладачі катедри української мови та славістики.

Вітаємо з перемогою у мовному конкурсі!

22 грудня 2021 року в онлайн-форматі відбувся ІІ (обласний) етап ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. До Конкурсу були залучені 13 учасників з різних вузів Запорізького регіону. Від Бердянського державного педагогічного університету взяли участь магістрантка м1УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій Лілія Стариченко та студентка 2УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій Руслана Тищенко.

Переможницею Конкурсу стала магістрантка м1УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій Лілія Стариченко, яка посіла почесне 2 місце. Учасники виявили високий рівень підготовки та творчий підхід до виконання запропонованих завдань.

Кафедра української мови та славістики вітає учасників з успішним виступом у ХХІІ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика.

За матеріалами кафедри української мови та славістики

Побудова професійної траєкторії старшокласника – крок до успішної самореалізації на ринку праці

Якщо професія стає способом життя,

то ремесло перетворюється на мистецтво

(Ілля Шевельов)

Реалії сьогодення вимагають від Нової української школи формувати свідоме й відповідальне ставлення в здобувачів освіти щодо побудови особистої професійної траєкторії. Одним із найважливіших кроків у житті старшокласників є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, захоплює, приносить радість, – одна з умов відчуття життєвої повноцінності людини, задоволення своєю долею.

Концепція Нової української школи спрямована на формування в учнів старшої школи компетентностей, що мають допомогти їм стати конкурентоспроможними й мобільними спеціалістами, здатними ефективно діяти в умовах сучасного ринку праці. Професійна орієнтація в закладах загальної середньої освіти має базуватися на інноваційності як відкритості до нових ідей, умінні ініціювати зміни, умінні навчатися впродовж життя, умінні діяти в конфліктних ситуаціях; на підприємливості та фінансовій грамотності, вмінні організовувати свою діяльність для досягнення цілей.

Профорієнтаційна робота із закладами загальної середньої освіти є пріоритетним напрямком діяльності Бердянського державного педагогічного університету. Її проведення сприяє професійному самовизначенню молоді, формуванню свідомого підходу до майбутнього професійного вибору, заохоченню старшокласників до отримання професій, які актуальні на ринку праці.

8 грудня 2021 року на платформі Zoom учні Меліоративного ліцею Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області мали можливість долучитися до традиційних онлайн-зустрічей «День відкритих дверей на факультеті філології та соціальних комунікацій». Ініціаторами проведення профорієнтаційних заходів виступив професорсько-викладацький склад катедри української мови та славістики.

Світлана Глазова, завідувачка катедри української мови та славістики, зосередила увагу майбутніх абітурієнтів на тому, що в період підготовки до складання зовнішнього незалежного оцінювання та під час подачі документів до закладів вищої освіти потрібно користуватися перевіреною та достовірною інформацією про особливості зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії 2022 р., яка оприлюднюється на офіційних сайтах Українського центру оцінювання якості освіти Дніпропетровського регіонального центру оцінювання якості освіти та Бердянського державного педагогічного університету. Були розтлумачені основні аспекти: терміни вступної кампанії 2022 р., розрахунок конкурсного балу вступника, пріоритетність заяв при вступі, порядок подання заяв, вступ за квотами.

Спікерка Світлана Глазова розкрила особливості навчального процесу в університеті, охарактеризувала роботу катедр факультету, зазначивши здобутки в царині співпраці з закордонними організаціями та сфокусувала увагу потенційних абітурієнтів на можливостях академічної мобільності за програмами Європейського Союзу.

Доцентка катедри української мови та славістики Олена Крижко ознайомила присутніх з унікальністю освітньо-професійних програм підготовки здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня на факультеті філології та соціальних комунікацій «Середня освіта (українська мова і література)», «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)», «Середня освіта (англійська мова і література)», «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська)», «Журналістика».

Модераторка Олена Крижко акцентувала увагу учасників заходу на потужному науковому потенціалі факультету філології та соціальних комунікацій, що дає змогу студентам здобувати призові місця на олімпіадах та конкурсах всеукраїнського й міжнародного рівнів, гідно репрезентуючи свою альма-матер.

Під час профорієнтаційного заходу доцентка катедри української мови та славістики Лариса Алєксєєва наголосила на тому, що громадське визнання професій з часом змінюється. Так само як і змінюється попит на «престижні» спеціальності на ринку праці. Кар’єрні можливості для філолога у сучасному комп’ютеризованому світі не такі вже й обмежені. При бажанні майбутній вчитель словесності завжди знайде престижну та високооплачувану роботу, головне – не зволікати і не чекати, а наполегливо йти до неї, щоденно, крок за кроком. Цікавими та перспективними є можливості отримання працевлаштування в суміжних з філологією сферах (редактор, коректор, контент-менеджер, копірайтер, рерайтер, SEO-копірайтер, PR-менеджер, маркетолог, журналіст, репетитор).

Модераторка заходу Лариса Алєксєєва поділилася інформацією про різноманітні наукові, спортивні та культурно-масові заходи, які проводяться у Бердянському державному педагогічному університеті, зокрема, на факультеті філології та соціальних комунікацій. Здобувачі освіти дізналися про закордонні мовленнєві практики та стажування у Сполучених штатах Америки, Сполученому королівстві Великої Британії, Німеччині, Туреччині, Польщі, Болгарії та інших країнах; програми міжнародних обмінів викладачів і студентів, фонд фінансової підтримки для обдарованої молоді імені Катерини Ковшевич (США).

Щире та невимушене спілкування з представницями викладацького складу катедри дозволило школярам отримати відповіді на актуальні питання. Серед них – про особливості та переваги навчання за освітньо-професійними програмами, потенційні місця майбутнього працевлаштування за обраною спеціальністю, розвінчення стереотипів та міфів, які існують щодо професії «вчителя» та «філолога», умови вступу до закладів вищої освіти.

Висловлюємо щиру подяку директорам, класним керівникам, співробітникам закладів загальної середньої освіти та учням за увагу, зацікавленість та допитливість, а також створення комфортних умов для якісної презентації діяльності Бердянського державного педагогічного університету.

Лариса Алєксєєва – доцентка катедри

української мови та славістики,

факультету філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету

УСПІШНЕ ЗАВЕРШЕННЯ НАВЧАННЯ –

ЗАПОРУКА ВДАЛОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТАРТУ!

У перші дні зими на факультеті філології та соціальних комунікацій відбулися захисти кваліфікаційних робіт магістрів спеціальності 035 Філологія (українська мова і література / слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша ‒ російська) денної та заочної форм навчання у змішаному форматі (онлайн та офлайн).

Екзаменаційна комісія у складі докторки філологічних наук, професорки Валентини ШКОЛИ (голова ДЕК), завідувачки кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства, докторки філологічних наук, професорки Ольги ХАРЛАН; завідувачки кафедри української мови та славістики, кандидатки філологічних наук, доцентки Світлани ГЛАЗОВОЇ; докторки філологічних наук, професорки Олени КОЛІНЬКО; кандидатки філологічних наук, доцентки Ганни ВУСИК та секретаря Лариси КЛИМЕНКО відзначили високий рівень кваліфікаційних робіт магістрів.

На особливу увагу та найвищі оцінки заслуговують кваліфікаційні роботи магістрів денної та заочної форм навчання, практичну значущість і спрямованістю на вирішення актуальних філологічних проблем яких відзначила ДЕК: Владислава КУШНЕРЕНКА «Функції знахідного відмінка в сучасній українській мові (на матеріалі ЗМІ)» (науковий керівник – канд. філол. н., доц. Валентина ЮНОСОВА), Анастасії МАРКОВОЇ «Трансформація образів Каїна та Авеля в українській літературі» (науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Ольга НОВИК), Ганни ПАНЧЕНКО «Структурно-семантична характеристика власних назв у творах Василя Шкляра» (науковий керівник – канд. філол. н., доц. Світлана ГЛАЗОВА), Ганни ЮЩУК «Поетика малої прози Юрія Яновсько» (науковий керівник – д-р філол. наук, доц. Валентина ШКОЛА), Наталії ЗУРНАДЖИ «Поетична творчість Миколи Вінграновського як явище модерної лірики в українській літературі другої половини ХХ століття» (науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Ніна АНІСІМОВА), Ірини ПОПЛАВСЬКОЇ «Гумор і сатира в творчості Григорія Квітки-Основ’яненка» (науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Ольга НОВИК), Ольги РІЗНИЧЕНКО «Семантико-стилістичні особливості метафори в індивідуально-художній картині світу Д. Павличка» (науковий керівник – канд. філол. н., доц. Олена КРИЖКО), Олени КОЛІСНІЧЕНКО «Функціювання емоційно забарвленої лексики в епістолярному дискурсі» (науковий керівник – канд. філол. н., доц. Неля ПАВЛИК), Людмили КУВАТОВОЇ «Особливості функціювання метафор в українському політичному дискурсі» (науковий керівник – канд. філол. н., доц. Вікторія ЛІПИЧ), Надії МОРГУНОВОЇ «Лінгвостилістичний потенціал сучасного спортивного дискурсу» (науковий керівник – канд. філол. н., доц. Еліна ОЛІЙНИК), Юлії КРАТ «Поетика великоднього циклу оповідань пізнього А. П. Чехова» (науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Вікторія ЗАРВА), Анастасії УДОВИЧЕНКО «Генітивна метафора в поезії Марини Цвєтаєвої: структурні, семантичні та стилістичні особливості» (науковий керівник – канд. пед. н., доц. Лариса АЛЄКСЄЄВА).

Щиро вітаємо здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія (українська мова і література / слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша ‒ російська) денної та заочної форм навчання із успішним захистом та бажаємо їм нових звершень й успішного працевлаштування за фахом!

Світлана Глазова,

завідувачка кафедри української мови та славістики,

кандидатка філологічних наук, доцентка

Змінюйте себе, починаючи із власних думок,

і світ зміниться навколо вас…

Принципова відмінність впливу позитивних і негативних думок на мозок визначає подальше життя людини. Якщо ми віримо, що зможемо досягти успіху в роботі, навчанні або особистих справах, то чарівним чином притягуємо до себе позитивний результат. Негатив треба викидати зі свого життя. Поки людина живе в негативних емоціях, негативних почуттях і глибоких переживаннях, вона ніколи не буде відчувати себе повноцінно щасливою. Позитивні думки притягують успіх і щастя в життя людини.

10 листопада 2021 року на платформі Zoom студенти-германісти (спеціальність: 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) факультету філології та соціальних комунікацій (декан – професор Ірина Глазкова) мали можливість долучитися до психологічного онлайн майстер-класу «Як позбутися негативних думок». Це заняття організувала Марина Родіонова, завідувачка навчальної психолого-консультативної лабораторії, практикуюча психологиня, спеціалістка з роботи з метафоричними асоціативними картками. Майстер-клас передбачав ознайомлення з теоретичним блоком та виконання практичних вправ за допомогою метафоричних асоціативних карт «DIXIT».

Заняття спрямоване на усвідомлення учасниками освітнього процесу причин виникнення негативного способу міркування та його впливу на фізичний і психічний стан людини, її успіхи та досягнення. Психологиня Марина Родіонова зазначила, що зміна думок можлива. Для щасливого життя потрібні позитивні думки та вміння мислити в оптимістичному ключі. Це те, чого може навчитися наш мозок. Міняйте свій образ мислення і покращуйте своє життя.

На думку спікерки, позбутися негативних думок можливо за допомогою прогулянок на свіжому повітрі, арт-терапії, заняттям спортом. Користь принесе корекція кола спілкування. Дуже важливо спілкуватися з позитивно налаштованими людьми. Якщо ваші приятелі і друзі постійно обговорюють проблеми, кажуть про погане, краще звести спілкування з ними до мінімуму.

За підсумками проведеного психологічного онлайн майстер-класу студентам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти було надано рекомендації щодо розвитку позитивного мислення. Позитивне мислення розвиває оптимізм, послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення у важких життєвих ситуаціях, розвиває мотивацію до кращих змін у житті людини і найголовніше є профілактикою стресових станів.

Дякуємо Марині Родіоновій за проведення психологічного майстер-класу «Як позбутися негативних думок» та з нетерпінням очікуємо на наступні зустрічі!

Здобувачі освітньо-професійної програми

«Філологія (германські мови та літератури (переклад включно),

перша – англійська, друга – німецька)»,

кураторка групи 4ГМЛА – Лариса Алєксєєва,

доцентка катедри української мови та славістики

Згідно з Указами Президента України від 09.11.2007 № 1078 «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика» та від 30.09.2010 № 927 «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді», відповідно до Положення про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.03.2008 № 168), з метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед учнівської та студентської молоді, виховання поваги до культури і традицій українського народу на базі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету 10 листопада 2021 року кафедрою української мови та славістики було проведено І етап ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, в якому взяло участь 60 осіб.

За організацію та проведення конкурсу відповідали доценти С. М. Глазова, Г. Л. Вусик, О. А. Крижко, В. О. Юносова, Е. В. Олійник, Н. В. Павлик, В. М. Ліпич.

Переможцями конкурсу стали:

Гуманітарний профіль:

I місце – Стариченко Лілія, здобувачка вищої освіти м1УМЛ групи ФФСК (32 бали); Тіщенко Руслана, здобувачка вищої освіти 2УМЛ групи ФФСК (32 бали).

IІ місце – Чуприна Єлизавета, здобувачка вищої освіти 3УМЛ групи ФФСК (31 бал).

III місце – Кочан Дарія, здобувачка вищої освіти 2УМЛ групи ФФСК (25 балів).

Негуманітарний профіль:

I місце – Максютенко Діана, здобувачка вищої освіти 21б ПО групи, (34 бали).

IІ місце – Зозуля Альона, здобувачка вищої освіти 1ГМЛА групи ФФСК (31 бал).

III місце – Дімітрова Анастасія, здобувачка вищої освіти 1ГМЛА групи ФФСК (30 балів); Колоянова Ярослава, здобувачка вищої освіти 1ФС групи ГЕФ (30 балів); Волкова Ксенія, здобувачка вищої освіти 105 СО групи ФДССО (30 балів); Вишневецька Дарина, здобувачка вищої освіти 1МН групи ГЕФ (30 балів).

Зазначені вище здобувачі вищої освіти нагороджені дипломами І–ІІІ ступенів.

За рішенням журі до участі у ІІ (обласному) етапі Конкурсу рекомендовані такі здобувачі вищої освіти:

З гуманітарного профілю – Стариченко Лілія, здобувачка вищої освіти м1УМЛ групи ФФСК, науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Вусик Г. Л.

З негуманітарного профілю – Максютенко Діана, здобувачка вищої освіти 21б ПО групи науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Палик Н. В.

За організацію та проведення конкурсу висловлюється подяка доцентам С. М. Глазовій, Г. Л. Вусик, О. А. Крижко, В. О. Юносовій, Н. В. Павлик, Е. В. Олійник, В. М. Ліпич.

Кандидатка філологічних наук, доцентка Крижко О. А.

Кафедра української мови та славістики відзначила ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТИ ТА МОВИ!!!

Трембітна мово, музико, калино!

Звучи в розмові, повсякчас звучи.

Говориш ти – говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

Щорічно дев’ятого листопада культурна, освітянська і наукова громадськість України відзначає День української писемности та мови. Кожна освічена людина повинна досконало знати свою історію і витоки писемности свого народу. Тільки завдяки писемному слову маємо можливість доторкнутися до надбань минулого.

09 листопада 2021 року о 16:00 на платформі Zoom відбулася мовознавча онлайн-вікторина «Звучи, рідна мово!» для здобувачів усіх курсів предметної спеціальности «Українська мова і література».

