Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Студентоцентризм в навчанні

Реалізація студентоцентрованого підходу виявляється у перетворенні здобувачів вищої освіти на активних учасників освітнього процесу з урахуванням освітніх цінностей та індивідуальних особливостей студентів і базується на розвитку автономії студента, який може самостійно здійснювати вибір цілей, визначати темп свого навчання, а також обирати бази практик, теми курсових робіт, наукових керівників тощо.

Під час обговорення ОПП здобувачі вищої освіти долучаються до розробки навчальних планів і програм, вибору форм, методів та засобів навчання, які враховують їхні інтереси та потреби.

Викладачі допомагають студентам знаходити найприйнятніші для них стратегії навчання з урахуванням їх власних потреб, мотивацій, характеристик і здібностей. Викладачі намагаються ураховувати різні психотипи, використовуючи різні способи подання матеріалу. Під час практичних, лабораторних і семінарських занять студентам не нав’язується певна стратегія вивчення, а реалізується їх ініціативність, соціальна активність, створюється атмосфера емоційно-інтелектуального пошуку.

Форми організації освітнього процесу

Освітній процес здійснюється за такими формами: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи. Формами семестрового контролю є семестровий екзамен, диференційований залік (з окремих навчальних дисциплін, практик, курсової роботи) або залік.

Основні види навчальних занять: лекція, семінарське заняття, практичне заняття, лабораторне заняття, індивідуальне навчальне заняття, консультація, факультатив. При викладанні за ОПП в залежності від специфіки кожної окремої дисципліни застосовуються різні методи навчання.

Методи навчання

Викладання здійснюється за допомогою як традиційних (словесні, наочні, практичні), так й інноваційних методів навчання (аналіз виробничих ситуацій, проблемна дискусія, виконання проєктів, мозкової атаки та ін.), які спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, та інформаційних технологій.

Освітній процес організовується таким чином, що практично всі здобувачі освіти виявляються залученими до процесу пізнання, де вони можуть обмінюватися думками, ідеями в умовах емоційного комфорту і творчої атмосфери на занятті, що сприяє розвитку кооперації і співробітництва в процесі навчання. Окрім того, за допомогою діалогового навчання здійснюється психолого-педагогічний вплив та супровід професійного розвитку здобувачів вищої освіти. Так, наприклад навчання в дискусії є ефективним як на лекціях, так і на практичних і семінарських заняттях, оскільки сприяє розвитку критичного мислення, здатності робити вибір, уважно прислухатися до інших точок зору. На заняттях використовуються такі види дискусій: круглий стіл – бесіда, в якій на рівних бере участь невелика група здобувачів і відбувається обмін думками; засідання експертної групи – спільне обговорення висунутої проблеми учасниками групи та обговорення досить стислої доповіді, в якій кожен доповідач висловлює свою позицію; форум – обговорення, у ході якого група обмінюється думками з аудиторією; дебати – формалізоване обговорення, яке побудоване на основі виступів учасників-представників двох протилежних команд-суперників і заперечень до цих виступів та інше. Для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії використовується метод аналізу реальних виробничих (педагогічних) ситуацій, що формують в здобувачів освіти здатність багатопозиційної особистісно зорієнтованої взаємодії, співробітництва, лідерства, роботи в команді та ін.

Окрім того, здобувачі приймають участь у конференціях, тренінгах, методичних семінарах, засіданнях кафедри та ради факультету.