У 1994 р. закінчила філологічний факультет Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко за спеціальністю «Початкове навчання, українська мова та література», присвоєно кваліфікацію вчителя початкових класів та української мови і літератури.
Упродовж 1998–2001 рр. навчалася в аспірантурі при Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди за спеціальністю 10.01.01 – українська література. У 2001 р. успішно захистила кандидатську дисертацію «Проза Івана Леванди в контексті українського літературного бароко» при Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди зі спеціальності 10.01.01 – українська література (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Л. В. Ушкалов). У 2004 р. присвоєно вчене звання доцентки кафедри української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного університету.
З 2008 р. до 2011 р. навчалася в докторантурі при Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди за спеціальністю 10.01.01 – українська література. 8 лютого 2013 р. захистила докторську дисертацію «Барокові традиції в літературі українського романтизму» (науковий консультант – доктор філологічних наук, професор Л. В. Ушкалов). У 2015 році присвоєно вчене звання професорки кафедри української літератури та компаративістики.
Досвід роботи
Упродовж 1993–1996 рр. працювала вчителем української мови та літератури у ЗОШ № 2 м. Бердянська. З 2001 р. обіймала посаду старшої викладачки кафедри української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко. У 2002 р. переведена на посаду доцентки кафедри української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного університету. З жовтня 2011 р. працювала доценткою кафедри української літератури та компаративістики. У 2013 р. переведена на посаду професорки і завідувачки кафедри української літератури та компаративістики БДПУ. З 2018 р. у зв’язку з реорганізацією кафедри працює на посаді професорки кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету.
Упродовж 2006–2011 рр. виконувала обов’язки заступниці директора Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету з навчально-методичної роботи.
У липні 2013 р. брала участь в організації та була лектором Першої літньої наукової школи «Порівняльні студії в літературознавстві: імагологічний аспект» (БДПУ).
Професійні та наукові інтереси
Основний напрям наукової діяльності – давня та класична література, традиція в літературі, порівняльне літературознавство та проблеми дитячої літератури.
Авторка понад 190 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 3-х одноосібних монографій, 3-х навчальних посібників, співавтор 3-х міжнародних колективних монографій, розділів у 4-х колективних монографіях, наукових статей.
Гарантка освітньо-наукової програми «Філологія» для третього освітнього рівня. Розробляла стандарти вищої освіти з філології для різних освітніх рівнів.
Членкиня спеціалізованої вченої ради БДПУ К 18.092.02 із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей 10.01.01 – українська література, 10.01.05 – порівняльне літературознавство.
Під науковим керівництвом О. П. Новик були захищені дисертації Ю. С. Регуш, К. Ю. Комісаренко, Т. В. Хорольська.
Неодноразово виступала офіційною опоненткою дисертацій.
Нагороди
Нагороджена грамотами Бердянського державного педагогічного університету, Почесною грамотою Запорізького обласного комітету Профспілки працівників освіти і науки України, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Запорізької обласної державної адміністрації, Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом.
Інші види діяльності
У липні 1998 р. навчалася в Першій літній літературознавчій школі «Сучасна літературознавча теорія та реінтерпретація української літератури» (Пуща-Водиця, Київ, КМА).
Працює в оргкомітеті щорічних міжнародних наукових конференцій, які проводить факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, наукових семінарів та студентських читань. У рамках проведення конференцій готує презентації наукових та художніх видань з філології.
Була одним із організаторів Літньої літературознавчої школи в м. Бердянськ.
Рецензентка збірника «Studia Polsko-Ukraińskie» Warszawа: Wydział Linwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego.
Експертка Державної атестаційної комісії ЗВО щодо впровадження наукової діяльності МОН України за напрямом Гуманітарні науки та мистецтво (наказ №1111 від 07.09.2020р.)
З 21 травня до 23 травня 2018 р. була членкинею акредитаційної комісії з акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми «Українська мова і література в закладах освіти» зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) за другим (магістерським) рівнем галузі знань 01 Освіта/Педагогіка при Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (Наказ Міністерства освіти і науки України № 616-Л від 07.05.2018 р.).
Пройшла науково-педагогічне стажування «Інновації в освіті. Інноваційні технології викладання фахових дисциплін», яке організоване Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach (10.05. –29.09.2021).
Основні публікації
Новик О. Іван Леванда: літературний портрет: монографія. Київ: Знання України, 2004. 179 с.
Новик О. Неповторність повторного. Барокові традиції в літературі українського романтизму: монографія. Харків: Майдан, 2011. 366, [1] с.
Новик О. Оригінальність традиційності: монографія. Бердянськ: БДПУ, 2019. 177 с.
Новик. О. П. Образи жінок у творах Климентія Зиновіїва: тілесне й духовне. Ciaіo i toїsamoњж w ukraiсskiej kulturze, sztuce, literaturze, jкzyku: мonografia. Warszawa-Iwano-Frankiwsk: Katedra Ukrainistyki WLS Uniwersytet Warszawski, 2016. S. 17−23.
Nowyk O. Transformacja gatunkowa powieści w twórczości Maksa Kidruka. Literatura zza granic Polski w XXI wieku. Diagnozy – Prognozy – Prowokacje. Wshod. Zeszyty Humanistyczne AJP. Nr 2.2019. S. 69–
Новик О. П. Барокова література й український романтизм: літературознавча проекція. Жанр і стиль: еволюція і літературознавча проекція: колективна монографія / за заг. редакцією О. П. Новик. Бердянськ: Ф–ОП Ткачук О. В., 2016. С. 53–73.
Новик О. Повсякденність у поетиці творів Миколи Костомарова. Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: колективна монографія / уп., науковий ред. Н. Левченко. Київ – Люблін – Харків: Майдан, 2020. С. 380–389.
Новик О. П. Історія української літератури (давньої): навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 223 с.
Новик О. Український романтизм: навч. посіб. Бердянськ: БДПУ, 2017. 150 с.
Новик О. Романтична поетика творів Михайла Мінчакевича в збірці «Син Русі». Русин. 2020. Т. 60. С.154–160. Журнал включено до міжнародної наукометричної бази Scopus.
Novyk Olha. Features of teaching ancient ukrainian literature in higher education. Digital transformation of society: theoretical and applied approaches. Edited by Magdalena Wierzbik-Strońska and Oleksandr Nestorenko. 46. Publishing House of University of Technology, Katowice, 2021. С. 220–225.
Новик О. П. Історія української літератури (ХІ–ХVIII ст.): навч. посіб. Мелітополь, 2021, 184 с.
Новик О. П. Проблема дорослішання у часи війни в романах Cергія Жадана «Iнтернат» та Маркуса Зузака «Крадійка Книжок». Літературний образ дитинства в часи кризи ХХ–ХХІ ст.: монографія. Варшава, 2021. С. 151–161.
Новик О. Супергерой дитячої літератури: потреба часу чи комерційний проект. Wrocławska Ukrainistyka. Lingua – Litterae – Sermo. Przemysław Jóźwikiewicz, Olga Barabasz-Rewak, Julia Rysicz-Szafraniec, Anna Ursulenko (redakcja). Wroclaw, 2022. С. 355–366. ISBN: 978-83-7977-553-8
Новик О. П. Український романтизм: навчальний посібник. Видання 2. Бердянськ, 2023. 163 с.
Останні публікації
2016
Новик О. Образ корабля у проповідях українських барокових письменників. Слово. Символ. Ритуал: зб. на пошану архиєпископа Ігоря Ісіченка з нагоди його 60-річчя: Праці з історії української літератури / упор. і авт. перед. слова О. Матушек. Харків: Акта, 2016. С. 189–200.
Новик О. П. «Путешествие в Ад» («Ад») Агопа Мелконяна как фантастический рассказ. Shirakhistoricalandculturalheritage: modern issues of Armenology: 9thInternational Conference Gyumri, 24–25 September, 2016. Gyumri, 2016. С. 366–368.
Новик О. П. Образ козака Мамая в українському романтизмі. StudiaPolsko–Ukraińskie. Warszawа: Wydział Linwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. S. 145–159.
Новик О. Етнотип українця у книзі Володимира Даниленка «Грози над Туровцем». DialogderSprachen –Dialogder DieUkraineausglobalerSicht. Діалог мов – діалог культур. Україна і світ: матеріали VII Міжнародної Інтернет-конференції з україністики. München: Universität der Ludwig-Maximilian, 2016. S. 310–318.
Новик О. П. Барокова література й український романтизм: літературознавча проекція. Жанр і стиль: еволюція і літературознавча проекція: колективна монографія / за заг. редакцією О. П. Новик. Бердянськ: Ф–ОП Ткачук О. В., 2016. С. 53–73.
Новик О. Літописний сюжет про Бориса і Гліба та «Страшний звір» Євгена Гребінки: трансформація мотиву братовбивства. Святі Борис і Гліб у національній культурі та суспільній думці: досвід 1000-річної присутности в українській історії: зб. наук. ст. Харків: Акта, 2016. С. 118–123.
Новик О. П. Правда і Кривда: від барокового сюжету до художніх знахідок Михайла Стельмаха. Мандруючи світами і віками: збірник на пошану Юрія Пелешенка. Київ–Дрогобич, 2016. С. 305–312.
Новик О. П. Поетика наративу малої прози М. Костомарова. Українська література від давнини до сучасності: парадигми, напрямки, проблеми: до 105 річниці від дня народження М. Д. Бернштейна: матеріали міжвишівських наукових читань. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2016. С. 103–105.
Новик О. П. Образність анімалістичного оповідання Дончо Цончева «Гілка». Матеріали V Міжнародного науково-методичного семінару з болгарської мови, літератури, культури та історії (м. Бердянськ, 19 – 20 травня 2016 р.): зб. тез / відп. ред. О. П. Колінько. Бердянськ: БДПУ, 2016. С. 77–78.
Новик О. П. «Дитя свого часу»: Климентій Зиновіїв в оцінці Івана Франка. Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження: зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практ. конф., Київ, 07–08 квітня 2016 р. Київ: Міленіум, 2016. С. 84–86.
Новик О. П. Хронотоп дитячих повістей Івана Андрусяка. Художні модуси хронотопу в культурно-мистецькому дискурсі: зб. матеріалів Міжнародної наукової конференції (26–27 травня 2016 р.) / ред.-упоряд. Н. Ю. Акулова. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2016. С. 173–174.
Новик О. П. Пригоди бурсаків: подорож через два століття. Мільйон історій: поетика пригод у літературі та медіа: зб. наук. матер конф. (Бердянськ, 22–23 вересня 2016 р.) / гол. ред. О. П. Новик. Бердянськ: БДПУ, 2016. С. 121–122.