Захід мав на меті виховувати інтерес до рідного слова як неоціненного духовного багатства, в якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру і традиції. А ще студенти мали змогу перевірити свої знання, показати ерудицію, провести час із користю і задоволенням.

Вікторина складалася з трьох блоків, які включали запитання й завдання з багатьох розділів сучасної української літературної мови:

«Інтелектуальна розминка».
«Правда чи міф».
«Філологічні викрутаси».

Переможцями цієї вікторини стали:

1 місце: Габрова Юлія (1УМЛ група), Леута Ірина (1УМЛ група), Камінська Людмила (4УМЛ-з група).

2 місце: Стельмах Анастасія (4УМЛ група), Вакула Марина (2УМЛ група), Карпенко Альона (1УМЛ група).

3 місце: Губа Вікторія (2УМЛ група), Полоннікова Вероніка (1УМЛ група), Біловол Зоряна (3УМЛ група), Раєвська Катерина (3УМЛ), Кочан Дарія (2УМЛ), Спасенко Ксенія (3УМЛ група).

Щира подяка всім шанувальникам рідного слова, хто долучився до проведення цього урочистя.

Еліна Олійник,

канд. філол. наук, доцентка

кафедри української мови

та славістики

Любіть рідну мову, бережіть її красу й самобутність!

Материнська ніжна мово!

Мова сили й простоти, –

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова.

Мово – матері уста.

І. Багряний

Мова відіграє важливу роль у консолідації суспільства, його самоідентифікації, є одним з головних здобутків культури кожного народу, відображаючи його історичний шлях. Урочисті заходи з нагоди святкування Дня української писемності та мови на факультеті філології та соціальних комунікацій (декан – професор Ірина Глазкова) Бердянського державного педагогічного університету були проведені з метою утвердження статусу української мови як державної, піднесення її престижу та виховання у молодого покоління поваги до мови свого народу.

Невід’ємною ознакою освіченої, всебічно розвиненої людини є висока мовна культура, тобто вміння активно використовувати як знаряддя спілкування сучасну літературну мову з усіма багатствами виражальних засобів та властивими літературній мові нормами. Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури. 11 листопада 2021 року на платформі Zoom студенти-філологи (спеціальність: 014 Середня освіта (Українська мова і література); 014 Середня освіта (Мова і література (російська)); 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) мали можливість долучитися до онлайн майстер-класу «Культура мовлення сучасного педагога». Цей захід організували викладачки катедри української мови та славістики, доцентки – Світлана Глазова та Лариса Алєксєєва.

Мета проведеного заходу: звернути увагу здобувачів вищої освіти на правильність мовлення, ознайомити з інноваційними методами вдосконалення техніки мовлення сучасного педагога, прийомами захоплення й утримання уваги аудиторії, вимогами до публічного виступу, пригадати основні зміни в новому правописі української мови, поділитися мовними лайфаками з метою вдосконалення професійної майстерності.

Завідувачка катедри української мови та славістики, доцентка Світлана Глазова зазначила, що важливим компонентом навчання студентів на факультеті філології та соціальних комунікацій є технологія удосконалення культури мовлення на орфоепічному, словотвірному, лексико-граматичному й комунікативних рівнях. Першочергове завдання методики вдосконалення мовленнєвої культури майбутніх учителів – навчити дотримуватися норм літературної мови, удосконалювати сформовані навички спілкування українською мовою шляхом створення на практичних заняттях мовленнєвих ситуацій з метою виявлення негативних результатів українсько-російської взаємодії та подолання інтерферентного впливу російської мови.

На думку спікерки Лариси Алєксєєвої, потрібно пам’ятати, що комунікація – це інформаційний обмін, який відбувається не тільки в словесній формі, а й у мові жестів, міміки, тональності, голосовій модуляції, зовнішньому вигляді й поведінці педагога. Спілкуючись із класом, учитель повинен утримувати в колі свого мовленнєвого впливу весь клас і прогнозувати сприйняття сказаного кожним учнем зокрема. Водночас комунікативна компетентність допомагає словеснику відчувати впевненість у собі, уміння спокійно виходити із нестандартних ситуацій спілкування, він знає, що зуміє знайти для кожного учня ті слова, які йому потрібні, щоб зацікавити предметом і створити творчий взаємозв’язок.

За підсумками проведеного онлайн майстер-класу студентам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти було надано рекомендації щодо попередження найбільш уживаних у мовленні акцентологічних, лексичних та граматичних помилок. Подібні заходи є необхідною складовою патріотичного виховання та дієвим засобом формування свідомого громадянина України, сприяють підвищенню загальної мовної культури.

Дякуємо викладачкам катедри української мови та славістики за проведений онлайн майстер-клас «Культура мовлення сучасного педагога» та з нетерпінням очікуємо на наступні зустрічі!

Здобувачі вищої освіти освітньо-професійних програм:

«Середня освіта (Українська мова і література). Англійська мова»;

«Середня освіта (Мова і література (російська)). Англійська мова»;

«Філологія (германські мови та літератури (переклад включно),

перша – англійська, друга – німецька)».

Кураторки груп:

4УМЛ – Світлана Глазова,

4ГМЛА – Лариса Алєксєєва,

доцентки катедри української мови та славістики

Карантин із користю: участь студентів-германістів

у відкритому онлайн уроці

В умовах сьогодення застосуванню електронного навчання та дистанційних освітніх технологій у закладах вищої освіти приділяється все більша увага. Освітні платформи дають можливість студентам отримувати нові знання легко й ефективно.

Професійна майстерність – важливий складник педагогічної діяльності вчителів-предметників. Саме тому на факультеті філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (декан – професор Ірина Глазкова) організована практика проведення різноманітних майстер-класів, відкритих онлайн уроків, вебінарів, тренінгів, воркшопів для студентів, де вони опановують особливості використання інноваційних технологій навчання на уроках англійської мови.

10 листопада 2021 року на платформі Zoom студентки факультету філології та соціальних комунікацій (Спеціальність: 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) мали можливість долучитися до відкритого онлайн уроку «Media Matters (Vocabulary)» для викладачів англійської мови. Це заняття організувала Діана Головань, методистка видавництва National Geographic Learning в Україні, викладачка з 14-річним педагогічним досвідом. На думку спікерки, участь у таких методичних заходах формує професійну компетентність студентів-філологів та є одним із кроків на шляху до вчительської професії. Діана Головань висловила сподівання, що цей онлайн урок стане поштовхом до участі студентства в інших подібних заходах.

У своїй презентації викладачка розповіла, як ефективно працювати з навчальним матеріалом на уроці, як працювати з літературою, які методи використовувати для активізації пізнавальної діяльності школярів на уроках англійської мови. Цікавими та корисними є практичні розробки модераторки з використанням інтелект-карт у процесі вивчення англійської мови, QR-кодів, Learningapps, тестування в google-формах, які сприяють запам’ятовуванню, стимулюють допитливість, інтерес до уроку.

За підсумками проведення онлайн уроку студентки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – Альона Чернишенко, Тетяна Помазан, Дар’я Радченко отримали відповідні сертифікати та новий досвід використання інноваційних технологій на уроках англійської мови.

Дякуємо Діані Головань за проведений онлайн урок «Media Matters (Vocabulary)» та з нетерпінням очікуємо на наступні зустрічі!

Здобувачки вищої освіти освітньо-професійної програми

«Філологія (германські мови та літератури (переклад включно),

перша – англійська, друга – німецька)» –

Альона Чернишенко, Тетяна Помазан, Дар’я Радченко,

Куратор групи 4ГМЛА – кандидатка педагогічних наук,

доцентка Лариса Алєксєєва

Українська мова в Німеччині (інформативна лекція)

8 листопада лекторка Інституту славістики Гамбурзького університету (ФРН), професорка факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Загороднова провела інформлекцію «українська мова в Німеччині». Лекторка розповіла про українськомовну підготовку учнів і студентів Німеччини, ознайомила слухачів з питаннями співробітництва у сфері культури та взаємодії з українською громадскістю тощо. У заході взяли участь викладачі, студенти, магістранти факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету та вчителі шкіл міста.

Важливе значення для забезпечення ефективності міжнародної співпраці має спілкування – дипломатичне, ділове, професійне. Зазвичай воно здійснюється однією з найбільш поширених у світі мов, англійською. Сьогодні у Європі зростає інтерес до України, української культури, української мови. Про це свідчить включення української мови до програм підготовки бакалаврів і магістрів у європейських університетах.

Наразі українська мова у навчальних закладах країн Європи є ще не досить поширеною і затребуваною. Проте, українська мова представлена у кількох університетах Німеччини. В університеті Ернста Моріца Арндта (Ernst-Moritz-Arndt-Universität), м. Грайфсвальд (Німеччина) існує міжфакультетська програма Ukrainicum, яка розрахована на два семестри. Це означає, що, наприклад, майбутній адвокат, економіст, біолог чи будь-який інший фахівець може зареєструватися на два семестри для додаткового навчання, протягом якого він буде опановувати українську мову, знайомитися з українською культурою, набувати країнознавчих знань, а також отримувати загальний огляд політики, культури та історії України.

Вивчення української мови у Німеччині часто є не питанням вивчення окремої дисципліни, а комплексним питанням у контексті представлення і наукового дослідження української мови, літератури і культури (україністики).

У більшості німецьких університетів вивчення української мови пропонується у межах програм зі славістики. Так, Інститут славістики в Університеті Отто Фрідріха, м. Бамберг, у межах бакалаврських і магістерських програм зі славістики пропонує базовий модуль „Практичний курс української мови” (Sprachpraxis Ukrainisch), який належить до переліку модулів, обов’язкових для вибору.

Інститут славістики в Університеті Гумбольдта в Берліні поділяється на східну славістику (русистика, а також білоруська й українська мови), західну славістику (полоністика, богемістика / словакістика), південну славістику (кроатистика / сербістика, булгаристика). Однією з бакалаврських програм, які пропонуються цим інститутом, є програма „Слов’янські мови і літератури”. Магістерські програми передбачають більш детальну спеціалізацію, зокрема, поділ на „Слов’янські мови” і „Слов’янські літератури”. Проте, дві східнослов’янські мови – білоруська й українська, і одна південнослов’янська – словенська, пропонуються для вивчення не як окремі дисципліни, а тільки у вигляді інтервальних мовних курсів.

На окрему увагу заслуговує діяльність унікального Українського Вільного Університету (Freie Ukrainische Universität) в Мюнхені, зареєстрованого у 2011 році як недержавна, приватна, світська, спеціалізована наукова установа. Нині університет є одним із небагатьох українських академічних центрів на терені Європейського Союзу, який організовує свою роботу на міждисциплінарних українознавчих студіях у широкому європейському контексті.

У Гамбурзькому університеті, Інституті славістики українська мова вивчається як курс за вибором і називається «Die Struktur des gegenwärtigen Ukrainischen», а також є ще курс «Vergleichende Grammatik der Deutschen und der ukrainischen Sprache». На лекціях студенти вивчають основні розділи сучасної української мови. Знайомляться з основними поняттями та методами опису мовних систем. Німецькі студенти шукають відповіді на такі питання: Як побудована українська мова? Як це можна описати науково? Як взаємодіють її структурні одиниці (категорії)? Які категорії були розроблені для цього українськими вченими? Як співвідносяться одна з одною форма та зміст цих категорій? Які дискусії щодо категорій мовного аналізу та опису існують в українському мовознавстві? Які відмінності між українською та іншими мовами, особливо російською та німецькою? Які висновки можна отримати з аналізу лінгвістичного матеріалу?

Ці курси дають можливість німецьким студентам засвоїти та застосувати основні інструменти системних лінгвістичних досліджень. Це має стати основою для подальшого ознайомлення з українською мовою.

Окрему нішу займає робота з українською громадою Німеччини, спільно з якою щорічно проводиться низка заходів у контексті відзначення знакових дат і подій історії України, збереження національної ідентичності, а також просування української культури на теренах ФРН. На особливу увагу заслуговує діяльність Українського кіноклубу м. Берлін, який протягом 11 років свого існування провів більше 200 показів вітчизняного кіно, відкривши європейському глядачеві завісу безмежного потенціалу української кіноіндустрії.

Важливим осередком поширення і підтримки українства є українські школи вихідного дня. Загалом їх у Німеччині налічується близько 20. Вони функціонують у ключових містах країни – Берліні, Гамбурзі, Кьольні, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені, Дрездені та інших. З кожним роком зростає кількість їхніх учнів.

Професорка кафедри української мови та славістики

Вікторія Загороднова

Участь студентів-германістів у відкритому онлайн-уроці

10 листопада 2021 року на платформі Zoom студентки факультету філології та соціальних комунікацій (Спеціальність: 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) мали можливість долучитися до відкритого онлайн-уроку «Media Matters (Vocabulary)» для викладачів англійської мови. Це заняття організувала Діана Головань, методистка видавництва National Geographic Learning в Україні, викладачка з 14-річним педагогічним досвідом. На думку спікерки, участь у таких методичних заходах формує професійну компетентність студентів-філологів та є одним із кроків на шляху до вчительської професії. Діана Головань висловила сподівання, що цей онлайн-урок стане поштовхом до участі студентства в інших подібних заходах.

За підсумками проведення онлайн-уроку студентки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – Альона Чернишенко, Тетяна Помазан, Дар’я Радченко отримали відповідні сертифікати та новий досвід використання інноваційних технологій на уроках англійської мови.

Кандидатка педагогічних наук, доцентка Лариса АЛЄКСЄЄВА

Здобувачі вищої освіти факультету філології та соціальних комунікацій групи 3 УМЛ долучилися до Всеукраїнського Дня відповідальности людини, який українці вперше відзначили цього року.

19 жовтня 2021 року о 16.00 філологи-третьокурсники провели виховну годину онлайн: “«Декларація відповідальности людини» Богдана Гаврилишина“. Молоді люди обговорили 15 ефективних сходинок для здорового й успішного майбутнього людства:

Говори правду.
Підтримуй своє здоров’я в якнайкращому стані.
Вчися, розвивай свої таланти.
Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.
Будь вільною людиною.
Прагни до гармонії.
У прагненні реалізації своїх прав не обмежуй прав інших членів суспільства.
Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях.
Обов’язки людини до сім’ї.
Обов’язки батьків до дітей.
Обов’язки до суспільства.
Обов’язки до довкілля.
Обов’язки до країни.
Обов’язки майбутніх поколінь.
Обов’язки до світу.

Ці настанови автор Декларації напрацював задля становлення відповідальної особистості, роль якої в розвитку свідомого громадянського суспільства вимірюється наполегливим самовдосконаленням, повагою до ближніх та довкілля, підтримкою сім’ї, зусиллями й прагненнями зберегти культурні надбання країни й людства та щирою взаємодією зі світом.

Еліна Олійник,

канд. філол. наук, доцентка

катедри української мови

та славістики

Настановча онлайн-конференція для студентів-україністів

13 жовтня 2021 року в режимі онлайн на факультеті філології та соціальних комунікацій відбулася настановча конференція, мета якої — забезпечити максимально продуктивну й цілісну підготовку здобувачів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) для проходження виробничої практики.

Керівники-методисти професори Володимир НИЩЕТА та Ольга ХАРЛАН, доцентка Світлана ГЛАЗОВА у своїх виступах пояснили мету й завдання практики, надали слушні методичні поради та ознайомили з вимогами щодо оформлення звітної документації, яку студентам четвертого курсу необхідно надати наприкінці практики.

Бажаємо студентами бути активними й наполегливими та набути нові практичні знання!

