Історія
Історична освіта студентів БДПУ мала тривалу історію, пов’язану з початком діяльності учительського інституту у м. Бердянську. Вже у 1934 р. інститут мав у своєму складі історичний факультет. Але вже в 1935 р. цей факультет був зачинений внаслідок реорганізації Бердянського інституту, а студенти-історики були переведені до Запорізького педагогічного інституту. У 1938 р. Бердянський інститут знову став готувати істориків, було відкрито історичний факультет, 1- й курс якого розпочав заняття восени цього року.
В цей час була організована кафедра історії, яка у 1940 р. ненадовго була розділена на кафедри загальної історії та історії СРСР. За наказом директора інституту від 30 серпня 1940 р. кафедра загальної історії і кафедра історії СРСР знов були об’єднані в кафедру історії, викладачі якої мали читати історію народів СРСР і УРСР, стародавню, середніх віків, нового часу, загальну історію, методику історії, конституцію і інші історичні факультативні дисципліни.
З серпня 1938 р. обов’язки завідувача кафедрою історії виконував І.І. Кравченко, який з травня 1938 р. читав історію СРСР на 7-місячних курсах з підготовки вчителів-істориків. У 1940 р. завідувачем кафедрою історії був О.Й. Лявукін. Деканом історичного факультету наприкінці 1930-х рр. був вже згадуваний В.К. Михайлюк, якого у серпні 1940 р. змінив Д.Б. Альперович. Зважаючи на термін навчання в учительському інституті, вже в тому ж 1940 р. відбувся перший випуск історичного факультету. Другий випуск відбувся в липні 1941 р., після чого підготовка істориків у місті Осипенко була призупинена на кілька років через евакуацію учительського інституту до Ленінібаду. Тільки після завершення окупації навчальний заклад знов повернувся до міста Осипенко, і у 1944 р. вже відбувались заняття на історичному факультеті, деканом якого невдовзі стає М.Я. Мамченко, який і на передодні війни, і навесні 1944 р. працював помічником директора інституту із заочного навчання.
З 21 квітня 1944 р. кафедра історії була знов очолена О.Й. Лявукіним (у 1945 – 1946 рр. Олексій Йосипович був і деканом). На початку 1947 – 1948 навчального року завідувачем кафедрою історії стає В.С. Тригуб. Згодом, тимчасовою виконуючою обов’язки завідувача кафедри історії стала Н.О. Біла, а з 31 березня 1949 р. — Г.О. Приходько, яка звільнилась у березні 1950 р.
Наказом від 10 березня 1950 р. , в якому йшлося про звільнення Г.О. Приходько, передбачалось об’єднання кафедр історії та основ марксизму-ленінізму через «малу кількість членів». Виконання обов’язків завідувача тимчасово покладалось на І.І. Токаренка. У тому ж 1950 р. відбувся останній випуск історичного факультету Осипенківського державного учительського інституту. Решта ж студентів-істориків була відрахована з Осипенківського інституту у зв’язку з переведенням до Сталінського (Донецького) педінституту. Так завершився перший важливий період в історії історичної освіти в Бердянську (Осипенко).
З 1950 р. і аж до 1985 р. історичні дисципліни в інституті читалися викладачами кафедри марксизму-ленінізму (основ марксизму-ленінізму). З 1976 р. цей структурний підрозділ інституту очолив А.В. Мороз. Анатолій Васильович був завідувачем кафедри, що встигла кілька разів змінити назву, до червня 1999 р. Наказом ректора від 25 грудня 1985 р. на базі кафедри марксизму-ленінізму створені три кафедри: історії КПРС та наукового комунізму; філософії; політекономії. 23 березня 1990 р. доктор історичних наук, професор Ю.М. Лизогуб, який з вересня 1987 р. обіймав посаду ректора Бердянського державного педагогічного інституту, підписав наказ про перейменування кафедри історії КПРС та наукового комунізму на кафедру політичної історії та теорії сучасного суспільства. З 9 грудня 1991 р. ця кафедра стала йменуватись кафедрою історії України, соціології та культурології.
19 жовтня 1992 р. було підписано наказ ректора про реорганізацію кафедри історії України і створення кафедри історичних та економічних дисциплін. Завідувачем її став А.В. Мороз. З цього часу історики та економісти працювали на одній кафедрі. А 16 березня 1999 р. ректор підписав наказ про виділення з кафедри історичних та економічних дисциплін предметно-методичної комісії з економічних дисциплін. 6 ж вересня 2000 р. був підписаний наказ про перейменування кафедри історичних та економічних дисциплін на кафедру історії, у зв’язку з створенням загальноінститутської кафедри економічних дисциплін. У червні 1999 р. завідувачем кафедрою історичних та економічних дисциплін став І.І. Лиман, який, з перервою на час перебування в докторантурі (листопад 2002 – жовтень 2005 рр.) завідує кафедрою дотепер.
З початком 1999 – 2000 навчального року, відбувається важлива подія у розвитку історичної освіти в Бердянську — якщо з 1998 р. в інституті готували філологів зі спеціалізацією «історія», то тепер проходить перший набір на спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія». Поки що історики навчались на філологічному факультеті. Опікувалась ними та сама кафедра історичних та економічних дисциплін (кафедра історії).
31 серпня 2001 р. було підписано наказ ректора про створення соціально-гуманітарного факультету «для здійснення підготовки студентів за спе ціальностями: 7.010103 Педагогіка та методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація: Українознавство; 7.010101 Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація: Правознавство; 7.030501 Українська мова і література та історія; 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література. Спеціалізація: Українознавство». Деканом стає кандидат педагогічних наук К.О. Баханов.
У зв’язку зі створенням соціально-гуманітарного факультету наказом ректора від 11 вересня 2001 р. кафедра історії була розділена на кафедру історії України (завідувач — І.І. Лиман) та кафедру всесвітньої історії та правознавства (завідувач — Ю.В. Войцехівський).
Кафедра історії України виділилася в 2001 році з кафедри історії, яка діяла (із певними змінами назви) у навчальному закладі ще з 1932 року, з часу створення Бердянського інституту. Докладніше див. видання Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ/ Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова. – Бердянськ: БДПУ, 2012. – 254 с.
«Науково-дослідний інститут Історичної урбаністики»