Новик О. П. Поетика наративу малої прози Миколи Костомарова. Ліствиця Якова: зб. ст. на пошану професора Леоніда Ушкалова з нагоди його шістдесятиліття / упорядник Н. Левченко, наук. редактор Р. Мельників. Харків: Майдан, 2016. С. 273–278.
Новик О. П. Рецепція традиції: фольклоризм романтичної прози: рецензія на монографію Ж. О. Янковської «Фольклоризм української романтичної прози» (Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2016. 591 с.). Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки: зб. наук. ст. / гол. ред. В. А. Зарва. Бердянськ: БДПУ, 2016. Вип. ХІ. С. 276–277.
Новик. О. П. Образи жінок у творах Климентія Зиновіїва: тілесне й духовне. Ciałoitożsamość wukraińskiejkulturze, sztuce, literaturze, język: мonografia. Warszawa-Iwano-Frankiwsk: Katedra Ukrainistyki WLS Uniwersytet Warszawski, 2016. S. 17−23.
Жанр і стиль: еволюція і літературознавча проекція: колективна монографія / за заг. ред. О. П. Новик. Бердянськ: Ф–ОП Ткачук О. В., 2016. 192 с.
2017
Новик О. П. Наратив та номеносфера малої прози Миколи Костомарова. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Кам’янець-Подільський: «Аксіома», 2017. Вип. 45. С. 162–168..
Новик О. П. Повість В. Таля «Незвичайні пригоди бурсаків»: минуле крізь призму революції. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки: зб. наук. ст. / гол. ред. В. А. Зарва Бердянськ: БДПУ, 2017. Вип. ХІІ. С. 152–156.
Новик О. П. Інтерпретація українського бароко у контексті європейської культури: рецензія на монографію В. Соболь «Українське бароко. Тексти і контексти» (Варшава, 2015. 382 с.). Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки: зб. наук. ст. / гол. ред. В. А. Зарва Бердянськ: БДПУ, 2017. Вип. ХІІ. С. 227–229.
Новик О. П. Пригоди бурсаків: подорож через два століття (повісті В. Чапленка «Пиворіз» та В. Таля «Незвичайні пригоди бурсаків»). Слово і час. 2017. № 9. С. 61–68.
Новик О. П. Данило Мордовець у літературному процесі ХІХ ст.: тексти і контексти. Теорія літератури: концепції, інтерпретації:наук. зб. / ред. кол.: Л. В. Грицик (голова) та ін. Київ, 2017. С. 186–191.
Новик О. Філософія буття в оповіданні «Сліпа Вайша» Ґеорґі Ґосподінова. Матеріали VІ Міжнародного науково-методичного семінару з болгарської мови, літератури, культури та історії (18–19 травня 2017 р.): зб. тез / відп. ред. О. П. Колінько. Бердянськ: БДПУ, 2017. С. 69–70.
Новик О. П. Складна простота барокового комічного у книзі Ганса Якоба Гріммельсгаузена «Сімпліцій Сімпліціссімус». Від смішного до великого: феномен комічного в літературі та культурі: зб. наук. матер. конф. (Бердянськ, 28–29 вересня 2017 р.) / гол. ред. О. П. Новик. Бердянськ: БДПУ, 2017. С. 98–99.
Новик О. П. Природа як деталь поетики роману М. Краєвського «Кінець світу в Бреслау». Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво («Екоцентризм: культура і природа»): тези доп. ІІІ Міжнародної наукової конференції. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. С. 75–76.
Новик О. Український романтизм: навч. посіб. Бердянськ: БДПУ, 2017. 150 с.
Новик О. П. Київські бурсаки у творах Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Василя Чапленка. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Святий Київ наш великий», присвяченої 170-річчю перебування Тараса Шевченка у Києві. Київ, 2017. С. 147–152.
Новик О. П. Романістика діаспори крізь призму жанру і стилю: рецензія на монографію Лущій Світлани «Романістика української діаспори 1960-х–1980-х років: проблематика, жанрово-стильові парадигми» (Тернопіль, 2017). Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки. С. 185–186.
2018
Новик О. П. Бачення світу в оповіданні Петера Бонева «Життя в простому обчисленні». Троянди й виноград: феномени естетичного і прагматичного в літературі та культурі: зб. наук. матеріалів конференції (Бердянськ, 27–28 вересня 2018 р. / гол. ред. О. П. Новик. Бердянськ: БДПУ, 2018. С. 117–119.
Новик О. П. Культура Київської Русі крізь призму канону (Рецензія на монографію: Джиджора Є. В. Гімнографія Київської Русі ХІ – ХIII сторіч: структурне ціле канону мінейного циклу: монографія / за ред. О. В. Александрова. Одеса: Астропринт, 2018. 480 с.). Текст. Контекст. Інтертекст.Науковий електронний журнал. 2018. Вип. 3. URL: http://text-intertext.in.ua/index.php?id=235 (дата звернення: 25.12.2019).
Новик О. Переклад як осучаснення давньої літератури: рецензія на монографію Шмігера Тараса «Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки: зб. наук. ст. / гол. ред. В. А. Зарва Бердянськ: БДПУ, 2018. С. 215–221.
2019
Новик О. Франсуа Війон – Віктор Домонтович: між новим і минулим. Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво («Міжкультурний діалог»): тези доп. V Міжнародної наукової конференції. Харків, 2019. С. 64.
Новик О. Оригінальність традиційності: монографія. Бердянськ, БДПУ, 2019. 177 с
Novyk O. Memory about Nogais in the artistic rethinking of Mykola Kostomarov. The Eighth International Multidisciplinary Symposium of Memory Studies: Collective Memory and Emotions(October 17th and 18th, 2019).
Новик О. Людина і війна у романі Михайла Стельмаха «Правда й кривда».Україна у світових війнах та локальних конфліктах ХХ – на початку ХХІ ст.: матеріали XII Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, 20 листопада 2019 р. Харків: ХНУРЕ, 2019. С. 79–85.
Новик О. Сюжет, парафраз, алюзія, образ, жанр: трансформація двох біблійних сюжетів у давньому письменстві: рецензія на монографію Оксани Савенко «Трансформації різдвяного та великоднього сюжетів в українській літературі ХІ–ХVIII ст.». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки. Вип. 1 С. 11–12.
Новик О. Ще один штрих до характеристики полемічної традиції українських унійних письменників: рецензія на монографію Руслана Ткачука «Полемічна традиція унійних письменників кінця XVI – першої половини XVII ст.: доба і постаті, текст і прототекст, риторика і поетика». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Філологічні науки. 2019. Вип. 19. С. 9–10.
Nowyk O. Transformacja gatunkowa powieści w twórczości Maksa Kidruka. Literatura zza granic Polski w XXI wieku Diagnozy – Prognozy – Prowokacje. Wshod. Zeszyty Humanistyczne AJP. 2019. Nr 2. S. 69–77.
2020
Новик О. Повсякденність у поетиці творів Миколи Костомарова. Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: колективна монографія / уп., науковий ред. Н. Левченко. Київ – Люблін – Харків: Майдан, 2020. С. 380–389.
Новик О. П. Хронотоп дитячих повістей Івана Андрусяка. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського: серія: Філологія. Соціальні комунікації. Т. 31 (70) № 1 Ч. 3 С. 196–200.
Новик О. Романтична поетика творів Михайла Мінчакевича в збірці «Син Русі». Русин. 2020. Т. 60. С.154–160. Журнал включено до міжнародної наукометричної бази Scopus.
Новик О. Бароковий текст як пам’ять культури. Художні феномени в історії та сучасності («Пам’ять та ідентичність»). Тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції. Харків: ФОП Бровін О. В., 2020. С. 75–76.
Новик О. Українські народні оповідання ХІХ ст: образ оповідача як носія національної ідентичності. МатеріалиХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Національна ідентичність в мові та культурі», 02–03 квітня 2020. Київ: НАУ, 2020. С.77–79.
Новик О. Життя крізь призму футболу: дискурс життя як змагання в сучасній українській прозі. «Citius, Altius, Fortius!»: феномен спорту в літературі та культурі»: зб. наук. матеріалів конференції (Бердянськ, 24–25 вересня 2020 р.) / гол. ред. О. П. Новик. Бердянськ: БДПУ, 2020. С. 115–117.
2021
Новик О. П. Повсякденність у романі Василя Добрянського «Вибір капітана Котляревського». Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. пр. 2021, Вип. 21. Ч. 1. С. 86–90.
Новик О. П. Повсякдення у віршах Климентія Зиновіїва. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 15. С. 202–207.
Новик О. П. Літературна діяльність Данила Мордовця в контексті доби. Творчість Трохима Зіньківського в контексті української літератури 70–90-х рр. ХІХ ст.: матер. Всеукр. наук. конф. (4 червня 2021 р.) / ред. кол. О. П. Новик, О. Д. Харлан. Бердянськ: БДПУ, 2021. С. 37–42.
Новик О. П. Трансформація дійової особи в театрі повсякденності художнього твору: драматург/ режисер/ актор/ суфлер/ глядач. Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проєкціях: матер. Міжнар. наук. конф. (23–24.09.2021 р.) / ред. кол. О. П. Новик, О. Д. Харлан. Бердянськ: БДПУ., 2021. С.138–139.
Новик О. П. Образ Мавки: еволюція та інтертекст. Актуальні тенденції викладання української літератури: матер. Восьмого регіонального наук.-практ. семінару (16 квітня 2021р.) / ред. кол. О. П. Новик (голова) та ін. Бердянськ: БДПУ, 2021.
Новик О. Міфи про український літературний канон ХІХ ст. (Не)можливість канону: світова література / література українська: матеріали Всеукр. наук.-практич. конф. (12–13 листопада 2021 року). Харків. ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 2021. С. 57–58.
Новик Ольга. Позачасовість географічного простору в бароковій літературі. Художні феномени в історії та сучасності («Географічний простір і художній текст»): тези доповідей Міжнародної наукової конференції (16-17 квітня 2021 р., м. Харків). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. С. 76–77.
Novyk Olha. Features of teaching ancient ukrainian literature in higher education. Digital transformation of society: theoretical and applied approaches. Edited by Magdalena Wierzbik-Strońska and Oleksandr Nestorenko. 46. Publishing House of University of Technology, Katowice, 2021. С. 220–225.
Новик О. П. Історія української літератури (ХІ–ХVIII ст.): навч. посіб. Мелітополь, 2021, 184 с.
