Досвід навчання незрячих студентів
Інклюзивний освітній простір Бердянського державного педагогічного університету є відкритою, динамічною системою інклюзивного навчання, яка активно взаємодіє з іншими установами й організаціями, що володіють відповідним освітнім, виховним, розвивальним потенціалом та ресурсами.
Робота щодо підтримки студентів із порушеним зором відбувається в наступних напрямках:
– забезпечення самостійного застосування комп’ютерних тифлотехнологій у навчальному процесі;
– інформаційна підтримка процесу навчання студентів із вадами зору;
– створення умов для успішної соціальної та психолого-педагогічної адаптації незрячих і слабозорих студентів у середовищі університету;
– сприяння розвитку тифлокомп’ютерізаціі в інтересах включення осіб із порушеннями зору в сучасне суспільство.
Структурні підрозділи, що забезпечують реалізацію інклюзивного освітнього простору БДПУ
НАПРЯМИ ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО ПРОСТОРУ БДПУ
Соціологічне дослідження. Упродовж жовтня 2018 року в Бердянському державному педагогічному університеті в межах реалізації інклюзивного освітнього простору БДПУ було проведено соціологічне дослідження, мета якого – одержати аналітичну інформацію про актуальність впровадження спеціальних навчальних засобів для осіб з особливими потребами.
У результаті дослідження було виявлено, що найбільшою проблемою для студентів з особливими потребами є відсутність необхідної інфраструктури. Таким чином, серед опитаних викладачів БДПУ 67% мають досвід викладання в інклюзивних групах. Всі викладачі вважають, що здобувач вищої освіти з особливими потребами повинен мати можливість сформувати професійні компетенції в повному обсязі Переважна більшість (83 %) викладачів не використовує спеціальних засобів навчання для зороводепривованих осіб, але вважає за необхідне створювати такі засоби. Найбільш доступним засобом навчання студентів з вадами зору є комп’ютер. Більшість респондентів відмітила необхідність створення додаткових засобів навчання для осіб з особливими потребами.
Було експериментально використано NVDA в процесі навчання студентами першого та другого курсів спеціальності 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології). При тестуванні програми, з’ясувалось що програма підтримує деякі програми, які використовують студенти для навчання. Такі як: Oracle VM Virtual Box, MS Word, Excel, Access, Power Point, частково підтримує Cisco Pacet Tracer (не озвучує панель, де знаходяться пристрої, їх назви), Microlab працює не коректно. Результати експерименту продемонстрували недосконалість засобів та інформаційної підтримки навчання для зороводепривованих осіб в БДПУ. Тому актуальною є задача створення додаткових засобів підтримки навчання для зороводепривованих осіб в БДПУ.
Заходи, які відбулися в межах розвитку інклюзивного простору вищої освіти Бердянського державного педагогічного університету
13 грудня 2017 року проходила зустріч із представником Учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (УВП УТОС) Кристиною Романовою, яка пропонувала багато практичних методик, як спілкуватися в побуті та під час навчання із особами з порушенням зору. Ця зустріч дуже допомогла викладачам факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти та інших факультетів, де вчиться студент 1 курсу Анатолій Сакун (із зовсім утраченим зором). Жвава дискусія відбулася на тему «як вивчити деякі теми з вищої математики, які пов`язані з об’ємним баченням проблеми. І самим приємним фактом стало оприлюднення пані Кристиною того факту, що вони особисто знайома з декількома програмістами (із зовсім утраченим зором), які займають дуже престижні посади в великих містах України.
Розробка та впровадження в інклюзивний простір БДПУ он-лайн ресурсів для інформаційної підтримки навчання
Використання засобів інформаційних технологій в навчальному процесі закладів освіти дозволяє покращити рівень засвоєння навчального матеріалу особам з особливими освітніми потребами, формування професійних умінь та навичок. Саме для цього було створено сайт до вивчення дисципліни «Автоматизовані системи організаційного управління» майбутніми інженерами-педагогами з вадами зору в середі веб-сервісу Blogger, який розташовано за адресою http://bdpu-web.blogspot.com/ (магістрант Костянтин Жадан). Ефективне використання ІКТ, зокрема створений сайт дає змогу особам з вадами зору швидко орієнтуватись в матеріалі, не вдаючись до програмування без необхідності і не турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення. А розроблені відео та аодіоуроки дозволять швидко розробити власний Інтернет-магазин завдяки розробленим відео та аодіоурокам та їх описанню у текстових файлах.
