Психічне та соціальне здоров’я викладачів закладів вищої освіти є важливим фактором стабільного функціонування академічних інституцій та забезпечення якісного освітнього процесу. В умовах воєнного стану система вищої освіти України зазнала суттєвих трансформацій та викликів, що спричинили значне погіршення психоемоційного стану викладачів. Серед основних проблем, що впливають на психічне здоров’я викладачів, можна виокремити:
● Міграція та втрата стабільного робочого середовища – за даними ЮНЕСКО (2024), 12% викладачів українських університетів емігрували або стали внутрішньо переміщеними особами, що спричинило порушення соціальних зв’язків, втрату професійного оточення та додатковий стрес.
● Пошкодження та руйнування матеріально-технічної бази – втрата доступу до лабораторій, бібліотек та інших ресурсів обмежує можливості викладання й наукової діяльності, що впливає на професійну мотивацію та продуктивність.
● Технострес – хоча онлайн освіта дозволяє продовжувати викладання, вона також призводить до соціальної ізоляції, зменшення взаємодії з колегами та студентами, а також підвищення робочого навантаження.
●Зростання вигорання та тривожності – за результатами досліджень, рівень деперсоналізації серед українських викладачів під час війни становить 27–31%, а понад 80% викладачів відчувають тривожні розлади, що впливає на якість викладання та загальний добробут академічної спільноти. Високий рівень тривожності також корелює з намірами змінити роботу, що може посилити проблему кадрового дефіциту в освіті.
● Погіршення безпеки та економічна нестабільність – невизначеність майбутнього, зниження рівня доходів та постійна загроза безпеці формують додаткові фактори стресу та призводять до вигорання.

Погіршення психічного та соціального здоров’я викладачів не лише негативно позначається на їхній продуктивності, а й має ширші суспільні наслідки. Вони відіграють ключову роль у формуванні нових поколінь фахівців, зокрема в галузях, що є важливими для післявоєнного відновлення України. Тому збереження їхнього психічного та соціального здоров’я є пріоритетним завданням як для системи освіти, так і для суспільства в цілому.

Існуючі міжнародні дослідження підтверджують, що викладачі в усьому світі стикаються зі стресом, тривожністю, депресією та вигоранням навіть у мирний час. Водночас, ситуація в Україні є унікальною, оскільки війна створює додаткові виклики, які ще не були комплексно досліджені. Поточні стратегії підтримки академічної спільноти не враховують специфіки воєнного стану, а отже, потребують адаптації та розробки нових підходів.

Мета роботи

Різнобічне дослідження психічного та соціального здоров'я та добробуту викладачів закладів вищої освіти в Україні в умовах воєнного стану, а також розробка системи психологічної та психосоціальної підтримки викладачів на індивідуальному, інституційному та державному рівнях, що є критично важливим для збереження науково-освітнього потенціалу країни та забезпечення сталого функціонування вищої освіти та науки в Україні.