Світлана Глазова,

завідувачка кафедри української мови та славістики,

кандидатка філологічних наук, доцентка

Екскурсія на Хортицю

9 жовтня викладачі кафедри української мови та славістики здійснили екскурсію на Хортицю, де відвідали єдиний в Україні Музей судноплавства та суднобудівництва. Таких музеїв усього декілька в Європі. Приміщення, де зберігаються судна, є одночасно й реставраційним ангаром. Була унікальна можливість побачити колекцію козацьких човнів і якорів, аналогів яким немає у світі.

Незабутнє враження справив історико-культурний комплекс “Запорізька січ”, де відчувався дух козацтва, який яскраво продемонстрував спектакль, присвячений військовому мистецтву запорожців.

Усі учасники екскурсії відпочили, набрались сил та натхнення для подальшої плідної роботи і щиро дякують в.о. ректора університету Ігорю Богданову та голові профкому Віталію Лолі за можливість здійснити цікаву екскурсію.

Світлана Глазова,

завідувачка кафедри української мови та славістики,

кандидатка філологічних наук, доцентка

24 червня 2021 року на кафедрі української мови та славістики була проведена семестрова атестація аспірантки другого курсу навчання спеціальності 014 Середня освіта (Теорія та методика навчання (українська мова)) Кушнірової Лариси Василівни. За результатами звіту кафедра ухвалила рішення щодо задовільного стану виконання аспіранткою індивідуального плану і надала рекомендації про переведення аспірантки на наступний рік навчання.

Німецьке суспільство крізь призму розвитку в країні науки і культури

03.06.2021 – у межах проєкту «Запрошені професори» кафедра журналістики і дидактичної філології ЖДУ імені Івана Франка зініціювала гостьову лекцію “Особливості сучасної системи освіти Федеративної Республіки Німеччини (на прикладі м. Гамбург)”.

Цього разу лектором була наша колега Загороднова Вікторія Федорівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету.

У заході взяли участь викладачі, аспіранти, студенти і магістранти ННІ філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка, викладачі кафедри української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету та інших університетів.

ФРН приваблює молодь з усього світу. Приблизно 250 000 іноземних студентів навчаються в німецьких вищих навчальних закладах. Зараз майже кожен десятий студент – іноземець, переважно зі Східної Європи та Китаю. Німеччина за своєю гостинністю до іноземних студентів посідає третє місце після США та Великої Британії. Таким успіхом в інтернаціоналізації німецька вища школа завдячує спільним зусиллям університетів і політиків. Окрім того, чимало вищих навчальних закладів за допомогою держави почали засновувати за кордоном партнерські вищі школи. Німецька система освіти й вищої школи перебуває зараз в інтенсивному процесі оновлення, що вже приносить перші успіхи – Німеччина є однією з найулюбленіших країн для навчання у вищій школі, територією міжнародних досліджень найвищого рівня і розробки патентів. Розмаїття культурного та мистецького життя німців на сучасному етапі та стан розвитку освіти найбільш розвинутої західноєвропейської країни є на сьогодні досить цікавим для науковців багатьох країн.

Лектор Загороднова Вікторія Федорівна допомогла зазирнути в німецьке суспільство крізь призму розвитку в країні науки і культури. Ознайомила слухачів з питаннями розгалуженості системи освіти у ФРН, розповіла про українськомовну підготовку учнів і студентів, про україністику, міжкультурну комунікацію, інклюзивну освіту й академічну доброчесність в університетах.

Захід пройшов у теплій, дружній атмосфері. У кінці лекції учасники мали змогу отримати відповіді на запитання, пов’язані з освітньою тематикою.

Світлана ГЛАЗОВА,

завідувачка кафедри української мови та славістики,

кандидатка філологічних наук, доцентка

26 травня 2021 року у рамках методичного семінару для вчителів-словесників “Мовно-літературна освіта в Новій українській школі: стратегія і тактика реформування” з метою налагодження взаємодії відбулося обговорення освітніх програм 014 Середня освіта (українська мова та література, англійська мова) та 014 Середня освіта (українська мова та література) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Під час онлайн зустрічі було розглянуто й обговорено широке коло питань, що стосуються якості підготовки, переліку й змісту освітніх компонентів та фахових компетентностей, необхідних для підготовки конкурентоспроможних фахівців-словесників.

Із Днем філолога всіх, кого єднає та надихає любов до Слова! Вітання від магістрантів спеціальності “Філологія (українська мова та література)” і викладачів кафедри української мови та славістики факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.

Подарунки до свята

24 травня, у День слов’янської писемності і культури, коли вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, викладач болгарської народної музики і фольклору Діян Деміров та викладач болгарської народної хореографії Валентин Василев (відряджені Міністерством освіти та науки Республіки Болгарія до міста Бердянськ) зустрілись із ректором Бердянського державного педагогічного університету, професором, доктором педагогічних наук Ігорем Богдановим. Від Міністерства освіти та науки Республіки Болгарія викладачі подарували нашому ЗВО словники, підручники та хрестоматії з болгарської мови і літератури. Ці книги поповнять фонд бібліотеки БДПУ. Ознайомитися з ними ви можете на виставці у фойє нашого головного корпусу.

Висловлюємо щиру подяку Міністерству освіти та науки Республіки Болгарія, а також викладачам Діяну Демірову і Валентину Василеву за плідну співпрацю та подарунки.

Нагородження здобувачок першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3 курсу факультету філології та соціальних комунікацій Проньки Марії, Скуратовської Дарини та Стельмах Анастасії за популяризацію сучасної науки та активну наукову діяльність.

Нагородження здобувачів факультету філології та соціальних комунікацій Мягкової Дарії, Проньки Марії, Панченко Ганни, Кушнеренка Владислава, Біховець Тетяни, Карлійчука Євгена за активну участь у секціях «Мовні системи: проблеми розвитку та функціювання в сучасному українському мовному просторі» та «Картини світу в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики й етнолінгвістики».

Вітання з Днем Європи від маленької розумниці Катерини Пономаренко, студенток 3 курсу Дарини Скуратовської та Марії Проньки, кафедри української мови та славістики факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету
(інтерактивний пейнтбол “Вірю не вірю про освіту в Європі”).

Колоквіум «Досвід формування та реалізації державної мовної політики європейських країн»

Плідні весняні зустрічі молодих науковців…

Науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти є невід’ємною складовою наукової діяльності Бердянського державного педагогічного університету й першим етапом у підготовці наукових кадрів. Вона є одним із важливих засобів підвищення якості підготовки фахівців, сприяє розширенню загального та професійного світогляду. Видатний український філософ, богослов та письменник Феофан Прокопович писав: «Наука ‒ це корінь і насіння. Кожна зернинка наукової ідеї, посіяна дослідником у родючий ґрунт експериментів, дослідів та досвіду проростає квіткою нового знання з міцним корінням істини…».

У рамках проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю науки 11 травня 2021 р. на платформі ZOOM відбулось засідання студентської наукової секції «Картини світу в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики й етнолінгвістики» під керівництвом доцентки катедри української мови та славістики Лариси Алєксєєвої.

Здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти зі спеціальностей «Середня освіта (Українська мова і література). Англійська мова» та «Середня освіта (Мова і література (російська)). Англійська мова», «Журналістика» представили результати своїх наукових розвідок з актуальних проблем лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики й етнолінгвістики, обмінялися думками, досягненнями та отримали поради щодо подальших наукових досліджень.

Потрібно зазначити, що тематика виступів здобувачів була різноманітною, актуальною та відзначалася інноваційними підходами. Обговорення доповідей мали конструктивний та практично направлений характер.

За результатами обговорення доповідей учасники онлайн-секції були нагороджені грамотами.

Дякуємо молодим науковцям за ґрунтовні доповіді, інноваційний підхід в осмисленні актуальних проблем науки й освіти. Бажаємо творчих успіхів, нових досягнень здобувачам вищої освіти та їхнім науковим керівникам!

Лариса АЛЄКСЄЄВА,

доцентка катедри української мови та славістики БДПУ

Світлини з архіву катедри української мови та славістики

Науковий семінар “Інтерпретація мовцем кореферентного диктумного змісту компонентів”

11 травня 2021 р. кафедра української мови та славістики у межах Днів науки провела засідання наукової секції здобувачів вищої освіти «Мовні системи: проблеми розвитку та функціювання в сучасному українському мовному просторі».

До уваги присутніх були представлені доповіді, теми яких охоплювали наукову проблематику різних мовних рівнів: лексичного, морфологічного, синтаксичного.

На особливу увагу заслуговують доповіді Д. Мягкової (3УМЛ гр.) (науковий керівник – к. філол. н. Юносова В. О.), В. Кушніренка (м1УМЛ гр.) (науковий керівник – к. філол. н. Юносова В. О.), М. Проньки (3УМЛ гр.) (науковий керівник – к. філол. н. Павлик Н. В.), Т. Біховець (3УМЛ гр.) (науковий керівник – к. філол. н. Крижко О. А.), Г. Панченко (м1УМЛ гр.) (науковий керівник – к. філол. н. Глазова С. М.).

Так, у науковій розвідці Дар’ї Мягкової проаналізовані семантичні особливості вираження мовних одиниць на означення кольору та обґрунтоване їх стилістичне використання. В. Кушніренком здійснене дослідження функцій знахідного відмінка в сучасній українській мові на основі текстів різних стилів мовлення. Доповідь М. Проньки містить аналіз дискурсивних особливостей лексико-стилістичних засобів в сучасній газетній публіцистиці. У дослідженні Т. Біховець проаналізовані семантичні та стилістичні особливості кольорової метафори у поезії Д. Павличка. Стилістичним особливостям топонімів у творах Василя Шкляра присвячена наукова розвідка Г. Панченко.

Усі доповіді відзначаються актуальністю та науковою новизною. Вони зацікавили слухачів і викликали наукову дискусію.

Зазначені вище здобувачі вищої освіти були нагороджені грамотами.

кандидат філологічних наук, доцент Крижко О. А.

«Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…»…

26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, яку вважають найбільшою за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей. Відлуння цієї трагедії ми чуємо й донині і не лишаємось осторонь…

З метою гідного вшанування мужності, самовідданості й високого професіоналізму учасників ліквідації катастрофи, виховання у молодого покоління поваги до трагічних подій 1986-го року в Чорнобилі 22 квітня 2021 року студенти факультету філології та соціальних комунікацій групи 2 УМЛ провели онлайн-годину пам’яті «Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…».

Про важливі речі хотілося б спілкуватися вживу, дивитися в очі одне одному, чути голоси та бачити емоції. Але в умовах дистанційного навчання, сподіваючись на силу відеоматеріалів, хотілося б донести до молоді гіркоту трагедії, що сталася 35 років тому. А головне, спонукати студентів задуматися про висновки, які маємо зробити з тих жахливих подій, про відповідальність та наслідки необережного, а інколи злочинного ставлення до природи й довкілля в майбутньому.

Не оминули й актуальну зараз тему пожеж в Україні. Студенти були проінформовані, що за підпал сухої трави законом передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Довічна вдячність усім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Нехай Чорнобильські дзвони завжди озиваються в наших серцях милосердям та співчуттям!

Еліна Олійник,

канд. філол. наук, доцентка

кафедри української мови

та славістики

З нагоди 85-річного ювілею української філологині, докторки педагогічних наук, професорки Херсонського державного університету Марії ПЕНТИЛЮК у межах Усеукраїнської методичної майстерні сучасного вчителя-словесника доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови та славістики Володимир НИЩЕТА провів онлайн практичне заняття з риторики на тему «Стратегії й тактики мовленнєвої поведінки» для студентів Бердянського державного педагогічного університету та Херсонського державного університету. Вашій увазі пропонуємо відеозапис цієї події.

15 квітня на платформі Google Meet відбулася ХІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Мова й література у проєкції різних наукових парадигм», організована кафедрою філологічних дисциплін навчально-наукового інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Співорганізатором цього наукового заходу виступила кафедра української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету.

Загалом у роботі конференції взяли участь 105 доповідачів, що представляли різні заклади вищої освіти України. Молоді науковці репрезентували результати своїх здобутків на пленарному й секційних засіданнях за такими напрямами: «Функціонування мовних одиниць у дискурсі», «Художня проблематика літературних творів для дітей і юнацтва», «Формування мовної особистості в різних типах закладів освіти», «Актуальні проблеми дошкільної лінгводидактики», «Дослідження педагогів-практиків».

Слід відзначити невимушеність атмосфери спілкування під час відеоконференції, логічним підсумком якої стане публікація збірника наукових статей.

При кафедрі української мови та славістики функціюють дві студентські проблемні наукові групи: «Семантична структура номінативних одиниць української мови» (науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Крижко Олена Анатоліївна ), «Динамічні процеси у фонетичній та лексичній системах української мови» (науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Юносова Валентина Олександрівна). 15 березня 2021 р. відбулися засідання цих груп, що передбачали огляд основних досліджуваних понять (семантична структура слова, системні відношення у її межах; фонетична та лексична системи, фактори динамічних змін) та їх реалізації у межах індивідуальних наукових досліджень.

Здобувачі вищої освіти показали високий рівень систематизації та аналізу мовного матеріалу, доцільне застосування методів і прийомів. Вони виклали основні наслідки дослідження у своїх наукових доповідях, які викликали зацікавленість учасників засідання та наукову дискусію.

кандидат філологічних наук, доцент Крижко О. А.

Переможці диктанту єдності, що проводили з нагоди Міжнародного дня рідної мови

Рідна мова дорога кожному з нас. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Кожна мова самобутня. Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру. З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначають 21 лютого, кафедра української мови та славістики ініціювала проведення в Бердянському державному педагогічному університеті диктанту єдності українською мовою та мовами національних меншин, зокрема російською та болгарською. У цьому заході взяли участь понад 80 здобувачів вищої освіти з чотирьох факультетів: філології та соціальних комунікацій, гуманітарно-економічного, психолого-педагогічної освіти та мистецтв, фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти. Журі відзначило досить високий рівень писемного мовлення майбутніх педагогів.

Диктант з української мови писали студенти факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв, гуманітарно-економічного та факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти. Найкращими визнано роботи Черкас Анастасії (ФППОМ), Рекотова Олександра (ФППОМ), Назарової Анастасії (ФППОМ), Возненко Софії (ФППОМ), Бичкової Вікторії (ФППОМ), Ревіна Івана (ГЕФ), Матросова Андрія (ГЕФ), Привезенцева Ростислава (ГЕФ), Трегуб Олександри (ГЕФ), Рижової Ганни (ГЕФ), Камишева Серафима (ФФМКТО), Куцевляк Поліни (ФФМКТО).

Диктанти з російської та болгарської мов писали студенти факультету філології та соціальних комунікацій, які вивчають ці мови за освітніми програмами. Журі відзначило кращі диктанти з російської мови Баєвої Аліни, Котляр Вікторії, Мартинової Каріни, Нечай Аліни, Нор Дар’ю; з болгарської мови – Сосновського Владислава, Кісєльової Олександри, Вязментінова Сергія.

Переможців нагородила грамотами та солодкими призами декан факультету філології та соціальних комунікацій, доктор педагогічних наук, професор Ірина Глазкова.

Вислювлюємо подяку організаторам: Еліні Олійник, Нелі Павлик, Валентині Юносовій, Ларисі Алєксєєвій, Оксані Червенко.

Вітаємо всіх учасників та бажаємо й надалі розвивати, збагачувати й зберігати свої рідні мови. Нехай кожна мова стане духовним джерелом єднання та міжнаціональної злагоди в нашій країні.

22 лютого 2021 р. кафедрою української мови та славістики було проведено наукові читання, приурочені 150-річчю від дня народження відомого українського історика, сходознавця, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача, академіка, одного із засновників першої української Академії наук та Всенародної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) А. Кримського.