Новик О. П. Проблема дорослішання у часи війни в романах Cергія Жадана “Iнтернат» та Маркуса Зузака “Крадійка Книжок”. Літературний образ дитинства в часи кризи ХХ–ХХІ ст.: колективна монографія. Варшава, 2021. С. 151–161.
Новик Ольга. Частная коллекция книг как маркер эпохи (книги библиотеки Ивана Леванды). ЛИТЕРАТУРНИТЕ ПОРЕДИЦИ – КОНСТРУИРАНЕ И ДЕКОНСТРУИРАНЕ НА КАНОНАсъставители – Ноеми Стоичкова-Иванова, Надежда Стоянова, Владимир Игнатов. София: Издателство: УИ “Св.Климент Охридски ISBN : 978-954-07-5355-3. 2021. С. 199–205.
Novyk Olʹha. THE MYSTERIOUS HALITCH PRINCESS ANNA AND HER ROLE IN HISTORY. Starke Frauen des Mittelalters und das Bild des neuen Europa.(Hgg.) Novikova, , Pronkevyč,O., Romaniuk,S., Schweier, U. München: Verlag readbox unipress & Open Publishing LMU, 2021. ISBN 978-3-95925-182-2 print, ISBN 978-3-95925-183-9 el.
2022
Новик О. П. Книга як складова повсякденності барокової літератури. Закарпатські філологічні студії. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Т. 1. С. 230–235.
Новик О. Подорож у поетиці українського фентезі. Художні феномени в історії та сучасності («Дискурс подорожі»): тези доповідей VІІІ Міжнародної наукової конференції. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022. С. 60–61.
Новик О. Супергерой дитячої літератури: потреба часу чи комерційний проект. Wrocławska Ukrainistyka. Lingua – Litterae – Sermo. Przemysław Jóźwikiewicz, Olga Barabasz-Rewak, Julia Rysicz-Szafraniec, Anna Ursulenko (redakcja). Wroclaw, 2022. С. 355–366. ISBN: 978-83-7977-553-8
Новик О. «Поза межами краси»: природа як складова повсякденності барокового твору. «Співи землі: біологія та екологія в літературі та культурі»: матеріали міжнародної наукової конференції (22–23.09.2022 р.) / ред. кол. О. П. Новик, О. Д. Харлан. Бердянськ: БДПУ, 2022. С. 191–192.
Новик О. Жанрова специфіка твору Лесі Ворониної «Таємне Товариство Боягузів» Актуальні тенденції викладання літератури: матеріали ІХ регіонального наук.-практ. семінару (23 квітня 2021 р.) / ред. кол. О. П. Новик (голова) та ін.. Бердянськ : БДПУ, 2022. С. 47–52.
Новик О. П. Княгиня Анна Галицька в художній літературі. Література й історія: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (17–18 листопада 2022 р.) / редкол.: Н. В. Горбач (відп. ред.), В. М. Ніколаєнко (ред.-упоряд.), І. М. Бакаленко (техн. ред.) та ін. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2022. С. 206–210
Новик О. П. Повсякдення і маркери епохи в творах Сергія Оксеника та Ірени Доускової. Закарпатські філологічні студії. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 25. Т. 2. С. 221–225.
2023
Новик О. Читаючи Геродота: амазонки, скіфи та атлантида в літературі як маркер співпричетності до історії. Художні феномени в історії та сучасності («Глобальне та самобутнє: композиція чи опозиція?»): тези доповідей ІХ Міжнародної наукової конференції. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2023. С. 55–56.
НовикО. Періодика першої половини ХІХ ст.: художня інтерпретація повсякденності. Збірник тез наукових доповідей учасників V міжвузівської наукової конференції «Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа» 11 травня 2023 року. Бердянськ–Запоріжжя: БДПУ, 2023. С. 16–19.
Novyk Olha. Живе повсякдення давнини: перше видання діаріуша Пилипа Орлика 1725 і 1726 рр. StudiaPolsko–Ukraińskie. №10. Warszawa: Wydawnictwо Uniwersytetu Warszawskiego, 2023. С. 217–223. ISSN 2353-5644, e-ISSN 2451-295.
Новик О. П. Український романтизм: навч. посіб. 2-е. видання. Бердянськ, 2023. 163 с.
У 2022 р. закінчила факультет іноземної філології Запорізького національного університету за спеціальністю «Англійська мова та література (переклад включно)», присвоєно кваліфікацію філолога, викладача англійської мови та літератури.
Досвід роботи
У період з 1.11.2022 р. до 30.06.2023 р. працювала викладачем кафедри іноземних мов Національного університету Запорізька політехніка. З лютого 2023 р. працює викладачем кафедри іноземних мов та методики викладання Бердянського державного педагогічного університету.
Професійні та наукові інтереси
Основний напрям наукової діяльності – вплив людства на розвиток мови, розвиток словникового складу англійської мови початку ХХІ ст.
Інші види діяльності
З лютого 2023 року виконує обов’язки заступниці ради молодих учених факультету філології та соціальних комунікацій.
Основні публікації
Богданова М., Богданова М. Урок з позакасного читання за новелою О. Генрі «Дари волхвів». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Педагогічні науки: зб. наук. ст. / гол. ред. І. Т. Богданов. Бердянськ: БДПУ, 2020. Вип. 1. С. 132–138.
Богданова М., Богданова М. Формування ціннісних орієнтацій учнів під час вивчення зарубіжної літератури в 10–11 класах закладів загальної середньої освіти. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Педагогічні наки: зб. наук. ст. / гол. ред. І. Т. Богданов. Бердянськ: БДПУ, 2020. Вип. 3. С. 138–143.
Останні публікації
2019
Богданова М. Архетипи людської свідомості в осмисленні М. Шеллі (страхи, комплекси, сублімовані бажання). «Усі ріки течуть у море»: мариністика в літературі та культурі: зб. наук. матеріалів конференції (Бердянськ, 26–27 вересня 2019 р.) / гол. ред. О.П. Новик. Бердянськ: БДПУ, 2019. С.14–16.
2020
Богданова М. І. Пастиш як прийом пародіювання класики в мешап-романі Сет Грема-Сміта «Гордість і упередження і зомбі». Різдвяні студентські наукові читання: Vitainlingua: матеріали XII Міжвишівської студентської науково-практичної конференції (Запоріжжя, 06 грудня 2019 р.). Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2020. С. 288–290.
Богданова М. Пастишизація як спосіб пародіювання класичного твору в романі Сет Грема-Сміта «Гордість і упередження і зомбі». Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14травня 2020року. Том 2. Філологічні науки. Бердянськ: БДПУ, 2020. С. 121–122.
Богданова М., Богданова М. Урок з позакасного читання за новелою О. Генрі «Дари волхвів». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Педагогічні науки: зб. наук. ст. / гол. ред. І. Т. Богданов. Бердянськ: БДПУ, 2020. Вип. 1. С. 132–138.
Богданова М., Богданова М. Формування ціннісних орієнтацій учнів під час вивчення зарубіжної літератури в 10–11 класах закладів загальної середньої освіти. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: серія: Педагогічні наки: зб. наук. ст. / гол. ред. І. Т. Богданов. Бердянськ: БДПУ, 2020. Вип. 3. С. 138–143.
2021
Богданова М. Концепт “American dream” як теоретична проблема. Збірник наукових праць студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених «Молода наука-2021»: у 5 т. / Запорізький національний університет. Запоріжжя: ЗНУ, 2021. Т. С. 248–249.
Богданова М. Мовна картина зображення концепту «американської мрії» у романі «Великий Гетсбі» Ф. С. Фіцджеральда. Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа: IV Міжрегіональна студентська конференція, 11травня 2021 р.: тези доповідей. Бердянськ: БДПУ, 2021. С. 65–68.
До Дня вишиванки кафедра української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету пропонує переглянути онлайн-екскурсію «Вишиванка - твій генетичний код».
До Дня матері кафедра української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету презентує збірку есе "Материнська любов - вогник, що освітлює темряву".
Згідно з планом профорієнтаційної роботи факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ доцент кафедри української мови та славістики Юносова В. О. провела зустрічі з випускниками Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 імені Олега Ольжича (05.04.2024 р.) та Хмельницького ліцею № 14 імені Івана Огієнка (09.04.2024 р.). Учні ознайомилися з умовами вступу, спеціальностями й освітніми програмами університету, а також отримали детальну інформацію з усіх питань, що їх цікавили.
Попередній захист магістерських робіт із української мови
15 листопада 2023 р. на кафедрі української мови та славістикифакультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету для магістрів другого року навчання спеціальності 035 «Філологія» відбувся попередній захист магістерських робіт у формі постерних презентацій. Захід пройшов із використанням платформи Zoom. Учасниками онлайн-конференції на попередньому захисті були всі наукові керівники.
Онлайн-зустріч був представлена широким спектром досліджуваних проблем. Зокрема, здобувачі вищої освіти проаналізували одиниці різних мовних рівнів, схарактеризували їхні особливості вживання в різних типах українського дискурсу (художньому, публіцистичному тощо), виділили специфічні риси кожного з них.
Загалом магістри-філологи денної та заочної форм навчання виявили глибоку обізнаність у темах своїх наукових досліджень, уміння розкрити завдання й отримати результати та засвідчили готовність до остаточного захисту.
За матеріалами кафедри української мови та славістики БДПУ
Наразі моя країна переживає війну, що розкидала українців по різних куточках світу, як і їхні шматочки душі. Проте на цій планеті є держави, які прихистили тих, хто потребував тепла та захисту, відкрили нашим співвітчизникам щирі обійми, намагаються створити атмосферу рідного дому.
Одним із проєктів, який дав мені можливість послужити своєму народові навіть у Литві, став інтернаціональний фестиваль “Open House Vilnius”, де я мала змогу проводити екскурсії українською мовою у будівлі Спілки композиторів.
Щорічний фестиваль цього разу був присвячений темі комфорту в архітектурі. В одних будівлях ми почуваємося добре, в інших – не зовсім, і не завжди можемо визначити, чого саме нам бракує. Комфорт в архітектурі в процесі історичного розвитку розуміли по-різному, а саме це поняття еволюціонувало. Те, що вважалося комфортним у 19 столітті або в модерністській архітектурі, сьогодні уявляється інакше. Старі будівлі потрібно адаптувати до нових потреб за допомогою архітектурних засобів.