Студентські розробки “Інклюзивна комп’ютерна освіта”
Серед багатьох наукових доробок, що стосуються розроблення та впровадження тифлотехнологій та тифлозасобів у інклюзивному освітньому просторі БДПУ, варто також виділити результати Студентського наукового гуртка “Інклюзивна комп’ютерна освіта”, яким керує кандидат фізико-математичних наук, доцент Кравченко Н.В.
Розробка та впровадження в освітній процес БДПУ аудіолекцій
Ефективним шляхом розв’язання проблеми щодо надання якісних освітніх послуг особам з вадами зору в інклюзивних ЗВО є застосування комп’ютерних тифлотехнологій та тифлозасобів. Для студентів із глибокими порушеннями зору обидві ці ролі набувають додаткового реабілітаційного навантаження, застосування комп’ютерних тифлотехнологій допомагає компенсувати зорову недостатність при роботі з інформацією як в рамках навчального процесу, так і в подальшій професійній діяльності. Уміння використовувати комп’ютерні технології стає визначальною умовою професійної придатності незрячого фахівця і, отже, має стати невід’ємною частиною його професійної підготовки. На жаль, спеціалізоване навчання в рамках освіти у ЗВО у більшості випадків не забезпечується. Особливу роль у підвищені якості засвоєння знань студентів з порушенням зору та вдосконалення процесу навчання в цілому відіграють інформаційні технології з використанням мультимедіа, які зараз набули широкої популярності саме в інклюзивному навчанні.
Студентами факультету фізико-математичної комп’ютерної та технологічної освіти Кліменко Антоном та Веретельником Валерієм під керівництвом доцента, к.ф.-м.н., Кравченко Н.В. було проаналізовано наявні засоби навчання БДПУ та розроблено аудіоматеріали до дисциплін «Вступ до фаху», «Основи наукових досліджень».
Розробка програмного забезпечення для розвитку навичок проектування інформаційних систем з урахуванням інклюзії осіб із вадами зору
Сьогодні існує велика кількість автоматизованих систем для проектування інформаційних систем. Сучасні технології проектування інформаційних систем побудовані на принципі візуалізації. Результатом проектування є діаграми, які складаються з графічних елементів та допоміжної документації. Як правило, автоматизовані системи для проектування інформаційних систем включають інструменти та функції для побудови UML діаграм. На ринку програмного забезпечення є величезний вибір програмного забезпечення для побудови UML діаграм. Проаналізувавши понад 40 програмного забезпечення, ми склали список з 10 найбільш популярних. Було розлянуто такі програми: IBM Rational Rose, Borland Together, LucidChart, StarUML, Umbrello, Draw.io, UMLet, yEd, Dia, ArgoUML Для аналізу UML tools було обрано такі параметри: Use case diagram, Class diagram, Open source, Аudio accompaniment, Ability to save a diagram, Command interface, Graphical interface, Platform / OS.
Аналіз програм показав, що всі програми мають тільки графічний інтерфейс та жодна з них не має аудіо супровіду. Автоматизовані засоби проектування представляють собою візуальне середовище проектування. Робота зі засобами проектування вимагає обов’язкового візуального сприйняття інформації. З одного боку, це унеможливлює навчання проектуванню інформаційних систем особам з порушенням зору, з іншого вимагає пошуку нових засобів навчання проектуванню інформаційних систем для осіб з порушенням зору.
Студентом Бердянського державного педагогічного університету Дмитром Венецьким під керівництвом доцента, к.ф.-м.н., Кравченко Н.В. було спроектовано та розроблено навчальний інструмент для проектування інформаційних систем для осіб із вадами зору.
Засіб навчання проектуванню інформаційних систем в умовах інклюзивного простору вищої освіти повинен задовольняти таким вимогам:
− придатність для навчання як звичайних студентів, так і студентів з вадами зору;
− наявність командного інтерфейсу, що має всі ті ж можливості, що й графічний інтерфейс;
− наявність декількох засобів виводу інформації – графічного та звукового.
Розглянемо більш детально вимоги до засобу навчання проектуванню UML діаграм, а саме діаграми варіантів використання та діаграми класів.
