Науково-дослідні інститути:

Бердянський державний педагогічний університет – сучасний заклад вищої освіти, центр освіти, науки й культури Північного Приазов’я, багатогалузевий навчально-науковий комплекс, у структурі якого діють науково-дослідні інститути:

• В Інституті нанотехнологій (директор – доктор технічних наук, професор Яна Сичікова) за рахунок коштів державного бюджету та програми “Кембридж – НФДУ 2022. Індивідуальні гранти на проведення досліджень (розробок) для українських вчених (за підтримки Кембриджського університету, Велика Британія)” виконуються фундаментальні дослідження, проводяться міжнародні дослідження з синхротронного опромінення, здійснюється співпраця з закордонними колегами в межах  Дій  COST CA20129 – Багатомасштабне опромінення та хімія, керовані процесами та пов’язаними технологіями (MultIChem та  COST Action CA20126 – Мережа досліджень, інновацій та розробки продуктів на пористих напівпровідниках і оксидах (NETPORE), а також Max IV Beamline «FinEstBeAMS» Proposal ID 20220500,  DESY Photon Science PETRA III beamline P66, Ліги європейських джерел фотонів на основі прискорювачів – LEAPS – Національний центр синхротронного випромінювання SOLARIS
• У науково-дослідному інститути історичної урбаністики (директор – доктор ісоричних наук, професор Вікторія Константінова) проводяться багатоаспектні наукові дослідження міської історії, усноісторичних досліджень з міської історії із формуванням архіву усноісторичних інтерв’ю; здійснюється робота в складі редколегії та авторів історико-культурологічного альманаху «Фронтири міста»; формується депозитарій кінодокументів з міської історії. Громадська діяльність інституту спрямована на популяризацію історії міст і на взаємодію науковців із суспільством.

З 2011 р. в БДПУ діє археологічна лабораторія. Протягом часу існування проведено чимало досліджень та експедицій не лише на території України, а й за її межами (м. Бяла, Болгарія). Перший напрямок роботи лабораторії передбачає археологічні розвідки та розкопки, а другий – підготовку наукових звітів і публікацій по проведеній роботі. Щорічні наукові звіти (на правах рукопису) надаються до Інституту Археології НАНУ та зберігаються у науковому архіві.

При кафедрі соціальних комунікацій функціонують лабораторія радіожурналістики та лабораторія тележурналістики, завдяки яким здобувачі вищої освіти спеціальності 061 Журналістика мають змогу формувати практичні навички створення радіо- та телепрограм у межах вивчення курсу «Журналістський фах». Також лабораторії є майданчиком для організації діяльності студентського інтернет-радіо «Шалена хвиля» та студентського телеканалу StudMedia BDPU.

Навчально-логопедична лабораторія – структурний підрозділ факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти, створений для застосування здобувачами спеціальності 016 Спеціальна освіта отриманих теоретичних знань під час надання корекційно-розвиткової допомоги дітям з функціонально-мовленнєвими порушеннями, здійснення консультативно-просвітницької діяльності серед населення, апробації наукових досліджень та проведення педагогічного експерименту дослідницької роботи без відриву від навчання.

Наукові проекти:

В університеті виконується дослідження «Дизайн інклюзивного освітнього середовища» (керівник – доктор педагогічних наук, професор Ольга Гуренко) за підтримки Національного фонду досліджень України.

Проводяться фундаментальні дослідження підготовки фахівців до професійної діяльності, зокрема виконуються держбюджетні дослідження «Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності» (керівник – доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов), «Система дистанційної та змішаної профілізованої підготовки майбутніх наноінженерів до розробки нових наноматеріалів подвійного призначення» (керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Анастасія Попова).

Також важливим науковим напрямком університету є дослідження нових наноструктурованих матеріалів для фотоніки та сонячної енергетики, зокрема виконується держбюджетне дослідження «Розробка технології оцінювання показників якості та безпеки продуктів нанотехнологій протягом життєвого циклу» і проєкт за програмою Кембридж – НФДУ «Дизайн та дослідження оксидних гетероструктур для портативних сонячних елементів» (керівник – Яна Сичікова)

Науковий нетворкінг

Науковці університету є членами керівних комітетів і робочих груп COST Action, зокрема:

• Women on the Move (Ігор Лиман, Вікторія Константинова);
• MultIChem (Яна Сичікова);
• Researcher Mental Health (Наталя Цибуляк);
• NETPORE (Яна Сичікова).

