На поставлене питання з 106 опитаних 38% вважають основною проблемою низьку заробітну платню та інші виплати, 31% називають основною перешкодою наукової діяльності перевантаженість адміністративною та навчальною роботою. Багатьма респондентами відмічається надмірно висока аудиторна завантаженість викладача. Дійсно, що при порушенні балансу навантаження з різних видів робіт (наукової, виховної, навчальної, методичної, суспільної) молодим ученим доводиться обмежувати наукову роботу на користь інших видів робот. Негативно позначається і низький рівень доходів, в наслідок чого молоді учені-викладачі вимушені працювати за сумісництвом, що в значній мірі скорочує часові ресурси, що необхідні для наукової діяльності. Еще 15% викладачів вважають, що науці перешкоджають різні особистісні мотивації, серед яких називаються: сімейні проблеми, недостатня мотивація, відсутність інтересу до науки и т.п. 9% опитаних вважають, що об’єктивних перешкод для наукової активності не існує. При цьому на питання що сприяє науковій роботі, 72% респондентів відмічають матеріальні заохочення та (або) кар’єру, а 19% опитаних називають перспективу кар’єрного зростання. И тільки 6% опитаних вважають, що активізують наукову роботу молодого ученого інші мотивації, в тому числі сприятливе ставлення керівництва, формування наукових шкіл та інше.

На питання «Які, на ваш погляд, найбільш ефективні форми підтримки молодого вченого можуть бути застосовані у ВНЗ?» переважна більшість опитаних вказують на фінансову підтримку (72%). Таким чином, основним мотиватором наукової діяльності виступає фінансовий інтерес молодих вчених.

На питання «Чи вважаєте ви перспективним функціонування у ВНЗ ради молодих учених?» відповіли:

На питання про доцільність та перспективність створення Ради молодих учених зі 106 опитаних 7% заявили що сумніваються в доцільності існування Ради, або що Рада створена з метою формальної звітності, або є дублюючим органом. 93% респондентів вважають, що Рада необхідна Вишу і забезпечить просування інтересів молодих учених, а також сприятиме їх наукової активізації.

На питання «Які, на вашу думку, основні показники ефективності роботи ради молодих учених в університеті?» відповіли:

Більшість респондентів (53%) заявили, що основними показниками ефективності роботи РМУ в підвищенні наукових показників викладача Вишу. 19% опитаних вважають ефективність роботи в кількості проведених заходів Радою молодих учених, таких, як  наукові проекти, олімпіади, конкурси, круглі столи, конгреси, конференції, практикуми тощо. Значна кількість опитаних (16%) вважають, що показником ефективної роботи РМУ є збільшення кількості молодих науковців, задіяних у Міжнародних і Всеукраїнських проектах різного рівня. Також 13% опитаних заявили  щодо таких показників як збільшення кількості премій, винагород, фінансування, грантів, 8% зазначили ефективність в збільшенні інтересу молодих науковців до розповсюдження власних досягнень в сфері науки. І до таких критеріїв (10%) відносили: можливість Вишу заробляти гроші, презентація БДПУ в освітньому просторі, покращення роботи наукових гуртків та груп, якісний склад РМУ тощо.

Аналізуючи результати анкетування, можна зробити висновок про те, що призначення Ради – це створення сприятливих інформаційних і організаційних умов для здійснення наукових досліджень молодими ученими БДПУ. Рада не може виступати мотиватором наукової активності, але може сприяти створенню сприятливого продуктивної середовища для здійснення наукової діяльності.

Тож наступне питання стосувалось визначенню функцій РМУ.

На запропоноване питання «Які, на вашу думку, основні функції має виконувати рада молодих учених університету (факультету)?» відповіли:

Зі 106 опитаних 37% визначають основними функціями РМУ підтримку молодих учених та студентів, що полягає в їх фінансуванні та винагородах, 23% респондентів вважають, що функцією РМУ є організація, тобто створення умов для науково-дослідної роботи та інформування наукової молоді щодо майбутніх наукових заходів, конференцій та можливих публікацій а також популяризація та пропагування науки вцілому. 20 % респондентів вважають, що однією з найважливіших функцій РМУ є саме підготовка молодих учених до науково-дослідної діяльності, тобто проведення майстер класів, семінарів, консультацій, тренінгів, круглих столів тощо. Співпраця з іншими Вишами належить думці 9% опитаних, 5% – пошук грантів і 6% респондентів вважають можливою функцією рецензування наукових робіт, видання збірників або не можуть відповісти.

На питання «Які, на вашу думку, основні питання мають розглядатись під час засідання ради молодих учених університету (факультету)?» відповіли:

Більшість респондентів (45%) відмітили, що основними питаннями, що мають розглядатись під час засідання РМУ мають бути щодо обміну досвідом зокрема між Вишами, або між ученими різних регіонів України та інших країн. 32% опитаних вважають, що кадрова підготовка молодих науковців є першочерговим завданням, що має бути розглянутим під час засідань РМУ. 14% відзначили до розгляду нагальні актуальні питання, що виникають протягом року, зокрема пошук шляхів ефективної комунікації між вченими та суспільством, між вченими та владою тощо.

Також більшістю учасників анкетування були запропоновані конструктивні пропозиції щодо діяльності Ради молодих учених університету. Серед пропозицій щодо вдосконалення та розвитку РМУ слід виділити: видання власного журналу молодих вчених БДПУ, організація науково-теоретичних конференцій, семінарів і конкурсів на кращу наукову роботу, консультативна допомога у складанні заявок на грантові конкурси, створення власної інформаційної дошки для молодих учених і її наповнення, допомога щодо оформлення відряджень на конференції, відкриття Інтернет сторінки на сайті БДПУ для молодих вчених з динамічним оновленням інформації щодо конференцій, конкурсів, грантів, тренінгів, засідань ради тощо.