1. Можливість створення, редагування і видалення елементів UML діаграм. Редактор повинен вести загальний індекс всіх елементів. При аналізі зручно переглядати список відносин між тими чи іншими сутностями.
2. Можливість збереження і завантаження проекту.
3. Можливість експорту створених діаграм в растровий формат. Наприклад, в PNG.
4. Наявність інтерфейсу взаємодії для користувачів з вадами зору.
5. Сучасний користувальницький інтерфейс також є важливою частиною. За допомогою різних візуальних елементів користувач може вивчати і змінювати діаграми набагато швидше.
6. Незалежність від операційної системи. Було б бажано, якби редактор працював в будь-якій з них.
7. Безкоштовність середовища розробки та виконання.
Для розробки засобу навчання проектуванню інформаційних систем було обрано архітектуру web-додатку. Програма побудована на веб-стандартах HTML5 та Javascript, що підтримуються усіма новими браузерами, такими як Google Chrome, Firefox, Safari та Internet Explorer 8+.
Розроблений засіб призваний вирішити проблему непристосованості сучасних засобів проектування інформаційних систем для осіб з вадами зору.
Він має низку переваг у порівнянні з іншими графічними конструкторами:
− зручна система створення схем, методом перетягування готових трафаретів з вікна трафаретів на робочу область. При цьому всі трафарети знаходяться перед очима, забезпечено зручне перемикання між бібліотеками, всі дії наочні і зведені до мінімуму;
− наявність командного інтерфейсу, що має всі ті ж можливості, що й графічний інтерфейс;
− наявність декількох засобів виводу інформації з екрану – графічного та звукового.
Підтримуються наступні формати документів:
− власний формат, заснований на JSON;
− формат PNG (PNG).
Більшість операцій над елементами документу можна здійснити двома шляхами: за допомогою графічного та текстового інтерфейсів. Оскільки текстовий інтерфейс призначений для користувачів, що не можуть з тих чи інших причин сприймати графічну інформацію, команди, результати їх виконання та помилки озвучуються за допомогою голосового помічника, вбудованого в операційну систему. Для додавання елементу діаграми необхідно перетягнути відповідне зображення з панелі інструментів на робочу область програми. Той же самий результат можна отримати за допомогою введення однієї із команд для додавання діаграми та координат її розташування на робочій області. Схема не може бути розміщена, якщо на цьому місці вже є інша.
Додаток дозволяє створювати, редагувати, зберігати та завантажувати діаграми варіантів використання та діаграми класів. Голосовий супровід дій користувача в додатку реалізований за допомогою Web Speech API. Інтерфейс speechSynthesis (який доступний у вікні об’єкта) надає ряд методів, які дозволяють керувати синтезом мови.
Розроблений засіб навчання проектуванню інформаційних систем вирішує проблему формування навичок проектуванню інформаційних систем в умовах інклюзивного простору вищої освіти. Додаток містить командний і графічний інтерфейс; містить декілька засобів виводу інформації – графічний та звуковий, і тому придатний для навчання як звичайних студентів, так і студентів з вадами зору.
Тифлопристрій для навчання об’єктно-орієнтованому проектуванню інформаційних систем
Студентами факультету фізико-математичної комп’ютерної та технологічної освіти Радченко Олександром та Бондаренко Максимом під керівництвом доцента, к.ф.-м.н., Кравченко Н.В. було розроблено пристрій відноситься до галузі навчальних приладів з інформаційних технологій і може бути використаний для групових та індивідуальних занять з незрячими та слабозорими особами при навчанні об’єктно-орієнтованому проектуванню інформаційних систем.
Відомі засоби навчання проектуванню інформаційних систем побудовані на принципі візуалізації. Результатом проектування є діаграми, які складаються з графічних елементів та допоміжної документації. У результаті чого автоматизовані засоби проектування представляють собою візуальне середовище проектування. Робота зі засобами проектування вимагає обов’язкового візуальне сприйняття інформації.
Метою розробки тифлопристрія для навчання об’єктно-орієнтованому проектуванню інформаційних систем є вдосконалення пристрою для навчання незрячих та слабозорих осіб об’єктно-орієнтованому проектуванню інформаційних систем, забезпечення цілісності об’єкту моделювання за рахунок конструкційних змін магнітних деталей, які дозволяють скріплювати «умовно роз’ємним» з’єднанням елементи моделі, розширення функціональних можливостей пристрою шляхом введення додаткових магнітних елементів для забезпечення можливості моделювання діаграм класів.