Агатангел Кримський – геній і феноменальна особистість. З приводу цього І. Франко зазначав: «Незвичайна поява серед українців, незвична своєю енергією, пристрасною любов’ю до України і різносторонністю знання й таланту, се Агатангел Кримський. Філолог із фаху, орієнталіст із замилування, він виявив себе високоталановитим поетом, дуже оригінальним повістярем».

Як людина енциклопедичних знань, він володів багатьма іноземними мовами. Дослідники і досі розходяться в підрахунках кількості мов, якими говорив поліглот. За різними даними, знав понад 60 мов, а хтось переконаний, що понад 100.

Академік А. Ю. Кримський увійшов до історії української філології як найвидатніший учений-фундатор, теоретик і видатний організатор вітчизняного академічного мовознавства цілої епохи, який своєю творчою думкою заклав підвалини українського мовознавства. Про нього Павло Тичина писав: «Поет, учений, що всім єством народові належить».

А. Кримський відомий як один із найвизначніших світових дослідників Сходу. Йому належать численні наукові праці з історії культури арабських країн, він ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театр.

Усі аспекти діяльності цієї непересічної особистості були викладені у доповідях учасників наукових читань, які зуміли привернути увагу слухачів, познайомити їх з цікавими сторінками біографії А. Кримського, проаналізувати його мовознавчі праці, подати відомості про дослідження історії, літератури та культури Сходу.

Кандидат філологічних наук, доцент Крижко О. А.

«Українська мова – України голос»

17 лютого 2021 року о 13:00 в ауд. 5в13 серед здобувачів 1 курсу спеціальностей «Музичне мистецтво» та «Хореографія» відбулися лінгвістичні змагання «Анумо, українці!» з нагоди Міжнародного дня рідної мови.

У 1999 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нашій державі. За недовгий час свого існування свято стало традиційним, адже спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності.

Захід мав на меті створити атмосферу доброзичливості, чесного змагання в знанні української мови; виховувати інтерес до рідного слова як неоціненного духовного багатства, в якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру і традиції.

Студенти показали належний рівень знань української мови, гарну ерудицію, кмітливість, організованість, виявили справжній командний дух, що дозволило їм набрати велику кількість балів і порівну розділити радість перемоги.

Конкурсна програма передбачала шість турів, які включали завдання з кількох розділів сучасної української мови:

Тур 1. Візитна картка учасників.

Тур 2. «Мовне асорті».

Тур 3. «Мозковий штурм».

Тур 4. Конкурс капітанів.

Тур 5. «Лексична мозаїка».

Тур 6. «Народ скаже, як зав’яже».

Щира подяка всім шанувальникам рідного слова, хто долучився до проведення урочистя.

Еліна Олійник,

канд. філол. наук, доцент

кафедри української мови

та славістики

15 лютого 2021 р. кафедрою української мови та славістики було проведено І етап Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова». До участі в олімпіаді було залучено 30 кращих студентів спеціальності «Українська мова і література», які навчаються на І–ІV курсах (перший (бакалаврський рівень) вищої освіти) та І–ІІ курсах (другий (магістерський) рівень вищої освіти) факультету філології та соціальних комунікацій. Було запропоновано 12 завдань високого рівня складності, які охоплюють усі розділи курсу сучасної української літературної мови, а також важливі теми історичної граматики та діалектології української мови.

Переможцями цього туру стали студенти:

І місце – Стариченко Лілія (4УМЛ група ФФСК) – 70 балів;

ІІ місце – Скуратовська Дарина (3УМЛ група ФФСК) – 61 бал;

ІІІ місце – Чуприна Єлизавета (2УМЛ група ФФСК) – 59 балів.

До участі у ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з української мови та літератури рекомендовано студентку Стариченко Лілію (4УМЛ група ФФСК), науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Вусик Ганна.

15 лютого 2020 р. кафедрою української мови та славістики також було проведено І етап Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» серед студентів нефахових спеціальностей. До участі в олімпіаді було залучено 40 кращих студентів, які навчаються на І–ІІ-му курсах факультетів БДПУ. Було запропоновано лексико-граматичні завдання, завдання зі стилістики (редагування тексту).

Переможцями цього туру стали студенти:

І місце – Сівер Ксенія (1ГМЛА група ФФСК) – 62 бали;

ІІ місце – Лукашко Ірина (1ФС група ГЕФ), Кутова Аліна (1МН група ГЕФ), Шакірова Лілія (1МА група ФМКТО), Шолохова Дар’я (1МА група ФМКТО) – 56 балів;

ІІІ місце – Чорна Вікторія (11б група ФППОМ), Мироненко Вероніка (1ЦТ група ФМКТО) – 52 бали.

Рекомендовано до участі у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» студентку Сівер Ксенію (1ГМЛА група ФФСК), науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Крижко Олена.

За організацію та проведення олімпіади висловлюється подяка доцентам С. М. Глазовій, Г. Л. Вусик, О. А. Крижко, В. О. Юносовій, Н. В. Павлик, Е. В. Олійник.

кандидат філологічних наук, доцент О. А. Крижко

Перший у цьому році День відкритих дверей факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбувся онлайн за таким планом:

БДПУ – одна велика сім’я.
Нагальне – правила вступу 2021.
Родзинки нашої альма-матер.
Безліч активностей та якісна освіта на факультеті філології та соціальних комунікацій.
Наша гордість – талановиті, розумні, обдаровані студенти!
Щодо умов вступу на факультет філології та соціальних комунікацій.
Віртуальна екскурсія ФФСК.

Віримо, що саме ви – наше майбутнє! Приєднуйтесь до лав студентства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.

Дякуємо, що були з нами!!!

Якщо у вас є запитання, телефонуйте на номери: +380950766357, +380501636586.

#БДПУ #ФФСК #обирайБДПУ #вступ2021

13 листопада кафедрою української мови та славістики було проведено І етап ХХІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. До Конкурсу були залучені 60 найкращих студентів різних факультетів Бердянського державного педагогічного університету.

Їм було запропоновано систему завдань, що передбачали встановлення рівня знань з української літературної мови, української культури та історії. Студенти виявили високий рівень підготовленості та творчий підхід до їх виконання.

Переможцями конкурсу стали:

Гуманітарний профіль:

I місце – Стариченко Лілія, студентка 4УМЛ групи ФФСК (35 балів).

IІ місце – Скуратовська Дарина, студентка 3УМЛ групи ФФСК (32 бали).

III місце – Чуприна Єлизавета, студентка 2УМЛ групи ФФСК (30 балів).

Негуманітарний профіль:

I місце – Сівер Ксенія, студентка 1ГМЛА групи ФФСК (35 балів).

IІ місце – Лукашко Ірина, студентка 1ФС групи ГЕФ (32 бали); Кутова Аліна, студентка 1МН групи ГЕФ (32 бали); Шакірова Лілія, студентка 1МА групи ФМКТО (32 бали); Шолохова Дар’я, студентка 1МА групи ФМКТО (32 бали).

III місце – Чорна Вікторія, студентка 11б групи ФППОМ (31 бал), Мироненко Вероніка, студентка 1ЦТ групи ФМКТО (30 балів).

Зазначені вище студенти нагороджені дипломами І–ІІІ ступенів.

За рішенням журі до участі у ІІ (обласному) етапі Конкурсу рекомендовані такі студенти:

З гуманітарного профілю – Стариченко Лілія, студентка 4УМЛ групи ФФСК, науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Вусик Г. Л.

З негуманітарного профілю – Сівер Ксенія, студентка 1ГМЛА групи ФФСК, науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Крижко О. А.

За організацію та проведення конкурсу висловлюється подяка доцентам С. М. Глазовій, Г. Л. Вусик, О. А. Крижко, В. О. Юносовій, Н. В. Павлик, Е. В. Олійник.

кандидат філологічних наук, доцент О. А. Крижко

30 листопада 2020 року гаранти освітніх програм «Середня освіта (українська мова і література). Англійська мова» Володимир НИЩЕТА, «Середня освіта (Мова і література (російська)). Англійська мова» Лариса АЛЄКСЄЄВА та завідувач кафедри української мови та славістики Світлана ГЛАЗОВА відвідали вебінар для гарантів освітніх програм та груп забезпечення якості освітніх програм, проведений Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на платформі Zoom. Під час заходу учасники отримали відповіді на актуальні питання, які можуть виникати у процесі акредитації освітніх програм.

Спікерами заходу були Сергій КВІТ, Андрій БУТЕНКО, Олена ЄРЕМЕНКО, Іван НАЗАРОВ, Наталія СТУКАЛО, Богдан МОРКЛЯНИК, Михайло ВИННИЦЬКИЙ.

На вебінарі розглянули такі питання:

– Національне агентство і запровадження нової парадигми забезпечення якості вищої освіти: стан справ;

– підготовка ОП до акредитації;

– права ЗВО під час акредитації;

– особливості акредитації освітньо-наукових програм доктора філософії;

– роль стейкголдерів у формуванні та реалізації ОП;

– критерії оцінювання ОП: часті помилки та підказки;

– відповіді на актуальні питання.

19 листопада заступник декана з наукової та міжнародної діяльності ФФСК Ганна ВУСИК та кураторка академічної групи 3 ГМЛ Лариса АЛЄЕКСЄЄВА ознайомили студентів з законом України «Про освіту», а також обговорили зміст «Положення про дотримання академічної доброчесності в Бердянському державному педагогічному університеті».

На кураторській годині студенти з цікавістю ознайомилися з відеоматеріалом і презентацією щодо питання академічної доброчесності, а також погодилися з думкою, що ми живемо у висококонкурентному суспільстві, де успішним може бути тільки найсильніший.

9 листопада – День української писемності та мови

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків…

9 листопада 2020 року о 17.30 дистанційний майданчик «Zoom» зібрав викладачів кафедри української мови та славістики і студентів факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ, щоб відсвяткувати День української писемності та мови, який щорічно в цей день відзначає культурна, освітянська й наукова громадськість України.

Захід відбувався у форматі онлайн-журналу «Світлиця слова у безмежжі часу» і мав на меті підвищити інтерес до рідного слова як неоціненного духовного багатства, в якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру й традиції.

Упродовж години викладачі та студенти гортали сторінки журналу, з якого дізналися про тернистий шлях становлення й розвитку української мови, її писемності, долучалися до її влучного слова, образності, мелодійності й милозвучності, до казковості та надзвичайної пісенності.

У підготовці заходу активну участь узяли студенти 1-3 курсів спеціальності «Українська мова і література» факультету філології та соціальних комунікацій: Софія Овсієнко, Вікторія Губа, Руслана Тищенко, Зоряна Біловол, Єлизавета Чуприна, Дарина Скуратовська, Олександра Семеренко. Вони представили такі сторінки журналу:

9 листопада – День української писемності та мови.
Походження української мови.
З історії виникнення української писемності.
Кирило та Мефодій – слов’янські вчителі та просвітителі.
Нестор Літописець – батько української історії та словесності.
Українська мова – державна мова України.
Історичні заборони української мови.
Сучасна українська літературна мова.
Петро Яцик – щирий цінитель українського слова.

Заступник декана з науково-дослідної роботи та міжнародної діяльності ФФСК, канд. філол. наук, доцент Ганна Вусик оголосила про початок в університеті І етапу ХХІ Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.

Щиро дякуємо учасникам заходу та вітаємо всіх шанувальників рідного слова зі святом – Днем української писемності та мови!

Канд. філол. наук, доцент кафедри

української мови та славістики

Еліна Олійник

21-22 жовтня 2020 року на базі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбулася VІІІ Міжнародна наукова інтернет-конференція «Мова і соціум: етнокультурний аспект».

Організаторами конференції виступили кафедра українського мови та славістики факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету та Шуменський університет імені Єпископа Костянтина Преславського. У ній узяли участь 120 науковців.

Мета конференції ˗ висвітлити актуальні проблеми сучасного мовознавства та методики викладання мов у контексті інноваційних процесів, що відбуваються на всіх мовних рівнях, з подальшим їх використанням у сучасних лінгвістичних та дидактичних дослідженнях; глибше пізнати доробок різних наукових шкіл України й зарубіжжя..

Конференцію започатковано у 2010 році. За час проведення в ній брали участь науковці з Білорусі, Грузії, Республіки Болгарії, Польщі, Росії, Словацької Республіки, Узбекистану, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Китайської народної республіки та різних міст України.

Проблематика конференції широка й різноманітна, тематика заявлених доповідей охоплює різні напрями: соціологічний аспект вивчення мовних одиниць; психоетнолінгвістичні тенденції в сучасних дослідженнях соціуму; мова ЗМІ у соціокультурному просторі; слов’янські мови у їхній специфіці та взаємодії; типологія мовних символів; славістика в умовах глобалізації; текст і дискурс: художній, науковий, публіцистичний; Схід і Захід: міжкультурні комунікації; переклад: статус, проблеми, аспекти; літератури світу у їх перспективі; сучасні технології викладання філологічних дисциплін.

Завідувач кафедри

української мови та славістики

Світлана ГЛАЗОВА

Екскурсія до Музею історії Бердянського державного педагогічного університету

Студенти-першокурсники (групи 1УМЛ, 1 РМЛ – куратор Неля Павлик) 18 вересня 2020 р. відвідали Музей історії БДПУ.

Першокурсники з цікавістю слухали розповідь про створення та етапи розвитку університету та оглянули експозиції музею, у яких представлена кожна знакова віха історії навчального закладу: Бердянська чоловіча гімназія; Бердянські педагогічні курси, Бердянський педагогічний технікум; Бердянський державний інститут соціального виховання, педагогічний інститут, державний учительський інститут; Державний педагогічний інститут; Бердянський державний педагогічний університет.

Доцент кафедри української мови та славістики

Неля ПАВЛИК

Посвята у студенти-філологи 2020

У ці теплі вересневі дні викладачі кафедри української мови та славістики радо вітали першокурсників спеціальності «Українська мова і література».

Здобувачі вищої освіти вступили у новий для себе світ – світ філології. Філологія – це не просто комплекс навчальних дисциплін, це світогляд. Це краса та гармонія, виражені в слові, і саме слово «філологія» означає любов до слова. Саме любов до Слова завжди об’єднувала викладачів та студентів нашої спеціальності.

Кафедра української мови та славістики й усі студенти спеціальності «Українська мова і література» щиро побажали добірному товариству щасливої філологічної долі, надійного здоров’я, творчої наснаги й щоденних успіхів.

Доцент кафедри української мови та славістики

Неля ПАВЛИК

Нас поєднала любов до Слова: посвята в студенти-філологи…

Викладачі кафедри української мови та славістики вітали першокурсників спеціальності “Українська мова та література” (кураторка – Неля Павлик), які поринули в новий для них світ, – світ філології. Саме любов до Слова об’єднала викладачів та здобувачів спеціальності.

Студенти-україністи другого, третього та четвертого курсів разом із кураторами почали свої привітання з розвінчання міфів, які існують про філологів у світі.

Також першокурсники склали присягу на вірність своїй спеціальності та українському Слову!

Проректорка Вікторія Ліпич щиро побажала добірному товариству щасливої філологічної долі, творчої наснаги й щоденних успіхів.

Кафедра української мови та славістики бажає усім студентам нести гордо звання Філолога, Учителя-словесника!

І щоб у серцях завжди горів небуденний філологічний вогонь, щоб не переривалася священна нитка, яка споконвічно зв’язує Учня й Учителя, Учителя та Учня!

За матеріалами кафедри

Професорка кафедри долучилася до креативних онлайн-сесій,

прямих трансляцій та онлайн майстер-класів/вебінарів у Нічеччині

Улітку 2020 року професорка кафедри української мови та славістики Загороднова В.Ф. долучилася до пізнавальних заходів, що відбувалися у Німеччині.