Тому організатори заходу поставили перед собою питання: як зробити ці будівлі і перебування в них комфортними? Що потрібно для того, щоб будинок був зручним для всіх його мешканців: чи то батьки з дитиною, чи то людина з обмеженою мобільністю, чи будь-хто інший? З якими викликами стикаються архітектори, дизайнери, інженери та проєктувальники, намагаючись зробити простір придатним для використання? На ці та інші запитання, пов'язані зі зручністю буття в архітектурі, місцеві жителі та гості Вільнюса отримали відповіді під час екскурсій 13-го та 14-го травня цього року.
Тури по котеджному комплексу та самій будівлі Спілки композиторів, де жили, творили, репетирували та відзначали важливі події литовські композитори, відвідали не тільки українці. Цікаво те, що навіть самі литовці та білоруси попри мовний бар’єр слухали та охоче відповідали на запитання, що приємно здивувало. У єдності з іншими волонтерами ми намагалися занурити відвідувачів в атмосферу, де всі люди “свої” і всі про одне – про красу й мистецтво. Гості слухали української мовою унікальні історії про архітектурні та культурні пам’ятки з захопленням та зацікавленням, а їхні очі випромінювали вдячність за нашу справу.
Я вірю, що моє волонтерство у новій, але такій важливій ролі україномовного гіда в проєкті “Open House Vilnius” залишило приємні й теплі спогади в пам’яті гостей, а в моєму серці – перманентні яскраві враження та відчуття рідної домівки.
У Бердянському державному педагогічному університеті триває Фестиваль науки. 19 травня 2023 р. здобувачі вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (українська мова і література) групи 3 УМЛ представили власні наукові розробки. Це перші дослідження молодих науковців у галузі лінгвостилістики.
Юні дослідники спробували з’ясувати місце творчості того чи того письменника в історії літературних стилів та визначити його роль у розвитку української літературної мови, розглянули потенційні можливості мовної структури та реалізацію стильової спроможності мовних одиниць в індивідуальному мововжитку.
На особливу увагу заслуговують дослідження
ГВОЗДИКА Андрія
Лексичні та фразеологічні засоби вираження розмовності в художньому мовленні;
ГУБИ Вікторії
Функційно-стильовий аспект однорідності в різних стилях української мови;
НОСЕНКО Владислави
Експресивне використання морфологічних категорій у різних типах текстів.
Дослідження в галузі лінгвостилістики сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, а набута в процесі мовної освіти стилістична компетенція, сумісно з лінгвістичною, мовно-мовленнєвою, комунікативною тощо, дозволить їм здійснювати філологічну підготовку учнів вiдповiдно до державних освiтнiх стандартів.
Неля Павлик, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови та славістики
Вшановували найріднішу людину – МАМУ!
Мама – найрідніша людина в житті кожного з нас, вона перебуває поряд під час усіх найважливіших подій у житті, навчає нас першим словам, крокам та іншим навичкам. На честь вшанування мами, її зв'язку з дитиною, визначної ролі в суспільстві запроваджено особливе свято – День матері. В Україні його традиційно відзначають у другу неділю травня, починаючи з 1999 року.
Поки живі наші батьки, ми залишаємося дітьми. У цей день українці вітають свої матусь і нагадують, якими важливими вони є в їхньому житті. Мама завжди самовіддано любить своїх дітей, незважаючи ні на що, і завжди рада нашим перемогам і щиро співчуває невдачам.
З нагоди Дня Матері студентки факультету філології та соціальних комунікацій 2 УМЛ групи Рожна Аліна, Габрова Юлія, Сахно Аріна та Ковальова Влада підготували і провели цікавий інтерактивний виховний захід (відповідальні: проф. Володимир Нищета, доц. Ганна Вусик).
Під час зворушливих виступів, що супроводжувалися яскравими презентаціями, присутні мали змогу дізнатися маловідомі факти про це чудове свято, зокрема, що у 1908 році молода американка Ганна Джервіс, родом із Філадельфії, виступила з ініціативою вшанування матерів, у 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері офіційним святом, у 1929 році це свято відзначали вже й у Львові, а також про те, що День матері відзначають і на релігійному рівні.
Якщо в День матері ви не можете прийти до мами, то обов'язково зателефонуйте їй і скажіть, як сильно ви її любите і сумуєте за нею, адже матуся – найдорожча, найважливіша людина в нашому житті, найкраща порадниця і захисниця! Кафедра української мови та славістики і здобувачі групи 2УМЛ вітають усіх матусь зі святом МАТЕРІ!
Здобувачки групи 2 УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій Рожна Аліна, Габрова Юлія, Сахно Аріна, Ковальова Влада
Засідання наукової студентської секції «Мовні одиниці в українському дискурсі»
16 травня 2023 р. при кафедрі української мови та славістики відбулося засідання наукової студентської секції «Мовні одиниці в українському дискурсі» Внутрівузівської наукової конференції у межах Днів науки в Бердянському державному педагогічному університеті.
У роботі взяли участь здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів акредитації. Їхні наукові доповіді присвячувалися одному з актуальних напрямів сучасної лінгвістичної науки – дискурсологічній парадигмі.
Зокрема, здобувачі вищої освіти проаналізували одиниці різних мовних рівнів, схарактеризували їхні особливості вживання в різних типах українського дискурсу (художній, публіцистичний, епістолярний, педагогічний), виділили специфічні риси кожного з них.
Вони показали уміння застосовувати методи та методики лінгвістичного аналізу, володіння нормами наукового мовлення, дотримання вимог до наукового тексту, зацікавленість науковою проблематикою.
Кандидат філологічних наук, доцент О. А. Крижко
Актуально про актуальне
15 травня 2023 р. на базі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету проведено онлайновий семінар «Актуальні питання сучасної лінгвістики та лінгводидактики», у якому взяв участь професорсько-викладацький склад кафедри української мови та славістикифакультету філології та соціальних комунікацій (відповідальна – завідувачка кафедри, канд. філол. наук, доцентка Світлана Глазова).
Мета заходу: здійснити аналіз мовного простору відповідно до різних мовних рівнів (лексичний, морфологічний, синтаксичний, стилістичний) у науковому, художньому та дидактичному дискурсах.
Із доповідями виступили: професори Вікторія Загороднова («Прецедентні феномени як базове ядро стереотипних знань») та Володимир Нищета («Проблема формувального оцінювання в адаптаційному циклі НУШ»), доценти Ганна Вусик («Влив сучасної лексики ігрового комп’ютерного дискурсу на медіа та розважальний контент»), Світлана Глазова («Закономірності функціювання пояснювальних конструкцій у мовленні»), Олена Крижко («Когнітивні особливості українських паремійних одиниць із зоонімним компонентом семантики»), Вікторія Ліпич («Функціонально-семантична дистрибуція суфіксів на означення осіб чоловічої статі в композитно-суфіксальній деривації іменників української мови»), Неля Павлик («Механізми формування комунікативно-мотиваційного чинника епістолярного тексту»), Ольга Сопіна («Лінгвостильова матриця художніх текстів Ліни Костенко у просторі української літератури сучасності»), Валентина Юносова («Варіантні форми прямого додатка в заперечних конструкціях української мови»).
До обговорення актуальних питань сучасної лінгвістики та лінгводидактики долучилися директор Черкаської ЗОШ I-III ступенів №19 Черкаської міської ради Черкаської області Юрій Лункін і учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 Бердянської міської ради Запорізької області Тетяна Кокора.
Учасники семінару дійшли висновку: результати можуть бути використані при викладанні курсів сучасної української літературної мови, стилістики, соціолінгвістики, загального мовознавства та методики навчання української мови, тобто науковий пошук викладачів кафедри української мови та славістики розглядається як інструмент удосконалення освітньо-професійних програм підготовки фахівців філологів та фахівців нефілологічних спеціальностей Бердянського державного педагогічного університету.
Світлана Глазова, завідувачка кафедри української мови та славістики, кандидатка філологічних наук, доцентка
Святкували День Європи в Україні
Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи. Сьогодні цей день набув особливого значення для українців, адже нашу країну та ЄС єднають не лише спільні цінності, історія та культура.
Наразі, країни, які раніше були просто сусідами, стали для нас насправді близькими друзями, помічниками та для багатьох – прихистком та порятунком від російської агресії. Водночас українські воїни стали для європейців міцним щитом, який боронить фактично всю Європу від агресивних імперських амбіцій кремля.
Студентки факультету філології та соціальних комунікацій 2УМЛ групи Харенко Аліна, Аксиненко Карина та Рязанова Влада провели виховний захід, присвячений Дню Європи. Дівчата підготували презентації та вікторину.
Деякі факти:
Рада Європи відзначає свято 5 травня,
9 травня Європейський Союз відзначає річницю проголошення плану виходу Європи з післявоєнної кризи (Декларація Шумана),
перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи у 1964 році.
28 лютого Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. За умов повномасштабної російської збройної агресії наша країна відчула підтримку ЄС як на державному, так і повсякденному рівні. Нині триває процес складних перемовин щодо перспектив української євроінтеграції.
Кафедра української мови та славістики і здобувачі групи 2УМЛ (кураторка – доц. Ганна Вусик) вітають велику університетську родину з Днем Європи в Україні.
Здобувачка групи 2УМЛ
факультету філології та соціальних комунікацій Харенко Аліна
08.05.2023 року відбулася профорієнтаційна зустріч кафедри української мови та славістики з учнями 10–11 класів колегіуму «Лідер» м. Гуляйполя, під час якої випускники мали змогу ознайомитися з умовами вступу і роботою факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету. Майбутні абітурієнти виявили неабияку зацікавленість цією інформацією, про що свідчать їхні численні запитання та ведення діалогу.
Дякуємо нашим випускникам, а нині вчителям української мови та літератури м. Гуляйполя, О. В. Рябко, Л. О. Кукурудзяк, завучу колегіуму «Лідер» О. В. Макєєвій за допомогу у проведенні цього заходу. Дуже приємно, що вони підтримують зв’язок з альма-матер – Бердянським державним педагогічним університетом.
Кандидат філологічних наук, доцент О. А. Крижко
Профорієнтаційна зустріч
03.05.2023 р. доцент кафедри української мови та славістики Юносова В. О. провела зустріч з випускниками Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 25 імені Івана Огієнка, на якій розповіла про умови вступу та навчання в Бердянському державному педагогічному університеті. Спілкування відбулося в дружній атмосфері, учні мали змогу отримати детальну інформацію з усіх питань, що їх цікавили.