Тифлопристрій для навчання об’єктно-орієнтованому проектуванню інформаційних систем, що має набор дерев’яних деталей, що ’єднуються некрізним з’єднанням на шип «ластівчин хвіст», вид та форма деталей дозволяє моделювати статичне представлення структури інформаційної системи – діаграму класів.
Міжнародна проблемна група «EMBEDDED SYSTEMS»
Розширенню ділових контактів, залученню української освітянської спільноти до заходів міжнародного масштабу сприяє співробітництво БДПУ з Заслуженим автономним університетом Пуебла (Мексика). Відповідно до оновленого договору про співробітництво між факультетом комп’ютерних наук Автономного університету Пуебла (Мексика) та факультетом фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної БДПУ № FCC / DIR /159 / 2018 ведеться різноманітна робота.
Робота в напрямку інклюзії вищої освіти для осіб з порушенням зору на кафедрі комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні й інформатики факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти була розпочата в 2017 році під керівництвом спільно із професором, завідувачем лабораторії «Дослідження цифрових систем і оновлювання джерел енергії» Автономного університету Пуебла професором Хосе Італо Кортесомі к. п. н., доцентом ФМКТО БДПУ Ганною Алєксєєвою.
Створена міжнародна проблемна група «EMBEDDED SYSTEMS» студентів 4-6 курсів ФМКТО та студентів групи УАП-CA-258 Заслуженого автономного університету Пуебла (Мексика) працює за тематикою доповненої реальності та embedded systems. Міжнародні проекти на базі Embedded Systems направлені на соціальну допомогу особам з порушенням зору. Основна функція лабораторії – розробка і поширення знань в галузі наукових досліджень на основі вбудованих систем (Embedded Systems), проведення безкоштовних курсів моделювання друкованої плати (PCB), а також порад щодо розробки апаратного та програмного забезпечення. Також вони вчать випускників використанню мікроконтролерів і польових програмованих логічних матриць (FPGA) з додатками в цифрових системах і гібридних електричних транспортних засобах.
Лабораторія «Дослідження цифрових систем і оновлювання джерел енергії» (LISDER) під керівництвом завідуючого лабораторією професора Хосе Итало Кортеса Факультету комп’ютерних наук Заслуженого Автономного Університету Пуебла та представник нашого університету – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні й інформатики Ганна Алєксєєва є керівниками багатьох міжнародних проектів та має сумісні публікації у міжнародних журналах з високим ІМПАКТ фактором.
Декан факультету, професор, доктор комп’ютерних наук Маркос Гонсалес Флоріс керує розробкою вбудованих систем за рахунок впровадження програмованих пристроїв різної архітектури з використанням технології для ефективного вирішення проблем, оптимізації наявних ресурсів за рахунок апаратних засобів.
Таке міжнародне співробітництво не тільки сприяє підвищенню професійних компетенцій викладачів за індивідуальною науковою спрямованістю або спеціалізацією, перейняттю досвіду і кращих наукових досягнень, представленням своїх наукових розробок і досягнень, але й отриманню професійних компетенцій необхідних для підготовки і написання міжнародних грантів і проектів.
Міжнародний проект «Електронна біла тростина»
Попереднім етапом роботи в напрямку інклюзії вищої освіти для осіб з порушенням зору на кафедрі комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні й інформатики факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти став міжнародний проект «Електронна біла тростина», який було розпочато в березні 2017 року.
Розробкою керує спільно із професором, завідувачем лабораторії «Дослідження цифрових систем і оновлювання джерел енергії» (LISDER), яка належить Автономному університету Пуебла і знаходиться на факультеті комп’ютерних наук в університеті міста Пуебла (Мексика) професором Хосе Італо Кортесом к. п. н., доцент БДПУ Ганна Алєксєєва.
Інклюзивний освітній простір Бердянського державного педагогічного університету є системою, що динамічно розвивається. Ефективність інклюзивного освітнього простору БДПУ забезпечується:
– відповідністю структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію інклюзивного освітнього простору БДПУ задачам інклюзивної освіти;
– використанням потужного потенціалу науково-дослідних та науково-педагогічних здобутків викладачів;
– урізноманітненням напрямів і форм реалізації інклюзивного простору вищої освіти;
– наданням науково-методичної підтримки закладам системи середньої загальноосвітньої, позашкільної, професійно-технічної освіти у оновленні навчально-методичного забезпечення, підготовці підручників і навчальних посібників з інклюзивної освіти;
– активною міжнародною діяльністю (БДПУ є лідером серед педагогічних вишів за цим напрямом) тощо.