16-19 липня 2020 року Університетом технологій, економіки і дизайну (м. Констанц, Німеччина) було організовано і проведено Дні Драматичної педагогіки 2020 (die Dramapädagogik Tage 2020 ONLINE). Запланований формат заходів до Днів Драматичної педагогіки передбачав заздалегідь записані лекції з онлайн-сесіями та прямі трансляції, онлайн майстер-класи/вебінари. Такий формат заходів формував уявлення учасників про способи адаптації звичайної драми в освітніх закладах. Учасники обговорювали проблеми інклюзії, а також те, як реагуючий характер прикладного театру дозволяє адаптуватися та знаходити нові шляхи для створення значущого досвіду інклюзивності під час пандемії COVID-19. Вебінари за участі таких науковців, як Ніколи Абрахам, Еріки Пьяццолі, Манфреда Шеве, Мелані Філліпс, Сільвана Бейкер, Мауріціо Бертоліні, Єви Гексель, Наташі Янзен були надзвичайно цікавими й актуальним для сьогодення.

Цікавим видався вебінар “Фізичність у безтілесному просторі: суперечність?”, який відбувся 1 липня (також через Zoom) у м. Гамбурзі. Його організували Наталія Домінгуес Сапієн (Університет Фрібурга) та Майкл Троїцький-Шефер (RUB Slavian Studies). Викладаючи та навчаючись, ми часто забуваємо своє тіло; викладаючи та навчаючи у віртуальному форматі, ми навіть не замислюємось використовувати його чи варто навіть пам’ятати. Тому цей семінар і був присвячений темі фізичності. У першій частині заходу ми разом з організаторами думали над тим, як ми, як інші вчителі під час карантину, можемо вчити мови своїх учнів, використовуючи своє тіло і тим самим створювати нові ресурси для такого навчання. У другій частині вебінару розглядали питання про те, як ми можемо змістовно та ефективно інтегрувати тіло та фізичність на наших онлайн уроках. Ми розглядали конкретні приклади з різних галузей філології (література, лінгвістика, викладання іноземних мов). Робота в такій творчій майстерні вимагала повноцінних фізичних навантажень і задіяння всіх п’ятьох почуттів!

Такі кративні, онлайн сесії, прямі трансляції, онлайн майстер-класи/вебінари виявилися пізнавальними.

Онлайновий семінар «Мовно-літературна освіта в Новій українській школі: стратегія і тактика реформування

22–26 червня 2020 р. професорсько-викладацький склад факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету провели онлайновий семінар для вчителів української мови та літератури, російської мови та зарубіжної літератури «Мовно-літературна освіта в Новій українській школі: стратегія і тактика реформування», у якому взяли участь учителі-словесники Бердянщини, Запорізької обл., Волноваського р-ну Донецької обл.

Учителі виявили інтерес до обговорюваних питань, із перших хвилин долучившись до фахової комунікації: ділилися практичним досвідом, порушували актуальні проблеми роботи за новими компетентнісними стандартами, ставили запитання, емоційно реагували на окремі висловлювання – були активними суб’єктами професійного діалогу.

Науково-педагогічні працівники факультету філології та соціальних комунікацій висловили готовність перманентно надавати науково-педагогічний супровід і підтримку вчителям-словесникам у розбудові мовно-літературної освіти в Новій українській школі.

Доктор педагогічних наук Нищета В.А.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет філології та соціальних комунікацій

Бердянський державний педагогічний університет

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА НАУКИ БОЛГАРІЇ

Шуменський університет імені Єпископа Костянтина Преславського

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

21–22 жовтня 2020 року

на базі факультету філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету відбудеться VІІІ Міжнародна наукова інтернет-конференція «Мова і соціум: етнокультурний аспект».

До участі запрошуємо молодих науковців, магістрантів, студентів, викладачів та співробітників навчальних закладів.

Планується робота за такими напрямами:

соціологічний аспект вивчення мовних одиниць;
психоетнолінгвістичні тенденції в сучасних дослідженнях соціуму;
мова ЗМІ у соціокультурному просторі;
слов’янські мови в їхній специфіці та взаємодії;
типологія мовних символів;
славістика в умовах глобалізації;
текст і дискурс: художній, науковий, публіцистичний;
Схід і Захід: міжкультурні комунікації;
переклад: статус, проблеми, аспекти;
літератури світу в їхній перспективі;
сучасні технології викладання філологічних дисциплін.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, болгарська, англійська, німецька, французька та інші.

Для участі в конференції необхідно подати (трьома окремими файлами) заявку (поштою або e-mail), тези та відгук наукового керівника (для учасників, які не мають вченого ступеня) не пізніше 1 жовтня 2020 р. (зразок додається) на е-mail: movaisocium18@ukr.net.

NB.!! Назви файлів необхідно оформляти латиною:

файл із заявкою: прізвище-zv.doc ( напр.: ivanenko-zv.doc);
файл із статтею: прізвище- art.doc ( напр.: ivanenko-art.doc);
файл з тезами: прізвище- tz.doc ( напр.: ivanenko-tz.doc);
файл із відгуком: прізвище-vidg.doc. ( напр.: ivanenko-vidg.doc.).

Публікація матеріалів. Матеріали конференції будуть опубліковані в електронному збірнику тез на сайті університету (вимоги до тез див. нижче). Після проведення конференції статті, підготовлені на основі доповідей, можна буде опублікувати у фаховому виданні «Наукові записки БДПУ. Філологічні науки». Вимоги до змісту, оформлення статей будуть розміщені нижче. Орієнтовний кінцевий термін подання статей – 1 грудня 2020 року. Збірник буде надруковано впродовж 2021 року.

Оргвнесок складає 250 грн (внесок покриває витрати, пов’язані з укладанням програми, збірника тез, сертифікатів в електронному вигляді).

Реквізити для оплати: р/р UA798201720313261001201010702 в ДКСУ м. Київ МФО 820172

Отримувач БДПУ

Код 02125220

Призначення: 1. За участь у конференції (обов’язково),

ПІБ (обов’язково)

Наполегливо просимо надіслати додатковий лист на електронну адресу, у якому буде скан квитанції.

Контакти:

Адреса: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української мови та славістики. Телефони:

(099) 084-70–76 – Панченко Ганна Володимирівна (з питань оплати),

(050) 163-65-86 – Вусик Ганна Леонідівна (з питань подання заявок та програми конференції), (095) 076–63–57 – Глазова Світлана Миколаївна (зав. кафедри української мови та славістики).

Е-mail: movaisocium18@ukr.net

ЗАЯВКА

учасника VІІІ Міжнародної наукової конференції молодих учених

«МОВА І СОЦІУМ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ»

Прізвище, ім’я, по батькові учасника
Навчальний заклад, установа (повна назва)
Статус (викладач, аспірант, магістрант, студент, учень)
Факультет
Тема доповіді
Секція (обов’язково)
Контактна адреса, телефон
Е-mail (обов’язково)
Потреба в запрошенні в паперовому вигляді
Варіант участі (особиста / заочна)
Відомості про наукового керівника (для учнів, студентів, аспірантів)
Прізвище, ім’я, по батькові
Вищий навчальний заклад, установа, посада
Науковий ступінь, вчене звання

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

Обсяг тез – 2 сторінки.

Стандарти: папір формату А4, шрифт набору Times New Roman Cyr, кегль 12 pt, міжрядковий інтервал – 1.0, всі поля – 2 cм. Сторінки без нумерації. Параметри абзацу: перший рядок – відступ 1 cм, відступи зліва і справа – 0 мм.

Якщо Ви використовуєте шрифти, відмінні від Times New Roman Cyr, будь ласка, надішліть їх електронний варіант.

Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки. Допускається виділення ключових понять напівжирним шрифтом, цитат – курсивом. Необхідно використовувати прямі лапки (парні – “…”). При наборі тексту потрібно розрізняти символи дефісу (-) та тире (–).

Матеріали розташовуються в такій послідовності:

прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
науковий ступінь або аспірант / магістрант (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
місце роботи / навчання: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до складу назви установи); інформація про місце роботи – окремий абзац з вирівнюванням по правому краю;
науковий керівник: науковий ступінь, учене звання, ініціали та прізвище керівника (окремий абзац із вирівнюванням справа) – для студентів, магістрантів;
навза (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);
основний текст. У ньому бібліографічні посилання беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [6, 35], [6; 7; 8], [8, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, покликань.
список використаних джерел – не більше 5 позицій (оформлений за останніми вимогами ДСТУ України (ДСТУ

8302:2015). Джерела наводяться в алфавітному порядку (окремі абзаци з виступом першого рядка – 1 cм).

Зразок оформлення тез:

Іванова О.І.,

кандидат філологічних наук, доцент

Бердянський державний педагогічний університет

НАЗВА

[Текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст]

Зразок оформлення списку джерел:

Література

Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства) : підручник [для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів] / А. Ткаченко. – 2-е вид., випр. і доповн. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 448 с.

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ У ФАХОВОМУ ЗБІРНИКУ

“Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки”

(наказ МОН України №1279 від 06.11. 2014 року),

який індексується в наукометричних базах даних: Index Copernicus, Google Scholar, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського

Для публікації матеріалів у збірнику необхідно до 1 квітня, 1 жовтня та 1 грудня надіслати на електронну адресу naukabdpu@gmail.com електронну версію наукової статті; електронну версію розширеної анотації (2000 знаків); відскановану квитанцію про оплату публікації (після повідомлення про прийняття статті до друку); відомості про автора; відскановану рецензію (окрім статей кандидатів та докторів наук).

Вартість публікації – 40 грн за сторінку. Оплата надсилається поштовим переказом на ім’я Назімової Катерини Андріївни, адреса: Бердянський державний педагогічний університет, вул. Шмідта, 4, м. Бердянськ, Запорізька обл., 71112, тел. роб. (06153) 35257, тел. моб. 0993207615

УВАГА! Друковані примірники будуть розсилатися Новою Поштою за рахунок отримувача. Просимо у відомостях про автора вказати номер мобільного телефону та номер відділення Нової Пошти.

При написанні статей слід ураховувати Постанову № 7-05/1 від 15.01.2003 Президії ВАК “Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України”. До друку приймаються наукові статті, де наявні такі елементи: 1) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими і практичними завданнями; 2) аналіз основних досліджень і публікацій, присвячених даній проблемі і на які спирається автор; 3) виділення невирішених проблем, яким присвячено статтю; 4) формування мети і завдання статті; 5) виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів; 6) висновки та перспективи подальшого розвитку проблеми.

Технічні погодження:

Обсяг статті – 8–12 повних сторінок.
Стандарти: папір формату А4, шрифт набору Times New Roman, кегль 14 pt, міжрядковий інтервал – 1.5, всі поля – 2 cм.

Сторінки без нумерації. Параметри абзацу: перший рядок – відступ 1,25 cм, відступи зліва і справа – 0 мм.

Якщо Ви використовуєте шрифти, відмінні від Times New Roman, будь ласка, надішліть їх електронний варіант.
Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки. Допускається виділення ключових понять напівжирним шрифтом, цитат – курсивом. Необхідно використовувати прямі лапки (парні – “…”). При наборі тексту потрібно розрізняти символи дефісу (-) та тире (–).

Матеріали розташовуються в такій послідовності:

індекс УДК (окремий абзац з вирівнюванням по лівому краю);
прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
науковий ступінь; за його відсутності – магістрант / аспірант / викладач (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
місце роботи / навчання: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до складу назви установи); усі дані про місце роботи – окремий абзац з вирівнюванням по правому краю;
електронна адреса автора статті (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
назва статті (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);
текст статті; бібліографічні посилання у тексті беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [6, 35], [6; 7; 8], [8, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань.
список використаних джерел (оформлений ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)»; зразки оформлення див. також: Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5. – С. 26–30). Джерела наводяться в алфавітному порядку (окремі абзаци з виступом першого рядка – 1 cм);
УВАГА! Анотації статті (500 друкованих знаків кожна) та ключові слова (5–10 слів або словосполучень) подаються двома мовами: мовою, якою написана стаття, та англійською (окремі абзаци з вирівнюванням по ширині). Перед кожною анотацією наводяться прізвище й ініціали автора та назва статті відповідною мовою.
УВАГА! Відповідно до Наказу МОНМС України № 1111 від 17.10.2012 р. (пункт 2.9), для публікації статей у фахових збірниках вимагається розширена анотація статті англійською мовою (2000 знаків без пробілів), яка розміщується на сайті збірника. Просимо авторів надати вичитану й відредаговану англомовну анотацію окремим файлом.

(Розширені анотації, перекладені автоматично за допомогою електронних ресурсів, не приймаються!!!)

Для аспірантів, студентів і викладачів без наукового ступеня обов’язковою є рецензія наукового керівника, де мають бути визначені актуальність і новизна дослідження. Зразок оформлення статті: УДК 821.163.41’06-31.09

Іванова О. І.,

кандидат філологічних наук, доцент,

Бердянський державний педагогічний університет, ivanova@ukr.net

НАЗВА СТАТТІ

Анотація

Прізвище та ініціали. Назва статті.

[Текст анотації]

Ключові слова:

Summary

Прізвище та ініціали. Назва статті.

[Текст анотації] Key words:

ЛІТЕРАТУРА

Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства) : [підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів] / А. Ткаченко. – 2-ге вид., випр. і доповн. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 448 с.

Дотримання всіх зазначених вимог обов’язкове. Статті, що не відповідають вимогам, надруковані не будуть; кошти повертаються поштовим переказом за рахунок автора.

12 травня 2020 року кафедрою української мови та славістики у межах Днів науки було проведено засідання студентських наукових секцій «Українська мова: походження, розвиток і функціювання», «Мова та соціум як фактори формування мовної особистості» та викладацької наукової секції «Актуальні проблеми української мови».

У процесі роботи студентських секцій порушувалися актуальні питання лінгвостилістики, семантики, лексикології, термінології, фразеології, соціолінгвістики, риторики. Студенти представили свої наукові розвідки з залученням новітніх методик аналізу та фактичного матеріалу, що був репрезентований різноманітними творами як художньої літератури, так і науковими, публіцистичними текстами. Студентські доповіді відзначалися самостійністю наукового мислення та викладу думки, викликали зацікавлення усіх учасників, що брали участь у цьому заході.

Актуальними проблемами сучасної мовознавчої науки є аналіз мовних одиниць в аспекті когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, соціолінгвістики. Саме у руслі цих наукових напрямів були здійснені дослідження викладачів кафедри української мови та славістики. Основні положення цих робіт були виголошені під час засідання викладацької секції. Автори представили нові підходи до розробки методик аналізу, зробили ґрунтовні висновки у відповідності до поставлених завдань та викликали наукову дискусію, що засвідчила вагомість представлених результатів досліджень.

кандидат філологічних наук, доцент Крижко О.А.

КАРАНТИН ТРИВАЄ: онлайн-засідання кафедри української мови та славістики

Незважаючи на карантин, науково-педагогічний склад кафедри української мови та славістики продовжує ефективно працювати. Робота на відстані не стала на заваді й для проведення чергового засідання кафедри, що відбулося 24 квітня 2020 р. об 11.00 за допомогою онлайн-сервісу Zoom.

У процесі дистанційного спілкування, що поступово стає звичним у сучасних умовах, завідувачка кафедри Світлана Глазова обговорила з викладачами питання та проблеми, які потребують вирішення, а саме: профорієнтаційна діяльність кафедри в умовах карантину, організація заходів до Днів науки в університеті та підготовка до заліково-екзаменаційної сесії. Цю роботу вперше треба проводити в новому незвичному форматі, тому використання нестандартних форм її реалізації потребує змістовного обговорення та більш ретельної підготовки.