Засідання студентської наукової проблемної групи «Динамічні процеси у фонетичній та лексичній системах сучасної української мови»
21 квітня 2023 р. відбулося засідання студентської наукової проблемної групи «Динамічні процеси у фонетичній та лексичній системах сучасної української мови» (науковий керівник – канд. філол. наук, доцентка Валентина Юносова). Цього разу темою для обговорення стали зміни в лексиці сучасної української літературної мови, які розпочалися наприкінці минулого століття й інтенсивність яких виявляє тенденцію до зростання. На засіданні було з’ясовано причини такого явища, виявлено мовні та позамовні чинники, що впливають на семантичну структуру слова. Особливу увагу звернено на процеси переорієнтації номінацій, реактивації та пасивізації деяких лексико-семантичних засобів, зміну соціальних конотацій, термінологізацію і детермінологізацію лексичних одиниць тощо. Попри те, що здобувачі вищої освіти мають індивідуальні наукові теми досліджень, вони брали активну участь у бесіді, наводили цікаві приклади, ставили питання. Зокрема, Бойко Діана, розглядаючи оніми в художньому тексті, звернула увагу на можливість набуття власними назвами додаткових семантичних відтінків або емоційно-експресивного забарвлення. Метафоризацію термінологічних одиниць у художньому творі, їхні функції схарактеризувала Донська Катерина.
На засіданні виступила з повідомленням «Топоніміка роману В. Шкляра «Маруся» здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету філології та соціальних комунікацій Бойко Діана. Для неї це перший досвід проведення наукового дослідження. Усі учасники засідання з цікавістю сприйняли виступ Діани, побажали й надалі розвивати навички самостійної творчої роботи, наукового пошуку.
Засідання проблемної групи відбулося напередодні традиційних для нашого університету днів науки, тож здобувачі вищої освіти отримали навички виступу перед аудиторією, ведення наукової дискусії та презентації результатів своєї діяльності.
Валентина Юносова, кандидатка філологічних наук,
доцентка кафедри української мови та славістики
Вітаємо з Днем пам'яток історії та культури!
Міжнародний день пам'яток та визначних місць відзначають щороку 18 квітня. Це свято ініційоване Міжнародною радою з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ІКОМОС) та ухвалене Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО в 1983 році. Його мета – поглибити обізнаність світової спільноти про різноманіття культурної спадщини, її вразливість та важливість координації зусиль заради збереження для майбутніх поколінь. В Україні День пам’яток історії та культури відзначають з 1999 року.
Студентки факультету філології та соціальних комунікацій 2УМЛ групи Ситнік Дар'я та Нестеренко Єлизавета провели тематичний виховний захід, присвячений Дню пам'яток і визначних місць. Дівчата підготували цікаві презентації про всесвітньовідомі українські пам'ятки культури та запропонували учасникам взяти участь в інтерактивній вікторині, завдання якої – перевірити свої знання про історичну спадщину рідного краю.
Україна – держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному куточку нашої країни є визначні пам'ятки, які свідчать про її минуле. Однак унаслідок дій російської армії на території України зруйновано чимало пам'яток архітектури, з-поміж яких церкви, пам'ятники, бібліотеки, музеї тощо. Згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року руйнування об'єктів культури є воєнним злочином. Наразі триває збір доказів злочинів російської федерації щодо знищення української культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики верифікує доказову базу для подальшого її використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
Належне зберігання та використання об'єктів культурної спадщини – це маркер, за яким оцінюється рівень розвитку держави, важливий чинник активної інтеграції України до світового культурного співтовариства.
Пам'ятайте: досліджуючи та популяризуючи шедеври української культури, ви сприяєте духовному піднесенню нації і зростанню самосвідомості Українського народу! Кафедра української мови та славістики і здобувачі групи 2УМЛ (кураторка – доц. Ганна Вусик) вітають велику університетську родину з Днем пам'яток історії та культури!
Здобувачка групи 2УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій Нестеренко Єлизавета
Писанка – це неповторне багатство… Його треба берегти, як безцінний скарб. О. Довженко
Світле свято Великодня
Серед традиційних свят в українській культурі одним з найважливіших, найбільших і найсвітліших вважається Великдень. У Воскресінні християни вбачають перемогу Сина Божого над вічним забуттям, підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці завжди ретельно готуються до цього дня.
Вдруге за період незалежності наша країна зустріне його в умовах повномасштабної війни, тому нині для нас воно символізує і непохитну віру й надію на мир, перемогу, загальне відродження й оновлення. З цим світлим святом пов’язано чимало традицій і атрибутів. Підготовка до нього на кафедрі української мови та славістикифакультету філології та соціальних комунікацій розпочалася тематичним виховним заходом «Світле свято Великодня», який організували і провели здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 курсу під керівництвом куратора – доц. Н.В. Павлик. З перших хвилин усі присутні поринули в захопливу великодню атмосферу, цікавими та пізнавальними були розповіді третьокурсників-україністів про походження найдавнішого церковного свята, історію та традиції писанкарства, звичаї та обряди великоднього циклу, пасхальні страви, символіку знаків і візерунків на писанках, цікаві факти про символи та традиції передсвяткового тижня в різних країнах. Ми глибоко шануємо звичаї та віковічні традиції наших пращурів щодо святкування Пасхи, його традицій, минулого й сучасного, це особливе свято приносить людям дуже багато радості, дає надію на краще і допомагає залишатися позитивними й вірити у щастя та диво.
Здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 курсу ФФСК Діана Бойко
Пишаємося нашими здобувачами!
На початку березня за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Таврійського державного агротехнологічного університету мені Дмитра Моторного громадською організацією «Інноваційні обрії України» Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ було організовано та проведено ювілейний V Всеукраїнський конкурс есе учнівської та студентської молоді «Мій Шевченко».
Метою Конкурсу була популяризація творчої спадщини Т. Г. Шевченка, актуалізація пам’яті про Кобзаря та його ролі у закладанні духовних основ української нації, утвердження морально-етичних заповідей митця як важливого чинника консолідації суспільства, національно-патріотичне виховання здобувачів середньої, професійної та вищої освіти, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу України, підтримка і стимулювання талановитої молоді і творчої праці педагогів. У 2023 році до участі в Конкурсі долучилось 3309 учасників.
Диплом переможниці отримала і здобувачка третього курсу ОП «Середня освіта (українська мова і література, англійська мова)» Бердянського державного педагогічного університету Надія Глазова. ЇЇ робота «Мусимо бути свідомими та небайдужими» увійде до збірки есе учнівської та студентської молоді, де будуть представлені кращі роботи Конкурсу.
Подяки за участь отримали здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти ОП «Філологія» Дарина Скуратовська та Анастасія Стельмах. Відзнаку отримала й керівник − завідувачка кафедри української мови та славістикифакультету філології та соціальних комунікацій, доцентка Світлана Глазова.
Пишаємося нашими здобувачами та викладачами!
За матеріалами кафедри української мови та славістики
Засідання студентської наукової проблемної групи «Семантична структура номінативних одиниць української мови»
28 березня 2023 р. відбулося засідання студентської наукової проблемної групи «Семантична структура номінативних одиниць української мови» (науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Крижко Олена Анатоліївна) на тему: «Національно-культурний компонент семантики номінативних одиниць української мови».
У ході роботи обговорювалися й аналізувалися наукові доповіді здобувачів вищої освіти щодо проблем вивчення фразеологічних та лексичних одиниць у межах української мовної картини світу.
Зокрема, в наукових дослідженнях «Міфопоетичні витоки української національно-культурної символіки зооантропоморфних істот» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Марії Проньки та «Національні концепти зоонімів в українській міфологічній картині світу» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Ксенії Мірошниченко аналізуються міфопоетичні витоки української національно-культурної символіки зооантропоморфних істот, досліджується, як номени тварин створюють у вигляді етнічних символів своєрідні фрагменти української міфологічної картини світу, подається опис національних концептів зоонімів, їх реалізації в українській міфологічній системі. Зокрема, акцентується увага на тому, як зооантропоморфні істоти, виконуючи характерну для них етіологічну функцію, маючи власну національно-культурну символіку, аксіологічні виявлення добра / зла в поясненні світобудови, семантизуються відповідно до цієї символіки й ціннісних категорій української міфопоетичної свідомості, що втілилася в сюжетних лініях українських міфів та легенд.
У наукових доповідях «Функційне переосмислення зооморфних образів в українських фольклорних жанрах» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Дарини Скуратовської та «Гіперо-гіпонімічні відношення між зооморфними образами в українських казках про тварин» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Анастасії Стельмах розглядається специфіка реалізації національно-культурної символіки зооморфних образів в українських фольклорних жанрах. Зокрема, описується зв’язок мови і культури, встановлюються національно-специфічні ознаки української зооморфної мовної картини світу; аналізується, як цей фрагмент знань українців про тваринний світ формувався на основі переосмислених асоціативних та оцінно-характеризуючих значень цих номенів. У роботах звертається увага на деякі властивості об’єктів дійсності, відображених в українській мовній картині світу, що не втрачаються, а залишаються беззаперечно значущими. Відзначається, що зоосемізм-назва базової категорії вбирає в себе основні, прототипові якості і властивості належних до цього угруповання видів тварин, зафіксовані в пам’яті носія української мови, причому як об’єктивно наявні, так і приписувані культурною традицією.
Вивчення мовного матеріалу показало оволодіння здобувачами вищої освіти методами та методиками аналізу, уміння опрацьовувати теоретичні праці з проблеми дослідження, ведення наукової дискусії.
Кандидат філологічних наук, доцент Крижко О. А.
Ефективна комунікація як засіб популяризації державної мови
Сучасний викладач – це носій освітніх суспільних змін, він має орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, шукати й використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність, навчатися впродовж життя. З метою підвищення рівня професійної майстерності, зокрема, удосконалення навичок ефективної комунікації в провадженні освітньої діяльності викладачки кафедри української мови та славістики: завідувачка кафедри Світлана Глазова, доцентки Ганна Вусик, Вікторія Ліпич і Неля Павлик 21-22 березня 2023 року взяли участь у Всеукраїнському освітньому марафоні «Сучасна українська: ефективна комунікація». Організаторами масштабного заходу, до якого долучилися близько 500 освітян і науковців, стали Міністерство освіти і науки України, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», ГО «Ukraine Active». Під час дводенного семінару досвідчені компетентні спікери порушували актуальні питання функціонування й популяризації української мови як державної в суспільстві загалом і в освітньому процесі зокрема: роль лідерства в популяризації української мови (доповідачка – докторка наук з державного управління, професорка НУБіП Ірина Грищенко), потенціал використання соціальних мереж і мобільних гаджетів як інструменту вдосконалення комунікативних здібностей (доповідач – експерт ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти» Олександр Бойко), специфіка професійного мовлення сучасного викладача (доповідачка – експертка КІПРПП Зара Тищенко), необхідність дотримання мовних норм і підвищення культури мовлення в професійній діяльності (тренерка – кандидатка філологічних наук Алла Полторацька). За результатами роботи освітнього марафону всі учасники отримають сертифікати про підвищення кваліфікації.