Викладачі та студенти Бердянського державного педагогічного університету брали активну участь у низці заходів (міжнародні та всеукраїнські конференції, міжнародні стажування тощо з питань інклюзивної освіти для освітян).
Напрацювання в галузі інклюзивної освіти представники БДПУ опублікували:
– в наукових виданнях, включених в базу WEB OF SCIENCE (Hurenko, O. I., Alekseeva, H. M., Lopatina, H. O., & Kravchenko, N. V. (2017). Use of computer typhlotecnologies and typhlodevices in inclusive educational space of university. Information Technologies and Learning Tools, 61(5), 61-75.);
– в фахових наукових виданнях України (Алєксєєва Г.М. Досвід використання засобів електронного навчання у інклюзивному освітньому ВНЗ: [Електронний ресурс] / Г.М.Алєксєєва, О.В. Антоненко, К.О. Жадан, М.В.Лифенко // Фізико-математична освіта : науковий журнал. Вип. 4 (14) / Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Фізико-математичний факультет редкол.: О.В. Семеніхіна (гол.ред.) [та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А.С. Макаренка], 2018. №4(18). С.17-25; Алєксєєва Г.М. ІКТ як інструмент вивчення фізики дітьми з особливими освітніми потребами/ Алєксєєва Г.М., Панченко О.П., О.С.Овсянніков// Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / [редкол.: А.В. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. Запоріжжя : КПУ, 2019. Вип. 64. – Т. 1. – С.51-55.– URL :http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2019/64/part_1/12.pdf);
– в збірниках матеріалів Всеукраїнських конференцій (Алєксєєва Г.М. Досвід використання засобів електронного навчання студентів в закладах вищої освіти в умовах інклюзії / Г.М.Алєксєєва, К.О.Жадан, М.В. Лифенко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної Internet-конференції «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку» // Збірник наукових праць, 11-17 березня 2019 р. – Черкаси, 2019. – С. 154-157. – URL : https://conference.ikto.net/pub/akit_2019_11-17march_black_cat.pdf; Алєксєєва Г.М. Використання засобів електронного навчання в умовах інклюзії ВНЗ/ Г.М. Алєксєєва, Х.І.Кортез // Наукові засади підготовки фахівців природничого, інженерно-педагогічного та технологічного напрямків : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (26-29 березня 2019 р.) : збірник тез. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – С. 145-148. – Режим доступу: https://bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/45.pdf ; Марченко О., Алєксєєва Г.М. (2018). Застосування комп’ютерних технологій в освіті дітей з особливими можливостями. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції студентів, аспірантів та молодих вчених за тематикою «Сучасні комп’ютерні системи та мережі в управлінні»: збірка наукових праць / Під редакцією Г.О. Райко. – Херсон: ФОП Вишемирський В. С., 2019. – с. 350-352; Кравченко Н.В. Застосування інформаційних комп’ютерних технологій в корекційно-розвиваючому навчанні/ Кравченко Н.В , Жук В. // Наукові засади підготовки фахівців природничого, інженерно-педагогічного та технологічного напрямків: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (3-8 квітня 2017 року) : збірник тез. – Бердянськ : БДПУ, 2017. – С. 113-114; Кравченко Н.В. Засоби формування комп’ютерної компетенції для осіб з порушенням зору / Н.В. Кравченко, Д.С. Венецкій // Наукові засади підготовки фахівців природничого, інженерно-педагогічного та технологічного напрямків : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (26-29 березня 2019 р.) : збірник тез. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – С. 203-204. – Режим доступу: https://bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/94-3.pdf).
Події, які відбуваються в рамках реалізації діяльності БДПУ з упровадження інклюзивної освіти в регіоні, висвітлюються на сайті Бердянського державного педагогічного університету (bdpu.org), у засобах масової інформації: в новинах на ТБ «Бердянськ», Віснику «Української асоціації корекційних педагогів», місцевій газеті «Південна зоря» та газеті БДПУ «Університетське слово».