Також викладачі поділилися безцінним досвідом дистанційного проведення навчальних занять, які все ж залишаються пріоритетними у викладацькій діяльності, проте виявилися значно складнішими в організаційному та технічному планах їх реалізації, бо не всі студенти мають задовільний інтернет-зв’язок у своїх селах та містечках.

Куратори розповіли, як продовжують комунікацію зі студентами 24/7: слідкують за кількістю хворих в академічних групах, здійснюють контроль за відвідуванням онлайн-занять, проводять виховні години, вітають іменинників, постійно допомагають вирішувати поточні організаційні проблеми, спілкуються з батьками тощо.

Звітували й про активну наукову та методичну роботу, на яку раніше так важко було знаходити час за повсякденними викладацькими клопотами. Це і підготовка матеріалів до колективної монографії, публікацію якої заплановано на наступний рік, написання наукових статей до фахових збірників, участь в онлайн-конференціях та вебінарах, потужна наукова робота зі студентами та магістрантами (підготовка наукових доповідей до Днів науки, керівництво магістерськими дослідженнями) тощо.

А ще зробили висновки: хоч дистанційний навчально-виховний процес для нас є новим освітнім досвідом, завдяки сучасним технологіям улюблена робота продовжується, для нас відкрилися нові можливості, постали нові завдання, пов’язані з удосконаленням і покращенням структури дистанційного навчання для досягнення більшої ефективності.

Насамкінець учасники засідання кафедри у новому форматі побажали один одному здоров’я, гарного настрою й успіхів у роботі.

Еліна Олійник, канд. філол. наук, доцент

Кураторська година онлайн

Не зважаючи на карантин, студенти 2 курсу спеціальності «Українська мова і література» не тільки активно дистанційно навчаються, а й спілкуються онлайн під час кураторських годин.

17 квітня 2020 р. доцент кафедри української мови та славістики Світлана Глазова під час кураторської години обговорила зі студентами-україністами можливості підвищення якості дистанційного навчання та наголосила на дотриманні правил поведінки під час карантину.

Куратор здійснює постійний контроль групи щодо вчасного виконання завдань під час дистанційної роботи з дисциплін, які передбачені навчальним планом для другого року навчання та стану здоров’я студентів під час карантину.

Студенти поділилися, що як би їм не було зручно прокидатися та виконувати завдання у будь-який час, однак вони з нетерпінням чекають повернення в стіни рідного університету.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ІX Міжнародного науково-методичного семінару з болгарської мови, літератури, культури та історії

ВЕСНЯНИЙ КАЛЕЙДОСКОП ПОДІЙ З БОЛГАРИСТИКИ

Взимку та навесні у Болгарії відзначають три свята: церковне –Успіння Святого Кирила Слов’яноболгарського, свято Святого Трифона Зарезана, яке ще називають Днем виноградаря, і свято Святого Валентина. У центрі болгаристики Бердянського державного педагогічного університету з нагоди цих знаменних подій відбулася низка заходів з розповідями про історію кожного свята та болгарські традиції. На урочистостях були присутні студенти-болгаристи та викладачі з Республіки Болгарії.

У Міжнародний День рідної мови другокурсники представили інсценізацію інтимної лірики видатного поета-символіста Болгарії Димчо Дебелянова. У заході взяла участь викладач Аксінія Тодорова.

У Болгарії відзначають Свято Баби Марти. Віддаючи данину традиціям, студенти спеціальності «Мова і література (англійська, болгарська)» відтворили національні обряди, звичаї, народні пісні і танці. Організатори привітали присутніх з приходом весни та пов’язали гостям заходу яскраві «мартенички-обереги» на щастя, здоров’я і добробут.

Студенти болгарського товариства «Таврія» зустрічали весну на площі Єдності, де дружнім колективом прикрасили дерево «мартеницями» та станцювали хоро, що традиційно об’єднує болгар по всьому світу.

Центр болгаристики «Кирилиця» та Бердянський краєзнавчий музей провели захід, присвячений 142-й річниці визволення Болгарії від османської неволі. З вітальним словом до присутніх звернулася доцент кафедри української мови та славістики Світлана Корнієнко, яка наголосила на важливості цієї події не лише для Болгарії, але й всієї болгарської громади Приазов’я, адже болгарський етнос – третій за чисельністю у Бердянському краї. Лірична композиція болгарською мовою у виконанні студентки третього курсу Яни Коваленко стала окрасою заходу.

Проведення весняного калейдоскопу подій з болгаристики продовжується.

ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ

21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Це значуще свято для представників 130 національностей, носіїв рідних мов, які проживають на теренах нашої держави. Для кожної людини її рідна мова була і залишається найдорожчою у світі, бо саме вона визначає пам’ять народу в історичному цивілізаційному часі.

Сучасна Україна як європейська держава з великим розмаїттям етнічних груп надає можливість усім національним меншинам розвивати і збагачувати свої рідні мови. Держава зберігає та гарантує вільний розвиток та захист мов національних меншин, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Водночас мовою національної консолідації є державна українська мова, яка відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності та історичної пам’яті.

Історія свята пов’язана з трагічною подією. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. А в жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. З 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови викладачами кафедри української мови та славістики було організовано та проведено мовний конкурс, що складався з диктанту національної єдності «Мова кожного етносу – неповторна і своя», який написали студенти факультету філології та соціальних комунікацій (відповідальні – доц. Валентина Юносова, доц. Еліна Олійник, доц. Ганна Вусик) та творчого завдання на тему «Яку мову я вважаю рідною для себе?», яке виконали студенти факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв і факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти (відповідальні – доц. Неля Павлик, доц. Світлана Глазова). Метою заходу є виховання почуття патріотизму, національної гордості, глибокої поваги до рідної мови.

Оголошуємо переможців:

Диктант національної єдності:

1УМЛ – Воленко Сергій, Біловол Зоряна; 2УМЛ – Гуляк Анастасія, Саркіц Ірина, Тур Ірина; 3УМЛ – Пономарь Ольга, Резнік Олена , Столяр Ганна.

Творчий конкурс:

1 місце – Якименко Анастасія (ФДССО); Маєвська Світлана (ФППОМ).

2 місце – Гердова Катерина (ФДССО); Долгіх Ірина (ФППОМ).

3 місце – Голобокова Валерія (ФДССО); Жижема Анастасія, Комкова Олена (ФППОМ).

Переможці і призери нагороджені почесними грамотами та подарунками.

Бажаємо учасникам подальших успіхів та творчих звершень!

Інформацію підготували доц. Світлана Глазова,

доц. Неля Павлик, доц. Еліна Олійник

Свято весни, краси й жіночності…

Хто така жінка? Це – загадка, яку постійно намагаються розгадати поети, художники, скульптори та інші митці. Але все марно, бо жінка – це одвічна таємниця! Щоб потрапити у світ жіночої душі, дізнатися про вподобання, мрії, захоплення й уміння своїх дівчат, 04 березня 2020 р. студенти групи 1 УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ разом зі своїм куратором провели конкурс «Нумо, дівчата!», який присвятили Міжнародному жіночому дню.

Мета заходу: створити атмосферу доброзичливості, гарного настрою і конкуренції в умовах чесного змагання; прищеплювати любов і повагу до жінки; розвивати естетичний смак, почуття гідності, самоповаги; зміцнювати стосунки в студентському колективі.

У конкурсі взяли участь яскраві й талановиті студентки: Ірина Компанієць, Наталія Капустіна, Єлизавета Чуприна, Дар’я Васецька, Зоряна Біловол. Учасниці виявляли свої найкращі жіночі якості, артистизм, демонстрували гарну ерудицію, комунікабельність, кмітливість, організованість, складали вірші, шукали вихід зі складних ситуацій, що дозволило їм набрати велику кількість балів і отримати свої титули.

Програма передбачала вісім різнопланових конкурсів: «Візитівка», «Міс конгеніальність», «Я – красуня», «На шопінг!», «Складні ситуації», «Бенкет», «Пантоміма», «Поетичний».

Дівочі вміння оцінювала сильна половина групи – Сергій Воленко і Дмитро Хижняк.

Велика подяка всім студентам за невимушену й позитивну атмосферу, гарний настрій, взаємоповагу, підтримку та щирість.

Усіх жінок вітаємо з 8 Березня! Хай початок весни символізує початок чогось нового і дуже бажаного у вашому житті! Зі святом!!!

Куратор групи – Еліна Олійник

27 лютого 2020 року кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови та славістики О.А. Крижко було проведено відкрите лекційне заняття на тему: «Вступ. Діалектологія як наука. Літературна мова та діалекти» для студентів 2УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література).

Темою заняття передбачалося вивчення предмета, завдання і значення діалектології, поняття про діалекти, говірки, говори, наріччя; встановлення зв’язку діалектології з іншими науковими дисциплінами (філологічного та нефілологічного циклу), діалектного членування української мови; акцентувалася увага на історію діалектологічних студіях, різновидах місцевих діалектів, співвіснування мови та діалектів на різних етапах суспільно-історичного розвитку, що відповідає навчальній програмі дисципліни «Українська діалектологія» для вказаної спеціальності.

Зокрема, навчальний матеріал лекції було чітко структуровано і систематизовано, про що свідчать класифікації діалектних понять, в основі яких покладені критерії їх розмежування, при цьому зосереджувалася увага на дискусійних питаннях.

У процесі заняття викладачем використовувався дидактичний матеріал у вигляді схем, таблиць, карти говорів української мови, а також мультимедійна презентація.

При розгляді окремих питань О.А. Крижко акцентувала увагу на базових знаннях студентів з історичної граматики української мови, історії української літературної мови, сучасної української літературної мови та застосовувала активні методи навчання (дискусія, інтерактивний метод), що сприяло кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Колективом кафедри української мови та славістики було рекомендовано лекцію як фондову.

«Знак» твоєї свободи

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий державний герб. З цього часу в країні щорічно 19 лютого відзначають День Державного герба.

З нагоди свята студентками другого курсу групи 2УМЛ Скуратовською Дариною та Пронькою Марією було проведено захід «Знак» твоєї свободи». Філологині розповіли пізнавальну історію становлення цього символу, яка бере свій початок ще з часів Київської Русі. Присутні мали також змогу перевірити свою ерудицію, відповідаючи на питання та виконуючи інтерактивні завдання.

Дівчата провели відеоопитування серед студентів університету з метою перевірити знання з історії України та державної символіки. Результатами організатори задоволені, адже всі продемонстрували достатню ерудованість та обізнаність з запропонованої теми. Дякуємо всім причетним до цього свята та бажаємо їм подальшої творчої наснаги!

Карина Демиденко,

студентка факультету філології та соціальних комунікацій

20 лютого 2020 року кафедрою української мови та славістики було проведено наукові читання «Граматика Мелетія Смотрицького – перлина давнього українського мовознавства (до 400-ліття її створення)», приурочені святкуванню Дня рідної мови. У ході проведення цього заходу студенти мали можливість почерпнути відомості про непересічну особистість, письменника, церковного й освітнього діяча, мовознавця – Мелетія Смотрицького, якому належить створення нормативної граматики церковнослов’янської мови, що вплинула на розвиток усіх східнослов’янських мов, зокрема української. У своїх наукових розвідках доповідачі акцентували увагу на невідомих сторінках біографії цього видатного науковця, аналізували відомості з фонетики, орфографії, морфології, синтаксису, викладені у його граматиці; не залишилося поза увагою вчення про віршовані розміри та образну систему мовних засобів.

кандидат філологічних наук, доцент Крижко О.А.

Виховна година «SOFT SKILLS: ТРЕНІНГ З РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК»

12 лютого 2020 р. в групі 1УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ відбулася виховна година «SOFT SKILLS: ТРЕНІНГ З РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК» .

Мета тренінгу:

ознайомитися з поняттям «м’які навички» (soft skills);
з’ясувати, кому вони потрібні, чи потрібні взагалі, та на скільки такі навички є важливими для майбутніх педагогів;
пробувати розкривати свої приховані можливості: звільнятися від ланцюгів авторитарності, емоційного холоду, блокуючи стереотипи в спілкуванні з іншими.

У процесі роботи першокурсники дізналися, що в країнах Європейського Союзу формується поняття м’яких навичок (soft skills) – навичок взаємодії з людьми: вміння спілкуватися, виступати публічно, працювати в команді, переконувати в своїй правоті, керувати своїми емоціями, мотивувати, надихати тощо. Вони протиставляються жорстким – спеціальним вузькопрофесійним навичкам (hard skills), їм можна навчити, їх якість можна перевірити (керувати автомобілем, користуватися комп’ютерними програмами, читати, володіти іноземною мовою тощо).

Отож, щоб підготуватися до майбутніх викликів суспільства, сьогоднішнім студентам доведеться розвиватися одночасно в кількох напрямах та постійно поновлювати свої знання. Йдеться про розвиток «гнучких» навичок: вміння працювати в команді, лідерство, критичне мислення, креативність, а найголовніше – емпатія та вміння комунікувати з людьми. Ось чому так важливо враховувати їх розвиток, опановуючи майбутню професію.

Під час тренінгу студенти мали можливість виконувати завдання, що налаштовували їх на групову роботу, пізнання один одного; допомагали набути сміливості у висловленні своїх думок; формували навички швидкого реагування під час вступу в контакти з іншими людьми; розвивали вміння працювати в групі, відстоювати власну точку зору, навички співпраці.

Дякую всім студентам за змістовну роботу та неймовірно дружню і творчу атмосферу!

Куратор групи – доцент Еліна Олійник

10 лютого 2020 р. кафедрою української мови та славістики було проведено І етап Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова». До участі в олімпіаді було залучено 30 кращих студентів спеціальності «Українська мова і література», які навчаються на І–ІV курсах (перший (бакалаврський рівень) вищої освіти) та І–ІІ курсах (другий (магістерський) рівень вищої освіти) факультету філології та соціальних комунікацій. Було запропоновано 12 завдань високого рівня складності, які охоплюють усі розділи курсу сучасної української літературної мови, а також важливі теми історичної граматики та діалектології української мови.

Переможцями цього туру стали студенти: І місце – Стариченко Лілія Володимирівна (3УМЛ група ФФСК); ІІ місце – Стельмах Анастасія Сергіївна (2УМЛ група ФФСК); ІІІ місце – Столяр Ганна Сергіївна (3УМЛ група ФФСК).

До участі у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури рекомендовано студенток Стариченко Лілію Володимирівну (3УМЛ група ФФСК), науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Вусик Г.Л. та Стельмах Анастасію Сергіївну (2УМЛ група ФФСК), науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Глазова С.М.

10 лютого 2020 р. кафедрою української мови та славістики також було проведено І етап Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» серед студентів нефахових спеціальностей. До участі в олімпіаді було залучено 40 кращих студентів, які навчаються на І–ІІ-му курсах факультетів БДПУ. Було запропоновано лексико-граматичні завдання, завдання зі стилістики (редагування тексту).

Переможцями цього туру стали студенти: І місце – Антонюк Ілля Олексійович (1КП група ФФМКТО); ІІ місце – Ніколаєнко Ксенія Ігорівна (1ГМЛА група ФФСК); ІІІ місце – Рева Оксана Олександрівна (2АМЛ група ФФСК).

Рекомендовано до участі у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» студента Антонюка Іллю Олексійовича (1КП група ФФМКТО), науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Юносова В.О.

Кураторська година

«Профілактика грипу та ГРВІ»

З похолоданням виникають сприятливі умови для поширення збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій. З метою профілактики грипу та ГРВІ серед студентської молоді 5 лютого 2020 р. у групах 2ГМЛА (куратор – доцент Лариса Алєксєєва) та 2УМЛ (куратор – доцент Світлана Глазова) факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету були проведені інформаційні бесіди на тему: «Профілактика грипу та ГРВІ», «Ви часто хворієте? Час зміцнювати імунітет».