Тож навчаємось, навчаємо й уклінно дякуємо ЗСУ за можливість тримати освітній і науковий фронт, розвивати, досліджувати й удосконалювати нашу солов’їну як потужну зброю в інформаційній війні з ворогом!
Вікторія Ліпич,
кандидатка філологічних наук,
доцентка кафедри української мови та славістики
Зі святом нашої солов´їної!
Міжнародний день рідної мови– свято, яке світова спільнота відзначає щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.
Кафедра української мови та славістики Бердянського державного педагогічного університету разом зі здобувачами-україністами також щорічно відзначає це свято. Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)» груп 1УМЛ, 2УМЛ, 3УМЛ і 4УМЛ та здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Філологія (українська мова та література)» групи м1 УМЛ підготували вітальний відеоролик «З Міжнародним днем рідної мови!», мета якого – вшанувати українське слово.
У відеоролику студенти презентували, що українська мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції українського етносу. Українська – одна з наймилозвучніших і найрозвиненіших мов світу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Вітаємо всю професійну спільноту з Міжнародним днем рідної мови!
Доцентка кафедри української мови та славістики БДПУ
Ольга Сопіна
У січні 2023 року викладачі кафедри української мови та славістики проф. Загороднова В, доц. Глазова С., Ліпич В., Сопіна О. пройшли базовий навчальний курс у рамках програми «Google Digital Tools for Education», організований Міністерством освіти і науки України за підтримки Google Україна.
Наша здобувачка − переможниця мовного конкурсу!
24 грудня 2022 року 16 переможців попередніх етапів з різних вищих навчальних закладів Запорізького регіону взяли участь в обласному турі ХХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, який відбувся в місті Запоріжжі. Бердянський державний педагогічний університет у Конкурсі гідно представили троє учасниць:
– Альона Приходько (студентка 1 ГМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій);
– Ірина Леута (студентка 2 УМЛ АМ групи факультету філології та соціальних комунікацій);
– Лілія Стариченко (магістрантка м2УМЛ групи факультету філології та соціальних комунікацій).
Наші конкурсантки виявили високий рівень філологічної підготовки та творчий підхід до виконання запропонованих завдань.
Переможницею Конкурсу стала здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету філології та соціальних комунікацій освітньо-професійної програми «Середня ocвітa (українська мова i лiтератyра, англійська мова)» Ірина Леута, яка посіла почесне 3 місце (керівник – доц. Ганна Вусик).
Кафедра української мови та славістики щиро вітає учасників з успішним виступом у ХХІІІ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика та бажає здобувачкам творчої наснаги й нових перемог.
За матеріалами кафедри української мови та славістики
Обговорення проблемних питань формування індивідуальної освітньої траєкторії на часі
22 грудня 2022 року для першокурсників першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти факультету філології та соціальних комунікацій була проведена онлайн-зустріч з першою проректоркою, докторкою педагогічних наук, професоркою Ольгою Гуренко, метою якої було обговорення проблемних питань формування індивідуальної освітньої траєкторії.
Під час заходу учасникам було роз’яснено, що індивідуальна освітня траєкторія – це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача вищої освіти, який формується з урахуванням його здібностей, можливостей та досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів і форм здобуття освіти, методів і засобів навчання тощо.
Ольга Гуренко зазначила, що відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в Бердянському державному педагогічному університеті здобувачі до 15 березня обирають індивідуальну траєкторію навчання (навчальні дисципліни вільного вибору з Переліку широкого вибору, minor-програму, сертифікатну програму), і схарактеризувала кожну траєкторію.
Здобувачі мали можливість отримати ґрунтовні відповіді на всі запитання, що їх цікавили. На завершення першокурсники подякували за активну роз’яснювальну роботу щодо порядку формування індивідуальної освітньої траєкторії кожного здобувача.
Світлана Глазова, завідувачка кафедри української мови та славістики, кандидатка філологічних наук, доцентка
13 грудня 2022 року в режимі онлайн відбувся Всеукраїнський вебінар «Українська, що надихає», організаторами якого виступили Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Комітет з фізичного виховання та спорту МОН України, ГО «Ukraine Active».
Участь у заході взяли представники органів управління освітою, закладів післядипломної педагогічної освіти, центрів професійного розвитку педагогічних працівників, керівники і вчителі закладів загальної середньої освіти та професійної (професійно-технічної) освіти, викладачі закладів вищої освіти, науковці, аспіранти та всі зацікавлені особи.
Удосконалювали професійні компетентності та підвищували кваліфікацію й доценти кафедри української мови та славістики Світлана Глазова, Вікторія Ліпич, Неля Павлик, Ганна Вусик.
За матеріалами кафедри української мови та славістики
Сковороди зоря у вічність промовля…
У рамках проходження виробничої практики магістрантки групи м1УМЛ спеціальності 035 Філологія провели для студентів факультету філології та соціальних комунікацій виховні заходи, приурочені до трьохсотріччя від дня народження видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога − Григорія Савича Сковороди, неординарність життя й думок якого тримає людство глибиною та незбагненністю аж донині. Метою їх було вшанування й осмислення інтелектуального надбання непересічної постаті великого сина українського народу.
Керівник виробничої практики, професор Володимир Анатолійович Нищета відзначив високий рівень організації та проведення кураторських години здобувачками магістерського рівня вищої освіти, зокрема, виховного заходу «Сковороди зоря у вічність промовля…» – для студентів групи 1УМЛ (куратор – Ліпич Вікторія Миколаївна), підготовленого Скуратовською Дариною та Пронькою Марією, для групи 2УМЛ (куратор – Вусик Ганна Леонідівна) – Саркіц Іриною та Стельмах Анастасією, для груп 3УМЛ (куратор – Павлик Неля Віленівна) і 4УМЛ (куратор – Глазова Світлана Миколаївна) – Мірошниченко Оксаною та Шульгою Олександрою.
Присутні ознайомилися з цікавими й маловідомими фактами з життя та діяльності "вічного мандрівника", чи не найцікавішого чоловіка в історії української культури, його філософськими й педагогічними поглядами, правилами життя, якими він керувався сам і якими ділився за світом. Родзинкою івентів стало складання студентами запропонованого організаторками тематичного «Асоціативного куща», у результаті чого всі присутні мали змогу споглядати на онлайновій дошці оригінальні та яскраві роботи.
Наприкінці зустрічей під час невеличкої інтерактивної гри «Правда чи фейк» присутні розподіляли прослухані факти з життя і творчості Григорія Савича за принципом правдивості.
Варто зазначити, що організаторкам вдалося створити дружну невимушену атмосферу під час заходів, активізувати й зацікавити всіх присутніх і разом зі всією Україною вшанувати пам'ять великого сина українського народу, що прожив свій земний вік за покликом душі і навчав цього інших.
Дарина Скуратовська, здобувачка групи м1УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій
Науковиця-філологиня успішно пройшла стажування в Гамбурзькому університеті
За період стажування ознайомилася з навчальними та робочими програмами варіативних мовних курсів, що дало змогу оптимізувати програми власних курсів: українська мова в науковому спілкуванні та академічному письмі (підготовка здобувачів вищої освіти ІІІ рівня) й друга мова (Середня освіта (мова і література (англійська). Болгарська мова).
Вивчала досвід проведення аудиторних занять із лінгвістичних курсів. Провела та обговорила з викладачами кафедри мови та літератури семінарське заняття на тему “Методи навчання та активізації пізнавальної діяльності студентів-філологів” та лекцію “Науково-дослідна робота студентів-філологів”. Аналізувала методику організації самостійної роботи студентів у системі засвоєння варіативних курсів зі структурного курсу польської мови (викладач: Lina Garvardt), що допомогло розробити власні принципи планування, реалізації та критерії оцінювання індивідуальної роботи студентів зі структурного курсу української мови (53-902 Seminar III: Ukrainisch: Strukturkurs), який викладала в Інституті славістики Гамбурзького університету в період стажування.
Відвідувала й брала участь у вебінарі й семінарі:
Online-Seminar „The Human Toll of War: Comparative perspectives on migration, resettlement, and emigration of Ukrainians in the 20th and 21st centuries” / 27. Oktober, 18:00-20:00 Uhr / Онлайн-семінар «Людські жертви війни: порівняльні перспективи міграції, переселення та еміграції українців у 20-му та 21-му століттях» / 27 жовтня, 18:00-20:00;
Workshop "Erklärvideos - leicht gemacht!" ein. Format (Zoom) am Samstag, dem 05. November 2022, von 10 bis 14 Uhr statt. / Воркшоп «Роз'яснювальні відео - легко!» Він відбувся у цифровому форматі (zoom) у суботу, 5 листопада 2022 року, з 10:00 до 14:00.
Перебуваючи на стажуванні, Вікторія Федорівна ознайомилася з навчальними й робочими програмами спецкурсів та методичним забезпеченням навчальних дисциплін кафедри мови та літератури Інституту славістики Гамбурзького університету, з системою організації навчального процесу на кафедрі й інноваційними технологіями; підготувала мультимедійне забезпечення дисципліни друга мова (Середня освіта (мова і література (англійська). Болгарська мова); подала до друку статтю «Здатність до емоційного спілкування як навички соціальної комунікації» у збірнику наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (серія філологічна (фахове видання ДАК України)). 11 листопада 2022 року взяла участь у IX Міжнародній науковій інтернет-конференції «Мова і соціум: етнокультурний аспект», яка відбулася на базі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.
Науковиця активно провела час, розширила культурний кругозір та покращити власні професійні компетенції.
Світлана Глазова,
завідувачка кафедри української мови та славістики,
кандидатка філологічних наук, доцентка
ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика
9 листопада 2022 року в День української писемності та мови розпочався ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Конкурс має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу, адже мова – це ДНК нації, найдорожча спадщина, яка передається нащадкам від покоління до покоління. Традиційно долучилися до конкурсу здобувачі вищої освіти нашого університету. У І етапі конкурсу взяли участь представники факультету філології та соціальних комунікацій, факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти, факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв, факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти та гуманітарно-економічного факультету. Учасникам було запропоновано завдання залежно від їхнього фаху.
Переможцями конкурсу серед здобувачів, що навчаються за спеціальністю «українська мова», стали:
І місце – Карпенко А. (2УМЛ).