Відкрита наука

За результатами конкурсного відбору проєктів Erasmus+ Бердянський державний педагогічний університет сьогодні серед виконавців проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open Science for Ukrainian Higher Education System, Open4UA). Відповідна проєктна заявка була відібрана для фінансування в межах Erasmus+ Capacity building in Higher education – STRAND-3.

Проєкт спрямований на реформування системи вищої освіти через надання пріоритету відкритій науці та вдосконалення системи оцінювання наукової діяльності згідно принципів CoARA.

Професор БДПУ Ігор Лиман як координатор Офісу підтримки вченого опікувався саме популяризацією можливостей долучення до Коаліції з реформування оцінювання досліджень (CoARA) і до підписання “Угоди про реформування оцінювання наукових досліджень”. Він же з літа 2022 року брав участь у розробці цієї угоди, у листопаді 2022 року підписав її за дорученням Президії та Правління ВГО «Інноваційний університет», а у грудні 2022 року голосував на Установчій Асамблеї CoARA. Ініціаторами створення CoARA виступили Science Europe, Європейська асоціація університетів (EUA) та Європейська Комісія. CoARA об’єднує організації, що фінансують дослідження, організації, що проводять дослідження, національні/регіональні органи та агенції з оцінки, а також асоціації вищезазначених організацій і наукових товариств, які беруться впроваджувати реформи системи оцінки досліджень.

Як і QUARE, попередній проєкт Erasmus+ Capacity building in Higher education Бердянського державного педагогічного університету, Open4UA є одним з небагатьох проєктів структурних, що передбачає системний вплив на рівні країни: в його рамках будуть розроблені проєкти законів та інших нормативних документів, підготовлено та апробовано інструменти для інституційної реформи.

Пріоритетні напрямки наукових досліджень університету

• Ментальне здоров’я, дослідження вигорання викладачів (координатор напряму – кандидат психологічних наук, доцент Наталя Цибуляк)
• Дослідження впливу війни на академічний потенціал (координатор напряму – кандидат педагогічних наук, доцент Ганна Лопатіна)
• Дослідження наукової міграції і української наукової діаспори (координатор напряму – доктор історичних наук, професор Ігор Лиман)

Підготовка кандидатів та докторів наук:

В аспірантурі Бердянського державного педагогічного університету здійснюється підготовка з 6 наукових спеціальностей: 011 Освітні, педагогічні науки; 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями); 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями); 032 Історія та археологія; 035 Філологія; 051 Економіка.

В докторантурі Бердянського державного педагогічного університету готують фахівців вищої кваліфікації з наукових спеціальностей: 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями); 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями); 035 Філологія.

Діє спеціалізована вчена рада Д 18.092.01 (голова – доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов) на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук та доктора педагогічних наук за спеціальностями:

• 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика);
• 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Рада молодих учених

Рада молодих учених БДПУ (голова – Анастасія Попова) успішно організовує та сприяє науково-дослідній роботі та інноваційній діяльності студентів та молодих учених. Рада допомагає учасникам знаходити інвестиційне фінансування, проводити презентації проектів та брати участь у конференціях та виставках. Крім того, РМУ сприяє розвитку творчих здібностей та навичок науково-дослідної роботи учасників, організовуючи тренінги та семінари з цих питань. Завдяки діяльності Ради молодих учених, студенти та молоді учені отримують можливість реалізувати свої ідеї та проекти, впроваджувати на практиці свої наукові розробки, отримуючи цінний досвід та підтримку на шляху досягнення успіху у своїй кар’єрі.

Наноарт. Наука – це мистецтво

Наноарт – це напрямок сучасного мистецтва, який поєднує науку та мистецтво на нанорівні. Він включає в себе створення зображень які використовують наноматеріали, отримані за допомогою високотехнологічного обладнання (керівник проєкту – науковий співробітник Сергій Ковачов)

Мета наноарту полягає не лише в створенні візуально привабливих зображень, але й в популяризації науки. Цей напрямок демонструє красу та складність мікросвіту, стимулюючи інтерес до наукових досліджень та пізнання світу на атомному рівні.

Під час війни проєкт «Наноарт. Наука – це мистецтво» було трансформовано в проєкт «Наноарт. Новий символізм науки». Він присвячений боротьбі України за свою незалежність та майбутній перемозі. Через нероздільність мистецтва та культури проєкт прагне донести до світу необхідність підтримки наших вчених, митців та всіх українців. Не всі зараз на фронті, однак кожен з нас може працювати на своєму особистому полі бою, там де ми сильні. Тепер гаслом проєкту є «Наука та мистецтво повинні бути для миру, а не для війни».