Профілактиці грипу та ГРВІ завжди приділяють велику увагу. Це обумовлено тим, що ці хвороби – лідери серед усіх інфекційних захворювань. Так, на частку грипу та ГРВІ в Україні припадає не менше 90% випадків усіх інфекційних захворювань.

«Як захистити себе від грипу?» – над цим питанням замислилися студенти-філологи.

Основним засобом профілактики є своєчасна вакцинація, яку проводять до початку епідемічного сезону (оптимальний період: вересень–листопад) протигрипозною вакциною, що містить зазвичай антигени відразу трьох штамів вірусу, дібраних на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Під час бесіди студенти ознайомилися з рекомендаціями лікарів, які сприятимуть запобіганню захворювання на грип та інші ГРВІ, а саме:

забезпечити повноцінне харчування з високим вмістом вітамінів у природному вигляді (наприклад, вітаміну С – настоянка шипшини; журавлина, чорна смородина, цитрусові; природні фітонциди – часник, цибуля);
регулярно вживати препарати цілеспрямованої імуностимулюючої дії (консультація у лікаря обов’язкова!);
врегулювати режим навчання та відпочинку, не допускати надмірних фізичних та психологічних навантажень, виділяти достатньо часу на сон;
при необхідності користуватися марлевою пов’язкою на заняттях, у приміщеннях торгівельних закладів, громадському транспорті тощо.

Куратори наголосили, якщо хтось зі студентів захворів на грип або ГРВІ, варто залишатися вдома і дотримуватися постільного режиму протягом усього температурного періоду, оскільки такі захворювання є великим навантаженням на серцево-судинну систему. Найголовніше – вчасно звернутися до лікаря, яий і призначить необхідне лікування.

Будьте здорові!

Лариса Алєксєєва, Світлана Глазова,

доценти кафедри української мови та славістики БДПУ

Світлини з архіву кафедри української мови та славістики

Кураторська година «Вогонь – суддя безпечності людей»

16 грудня з метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій, запобігання травматизму і упередження нещасних випадків в групі 2УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій проведено кураторську годину «Вогонь – суддя безпечності людей» (куратор – доцент кафедри української мови та славістики Світлана Глазова).

Під час заходу студенти узагальнили знання з правил пожежної безпеки, обговорили небезпечні ситуації, які слід швидко оцінювати, приймати оптимальні рішення щодо їх подолання. Завдання цього заходу було також виховати почуття відповідальності, сформувати культуру безпеки своєї та оточуючих.

Наприкінці кураторської години Пронька Марія та Скуратовська Дарина провели вікторину «Вогонь – добрий слуга, але поганий господар», під час якої студенти-філологи продемонстрували знання умов виникнення процесу горіння і принципів запобігання та гасіння пожеж. Вікторина викликала інтерес та жваве обговорення.

Під час проведення заходу студенти дійшли висновку, що понад усе слід цінувати людське життя та берегти своє здоров`я. Студенти-україністи отримали багато корисної інформації та позитивних емоцій.

14 лютого 2019 року відбувся ІІ (обласний) етап ХХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. До Конкурсу були залучені 12 учасників з різних вузів Запорізького регіону. Від Бердянського державного педагогічного університету взяли участь студентка 3УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій Стариченко Лілія Володимирівна, студент 1КП групи факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Антонюк Ілля Олексійович, студентка 2УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій Стельмах Анастасія Сергіївна.

Переможцем Конкурсу стала студентка 3УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій Стариченко Лілія Володимирівна, яка посіла почесне 2 місце. Усі учасники виявили високий рівень підготовки та творчий підхід до виконання запропонованих завдань.

Кафедра української мови та славістики вітає учасників з успішним виступом у ХХ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика.

На підставі листа Міністерства освіти і науки України від 4.10.2019 № 1/9-622 «Про проведення ХХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика», з метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед учнівської та студентської молоді, виховання поваги до культури і традицій українського народу на базі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету 13 листопада 2019 року кафедрою української мови та славістики було проведено І етап ХХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, в якому взяло участь 50 студентів (факультет філології та соціальних комунікацій, факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв, факультет соціально-педагогічної та корекційної освіти, гуманітарно-економічний факультет, факультет фізичного виховання, факультет фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти БДПУ).

За рішенням журі до участі у ІІ (обласному) етапі Конкурсу були рекомендовані такі студенти:

З гуманітарного профілю – Стельмах Анастасія Сергіївна, студентка 2УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій; Стариченко Лілія Володимирівна, студентка 3УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій.

З негуманітарного профілю – Антонюк Ілля Олексійович, студент 1КП групи факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти.

Підготовці до ІІ (обласного) етапу Конкурсу, який відбудеться 14 грудня 2019 року у м. Запоріжжя, передувала ґрунтовна робота наукових керівників та студентів, що передбачала виконання творчих завдань та розгляд питань з різних розділів української мови.

Кафедра української мови та славістики бажає успішно виступити студентам у ХХ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика.

Від сподівань з надією – до успіху

29 листопада 2019 року в спеціалізованій вченій раді Д 32.051.02 Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки старший лаборант кафедри української мови та славістики Наталія Рула успішно захистила дисертацію «Семантико-синтаксична типологія складносурядних речень у сучасній українській мові» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Запорізького національного університету Раїса Христіанінова). Офіційними опонентами виступили доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України Катерина Городенська і кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України Тетяна Спільник. Дисертація Наталії Рули – новаторське дослідження, у якому на засадах функційно-категорійної граматики схарактеризовано семантико-синтаксичну структуру складносурядних речень сучасної української мови, з’ясовано їхні формально-граматичні та комунікативні ознаки.

Члени спеціалізованої ради засвідчили високу якість виконаного дослідження та одноголосно ухвалили присудити Наталії Рулі науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова.

«Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості» (І. Огієнко)

Саме такими словами 4 грудня 2019 року на кафедрі української мови та славістики розпочалося чергове засідання проблемної групи на тему «Новітні зміни в правописі української мови» для здобувачів I (бакалаврського) та II (магістерського) рівнів вищої освіти факультету філології та соціальних комунікацій.

Майбутні філологи ознайомилися зі змінами у межах граматичних категорій різних частин мови та оновленою редакцією «Українського правопису», затвердженого Кабінетом Міністрів України (Постанова №437 від 22 травня 2019 року).

Завідувачем кафедри Греб Марією Михайлівною висвітлено ключові питання змін, які викликали дискусії в українськомовному освітньому середовищі. Вона наголосила, що українська мова – відкрита й динамічна, і ті зміни, які викликали дискусії у сучасному українському суспільстві, сприятимуть розвитку української мовної системи.

Закріпленню засвоєних знань сприяло виконання он-лайн завдань автора підручників та популяризатора української мови Олександра Авраменка.

8 листопада 2019 р. кафедрою української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету організовано і проведено ІІІ Всеукраїнську заочну науково-практичну студентську конференцію «Українська мова на порубіжжі ХХ–ХХІ сторіччя: мовознавчий та лінгводидактичний аспекти».

Метою проведення конференції було висвітлення актуальних проблем сучасного мовознавства та методики викладання української мови у контексті інноваційних процесів, що відбуваються на всіх мовних рівнях, з подальшим їх використанням у сучасних лінгвістичних та дидактичних дослідженнях. Зокрема, у процесі цього заходу вирішувалися такі завдання: з’ясування особливостей розвитку української мови в умовах суспільно-політичних подій сьогодення, обговорення аспектів дослідження семантики лексичних та граматичних одиниць української мови, висвітлення інноваційних процесів у словотворенні та діалектному складі української мови, розгляд сучасних технологій викладання української мови, аналіз взаємозв’язків української мови зі слов’янськими та романо-германськими мовами.

У конференції взяли участь 137 учасників з різних навчальних закладів України (Київський університет імені Бориса Грінченка, Бердянський державний педагогічний університет, Житомирський державний університет імені І. Франка, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Київський національний педагогічний університет, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Університет державної фіскальної служби, Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка та ін.).

За результатами конференції опубліковано збірник тез наукових доповідей: Українська мова на порубіжні ХХ–ХХІ сторіччя: мовознавчий та лінгводидактичний аспекти: матеріали ІІІ Всеукраїнської заочної науково-практичної студентської конференції (м. Бердянськ, 8 листопада 2019 р.) [збірник тез] / [гол. ред. М.М. Греб]. Бердянськ: БДПУ, 2019. 90 с.

Дебюту фінальні акорди

Факультет філології та соціальних комунікацій 20 листопада 2019 року мав честь закрити серію студентських концертів «Дебют першокурсника» в рідному БДПУ. Приємно відзначити, що до цього свята молодості, краси й талантів, долучилися й викладачі нашої кафедри, зокрема, куратор групи 1 УМЛ доцент Еліна Олійник. До підготовки свого виступу ці студенти підійшли дуже відповідально, і тому особливо запам’яталися глядачам. Староста групи Ірина Компанієць та її заступник Сергій Воленко представили ніжний і зворушливий вальс. Вокальні таланти демонстрували Олександра Холецька та Наталія Капустіна. Шалені оплески зірвала Карина Лісковська, що захопила екзотикою східного танцю. Ну і як же без студентського гумору!!! У веселих мініатюрах акторські здібності виявляли Єлизавета Чуприна, Дмитро Хижняк, Сергій Воленко, Зоряна Біловол, Олександра Холецька.

Велика подяка всім обдарованим та небайдужим студентам за участь у яскравому традиційному дійстві. Упевнені, що цьогорічний Дебют відкриє нові імена талановитих студентів, що стануть учасниками численних колективів нашого університету, де вони зможуть знайти гідне втілення своїм здібностям та творчим амбіціям.

«Мово моя, душа голосна України!»

12 листопада 2019 року в стінах Бердянського державного педагогічного університету відбувся урочистий захід «Мово моя, душа голосна України!», приурочений Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, організований кафедрою української мови та славістики факультету філології та соціальних комунікацій. Мала актова зала університету зібрала багато гостей. Організатори привітали їх із національним торжеством та потішили розважальною концертною програмою.

Захід був проведений з метою наголосити на важливій ролі української мови в консолідації суспільства, підтримати вивчення і розвиток рідної мови, популяризувати її красу, багатство та літературну довершеність; виховувати інтерес до рідного слова як неоціненного духовного багатства, у якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру і традиції.

З вітальним словом до присутніх звернулися перший проректор університету Ольга Гуренко і декан факультету філології та соціальних комунікацій Валентина Юносова .

У підготовці заходу активну участь узяли студенти факультету філології та соціальних комунікацій Москаленко Михайло, Скуратовська Дарина, Мірошніченко Оксана, Коваленко Яна, Чернишенко Альона, Семеренко Олександра та Камаєва Даяна.

Родзинкою заходу стали виступи запрошених гостей – вихованця музичної школи класу духових інструментів, учня гімназії №3 «Сузірˈя» Вишневського Георгій; зразкового театру естрадної пісні «Овація», ансамблю ложкарів «Джерельце», народного інструментального ансамблю «Барвисті музики» та студентів спеціальності «Хореографія» факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв.

У День української писемності та мови традиційно в університеті розпочався Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, ініційований меценатом і громадським діячем Петром Яциком, українцем, який емігрував до Канади, проте фінансував дослідження з українознавства.

Щира подяка всім шанувальникам рідного слова, адже саме воно формує індивідуальне обличчя країни і нації.

Вітаємо зі святом! Бажаємо процвітання рідній мові!

Світлана Глазова,

доцент кафедри української мови та славістики

Першого листопада – День народних будителів!

Болгари мають такий національний феномен, як День народних будителів. Це не тільки день писемності, культури, а й день родової пам’яті, боротьби народу проти рабської покори. Відомо, що у роки рабства повстання не стихають, що хайдутсво (розбійництво) та четничество (бунтарство) розгулювали по землях Болгарії, але також відомо, що у монастирських келіях пишуть дамаскіни (богословські твори) і що рука монаха зі святих лісів – Іоана Рильского окреслила зорю пробудження свого народу словами «О, нерозумний іроде! Чому соромишся називатися болгарином!». Цим будительским закликом хилендарський вестоносець і тисячі його послідовників йдуть будити, хрестити не невідому землю, не невідомий народ, тому що ”И ми мали царів, патріархів, ми хрестили цілий слов’янський род.

Наші студенти-болгаристи Культурно-інформаційного центру болгаристики ”Кирилиця” представили одне із найурочистих і найшанованих національних свят Болгарії. У цей же день там святкують День Учителя. Бо саме вчителі мають священну культурно-просвітницьку місію – нести у люди просвіту і культуру, виховувати і розвивати, пропагувати культурно-національні цінності свого народу і почуття високої гідності, вірності ідеалам славних попередників для того, щоб мати майбутнє.

На початку заходу прозвучали гімни України і Болгарії у виконанні студентів і викладачів. Студентки груп 1-4 курсів груп АМЛ під керівництвом викладачів, відряджених МОН Республіки Болгарії – музиканта Діяна Дімірова та хореографа – Кирила Бельова, представили оригінальну музично-танцювальну композицію “Вітання” з вишитими рушниками.

Зі святом болгаристів привітали заступник декана з наукової та міжнародної роботи, кандидат філологічних наук, доцент Ганна Вусик. Вона наголосила на тому, що відзначення національних свят Болгарії в нашому виші сприяє зміцненню і розвитку освітньо-культурних міжнародних зв’язків. Завідувач кафедри української мови та славістики, доктор педагогічних наук, професор Марія Греб відзначила, що болгаристика на факультеті філології та соціальних комунікацій знаходиться на достойному рівні.

На святі було виразне читання, розповіді про національних героїв-будителв Болгарії. Цікавою була презентація з теми будительства. Варто відзначити , що найактивнішими були такі члени болгарського студентського товариства “Таврія”, як Яна Коваленко, Дар’я Сластьонова, Тетяна Гагара, Максим Щербіна, Олена Ільчук, Дар’я Кондратьєва, Надія Кочура, а також студенти-заочники групи; АМЛ-з – Марина Бережняк та Євген Мангушев.

Студенти групи 3 АМЛ представили “Дунавське хоро” як свою візитну картку, оскільки цей болгарський танок є для них улюбленим з першого курсу. Приємно відзначити, що запальне традиційне болгарське “Право хоро” підхопила вся присутня аудиторія.

Заповіти, які залишили нам народні будителі, це уроки проти національного нігилизму та синдрому слухняності. Для подолання національних комплексів щодо безпорадності та слабкості, найсвітліші голови болгарської визвольної революції Раковський, Ботев и Левський написали свої безсмертні заповіти и прозрінния. Ніколи не були такими актуальними і необхідними заповіти будителів, щоб ми прокинулися, повернулися обличчям до власних національних цінностей, повірили в себе, у власні сили.

Агенти змін у вищій освіті

Упродовж двох днів (22-23 жовтня 2019 р.) Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на базі Запорізького національного університету було проведено дводенний тренінг із підготовки експертів з акредитації освітніх програм. Професіоналізм заступника голови НАЗЯВО Наталії Стукало, тренерів Катерини Сіріньок-Долгарьової та Наталії Краснікової зарядив учасників тренінгу оптимізмом, надав готовність нести якісні зміни в систему вищої освіти. Насичені цікавими кейсами, симуляціями зустрічей, питаннями-відповідями два дні пролетіли як одна мить для представників Бердянського державного педагогічного університету Вікторії Константінової, Марії Греб, Ганни Лопатіної, Віталія Осіпова, Оксани Каліберди. Ці викладачі, пройшовши попередній відбір у НАЗЯВО та успішно склавши тести, були запрошені на очний тренінг здобувати практичний досвід, вчитися працювати в команді та приймати колегіальні, виважені рішення.