ІІ місце – Леута І. (2УМЛ), Губа В. (3УМЛ).
ІІІ місце – Габрова Ю. (2УМЛ), Овсієнко С. (3УМЛ), Байлим С. (4УМЛ).
Результати конкурсу серед здобувачів інших спеціальностей:
І місце – Загородня П. (ФППОМ), Приходько А. (ФФСК).
ІІ місце – Ніценко В. (ФФМКТО), Новик Г. (ГЕФ), Смирський К. (ФФСК).
ІІІ місце – Булаткіна А. (ФДССО), Вознюк Х. (ФДССО), Джоболда О. (ФФСК), Омельченко Х. (ФППОМ).
Вітаємо всіх учасників та бажаємо й надалі розвивати, збагачувати й зберігати нашу солов’їну мову, адже українська мова – це зброя і безсмертя нашої нації!
Валентина Юносова, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови та славістики
Війна – не перешкода для наукової діяльності викладачів кафедри української мови та славістики
11 листопада 2022 року на базі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбулася IX Міжнародна наукова інтернет-конференція «Мова і соціум: етнокультурний аспект». Співорганізаторами конференції виступили кафедра журналістики, української словесності та культури Університету державної фіскальної служби України та Інститут слов´янознавства Гамбурзького університету (ФРН).
Мета конференції – висвітлити актуальні проблеми сучасного мовознавства та методики викладання мов у контексті інноваційних процесів, що відбуваються на всіх мовних рівнях, із подальшим їх використанням у сучасних лінгвістичних та дидактичних дослідженнях; глибше пізнати доробок різних наукових шкіл України та зарубіжжя.
Усього було заявлено близько 150 учасників, які представляли різні заклади освіти України, Англії, Грузії, КНР.
Робота конференції велася за такими напрямами:
соціолінгвістичний аспект вивчення мовних одиниць;
психоетнолінгвістичні тенденції в сучасних дослідженнях;
текст і дискурс: художній, науковий, публіцистичний;
міжкультурні комунікації у сучасній лінгвістиці;
переклад: статус, проблеми, аспекти;
літератури світу в їхній перспективі;
сучасні технології викладання філологічних дисциплін.
Із матеріалами конференції можна ознайомитися в електронному збірнику на сайті університету (bppu.org.ua).
Ольга Сопіна, доцентка кафедри української мови та славістики БДПУ
ФЛЕШМОБ ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ
#навчатимуукраїнської
Якщо народ втрачає свою мову, він
перестає бути народом… Українська нація
збереглася, бо зберегла свою мову… Іван Ющук
Мова – важливий чинник націєтворення та розвитку держави, основа її інтелектуального потенціалу, одне з найбільших духовних та суспільних надбань народу.
9 листопада 2022 року в Бердянському державному педагогічному університеті відзначили важливе свято для кожного свідомого громадянина – День української писемності та мови. Кафедра української мови та славістики провела низку заходів, спрямованих передусім на подальше удержавлення української мови, зростання її престижу, популяризації, піднесення іміджу. Зокрема це IX Міжнародна наукова інтернет-конференція «Мова і соціум: етнокультурний аспект» (11 листопада 2022 р.), наукові читання «Іван Огієнко – невтомний сівач на українознавчій ниві(до 140-річчя від дня народження)» (9 листопада 2022 р.), мовна онлайн-вікторина «Звучи, рідна мово» для студентів нефілологічних спеціальностей (11 листопада 2022 р.), відкриття і проведення вузівського етапу ХХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика; підготовлено відеокалендар «Становлення української мови». Охочі долучилися до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2022.
Крім цього, студентам було запропоновано взяти участь у флешмобі в соціальних мережах#навчатимуукраїнської, метою якого є використання інтернет-простору для популяризації рідної мови та професії педагога-філолога (авторка ідеї – завідувач кафедри, доцент Світлана Глазова). Першими представили свою відеороботу «Розмовляй однією мовою з майбутнім» здобувачі групи 2УМЛ ФФСК, які разом з куратором Ганною Вусик закликали всіх навчатися, спілкуватися, виховувати, співати, кохати українською, берегти її як одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу – мову нашого майбутнього.
До флешмобу активно долучилися магістрантки спеціальності 035 Філологія (українська мова і література) Дарина Скуратовська, Анастасія Стельмах, Ольга Пономарь, Оксана Мірошниченко, Марія Пронька, Вікторія Мельник, Яна Коваленко. У своїх відеоматеріалах дівчата розповіли, як досягли мети – стали філологинями, педагогинями, журналістками, наголосили на прагненні пробудити в молодому поколінні жагу до вивчення рідної мови та виховати справжніх патріотів. Прикметно, що авторки захоплюються історією, культурою нашого народу, тим шляхом, який пройшли українці, аби зберегти власну самобутність та свободу. Дівчата з дитинства зачаровані українськими піснями, виховані на українських традиція, живуть, учаться і працюють з непоборною любов’ю до українського слова, пишаються, що є українками.
У такий непростий для нашої країни час особливий важіль ліг на плечі медійників, які тримають оборону на інформаційному фронті. Тому учасники флешмобу акцентували на важливості використання української мови як засобу суспільної комунікації.
Неля Павлик, доцент кафедри української мови та славістики
Лунай повсюди, українське слово!
Кожна освічена людина повинна досконало знати свою історію і витоки писемності свого народу. Тільки завдяки писемному слову маємо можливість доторкнутися до надбань минулого. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато того, чим може пишатися наш народ.
З метою популяризації, удосконалення рівня володіння культурою української літературної мови, утвердження її як єдиного джерела вияву своєї особистості та водночас демонстрації краси, багатства й довершеності нашої солов’їної 11 листопада в рамках святкування Дня української писемності та мови кафедра української мови та славістики провела мовну онлайн вікторину «Звучи, рідна мово!» для студентів нефілологічних спеціальностей. Завдання вікторини складалися з трьох блоків: «Інтелектуальна розминка», «Правда чи міф», «Філологічні викрутаси», виконуючи які здобувачі вищої освіти мали продемонструвати свої знання з історії становлення та розвитку української мови, її граматичного ладу та лексичного складу.
Переможцями цієї вікторини стали: І місце − Кононенко Марина (21 ПО ФППОМ), Смирський Костянтин (1ГМЛА ФФСК), Фурсенко Луїза (104СО ФДССО); ІІ місце − Вознюк Христина (102 ДО ФДССО), Приходько Альона (1ГМЛА ФФСК), Коваль Єлизавета (12П ФППОМ), Омельченко Христина (14Х ФППОМ), Коваль Валентина (102ДО ФДССО), Чмельова Наталія (21ПО ФППОМ), Савон Олександра (12П ФППОМ), Очеретенко Поліна (13ММ ФППОМ); ІІІ місце − Дроздова Валерія (21ПО ФППОМ), Павленко Наталія (102ДО ФДССО), Булаткіна Анастасія (102ДО ФДССО), Гогунська Валерія (102ДО ФДССО), Джоболда Олександра (1АМЛ ФФСК), Воронюк Руслан (ГЕФ).
Такі заходи допомагають студентам глибше осягнути велич, багатство і досконалість нашої рідної української мови, а також зрозуміти ту величезну роль, яку вона виконує сьогодні як наймогутніша зброя в консолідації, згуртованості й об’єднанні нашого народу на шляху боротьби з жорстоким і ненависним ворогом. Наша мова – це наша ідентичність, сила нації, мова гордого і вільного народу, унікальний код нашої нескореності та відданості. Це – мова Перемоги!
Тож нехай звучить вона щодень на наших вустах, постаючи перед світом в усій своїй гожості та принадності, нехай підноситься до небес її мудре й ніжне слово, нехай не міліють і не замулюються її кришталеві джерела, а вікопомні письмена не губляться в плині часу!
Вікторія Ліпич,
кандидатка філологічних наук,
доцентка кафедри української мови та славістики
Наукові читання «І. І. Огієнко – невтомний сівач на українознавчій ниві (до 140-річчя від дня народження)»
9 листопада 2022 р. кафедрою української мови та славістики було проведено наукові читання «І. І. Огієнко – невтомний сівач на українознавчій ниві (до 140-річчя від дня народження)», приурочені Дню української писемності та мови. У ході проведення цього заходу студенти мали можливість почерпнути відомості про непересічну особистість, людину енциклопедичних знань, мовознавця, літературознавця, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча, редактора, видавця, перекладача, поета, ректора, міністра – І. І. Огієнка. У своїх наукових розвідках доповідачі акцентували увагу на невідомих сторінках біографії цього видатного науковця, аналізували його мовознавчу та літературознавчу спадщину, не залишилася поза увагою його видавнича й редакторська діяльність.
кандидат філологічних наук, доцент Крижко О. А.
Сучасний рух науки!
17-22 жовтня 2022 року – це тиждень, присвячений науковим здобуткам та унікальним презентаціям досягнень світових та українських лідерів передової науки.
При кафедрі української мови та славістики факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ 18 жовтня також відбулося секційне наукове засідання «Мовні системи: проблеми розвитку та функціонування в сучасному українському мовному просторі», яке вже стало традиційним.
Під час секції з доповідями виступили здобувачі вищої освіти з таких актуальних питань розвитку та функціювання мовних систем в сучасному українському науковому дискурсі, зокрема:
- мова і світ: дослідження та викладання,
- актуальні проблеми сучасних гуманітарних наук: теорія та практика,
- міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість,
- текст і дискурс: художній, науковий, публіцистичний;
- мовні контакти в контексті глобалізаційних процесів,
- національно-культурний компонент семантики мовних одиниць;
- соціолінгвістичний аспект вивчення мовних одиниць;
- психоетнолінгвістичні тенденції в сучасних дослідженнях;
- переклад: статус, проблеми, аспекти;
- сучасні технології викладання філологічних дисциплін.
Дякуємо усім, хто взяв учать у секційному засіданні, за активні творчі дії на науковому ґрунті.
Ольга Сопіна, доцентка кафедри української мови
та славістики БДПУ
Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації освітнього процесу
В умовах реформування освіти в Україні, її інтеграції в європейський освітній простір та з огляду на потреби виховання, підготовки молоді до життя в Бердянському державному педагогічному університеті значна увага приділяється розвитку студентського самоврядування як важливої структурної ланки громадсько-виховної діяльності, соціалізації студентської молоді та демократизації освітнього процесу. Для розуміння сутності студентського самоврядування як елемента в системі управління університетом для здобувачів 1 курсу групи 1УМЛ факультету філології та соціальних комунікацій 20 жовтня проведено кураторську годину «Студентське самоврядування – шлях до успіху», на яку була запрошена голова студентської ради ФФСК, член студради університету Зоряна Біловол.