Нові знання та набуті навички, позитивні емоції від професійного спілкування з колегами інших закладів вищої освіти надихають, тож, агентам змін у вищій освіті – бути!

Марія Греб ,

завідувач кафедри української мови та славістики, професор

Ганна Лопатіна,

доцент кафедри прикладної психології та логопедії

Тренінг з викладацької майстерності для викладачів: європейський досвід

З 30 вересня по 3 жовтня викладачі нашого університету (завідувач кафедри української мови та славістики, професор Марія Греб і доцент кафедри прикладної психології та логопедії Наталя Цибуляк) взяли участь у тренінгу з викладацької майстерності для викладачів переміщених і східних закладів вищої освіти, який проходив на базі Маріупольського державного університету. Учасниками тренінгу стали 23 викладачі з п’яти університетів Східної України. Організаторами заходу виступили Саксонський центр викладання та навчання вищої освіти в Лейпцигу (Німеччина) і громадська організація «Вище» (Україна) за підтримки Німецького консульства.

Програма тренінгу викладацької майстерності базується на сертифікаційній програмі «Викладання у вищій освіті» Саксонського центру підвищення кваліфікації викладачів. Вона спрямована на розширення теоретичних знань та освоєння нових практичних навичок викладання і методів підтримки навчальних процесів у закладах вищої освіти. Реалізація цієї мети здійснювалася завдяки застосуванню тренерами-фасилітаторами Ольгою Бершадською (ГО «Вище») і Каролою Кункель (Саксонський центр викладання та навчання вищої освіти в Лейпцигу) різноманітних активних методів і прийомів. Це дало можливість обговорити та поглибити розуміння таких важливих складових процесу викладання, як-от: студентоцентрований підхід, аналіз і врахування навчального середовища, дизайн курсу, навчальні цілі, оцінювання навчальної діяльності, вибір тем і навчальних матеріалів до курсу, групові процеси, позиція викладача як консультанта, різноманіття, взаємовідвідування та мотивація здобувачів вищої освіти.

Підсумовуючи чотири дні тренінгу, варто зазначити, що захід був насиченим, емоційним, динамічним та продуктивним. Викладачі отримали корисні знання, уміння, знайомства, матеріали, які допоможуть у безперервному підвищенні викладацької майстерності.

Марія Греб,

завідувач кафедри української мови та славістики, професор

Наталя Цибуляк,

доцент кафедри прикладної психології та логопедії

НАШЕ ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО НА ПОЛТАВЩИНІ

Подарунком викладачам факультету філології та соціальних комунікацій на День працівників освіти від керівництва та профкому Бердянського державного педагогічного університету стала екскурсійна поїздка до Полтави та Полтавської області.

Упродовж двох днів освітяни відвідали будинок-музей видатного українського письменника Івана Котляревського, садибу-музей класика української літератури Панаса Мирного, національний музей-заповідник М. В. Гоголя, Диканський історико-краєзнавчий музей. Культурною родзинкою першого дня став перегляд прем’єри музичної комедії на 2 дії «Кайдашева сім’я» в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Гоголя.

Для викладачів-філологів ця поїздка була не тільки розважальною, але й передусім пізнавальною з професійного погляду.

Колектив факультету філології та соціальних комунікацій висловлює подяку ректорові Ігорю Богданову та голові профкому Віталію Лолі за цікаву подорож.

Колектив факультету філології та соціальних комунікацій

(світлини з архіву факультету)

Колектив викладачів кафедри української мови та славістики висловлює глибоке співчуття завідувачу кафедри української мови та славістики Греб Марії Михайлівні та її рідним у зв’язку зі смертю її батька.

Немає слів, щоб висловити всю тугу та скорботу… Неймовірно тяжко пережити таку втрату.

Світла пам’ять…

Європейські інновації в освіті: обмін досвідом

Учасниками міжнародного культурно-просвітницького проекту «Європа – наш спільний дім» стали викладачі Бердянського державного педагогічного університету (професор Греб М.М., доценти Несторенко Т.П., Пащенко І.М., Фролова О.В.), яким пощастило ознайомитися з мовою, культурою Польщі та інших країн Європи, історією створення Європейського Союзу, особливостями європейських систем освіти.

Марія Греб та Ольга Фролова у рамках проекту завершили міжнародне науково-педагогічне стажування «Інноваційні технології в освіті» обсягом 180 годин. Стажування передбачало дистанційну роботу, яка тривала з 17 грудня 2018 року по 30 березня 2019 року, та очну частину – з 25 березня по 31 березня 2019 року в Wyższa Szkoła Techniczna (м. Катовіце, Польща).

Під час дистанційної частини стажування викладачі вивчали організаційну структуру Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach, ознайомилися з програмами підготовки фахівців та матеріалами навчально-методичного забезпечення освітнього процесу цього вишу.

Під час очної форми навчання науковці ознайомилися із презентацією університету Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach. Особливу увагу було приділено вивченню особливостей освітнього процесу, матеріально-технічній, інформаційній базі різних спеціальностей.

Викладачі нашого університету підготували та представили наукову роботу на Міжнародній конференції «Сучасні інноваційні та інформаційні технології в розвитку суспільства», що проходила 25–26 березня 2019 року в м. Катовіце. Крім того, українських науковців запросили стати модераторами секційних засідань на конференції з обговорення актуальних питань науки та освіти.

Приємним бонусом програми було те, що під час очного етапу стажування була можливість побувати в 4 країнах Євросоюзу – Польщі, Чехії, Франції та Німеччині, де відбулося знайомство з історією, мовою та культурою Польщі та інших країн Європи, особливостями системи освіти, адже мета співробітництва Бердянського державного педагогічного університету та Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach – формування активної громадської позиції, спрямованої на встановлення в Україні європейських стандартів життя та освіти.

Науковці взяли участь у роботі науково-методичного семінару «Наука і практика в системі освіти країн Європейського Союзу», який відбувся 30 березня 2019 року, Wyższa Szkoła Zarządzania i Administracji (м. Ополе, Польща).

Багатовекторність такого наукового стажування, участь у конференціях, публікація у колективній монографії закордоном роблять таку форму підвищення кваліфікації ефективною та дієвою у плані розвитку професійної майстерності викладача вищої школи, позитивно впливає на якість викладання навчальних дисциплін та розширює горизонти наукової діяльності українських педагогів.

За інформацією завідувача

кафедри української мови та славістики

Марії Греб

Міністерство освіти і науки України

Бердянський державний педагогічний університет

Факультет філології та соціальних комунікацій

Кафедра української мови та славістики

Рада молодих учених БДПУ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Шановні студенти, магістранти!

Запрошуємо до участі у ІІІ Усеукраїнській заочній

науково-практичній студентській конференції

«УКРАЇНСЬКА МОВА НА ПОРУБІЖЖІ ХХ–ХХІ СТОРІЧЧЯ:

МОВОЗНАВЧИЙ ТА ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ»,

яка відбудеться 8 листопада 2019 року на базі кафедри української мови та славістики факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.

Основні питання, що пропонуються для обговорення:

Українська мова і суспільно-політичні події сьогодення.
Інноваційні процеси в словотворенні української мови на межі ХХ–ХХІ ст.
Семантика лексичних і граматичних одиниць.
Функціонування мовних одиниць в сучасному українському дискурсі.
Соціальні та територіальні діалекти української мови.
Сучасні технології викладання української мови.
Українська мова у взаємозв’язках з іншими мовами.

Робочі мови конференції: українська, слов’янські, романо-германські.

Для участі в конференції необхідно до 15 жовтня 2019 року подати заявку за зразком (додаток 1), тези доповіді на е-mail konference_2017@ukr.net.

За матеріалами роботи конференції буде створений збірник матеріалів конференції у форматі PDF і розміщений на сайті Бердянського державного педагогічного університету (вимоги до публікації у додатку 2).

Редколегія залишає за собою право відбору та редагування тез.

Оргвнесок складає 100 грн (внесок покриває витрати, пов’язані з версткою, публікацією програми та збірника конференції, виготовленням сертифікатів). Його можна сплатити:

1) Укрпоштою на адресу: Рула Наталія Володимирівна, вул. Шмідта, 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української мови та славістики (при відправленні грошей на поштовому відділені необхідно, щоб касир обов’язково зазначив прізвище відправника).

2) на картку Приватбанку № 5168 7427 1126 5292 (Греб Марія Михайлівна).

Наполегливо просимо надіслати додатковий лист на електронну адресу, у якому будуть вказані сума, дата та час перерахування.

Контакти:

Адреса: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української мови та славістики.

Телефони: (066) 274-79-54 – Греб Марія Михайлівна, (099) 912-08–49 – Рула Наталія Володимирівна;

Е–mail: konference_2017@ukr.net.

Додаток 1

ЗАЯВКА

учасника конференції

Прізвище, ім ‘я, по батькові учасника

Заклад вищої освіти (повна назва)

Факультет, курс

Тема доповіді

Секція (орієнтовно)

Домашня адреса, телефон

е-таіl (обов’язково)

Відомості про наукового керівника

Прізвище, ім’я, по батькові

Вищий навчальний заклад, установа, посада

Науковий ступінь, вчене звання

Додаток 2

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

Обсяг тез – 2 сторінки.

Якщо Ви використовуєте шрифти, відмінні від Times New Roman Cyr, будь ласка, надішліть їх електронний варіант.

Матеріали розташовуються в такій послідовності:

прізвище та ініціали автора/ авторів (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
науковий ступінь або аспірант / магістрант (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
місце роботи / навчання: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до складу назви установи); всі дані про місце роботи – окремий абзац з вирівнюванням по правому краю;
науковий керівник: науковий ступінь, учене звання, ініціали та прізвище керівника (окремий абзац із вирівнюванням справа) – для студентів, магістрантів;
навза (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);
основний текст. У ньому бібліографічні посилання беруться у квадратні дужки. Перша цифра– номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [6, 35], [6; 7; 8], [8, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, покликань.
список використаних джерел – не більше 5 позицій (оформлений за останніми вимогами (Національний стандарт України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”, 2015 рік)). Джерела наводяться в алфавітному порядку (окремі абзаци з виступом першого рядка– 1 cм).

Зразок оформлення тез:

Іванова О.І.,

кандидат філологічних наук, доцент

Бердянський державний педагогічний університет

НАЗВА

Література

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ БОЛГАРІЇ

Факультет гуманітарних наук

Шуменського університету ім. Єпископа Костянтина Преславського

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Шановні учні, студенти, магістранти, аспіранти, викладачі!

Запрошуємо Вас узяти участь у

VІІІ Міжнародному науково-методичному семінарі з болгарської мови, літератури, культури та історії.

Семінар відбудеться 24 – 25 травня 2019 року на базі

факультету філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету.

Планується робота за наступними напрямами:

актуальні питання граматики болгарської мови;
історія болгарської літературної мови;
болгарська діалектологія;
сучасна болгарська мова;
болгарська мова: перекладознавчі аспекти;
специфіка викладання болгарської мови як іноземної;
болгарська мова у системі середньої та вищої освіти;
історія болгарської літератури;
історія болгарської держави;
мистецтво;
фольклор та етнологія;
журналістика.

Під час роботи семінару буде організовано презентацію наукових і навчально-методичних видань з болгаристики. Про бажання взяти участь у презентації просимо авторів повідомити про це завчасно.

Робочі мови: усі слов’янські, англійська.

Для участі в семінарі необхідно подати (двома окремими файлами) заявку (поштою або e-mail), тези доповіді обсягом до 3 сторінок не пізніше 19 травня 2019 р. (зразок додається).

NB.!! Назви файлів слід оформляти латиною наступним чином:

файл із заявкою: прізвище-zv.doc (напр.: ivanenko-zv.doc);
файл із статтею: прізвище-art.doc (напр.: ivanenko-art.doc).

Вартість публікації – 30 грн. за 1 сторінку. Тези докторів наук друкуються безкоштовно. Матеріали семінару будуть видані до його початку.

Оплату просимо надсилати на картку Приватбанку (5167985660523341) на ім’я Червенко Оксани Борисівни.

Редколегія залишає за собою право відбору та редагування статей.

Запрошення та додаткову інформацію буде розіслано електронною поштою в першій декаді травня 2019 року.

Проїзд, харчування і проживання – за рахунок учасників семінару або установ, у яких вони працюють.

Контакти:

Поштова адреса: Червенко Оксана Борисівна, вул. Шмідта, 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.

Е -mail: seminar-bg@ukr.net

Телефони: +38-066-274-79-54 – Греб Марія Михайлівна, зав. кафедри української мови та славістики;

+38-050-206-54-94 – Червенко Оксана Борисівна, доцент кафедри української мови та славістики.

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ

Прізвище, ім’я, по батькові учасника

Навчальний заклад, установа (повна назва)

Статус (викладач, учитель, аспірант, магістрант, студент, учень, інше – вказати )

Науковий ступінь, вчене звання, посада (для викладачів та наукових співробітників)

Тема доповіді

Коло наукових інтересів

Контактна адреса, телефон

Е-mail (обов’язково)

Потреба в житлі на час семінару

Варіант участі :

– особиста з публікацією

– особиста без публікації

– заочна з публікацією

Відомості про наукового керівника (для учнів, студентів, аспірантів )

Прізвище, ім’я, по-батькові

Навчальний заклад, установа, посада

Науковий ступінь, вчене звання

Правила оформлення тез

Тези подаються в електронному вигляді

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ

Тези подаються у форматі А5 комп’ютерного тексту (файл типу “Microsoft Word 2003”) (*.doc).
- Поля: ліве – 1,5 см, верхнє – 1,5 см, нижнє – 2,0 см, праве – 1,5 см.
- Абзац: – 1,0 см.
- Шрифт: Arial, розмір шрифту 10.
- Міжрядковий інтервал – одинарний.
- Мова – усі слов’янські, англійська.

ЛОГІКА ВИКЛАДУ ТЕЗ:
Актуальність.
Ступінь досліджуваності проблеми.
Мета і методи дослідження.
Сутність дослідження.
Основні висновки.
У правому куті ім’я та прізвище автора, а рядком нижче без скорочень – назва установи, місто, країна; через інтервал великими літерами по центру подається назва тез; шрифт напівжирний.
Список літератури подається в кінці тез під назвою ЛІТЕРАТУРА (нумерувати джерела за абеткою). Посилання на літературу в тексті робляться у квадратних дужках (перша цифра означає позицію цитованого видання у списку літератури, друга – сторінку) [2, с. 10].

Наприклад:

Михина А. Ф. Антропонимия болгарской диаспоры Северного Приазовья : [монография] / Михина Анна Федоровна. – Велико Търново : Университетско из-во «Св. св. Кирил и Методий», 2014. – 607 с.

Наприклад:

Людмила Іваненко,

Бердянський державний

педагогічний університет

(Бердянськ, Україна)

ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ

……….

ЛІТЕРАТУРА

Бердянський державний педагогічний університет

Приймальна ректора:

Адреса:

Новини кафедри української мови та славістики: частина І

Онлайн-конкурс читців поезії до Міжнародного дня рідної мови «Живи, моя мово, у серці народу…»

Викладачі кафедри долучилися до святкування Дня єднання

ЗАЯВКА

НАЗВА

Література

“Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки”

який індексується в наукометричних базах даних: Index Copernicus, Google Scholar, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського

Іванова О. І.,

Анотація

Summary

ЛІТЕРАТУРА

«УКРАЇНСЬКА МОВА НА ПОРУБІЖЖІ ХХ–ХХІ СТОРІЧЧЯ:

МОВОЗНАВЧИЙ ТА ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ»,

НАЗВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Планується робота за наступними напрямами:

Правила оформлення тез