Активістка, поділившись із першокурсниками власним досвідом, акцентувала, що студентське самоврядування – це така діяльність, за допомогою якої максимально виявляються і реалізуються творчі здібності людини, формуються моральні якості, підвищується ініціатива кожного. Мета і завдання органів студентського самоврядування БДПУ полягає у забезпеченні виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав, що сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формує в нього навички майбутнього організатора, керівника. Зоряна розповіла, що попри те, що сьогодні наше студентство географічно віддалене, перебуває в різних куточках світу і країни, воно водночас неабияк згуртоване, об’єднане спільними цілями, завданнями, мріями і має амбітні плани щодо реалізації своєї майбутньої діяльності задля подальшого процвітання й розвитку рідного університету. Завершився цікавий пізнавальний захід улюбленим гаслом і закликом студентства Бердянського державного педагогічного університету: «Люби БДПУ, шануй БДПУ, примножуй його успіхи і перемоги!».
Вікторія Ліпич, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови та славістики
Настановча конференція з педагогічної практики бакалаврів факультету філології та соціальних комунікацій
15 жовтня 2022 року для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра було проведено настановчу конференцію, метою якої було забезпечити максимально продуктивну підготовку студентів для проходження навчально-виробничої практики, що відбуватиметься з 17.10.2022 по 09.12.2022.
Практика здобувачів освіти в умовах воєнного стану, які навчаються за освітньо-професійними програмами «Середня ocвітa (українська мова i лiтератyра, англійська мова)» та «Середня ocвітa (українська мова i лiтератyра, зарубіжна література)», здійснюватиметься відповідно до навчальних планів, графіка навчального процесу, навчальних та робочих програм із навчальної й виробничої практик.
Проходження практик на факультеті філології та соціальних комунікацій тимчасово організувано дистанційно (із використанням соціальних месенджерів Viber, Telegram, за допомогою платформ Zoom, Moodle, а також електронного листування) при кафедрі української мови та славістики й кафедрі української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства.
Під час настановчої конференції керівники-методисти ознайомили здобувачів освіти з програмою та порядком проходження практики, надали їм методичні рекомендації щодо оформлення звітної документації, озвучили процедуру майбутнього захисту результатів практики та свої контакти для зворотнього звязку.
Бажаємо студентам-україністам належним чином виконати програму практики, здобути нові знання та реалізувати себе як професіонали!
Світлана Глазова, завідувачка кафедри української мови та славістики, кандидатка філологічних наук, доцентка
Інформаційні бесіди «Без мови не буде ані людини, ані держави»
З метою виконання абзацу дев'ятого пункту 2 плану заходів з підготовки та відзначення 31-ї річниці незалежності України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 737, протягом вересня 2022 року викладачами кафедри української мови та славісти факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету проведено інформаційні бесіди «Без мови не буде ані людини, ані держави» для здобувачів груп 1УМЛ, 2УМЛ, 3УМЛ, 4УМЛ, м2УМЛ, присвячені 31-й річниці незалежності України, видатним історичним особистостям та сучасним діячам українського державотворення та захисникам української державності.
Здобувачі вищої освіти дійшли висновку, що мова – живий організм, який розвивається за своїми законами, а ми повинні докладати максимум зусиль, аби зберегти та примножити цей нетлінний скарб нації; повага до української мови як державної є запорукою сталого розвитку України; мова — це символ утвердження держави, а не просто засіб комунікації, бо держави без мови не існує.
Світлана Глазова,
завідувачка кафедри української мови та славістики,
кандидатка філологічних наук, доцентка
«ОСОБИСТА ГІДНІСТЬ. БЕЗПЕКА ЖИТТЯ. ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ»
Щороку наприкінці літа Україна відзначає День Державного Прапора і головне державне свято – День Незалежності. Попри широкомасштабну війну, викладачі факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету доєдналися до відзначення цих дат. Зокрема, викладачі кафедри української мови та славістики провели для здобувачів вищої освіти виховний захід «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», метою якого було з’ясувати значення життєвих цінностей, гідної поведінки для кожної людини, а також визначити сутність і роль громадянської позиції.
Учасники заходу назвали характеристики людини, яка має власну гідність (принциповість, толерантність, щирість, чесність, справедливість, впевненість, знання своїх прав, уміння відстоювати власну позицію, не порушуючи прав інших людей, уміння не принижуватися та не принижувати інших тощо) та висловили своє розуміння цих понять. Погодилися з тим, що особиста гідність людини тісно пов’язана з активною громадянською позицією, а громадянські почуття пов'язані із суспільством, з країною, де ми живемо: почуття любові до Батьківщини, почуття обов'язку її захищати, почуття поваги до символів держави, її культури, мови, традицій, історії, почуття громадянської гідності. Громадянська позиція людини закріплюється в її переконаннях, моральних приписах, особистісних громадянських якостях і виявляється в її діях і вчинках.
Зустріч пройшла в теплій дружній атмосфері. Слухачі виявляли відверте зацікавлення, жваво вступали в дискусію.
Сподіваємось, що цей виховний захід допоможе нашим здобувачам вищої освіти вдосконалити навички відповідальної і водночас безпечної поведінки, уміння адекватного прийняття рішень у різноманітних, зокрема складних життєвих ситуаціях, за будь-яких обставин не втрачати власну гідність і залишатися достойними громадянами нашої країни.
Валентина Юносова, канд. філол. наук, доцентка кафедри української мови та славістики
15 серпня 2022 року в Бердянському державному педагогічному університеті розпочинається новий навчальний рік. Викладачами кафедри української мови та славістики в академічних групах були проведені кураторські години «Я і Україна», на яких обговорили питання діяльності нашого вишу як тимчасово переміщеного закладу вищої освіти, особливості організації навчального процесу в умовах воєнного стану, проблеми сьогодення. Студенти виразили сподівання, що невдовзі повернуться до рідних домівок, рідного університету. Все буде Україна!
Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 15 липня 2020 року.
Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 1 вересня 2020 року. Просимо обов’язково зазначити в заявці, чи потребуєте Ви запрошення в паперовому вигляді, і вказати точну адресу для його надсилання. УВАГА! Заочним учасникам запрошення буде надіслано тільки електронною поштою.
Публікація матеріалів. Матеріали конференції будуть опубліковані до початку її роботи у збірнику тез доповідей (вимоги до тез див. нижче). Після отримання підтвердження про внесення теми до програми учасникам, незалежно від форми участі – очної або заочної, до 10 серпня 2020 року необхідно надіслати тези доповіді. Заочним учасникам конференції збірник тез буде розіслано після її проведення післяплатою.
Після проведення конференції статті, підготовлені на основі доповідей, можна буде опублікувати у фаховому збірнику праць «Наукові записки БДПУ. Філологічні науки», що індексується в наукометричних базах даних: Index Copernicus, Google Scholar, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. Вимоги до змісту, оформлення статей розміщені на сайті університету за посиланням https://bdpu.org.ua/philology/ua/ Кінцевий термін подання статей – 1 листопада 2020 року. Збірник буде надруковано впродовж 2020 року.
Проїзд і проживання – за рахунок учасників конференції.
Реєстраційний внесок – 250 гривень. Він включає публікацію тез у збірнику матеріалів конференції та програми та інші витрати. Внесок сплачують усі учасники конференції (очні та заочні) до 10 серпня 2020 року. Поштовий переказ здійснювати на ім’я та адресу: Свіца Тетяна Володимирівна, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства. Оплату здійснювати лише після повідомлення про включення теми до програми конференції.
Контакти:
Адреса: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, м.. Шмідта, 4, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства.
Телефони:
(06153) 7-07-53 – кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства. Свіца Тетяна Володимирівна (з питань сплати оргвнеску);
(097) 517-19-23 – Філоненко Софія Олегівна, (050) 456-15-05 – Новик Ольга Петрівна, (068) 979-05-98 – Харлан Ольга Дмитрівна (з питань подання заявок та програми конференції); Е-mail: berdkonf@ukr.net (для заявок і тез),
(06153) 3-52-57 – науковий відділ (з питань публікації статей у фаховому збірнику) naukabdpu@gmail.com (з питань публікації статей у фаховому збірнику).
ЗАЯВКА
учасника Міжнародної наукової конференції
««Citius, Altius, Fortius!»: феномен спорту в літературі та культурі»
»
Прізвище, м.’я, по батькові
Науковий ступінь, звання, посада
Установа (повна назва)
Тема доповіді
Форма участі (очна або
заочна)
Секція (орієнтовно)
Контактна адреса, телефон
e-mail (заповнити обов’язково, адреса повинна бути діючою)
Потреба в запрошенні
в паперовому вигляді
(так / ні) – тільки для очних учасників
Поштова адреса для надсилання програми і збірника тез
(поле обов’язкове для заповнення)
ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ
Обсяг тез – 2 сторінки.
Стандарти: аркуш формату А4, документ у форматі *doc (Word 1997-2003), шрифт набору Times New Roman Cyr, кегль 12 pt, міжрядковий інтервал – 1.0, всі поля – 2 cм. Сторінки без нумерації. Параметри абзацу: перший рядок – відступ 1 cм, відступи зліва і справа – 0 мм.
Якщо Ви використовуєте шрифти, відмінні від Times New Roman Cyr, будь ласка, надішліть їх електронний варіант.
Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки. Допускається виділення ключових понять напівжирним шрифтом, цитат – курсивом. Необхідно використовувати прямі лапки (парні – “…”). При наборі тексту потрібно розрізняти символи дефісу (-) та тире (–).
Матеріали розташовуються в такій послідовності:
прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
науковий ступінь або аспірант / магістрант (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);
місце роботи / навчання: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до складу назви установи); всі дані про місце роботи – окремий абзац з вирівнюванням по правому краю;
заголовок (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);
основний текст; бібліографічні посилання беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [6, 35], [6; 7; 8], [8, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань.
список використаних джерел – не більше 5 позицій. Бібліографічний опис списку використаних джерел може оформлятися з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
Джерела наводяться в алфавітному порядку (окремі абзаци з виступом першого рядка – 1 cм).
Захара І. Лекції з історії філософії. Вид. 2-ге. Львів, 1997. 322 с.
Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України: монографія / відп. ред. В. М. Геєць. Київ: УБС НБУ, 2008. С. 302-310.
Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства) : підручник. Київ: ВПЦ “Київський університет”, 2003. 448 с.
Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології: вибр. твори. Київ: Рад. шк., 1983. Т. 1. 480 с.